Рішення
від 03.09.2024 по справі 910/16557/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/16557/23За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до 1) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»,

2) Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:

1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

2) Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод»,

3) Фонд державного майна України

про визнання дій неправомірними та відновлення становища, яке існувало до порушення прав

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Рудюк Ю.А., Мануйленко О.В.;

від відповідача-1: Буркова О.М.;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі - відповідач-1), 2) Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати неправомірними та незаконними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», як адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку та постачальника послуг комерційного обліку та рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, що викладено зокрема в додатку до листа ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 27.05.2021 № 01/21700, в «Узгодженні обсягів комерційного обліку ДПЗД «Укрінтеренерго» з урахуванням прийнятих рішень Адміністратором комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго» за результатами розгляду суперечок щодо комерційного обліку, станом на 04.08.2021 року», щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» по всім точкам комерційного обліку (ЕІС-кодам: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) за періоди 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019-30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020- 27.01.2020 включно на балансуючу групу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як сторони відповідальної за баланс;

- відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД "Укрінтеренерго" - зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа MMS), а саме скасувати дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії» та сторони відповідальної за баланс, що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) Державного підприємства «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 41864238) за період 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 роки в обсягах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год, провести нове формування сертифікованих даних комерційного обліку та покласти обсяги електричної енергії, використані споживачем Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ - 41864238) після дат, зазначених постачальником у вимогах про відключення споживача за період липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год на втрати Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.53, 62, 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», мотивовані тим, що протягом значного періоду відповідачами порушено права позивача на достовірні дані комерційного обліку, здійснюючи безпідставні та протиправні записи в системі управління ринком електричної енергії щодо купівлі-продажу зазначеної електричної енергії для споживача - Державного підприємства «Одеський нафтопереробний завод», незважаючи на факт зупинення постачальником "останньої надії" купівлі-продажу електричної енергії для зазначеного споживача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

02.11.2023 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/16557/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 29.11.2023.

21.11.2023 від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що саме відповідачем-1 прийнято рішення згідно якого спірні обсяги електричної енергії покладено на позивача, а тому фактично наявний спір між позивачем та відповідачем-2. Крім того вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

24.11.2023 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позову та, зокрема, зазначає, що на момент настання строків на які позивач вимагав припинити розподіл електричної енергії Державному підприємству «Одеський нафтопереробний завод» у останнього був діючий акт екологічної/аварійної/технологічної броні, а строки на підтвердження статусу захищеного споживача не сплинули, а тому відповідач-2 не мав достатніх правових підстав для повного припинення розподілу електричної енергії, оскільки це могло призвести до настання негативних наслідків техногенного характеру. Крім того вказує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Також від представника відповідача-2 надійшла заява про участь в судовому засіданні призначеному на 29.11.2023 та усіх наступних засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 заяву представника відповідача-2 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернуто без розгляду, з підстав зазначених в ухвалі.

У підготовче засідання 29.11.2023 з`явились представники позивача та відповідача-1, представник відповідача-2 в засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином. У засіданні представник позивача заявила клопотання про продовження строку для надання заперечень на відзив. Суд, з урахуванням думки представника відповідача-1, задовольнив клопотання представника позивача та продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.01.2024. Визнано явку відповідача-2 в підготовче засідання 23.01.2024 обов`язковою та в порядку ст.74 ГПК України витребувано в позивача та відповідача-1 докази.

06.12.2023 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні призначеному на 23.01.2024 та усіх наступних засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 у задоволенні клопотання відповідача-2 про проведення засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів відмовлено, з підстав зазначених в ухвалі.

15.12.2023 від представника відповідача-1, на виконання ухвали суду, надійшли витребувані докази.

28.12.2023 від представника відповідача-1 надійшли пояснення.

15.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 23.01.2024 з`явились представники сторін, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2024 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - третя особа-1), 2) Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» (надалі - третя особа-2). Крім цього, в порядку ст.74 ГПК України повторно витребувано в позивача документи, витребувано у відповідача-2 письмові пояснення та відкладено підготовче засідання в справі на 20.02.2024.

09.02.2024 від представника позивача надійшли пояснення.

12.02.2024 від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

13.02.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 20.02.2024 з`явились представники позивача та відповідача-2, представники відповідача-1 та третіх осіб 1-2 в засідання не з`явились. У суду відсутні відомості про належне повідомлення третьої особи-2 про дату, час та місце проведення засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

08.03.2024 від третьої особи-1 надійшли пояснення.

18.03.2024 від відповідача-2 надійшли додаткові пояснення.

У підготовче засідання 19.03.2024 з`явились представники позивача та відповідачів 1-2, представники третіх осіб 1-2 в засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. У засіданні представники позивача заявили що не отримували додаткові пояснення відповідача-2 та просили надати час для ознайомлення з ними. Суд протокольною ухвалою залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Фонд державного майна України (надалі - третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 відкладено підготовче засідання призначено на 17.04.2024, витребувано в третіх осіб, в порядку ст.74 ГПК України, докази та пояснення.

01.04.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про участь в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 задоволено клопотання відповідача-2 про участь в судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

09.04.2024 від третьої особи-3 надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду.

16.04.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 17.04.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-3, представники третіх осіб 1 та 2 в засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Протокольною ухвалою судом задоволено клопотання відповідача-2 про долучення доказів та долучено подані 16.04.2024 документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 відкладено підготовче засідання на 15.05.2024 та в порядку ст. 74 ГПК України витребувано в Міністерства енергетики України, третіх осіб-1, 2, 3 і відповідача-2 пояснення та інформацію.

29.04.2024 від Міністерства енергетики України, на виконання вимог ухвали суду, надійшли пояснення.

06.05.2024 від представника третьої особи-1, на виконання вимог ухвали суду, надійшли пояснення.

13.05.2024 від представника позивача надійшли пояснення.

У підготовче засідання 15.05.2024 з`явилися представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи-3, представники третіх осіб 1 та 2 в засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. Суд протокольною ухвалою залишив без розгляду пояснення третьої особи-1 від 01.05.2024, що надійшли до суду 06.05.2024, як такі, що подані з пропуском встановленого судом строку. Крім цього, суд, з урахуванням думки представників учасників справи, протокольною ухвалою долучив до матеріалів справи пояснення позивача від 13.05.2024.

Також враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонами було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, то суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2024.

Судове засідання, призначене на 02.07.2024 не відбулось, у зв`язку з оголошеною в місті Києві повітряною тривогою, яка тривала з 16:29 год до 17:08 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 призначено судове засідання на 03.09.2024.

Представники позивача в судовому засіданні 03.09.2024 підтримали позовні вимоги та позов просили задовольнити в повному обсязі, представник відповідача-1 заперечувала проти задоволення позову. Представники відповідача-2 і третіх осіб 1, 2, 3 в засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Так, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи, що явка представників відповідача-2 і третіх осіб 1, 2, 3 в судове засідання обов`язковою не визнавалась, учасники справи повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції в спорі та надання відповідних доказів, приймаючи до уваги, що третя особа-1 є юридичною особою та не обмежена у виборі представника, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі представників відповідача-2 і третіх осіб 1, 2, 3 за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 312 від 14.03.2018 (надалі - ПРРЕЕ, Правила).

Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 за №1344 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД «Укрінтеренерго», позивач, постачальник, постачальник «останньої надії» або ПОН).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема виконання функцій постачальника «останньої надії».

