Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/7930/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/7930/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЮЗІВСЬКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ШЕЛЬФ"

про стягнення 7 468,16 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Патрікеєва Т.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЮЗІВСЬКА" (далі - позивач, ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ШЕЛЬФ" (далі - відповідач, ТОВ "НАДРА ШЕЛЬФ") про стягнення 7 468,16 грн на підставі Договору № 04-07-17/1 про надання цільової безпроцентної фінансової допомоги від 04.07.2017, з яких: 5 000,00 грн основного боргу; 2 019,59 грн інфляційних втрат, 448,57 грн 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо повернення фінансової допомоги у строк, встановлений договором (з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 26.06.2020 до