Визначення постачальника «останньої надії» здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Якщо конкурс не відбувся, Кабінет Міністрів України з метою забезпечення загальносуспільних інтересів може тимчасово покласти обов`язки щодо виконання функцій постачальника «останньої надії» на електропостачальника державної форми власності, який відповідає кваліфікаційним вимогам та критеріям.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 за №1023-р «Про визначення Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» (із змінами), на ДПЗД «Укрінтеренерго» були покладені спеціальні обов`язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року на всій території України, крім території, на якійJоргани державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17.07.2014 за № 1012 видано ліцензію з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами Державному підприємству «НЕК «УКРЕНЕРГО». Відповідно до договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0044-02022 від 01.01.2019 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надає послуги позивачу з передачі електричної енергії на підставі ліцензії від 23.07.2014 АЕ №288299.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є правонаступником Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (з 29.07.2019) згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Постановою НКРЕКП від 17.12.2021 за №2624 Приватному акціонерному товариству «Укренерго» (надалі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», оператор системи передачі (ОСП), адміністратор комерційного обліку (АКО) або відповідач-1) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії.

Постановою НКРЕКП від 06.11.2018 за №1345 Акціонерному товариству «Одесаобленерго», правонаступником якого згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (надалі - AT «ДТЕК Одеські електромережі», оператор системи розподілу (ОСР), адміністратор комерційного обліку на роздрібному ринку, або відповідач-2) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Одеської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності АТ «Одесаобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

Відповідач-2 надає відповідачу-1 (оператор системи передачі, адміністратор комерційного обліку та адміністратор розрахунків (надалі - АР) на ринку електричної енергії послуги комерційного обліку спожитої електричної енергії, тобто виступає постачальком послуг комерційного обліку (ППКО).

У 2019 році ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» здійснив перехід до експлуатації програмного інформаційного комплексу Market Management System (система управління ринком, надалі - платформа MMS), що передбачено Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, глава 1.11. розділу 1 ПРРЕЕ.

Платформа MMS розміщена на сайті ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» за посиланням: https://mms.ua.energy/sign-in, на якій оператори системи розподілу, як адміністратори комерційного обліку на відповідній території, здійснюють завантаження (надання) інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачами всіх електропостачальників.

Сукупний обсяг спожитої споживачами постачальника «останньої надії» електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) є обсягом придбаної ДПЗД «Укрінтеренерго» у ПрАТ «НЕК «Укренерго» електричної енергії та є обсягом отриманих ДПЗД «Укрінтеренерго» у ПрАТ «НЕК «Укренерго» послуг з передачі електричної енергії.

Так, між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та AT «ДТЕК Одеські електромережі» виникають відносини щодо реєстрації ОСР, як ППКО, та зобов`язання з надання останнім інформації з даними комерційного обліку спожитої/виробленої/переданої електричної енергії в систему управління ринком (платформа MMS) для використання ПрАТ «НЕК «Укренерго», як АКО та як АР, для подальших розрахунків з ДПЗД «Укрінтеренерго» в межах укладених між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» двосторонніх договорів.

ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачам за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Електричну енергію, яка постачається споживачам, постачальник «останньої надії» купує на ринку небалансів електричної енергії, оператором якого є оператор системи передачі, ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО».

03.05.2019 між ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» (оператором системи передачі) та ДПЗД «Укрінтеренерго» (електропостачальник) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору 0044-01022) відповідно до якого позивач врегульовує небаланси електричної енергії з відповідачем-1 у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення сторони відповідальної за баланс (позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.4., 1.5. договору).

Крім того, на виконання частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" між ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії» та ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», як оператором системи передачі укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0044-02022, згідно якого ДПЗД «Укрінтеренерго» отримує від ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на оплатній основі послуги з передачі електричної енергії, яку постачальник «останньої надії» постачає своїм споживачам.

Отже, фінансові зобов`язання та відповідальність ДПЗД «Укрінтеренерго» перед ПрАТ «НЕК «Укренерго» по договорах про врегулювання небалансів електричної енергії та по договору про надання послуг з передачі електричної енергії формуються на підставі даних комерційного обліку, наданих операторами системи розподілу, як адміністраторами комерційного обліку на роздрібному ринку та як ППКО, за допомогою Платформи MMS.

Як зазначає позивач з липня 2019 року по січень 2020 року включно на платформі MMS, в зоні обліку оператора системи розподілу AT «ДТЕК Одеські електромережі», як адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку та ППКО, та в обліку ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, здійснювалися неправомірні дії щодо запису обсягів спожитої ДП «Одеський нафтопереробний завод» (третя особа-2) на сторону відповідальну за баланс ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії».

Загальний обсяг безпідставно записаної відповідачем-2 на постачальника «останньої надії» (позивача) електричної енергії за вказаний період по точкам комерційного обліку електричної енергії споживача Державне підприємство "Одеський нафтопереробний завод" (ЕІС-кодам: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 -м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) становить 334 914 кВт*год.

Позивач вказує, що розбіжність склалася, в зв`язку з безпідставним покладанням оператором системи розподілу (відповідачем-2) та АКО/АР (відповідачем-1) обсягів електричної енергії по споживачу ДП «ОНПЗ» на позивача, як постачальника «останньої надії», в зв`язку із наступним:

18.01.2019 AT «Одесаобленерго» (правонаступником якого є відповідач-2) листом №101/19/03-83, здійснюючи функції з адміністрування процедури зміни електропостачальника (п.11 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, в редакції що діяла в 2019 році), повідомив позивача про переведення (зміну електропостачальника) на постачання електричної енергії, як споживачів, серед яких зазначено споживача ДП «ОНПЗ».

01.03.2019 позивачем на адресу оператора системи розподілу направлено вимогу постачальника на відключення № 44/11-2208/ПОН, в якій позивач просив повністю припинити з 26.03.2019 розподіл та електропостачання по усім точкам приєднання ДП «ОНПЗ».

07.03.2019 позивач на адресу АТ «Одесаобленерго» направив повідомлення електропостачання № 44/09-2312, в якому повідомив, що 31.03.2019 буде завершено постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ».

У свою чергу, ДП «ОНПЗ» листом від 07.03.2019 за № 62 повідомив позивача про зміну електропостачальника з 00:00 годин 01.04.2019 шляхом укладання відповідного договору з ТОВ «ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП».

20.03.2019 ДП «ОНПЗ» звернувся до позивача з листом за №72, в якому зазначив, що в зв`язку з скрутним фінансовим становищем немає можливості погасити заборгованість за фактично спожиту в січні-лютому 2019 року електричну енергію в розмірі 467 666,44 грн та просить розглянути можливість реструктуризації заборгованості і узгодити графік погашення заборгованості, запевнив, що буде вживати всі можливі заходи за для погашення наявної заборгованості.

Однак, як зазначає позивач зазначений борг сплачено не було.

21.03.2019 AT «Одесаобленерго» направило позивачу лист №101/28/03-1216, як відповідь на повідомлення позивача від 07.03.2019 №44/09-2312, в якому зазначено про те, що припинення електроживлення споживача ДП «ОНПЗ» буде проведено в зазначений в повідомлені термін, а саме 01.04.2019.

Листом від 27.03.2019 за №101/28/03-1374, AT «Одесаобленерго» повідомило, що здійснив обмеження розподілу електричної енергії ДП «ОНПЗ» до рівня, визначеного актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача з 26.03.2019 з 8 години ранку.

09.04.2019 на адресу позивача надійшов лист від AT «Одесаобленерго» від 02.04.2019 за №101/28/03-1436, в якому AT «Одесаобленерго» повідомило про те, що 01.03.2019 на адресу AT «Одесаобленерго» надійшла вимога постачальника» №44/11-2208/ПОН щодо припинення розподілу електричної енергії з 26.03.2019 споживачу ДП «ОНПЗ», у зв`язку з заборгованістю споживача перед постачальником. На виконання цієї вимоги AT «Одесаобленерго» 26.03.2019 о 8 годині ранку було здійснено обмеження розподілу електричної енергії ДП «ОНПЗ» до рівня, визначеного актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача.

АT «Одесаобленерго» направлено на адресу позивача лист від 20.06.2019 за № 101/19/03-3062, в якому зазначено про те, що ДП «ОНПЗ» повідомив про розірвання договору постачання електричної енергії з електропостачальником з 01.07.2019 та зазначив, що в разі необрання останнім нового електропостачальника, з 01.07.2019 постачання електричної енергії йому буде здійснюватися ДПЗД «Укрінтеренерго» (позивачем), як постачальником «останньої надії».

27.06.2019 від AT «Одесаобленерго» надійшла відповідь на лист позивача від 20.06.2019 за № 44/09-3611/ПОН, щодо очікуваних обсягів споживання електричної енергії споживачів постачання електричної енергії яким має здійснювати постачальник «останньої надії», серед яких був заначений ДП «ОНПЗ». Також ОСР повідомив, що інформацію про фактичні показники розрахункових приладів обліку електричної енергії станом на 01.07.2019 буде надано додатково.

01.07.2019 позивачем на адресу ОСР - AT «Одесаобленерго», ДП НЕК «Укренерго», ДП «ОНПЗ» та НКРЕКП направлено повідомлення про відмову в постачанні електричної енергії ДП «ОНПЗ» постачальником «останньої надії» № 44/09-3806, оскільки ДП «ОНПЗ» має заборгованість за спожиту електричну енергії за період 01.01.2019 по 31.03.2019 в розмірі 691 604,61 грн. У зв`язку з чим, постачальник «останньої надії» відмовляє у встановленні господарських відносин та утримується від постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» до повного погашення заборгованості.

Однак, як зазначає позивач, AT «Одесаобленерго», як ОСР, не припинив постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» з 01.07.2019, 09.07.2019 позивач повторно направив на адресу ДП «ОНПЗ», Головному управлінню ДСНС України в Одеській області та Одеській обласній райдержадміністрації попередження про припинення постачання електричної енергії від 09.07.2019 № 44/11-000462, в якому зазначив, що в разі несплати заборгованості в розмірі 691 604,61 грн постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено з 24.07.2019 між 9:00 та 17:00 год.

09.07.2019 позивач на адресу AT «Одесаобленерго» повторно направив вимогу про припинення постачання електричної енергії на обмеження (відключення) об`єкта (точки комерційного обліку) споживача №44/11-3933, в якій просив повністю припинити з 24.07.2019 розподіл електричної енергії по всім точкам приєднання споживача ДП «ОНПЗ».

15.07.2019 ДП «ОНПЗ» на адресу позивача направило лист від 10.07.2019 № 138 щодо укладення договору про реструктуризацію заборгованості, в даному листі ДП «ОНПЗ» зазначив, що незважаючи на існуючу заборгованість за постачання електричної енергії за період з 01.01.2019 по 31.03.2019, яку він не мав змоги оплатити, в зв`язку з несвоєчасним фінансуванням, а також зазначив що категорично заперечує проти відмови постачальником «останньої надії» в постачанні електричної енергії.

AT «Одесаобленерго» листом від 12.07.2019 за № 101/29/03-3567 повідомив позивача про те, що на виконання вимоги постачальника «останньої надії» від 09.07.2019 за № 44/11-3933 відносно припинення постачання електричної енергії з 24.07.2019 ОСР вказав, що ДП «ОНПЗ» у вересні 2018 року було укладено «Акт аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», тому 11.07.2019 на адресу ДП «ОНПЗ» було направлено попередження ОСР про припинення електроживлення з 24.07.2019, у зв`язку з відсутністю особистого вручення даного попередження, було направлено рекомендованим листом.

15.07.2019 AT «Одесаобленерго» на адресу позивача направлено лист за №101/19/03-3570 щодо відсутності підстав для зупинки (анулювання) процедури заміни постачальниака ДП «ОНПЗ».

06.08.2019 на адресу позивача надійшов лист від AT «Одесаобленерго» № 01/29/03-3897 щодо вимог постачальника, в якому ОСР зазначив, що 24.07.2019 представників AT «Одесаобленерго», на виконання вимоги від 09.07.2019 за № 44/11-3933 щодо припинення постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ», не було допущено до електроустановок ДП «ОНПЗ», про що було складено акт недопуску № 0007833 від 24.07.2019.

02.08.2019 AT «Одесаобленерго» направило позивачу лист № 101/19/03-3996, в якому надало звіт про фактичне споживання електричної енергії споживачами ПОН у липні 2019 року серед споживачів зазначено також ДП «ОНПЗ».

07.08.2019 позивач направив на адресу AT «Одесаобленерго», ДП НЕК «Укренерго» та НКРЕКП лист № 44/09-4345/ПОН, в якому зазначив, що за обставин наявності реалізованої позивачем вимоги та враховуючи роз`яснення НКРЕКП оператор системи розподілу AT «Одесаобленерго» не мав права здійснювати заміну постачальника «останньої надії» на іншого електропостачальника та в подальшому вдруге перевести з 01.07.2019 ДП «ОНПЗ» до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким має здійснювати постачальник «останньої надії».

09.08.2019 AT «Одесаобленерго» направив позивачу лист № 101/19/03-4139 (відповідь на лист від 07.08.2019 № 44/10-4342), щодо прийняття звіту ОСР за липень 2019 року, в якому зазначило, що ОСР надав позивачу відповідь щодо відсутності підстав для зупинення зміни постачальника ДП «ОНПЗ» та просив прийняти надані звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за липень 2019 року.

19.08.2019 позивачем на адресу AT «Одесаобленерго» та НЕК «Укренерго» направлено лист № 44/10-4397 щодо звіту за липень 2019 року, в якому повідомлено, що станом на 15.08.2019 заборгованість ДП «ОНПЗ» за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в розмірі 691 604,61 грн не погашена. В зв`язку з чим, позивач не приймає звіт AT «Одесаобленерго» за липень 2019 року.

10.09.2019 позивач листом № 44/Ю-4550/ПОН направив відповідь AT «Одесаобленерго» щодо звіту за серпень 2019 року, в якому повідомив, що позивач відмовляє у встановленні господарських відносин та утримується від постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» до погашення заборгованості за попередні періоди в розмірі 691 604,61 грн, у зв`язку з чим, наполягає на наданні виправленого звіту AT «Одесаобленерго» за серпень 2019 року.

02.10.2019 AT «Одесаобленерго» на адресу позивача направило повідомлення за №101/19/03-5041, яким повідомило про те, що починаючи з 02.10.2019 постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ» має здійснювати постачальник «останньої надії» (позивач).

09.10.2019 позивач на адресу ДП «ОНПЗ» направив попередження про припинення постачання електричної енергії №44/11-000513, в якому зазначив, що в разі не сплати заборгованості в розмірі 691 604,61 грн постачання електричної енергії на об`єкти буде припинено з 28.10.2019 між 9:00 та 17:00 годин.

09.10.2019 позивачем на адресу AT «Одесаобленерго» направлено вимогу №44/11-4702/ПОН, в якій постачальник «останньої надії» просить повністю припинити постачання електричної енергії по всі точкам приєднання згідно вимогам чинного законодавства з 28.10.2019.

21.10.2019 позивачем направлено на адресу AT «Одесаобленерго» вимогу на відключення споживача № 44/11-4765/ПОН, якою просить ОСР - AT «Одесаобленерго» повністю припинити розподіл електричної енергії по всім точкам приєднання з 05.11.2019.

22.10.2019 AT «Одесаобленерго» на адресу позивача направило лист № 101/47/03-5441 щодо припинення постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» з 28.10.2019, в листі зазначено, що ДП «ОНПЗ» у вересні 2018 року було укладено «Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача». Також зазначив, що 21.10.2019 за №101/47/03-5386 на адресу ДП «ОНПЗ» було направлено попередження про обмеження електроживлення на 28.10.2019. У зв`язку з відсутністю можливості особистого вручення попередження, AT «Одесаобленерго» направило попередження рекомендованим листом.

24.10.2019 позивач на адреси AT «Одесаобленерго», НКРЕКП, ПрАТ «НЕК Укренерго», Фонду державного майна України та ДП ОНПЗ було направлено лист № 44/09-4830/ПОН, в якому було зазначено, що: «ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії», здійснював постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» протягом 90 днів з 01.01.2019 по 31.03.2019. Через невиконання ДП «ОНПЗ» умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині оплати спожитої електричної енергії ДПЗД «Укрінтеренерго» 1 березня 2019 року було надано AT «Одесаобленерго» вимогу на повне обмеження (відключення) з 26.03.2019 об`єкта ДП «ОНПЗ».

29.10.2019 AT «Одесаобленерго» на адресу позивача направило лист №101/47/03-5598 щодо вимоги постачальника, в якому зазначено, що 28.10.2019 представниками AT «Одесаобленерго» не було надано доступ до електроустановок ДП «ОНПЗ» для виконання робіт щодо проведення відключення споживача, про що було складено акт про недопуск № 0001915 від 28.10.2019.

06.11.2019 НКРЕКП надало роз`яснення стосовно ситуації не відключення ДП «ОНПЗ», в якому зазначив наступне:

- згідно з положеннями ч.20 ст. 64 та ч.3 ст.46 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник «останньої надії» має право припинити постачання електричної енергі до закінчення визначеного Законом строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії, а оператор системи розподілу зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника.

Дії AT «Одесаобленерго» щодо невиконання вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» про відключення ДП «ОНПЗ» є неправомірними. Згідно з пунктом 6.5 Типового договору обсяги, спожиті ДП «ОНПЗ» після дати відключення, вказаної ДПЗД «Укрінтеренерго» у зверненнях про відключення від 01.03.2019 № 44/11-2208ПОН, від 09.07.2019 № 44/11-3933 та від 09.10.2019 № 44/11-4702 будуть відповідно до п. 6.5 Типового договору покладатися на витрати AT «Одесаобленерго».

У роз`ясненні НКРЕКП зазначило, що AT «Одесаобленерго» в п`ятиденний термін від дати отримання цього листа, враховуючи зобов`язання виконувати функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, в тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії в межах території ліцензованої діяльності, як передбачено пунктом 10 постанови НКРЕКП вії 14.03.2019 №312, зобов`язане забезпечити відображення і врахування в складі електричної енергії, яка закуповується ОСР для компенсації втрат в системі розподілу, обсягів електричної енергії, спожитої ДП «ОНПЗ» протягом періодів: відключення ДП ОНПЗ (листами від 01.03.2019 № 44/11- 2208ПОН, від 09.07.2019 № 44/11-3933 та від 09.10.2019 № 44/11-4702) до дат віднесення точок комерційного обліку ДП «ОНПЗ» згідно з записами в реєстрі точок комерційного обліку до іншого електропостачальника (або по дату початку самостійної закупівлі електричної енергії ДП «ОНПЗ» на ринку електричної енергії), - про що письмово поінформувати НКРЕКП.

04.12.2019 позивач направив до НКРЕКП та AT «Одесаобленерго» лист № 44/12-5118/ПОН щодо коригування даних, у зазначеному листі позивач повідомив НКРЕКП про те, що станом на 04.12.2019 ПАТ «Одесаобленерго» не виконало зобов`язання по забезпеченню відображення і врахування в складі електричної енергії, яка закуповується ОСР для компенсації втрат в системі розподілу, обсягів електричної енергії, спожитої ДП «ОНПЗ» після дати, зазначеної в вимозі позивача у відповідності із роз`ясненням НКРЕКП від 06.11.2019 № 11795/20/7-19 .

03.01.2020 AT «Одесаобленерго» направило позивачу лист № 101/19/03-15, яким в черговий раз повідомило постачальника «останньої надії», що починаючи в період1 з 01.01.2020 по 31.03.2020 на постачання постачальником «останньої надії» буде здійснюватися ДП «ОНПЗ».

09.01.2020 позивач направив на адресу AT «Одесаобленерго» вимогу на відключення № 44/09-09/ПОН, в якій вимагав повністю припинити розподіл електричної енергії по всім точкам приєднання 27.01.2020 з 9:00 до 17:00 годин.

28.01.2020 AT «Одесаобленерго» надало відповідь № 101/47/03-340 на вимогу постачальника «останньої надії» від 09.01.2020 № 44/09-9/ПОН, в якій зазначив, що 27.01.2020 о 08:00 годин оператором системи розподілу було здійснено обмеження розподілу електричної енергії ДП «ОНПЗ» до рівня, броні визначеного актом екологічної, аварійної та технологічної електроживлення споживача.

Позивач стверджує, що ним був виконаний обов`язок з постачання електричної енергії тривалістю 90 днів, як це визначено частиною 9 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», а споживач (ДП «ОНПЗ», третя особа-2) використав своє право на отримання електричної енергії від постачальника "останньої надії" протягом строку, що не може перевищувати 90 днів.

Проте, оператор системи розподілу (ОСР) усупереч норм чинного законодавства продовжував включати споживача (третю особу-2), до щомісячних «Звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», а отже, обсяги спожитої електричної енергії по споживачу ДП «ОНПЗ», зазначені в звітах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., січень 2020 року - 38 356 кВт*год. повинні покладатись на втрати ОСР AT «ДТЕК «Одеські електромережі» та не можуть бути включені в обсяг наданих послуг з розподілу електричної енергії споживачам постачальника «останньої надії».

Як зазначає позивач, ПрАТ «НЕК «Укренерго» відмовився здійснити скасування записаних на платформі MMS обсягів по споживачу ДП «ОНПЗ» про що повідомив у відповідь на звернення ДПЗД «Укрінтеренерго» листом від 27.05.2021 №01/21700 та надіслав реєстр суперечок.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду про:

- визнання неправомірними та незаконними дій Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», як адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку та постачальника послуг комерційного обліку та рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, що викладено зокрема в додатку до листа ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 27.05.2021 № 01/21700, в «Узгодженні обсягів комерційного обліку ДПЗД «Укрінтеренерго» з урахуванням прийнятих рішень Адміністратором комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго» за результатами розгляду суперечок щодо комерційного обліку, станом на 04.08.2021 року», щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» по всім точкам комерційного обліку (ЕІС-кодам: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) за періоди 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019-30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020- 27.01.2020 включно на балансуючу групу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», як сторони відповідальної за баланс;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів ДПЗД "Укрінтеренерго" та зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа MMS), а саме скасувати дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії» та сторони відповідальної за баланс, що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) Державного підприємства «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 41864238) за період 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 роки в обсягах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год, провести нове формування сертифікованих даних комерційного обліку та покласти обсяги електричної енергії, використані споживачем Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ - 41864238) після дат, зазначених постачальником у вимогах про відключення споживача за період липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год на втрати Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку Адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

У своєму відзиві відповідач-1 заперечував проти задоволення позову та зазначив, що фактично існує спір між позивачем та відповідачем-2 щодо обсягів електричної енергії, які, на думку позивача, мають бути внесені останнім до системи управління ринком і, як наслідок, використовуватись при проведенні розрахунків за договорами на ринку електричної енергії. Саме відповідач-2 вносить до системи управління ринком інформацію, що є предметом спору, відтак саме останній є єдиним належним відповідачем у спорі щодо визначення обсягів відповідної електричної енергії, покладених на ПОН. Натомість, вимоги позивача до відповідача-1 мають похідний характер і водночас не є належним та ефективним способом захисту прав позивача, адже для захисту його прав не є необхідним зобов`язання відповідача-1 вчиняти будь-які дії.

Відповідач-2, проти позову заперечував, зазначаючи, що на момент настання строків на які позивач вимагав припинити розподіл електричної енергії Державному підприємству «Одеський нафтопереробний завод» у останнього був діючий акт екологічної/аварійної/технологічної броні, а строки на підтвердження статусу захищеного споживача не сплинули, а тому відповідач-2 не мав достатніх правових підстав для повного припинення розподілу електричної енергії, оскільки це могло призвести до настання негативних наслідків техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини 1, 2 статті 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ПрАТ "НЕК "Укренерго", як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку.

Згідно з визначеннями, наведеними у ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (частина 7 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з пунктами 2.1.1, 2.1.2 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311, комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Забезпечення комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії віднесено до функцій оператора системи розподілу (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Відповідно до абз. 2 п. 5, п. 10 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії. До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Пунктами 12.4.4, 12.4.6 глави 12.4 розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб:

функції АКО з ведення реєстрів точок комерційного обліку (ТКО), адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії;

оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі оператора зчитування даних з лічильників (ОЗД) та оператора даних комерційного обліку (ОДКО)), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб;

ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.

Оператори системи та ППКО (у ролі ОДКО) мають забезпечити щоденне завантаження даних комерційного обліку електричної енергії в систему управління ринком.

Відповідно до пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; забезпечення вирішення суперечок та спірних питань щодо організації та здійснення комерційного обліку в межах компетенції.

При цьому за визначенням, наведеним у підпункті 63 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I Кодексу комерційного обліку електричної енергії, сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - це набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

З урахуванням викладеного суд відзначає, що у спірних правовідносинах відповідач-2 формує первинні дані комерційного обліку, а відповідач-1 аналізує дані, отримані від ППКО, виконує перевірку повноти інформації, визначає помилки у даних комерційного обліку, проводить процедуру перевірки валідованих даних комерційного обліку з метою їх сертифікації та надає зазначені сертифіковані дані комерційного обліку до АР для подальшого використання у розрахунках відповідно до укладених з учасниками ринку електричної енергії договорів, зокрема для формування рахунків та актів по договору про врегулювання небалансів електричної енергії..

Відтак формування відповідачем-1 первинних документів по зазначеним договорам на підставі неналежних даних комерційного обліку є порушенням прав та інтересів позивача, що і є підставою цього позову.

Наведеним спростовуються доводи відповідача-1 про те, що спір щодо обсягів електричної енергії, які мають бути внесені відповідачем-2 до системи управління ринком, є спором позивача з відповідачем-2, і саме лише він має бути відповідачем у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Згідно зі пунктом 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

За вимогами частин шостої - десятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначено розділом 6 ПРРЕЕ.

Зокрема, пунктом варійованих 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

Відповідно до пункту 1.2.9 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Зокрема, відповідно до частини восьмої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що в разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідний правовий висновок викладено також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 та від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21.

За приписами статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров`я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.

Відповідно до пункту 11.1.2 Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310, ОСР здійснює діяльність з розподілу електричної енергії та надає послуги з розподілу електричної енергії користувачам своєї системи розподілу в межах території ліцензованої діяльності на підставі відповідної ліцензії, виданої Регулятором. У випадках, визначених цим Кодексом, ОСР забезпечує розподіл електричної енергії електричними мережами інших власників, які не є оператором системи розподілу (ОСР) або оператором малої системи розподілу (ОМСР).

У відповідності до пункту 11.5.1 Кодексу систем розподілу послуги з розподілу електричної енергії надаються користувачу безперервно, крім випадків, передбачених договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та цим Кодексом.

Згідно з п. 17 ч. 3 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу зобов`язаний припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.

Підпунктом 2 пункту 5.4.1 глави 5.4 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачальник "останньої надії" має право припинити постачання електричної енергії до закінчення визначеного Законом України "Про ринок електричної енергії" строку у разі невиконання споживачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" щодо повної та своєчасної оплати споживачем вартості електричної енергії, а також завершення трирічного терміну призначення постачальника "останньої надії" чи шестимісячного терміну тимчасового покладення Кабінетом Міністрів України обов`язків постачальника "останньої надії" на електропостачальника державної форми власності.

За приписами частин 6, 8, 9 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

При цьому початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником (пункт 6.2.3 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ).

Отже, після спливу 90-деного терміну дія договору постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем припиняється в частині постачання електричної енергії і продовжується в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення.

Наведений висновок викладено також у листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 11653/20.1/7-21 від 11.10.2021, де зауважено, що наочно цей принцип виявляється у взаємовідносинах постачальника «останньої надії» (ПОНа) зі споживачами - боржниками.

Так, з урахуванням пункту 13.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що є Додатком 7 до ПРРЕЕ, у випадках, коли споживач - боржник після спливу 90-денного терміну постачання ПОНом та перебування в подальшому впродовж певного часу на постачанні іншого електропостачальника, повертається на постачання електричної енергії ПОНом, - його взаємовідносини за попереднім договором з ПОНом відновлюються у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, - в частині здійснення розрахунків, у тому числі, дія попередження про припинення постачання електричної енергії у зв`язку із заборгованістю попередніх періодів.

Так, як установлено судом вище позивачем, як постачальником «останньої надії» в період з 01.01.2019 по 31.03.2019 здійснювалось постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ» (третій особі-2). Однак, як зазначає позивач та не заперечується іншими учасниками справи третьою особою-2 спожиту електричну енергію за вказаний період сплачено не було та станом на день звернення до суду з позовом борг останнього складає 691 604,61 грн.

У подальшому, АT «Одесаобленерго» направлено на адресу позивача лист від 20.06.2019 за № 101/19/03-3062, в якому зазначено про те, що ДП «ОНПЗ» повідомив про розірвання договору постачання електричної енергії з електропостачальником з 01.07.2019 та зазначив, що в разі необрання останнім нового електропостачальника, з 01.07.2019 постачання електричної енергії йому буде здійснюватися ДПЗД «Укрінтеренерго» (позивачем), як постачальником «останньої надії».

01.07.2019 позивачем на адресу AT «Одесаобленерго», ДП НЕК «Укренерго», ДП «ОНПЗ» та НКРЕКП направлено повідомлення про відмову в постачанні електричної енергії ДП «ОНПЗ» постачальником «останньої надії» № 44/09-3806, оскільки ДП «ОНПЗ» має заборгованість за спожиту електричну енергії за період 01.01.2019 по 31.03.2019 в розмірі 691 604,61 грн. У зв`язку з чим, постачальник «останньої надії» відмовляє у встановленні господарських відносин та утримується від постачання електричної енергії ДП «ОНПЗ» до повного погашення заборгованості .

Листом від 12.07.2019 за № 101/29/03-3567 AT «Одесаобленерго» повідомило позивача про те, що на виконання вимоги постачальника «останньої надії» від 09.07.2019 за № 44/11-3933 щодо припинення постачання електричної енергії з 24.07.2019, ОСР вказав, що ДП «ОНПЗ» у вересні 2018 року було укладено «Акт аварійної та технологічної броні електропостачання споживача», тому 11.07.2019 на адресу ДП «ОНПЗ» було направлено попередження ОСР про припинення електроживлення з 24.07.2019, у зв`язку з відсутністю особистого вручення даного попередження, було направлено рекомендованим листом.

06.08.2019 на адресу позивача надійшов лист від AT «Одесаобленерго» № 01/29/03-3897 щодо вимог постачальника, в якому ОСР зазначив, що 24.07.2019 представників AT «Одесаобленерго», на виконання вимоги від 09.07.2019 за № 44/11-3933 щодо припинення постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ», не було допущено до електроустановок ДП ОНПЗ, про що було складено акт недопуску № 0007833 від 24.07.2019.

07.08.2019 позивач направив на адресу AT «Одесаобленерго», ДП НЕК «Укренерго» та НКРЕКП лист № 44/09-4345/ПОН, в якому зазначив, що за обставин наявності реалізованої позивачем вимоги та враховуючи роз`яснення НКРЕКП оператор системи розподілу AT «Одесаобленерго» не мав права здійснити заміну постачальника «останньої надії» на іншого електропостачальника та в подальшому вдруге перевести з 01.07.2019 ДП «ОНПЗ» до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким має здійснювати постачальник «останньої надії».

09.08.2019 AT «Одесаобленерго» направив позивачу лист № 101/19/03-4139 (відповідь на лист від 07.08.2019 № 44/10-4342), щодо прийняття звіту ОСР за липень 2019, в якому зазначило, що ОСР надав позивачу відповідь щодо відсутності підстав для зупинення зміни постачальника ДП «ОНПЗ» та просив прийняти надані звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за липень 2019 року.

02.10.2019 AT «Одесаобленерго» на адресу позивача направило повідомлення за №101/19/03-5041, яким повідомило постачальника «останньої надії» про те, що починаючи з 02.10.2019 постачання електричної енергії споживачу ДП «ОНПЗ» має здійснювати постачальник «останньої надії» (позивач).

Згідно з пунктом 11.5.2 глави 11.5 розділу XI Кодексу систем розподілу одним з випадків припинення розподілу електричної енергії є звернення електропостачальника про припинення електроживлення користувача (споживача електричної енергії) у випадках, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником (пункт 7.5 розділу VII ПРРЕЕ).

При цьому, відповідно до положень пункту 11.5.12. глави 11.5 розділу XI Кодексу систем розподілу, електропостачальник має право звернутися до оператора системи розподілу щодо припинення електропостачання споживача, а оператор системи зобов`язаний виконати вимогу електропостачальника, не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування підстави (причин) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам передбаченим ПРРЕЕ.

Згідно пункту 7.10. ПРРЕЕ у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

Суд наголошує, що зазначені вище вимоги позивача на сьогоднішній день є діючими, будь-які судові рішення щодо визнання їх неправомірними відсутні.

Більше того, листом від 08.04.2021 року №4593/20.1/7-21 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) роз`яснила учасникам ринку, що:

«Споживач - боржник постачальника «останньої надії» (далі - ПОН), незважаючи на наявність звернення ПОНа про припинення електроживлення об`єкта споживача, надісланого споживачу та оператору системи в установленому порядку, має можливість фактично змінити електропостачальника за спливом встановленого Законом граничного 90денного терміну перебування на постачанні ПОНа. Після закінчення цього терміну, навіть за наявності повідомлення про відключення будь- який споживач відповідно до вимог статті 64 Закону безакцептно припиняє договірні стосунки з ПОНом. При цьому споживач-боржник ПОНа після припинення договірних взаємовідносин з ним має можливість укласти договір про постачання електричної енергії споживачу за власним вибором з іншим електропостачальником (на будь-який мінімальний термін) поза процедурою зміни електропостачальника, встановленою розділом ПРРЕЕ. Після того, як дія такого короткострокового договору припиниться - зазначений споживач-боржник ПОНа, безакцептно поновлює договірні відносини з ПОНом, приєднуючись згідно з положеннями статті 64 Закону повторно до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вже з наявним боргом за спожиту електричну енергію. У той же час положеннями пункту 3.1.6 ПРРЕЕ визначено, що однією з умов здійснення постачання електричної енергії споживачу є відсутність простроченої заборгованості за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі. Зазначена умова має бути беззастережно дотримана при повторному приєднанні споживача-боржника до договору з ПОНом. Тобто, за таких умов попередження про припинення постачання, яке надане ПОНом в попередньому періоді, і яким розпочата процедура відключення споживача, є чинним, і продовжує свою дію з першого дня нового періоду постачання. Це ж стосується попередження про відключення, що надавалося споживачу ОСРом в рамках розпочатої постачальником процедури відключення. При цьому, оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків ПОНом. Всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з ПОНом споживачем- боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення Оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати ОСР, як це передбачено пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії. У разі невиконання зазначених вище заходів з припинення обмеження постачання електричної енергії споживачам - боржникам ПОНа, ОС відповідно до пункту 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії має віднести на власні втрати обсяги електричної енергії, спожиті, у тому числі, з дати повторного приєднання споживачем - боржником ПОНа до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Отже, регулятор вважає, що у разі невиконання оператором системи вимоги електропостачальника про припинення електропостачання споживачу, постачання (купівля-продаж) електроенергії з боку електропостачальника припиняється, а всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з ПОНом споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення Оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати ОСР, як це передбачено пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії, при цьому раніше надана вимога електропостачальника є чинною та при повторному переведенні на ПОН повинна бути виконана негайно оператором системи. Зазначене роз`яснення також відповідає положенням пункту 7.10. ПРРЕЕ.

Дії адміністратора комерційного обліку та його рішення щодо скарги позивача про безпідставність та неправомірність здійснення запису в системі управління ринком обсягів електричної енергії спожитих споживачем ДП «ОНПЗ» з 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 на позивача порушують права та економічні інтереси останнього, так як в результаті зазначених дій формуються грошові зобов`язання позивача перед відповідачем-1.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/14138/22.

При цьому суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача-2 на те, що на момент настання строків на які позивач вимагав припинити розподіл електричної енергії ДП «ОНПЗ» у останнього був діючий акт екологічної/аварійної/технологічної броні, а строки на підтвердження статусу захищеного споживача не сплинули, а тому відповідач-2 не мав достатніх правових підстав для повного припинення розподілу електричної енергії, оскільки це могло призвести до настання негативних наслідків техногенного характеру, з огляду на таке.

Так, Законом України "Про електроенергетику від 19.06.2003"№ 982-IV було передбачено статус екологічної броні електропостачання споживача.

У зв`язку з переходом на новий ринок електричної енергії вказаний Закон втратив чинність 01.07.2019.

13 квітня 2017 року № 2019-VIII набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», відповідно до якого - статус екологічної броні скасовано, та передбачено статус захищеного споживача згідно якого захищені споживачі - споживачі, до яких застосовується особливий режим відключення та/або обмеження електропостачання для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

Проте, відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209 «Про деякі питання постачання електричної енергії» передбачено, що споживачі, які мають затверджені акти екологічної та/або аварійної/ технологічної броні та в дев`ятимісячний строк забезпечили виконання вимог Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого цією постановою, протягом зазначеного строку за умови здійснення попередньої оплати перебувають в статусі захищених споживачів відповідно до умов зазначеного Порядку.

Згідно пояснень Міністерства енергетики України №26/17-17.2-10166 від 29.04.2024 Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» взагалі не зверталося до комісії про отримання статусу захищеного споживача та станом на 29.04.2024 такого статусу немає.

Отже, споживач Державне підприємство «Одеський нафтопереробний завод» статусу захищеного споживача електричної енергії в період з 01.07.2019 по 27.01.2020 не мало, а тому ОСР повинен був відключити останнього від електропостачання.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22 зазначив, що попри збереження обов`язку здійснення розрахунків між сторонами за попереднім договором, укладеним із постачальником "останньої надії", фактичне нове приєднання до публічного договору постачання електричної енергії призводить до виникнення нових договірних відносин, які стосуються іншого строку, обсягів та зобов`язань. Саме обставини наявності заборгованості за конкретним договором обумовлюють можливість припинення повністю або частково постачання електричної енергії.

При цьому, Верховний Суд вказав, що зміст статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" жодним чином не вказує на безакцептне поновлення попередніх договірних відносин з постачальником "останньої надії", а навпаки зумовлює необхідність кожного разу укладення нового договору із постачальником "останньої надії".

Як вказує позивач та не заперечують відповідачі, у третьої особи-2 наявна прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії, укладеними з позивачем як постачальником «останньої надії».

У даному випадку суд враховує приписи п. 3.1.6. глави 3.1. розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, який передбачає, що однією із умов постачання електричної енергії споживачу є, зокрема, відсутність простроченої заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

Вказане також знайшло своє відображення у роз`ясненнях Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надано №4593/20.1/7-21 від 08.04.2022, зокрема щодо процедури припинення постачання електричної енергії споживачам - боржникам за електричну енергію, які відповідно до статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" повторно приєднуються до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" після спливу 90-денного терміну, встановленого цим Законом.

Так, НКРЕКП зазначило, що споживач - боржник постачальника "останньої надії", незважаючи на наявність звернення ПОНа про припинення електроживлення об`єкта споживача, надісланого споживачу та оператору системи в установленому порядку, має можливість фактично змінити електропостачальника за спливом встановленого Законом граничного 90-денного терміну перебування на постачанні ПОНа. Після закінчення цього терміну, навіть за наявності повідомлення про відключення будь-який споживач відповідно до вимог статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" безакцептно припиняє договірні стосунки з ПОНом. При цьому споживач - боржник ПОНа після припинення договірних взаємовідносин з ним має можливість укласти договір про постачання електричної енергії споживачу за власним вибором з іншим електропостачальником (на будь-який мінімальний термін) поза процедурою зміни електропостачальника, встановленою розділом VІ ПРРЕЕ.

Після того, як дія такого короткострокового договору припиняться - зазначений споживач-боржник ПОНа, безакцептно поновлює договірні відносини з ПОНом, приєднуючись згідно з положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" повторно до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вже з наявним боргом за спожиту електричну енергію.

У той же час положеннями пункту 3.1.6 ПРРЕЕ визначено, що однією з умов здійснення постачання електричної енергії споживачу є відсутність простроченої заборгованості за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі. Зазначена умова має бути беззастережно дотримана при повторному приєднанні споживача-боржника до договору з ПОНом. Тобто, за таких умов попередження про припинення постачання, яке надане ПОНом в попередньому періоді і яким розпочата процедура відключення споживача, є чинним, і продовжує свою дію з першого дня нового періоду постачання. Це ж стосується попередження про відключення, що надавалося споживачу ОСРом в рамках розпочатої постачальником процедури відключення. При цьому, оператори системи зобов`язані невідкладно виконувати наявні на час повторного приєднання вимоги про припинення постачання споживачів-боржників, надані ПОНом в попередньому періоді - шляхом відключення такого споживача-боржника з першого дня відновлення його договірних стосунків з ПОНом.

Всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з ПОНом споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати ОСР, як це передбачено пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

У разі невиконання зазначених вище заходів з припинення обмеження постачання електричної енергії споживачам - боржникам ПОНа, ОСР відповідно до пункту 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії має віднести на власні втрати обсяги електричної енергії, спожиті, у тому числі, з дати повторного приєднання споживачем - боржником ПОНа до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Проаналізувавши викладене вище, суд приходить до висновку, що електропостачання третьої особи-2 мало бути припинене з дат вказаних позивачем у вимогах (з огляду на наявність неодноразових повідомлень позивача про припинення електропостачання, направлених як ОСР так і споживачу), а відтак обсяги електричної енергії, використані споживачем після даних дат (01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020), а саме: в обсягах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год, повинні покладатись на втрати оператора системи, в даному випадку - відповідача-2.

Щодо доводів відповідачів стосовно неналежності і неефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Так, відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із пунктами 1, 3 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є: визнання права; припинення дії, яка порушує право.

За частиною другою статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та інші).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

Главою 10.2 розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії врегульовано порядок вирішення суперечок АКО.

У відповідності до положень цієї глави АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди.

Розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО. У зверненні можуть також міститись вимоги щодо улаштування ЗКО та вузлів обліку, перегляду або виправлення будь-якого результату та значення даних комерційного обліку електричної енергії, проведення повторних обчислень і, за умови виявлення помилок, проведення заміни відповідних даних комерційного обліку електричної енергії.

У разі отримання ППКО (у ролі ОДКО) вимоги АКО щодо перевірки результатів вимірювання в точці вимірювання, валідованих даних та/або процедур, що використовувалися при формуванні валідованих даних комерційного обліку, ППКО (у ролі ОДКО) повинен провести зазначену перевірку та повідомити АКО про її результати протягом 10 робочих днів від дня отримання відповідної вимоги.

За результатами перевірки ППКО (у ролі ОДКО) надає висновки АКО щодо необхідності залишити незмінними або замінити спірні дані комерційного обліку та у разі відсутності даних або необхідності їх заміни надає висновки щодо причин, які призвели до цього.

У разі відхилення звернення АКО повинен протягом двох робочих днів з дня отримання надати учаснику ринку, який подав це звернення, чіткі роз`яснення щодо причин відхилення цього звернення.

Якщо вирішення суперечки передбачає зміну даних, АКО повинен провести нове формування сертифікованих даних для відповідних учасників ринку та передати ці дані АР та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

Спір у справі стосується обсягів розподіленої відповідачем-2 електричної енергії споживачу - третій особі-2.

Як вже було встановлено вище, відповідач-1, як адміністратор комерційного обліку (АКО), аналізує відповідні дані, отримані від відповідача-2, виконує перевірку повноти інформації, визначає помилки у даних комерційного обліку, проводить процедуру перевірки валідованих даних комерційного обліку з метою їх сертифікації та надає зазначені сертифіковані дані комерційного обліку до АР для подальшого використання у розрахунках відповідно до укладених з учасниками ринку електричної енергії договорів.

Крім того, відповідач-1, як АКО, згідно глави 10.2 розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії розглядає та приймає відповідне рішення в частині суперечок щодо обсягів електричної енергії, відображених в даних комерційного обліку.

Позивач звертався до відповідача-1, як АКО, з листами про врегулювання суперечностей щодо комерційного обліку споживання електричної енергії споживачами постачальника «останньої надії», однак останнім вони вирішені не були.

Главою 10.1. розділу X Кодексу комерційного обліку електричної енергії встановлено, що будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін.

У разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку.

Тобто, Кодексом комерційного обліку передбачена можливість вирішення суперечок, які виникли між учасниками ринку електричної енергії, зокрема і з питань достовірності даних комерційного обліку щодо відображання електричної енергії в системі управління ринком, у судовому порядку.

Суд зазначає, дії адміністратора комерційного обліку та його рішення щодо звернень позивача та неправомірність здійснення запису в системі управління ринком обсягів електричної енергії спожитих ДП «ОНПЗ» з 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 на позивача, порушують права та економічні інтереси останнього, так як в результаті зазначених дій формуються грошові зобов`язання позивача перед відповідачем.

Зазначені дії мають тривалий характер, тобто, записи споживання електричної енергії неправомірно здійснюється відповідачами в системі управління ринком і по теперішній час. Тобто діями відповідачів порушуються права позивача на достовірні дані про куплену електричну енергію для врегулювання небалансів в системі управління ринком.

Отже, суд зазначає, що обрані позивачем позовні вимоги є достатніми для ефективного юридичного захисту порушених прав та економічного інтересу позивача.

Доводи відповідачів, що заявлені позивачем вимоги не призведуть до поновлення порушеного права позивача, оскільки не можуть бути виконані в примусовому порядку, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку, зокрема у таких випадках:

- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;

- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов`язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Водночас у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду з огляду на принцип процесуальної економії (див. висновки щодо застосування способу захисту у вигляді визнання відсутності права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц)

Позовні вимоги у цій справі по суті є вимогою про визнання відсутнім права та, відповідно, відсутнім кореспондуючого цьому праву обов`язку, оскільки в результаті відповідних дій відповідача-2 (щодо здійснення запису в системі управління ринком спірних обсягів спожитої електричної енергії) у позивача формуються грошові зобов`язання перед відповідачем-1, що є належним способом захисту у разі, зокрема, якщо у спірних правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом кредитор може вжити (вживає) поза волею боржника заходи для реалізації спірного права, одержання виконання спірного обов`язку і ці заходи матимуть вплив на права боржника.

Застосування наведеного способу захисту забезпечить перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення відповідного обсягу балансів за певні періоди та дозволить запобігти пред`явленню відповідачем-1 необґрунтованих вимог до позивача.

Відтак відповідний спосіб захисту за наслідком його застосування у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності дійсних обсягів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав позивача, як постачальника «останньої надії».

Тому, з урахуванням зазначених обставин, обраний спосіб захисту є ефективним, оскільки спрямований на відвернення передбачуваної загрози порушення права. Схожі висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/9627/20 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 910/12832/21.

Відповідні висновки щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права викладені також у постанові від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22.

З огляду на наведене суд, керуючись принципами господарського процесу, дійшов висновку про необхідність прийняття рішення на захист прав позивача у спосіб, визначений у позовній заяві, що у свою чергу мінімізує необхідність повторного звернення із позовами до суду.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Отже, повно і всебічно дослідивши обставини справи, дотримуючись принципів господарського процесу, та недопущення надмірного формалізму, встановивши, що дії відповідачів 1 та 2 призвели до порушення прав позивача, як учасника ринку електричної енергії та постачальника «останньої надії», суд дійшов висновку про задоволення позовних у редакції викладеної в позовній заяві.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірними та незаконними дії Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, місто Київ, вулиця Миколи Боровського, будинок 28б, ідентифікаційний код 00131713), як адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку і постачальника послуг комерційного обліку та рішення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227), як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків, що викладено зокрема в додатку до листа Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 27.05.2021 № 01/21700, в «Узгодженні обсягів комерційного обліку ДПЗД «Укрінтеренерго» з урахуванням прийнятих рішень Адміністратором комерційного обліку ПрАТ «НЕК «Укренерго» за результатами розгляду суперечок щодо комерційного обліку, станом на 04.08.2021 року», щодо покладення обсягів електричної енергії спожитих споживачем Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» по всім точкам комерційного обліку (ЕІС-кодам: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) за періоди 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019-30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020- 27.01.2020 роки включно на балансуючу групу Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600), як сторони відповідальної за баланс;

3. Відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600) - зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків вчинити дії, шляхом зміни сертифікованих даних комерційного обліку в системі управління ринком (платформа MMS), а саме скасувати дані комерційного обліку щодо обсягів електричної енергії покладених на балансуючу групу електропостачальника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600), як постачальника «останньої надії» та сторони відповідальної за баланс, що спожиті за точками комерційного обліку /площадками вимірювання (ЕІС-кодами: 62Z1196153363484 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1; 62Z3553166795555 - м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1) Державним підприємством «Одеський нафтопереробний завод» (код ЄДРПОУ 41864238) за період 01.07.2019-31.07.2019, 01.08.2019-31.08.2019, 01.09.2019- 30.09.2019, 01.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019, 01.12.2019-31.12.2019, 01.01.2020-27.01.2020 роки в обсягах за липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год, провести нове формування сертифікованих даних комерційного обліку та покласти обсяги електричної енергії, використані споживачем Державним підприємством "Одеський нафтопереробний завод (код ЄДРПОУ - 41864238) після дат, зазначених постачальником у вимогах про відключення споживача за період липень 2019 року - 49 233 кВт*год., за серпень 2019 року - 53 104 кВт*год., за вересень 2019 року - 51 852 кВт*год., за жовтень 2019 року - 48 837 кВт*год., за листопад 2019 - 57258 кВт*год., за грудень 2019 року - 36 274 кВт*год., за січень 2020 року - 38 356 кВт*год на втрати Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, місто Київ, вулиця Миколи Боровського, будинок 28б, ідентифікаційний код 00131713), передати зазначені нові сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору розрахунків та учасникам ринку для здійснення перерахунку платежів.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» (65031, місто Київ, вулиця Миколи Боровського, будинок 28б, ідентифікаційний код 00131713) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85, ідентифікаційний код 19480600) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

6. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Я.А.Карабань


Суд	Господарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	03.09.2024
Оприлюднено	18.09.2024
Номер документу	121658293
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії

Карабань Я.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 03.09.2024 по справі 910/16557/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/16557/23

Рішення від 03.09.2024

Рішення
від 03.09.2024 по справі 910/16557/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА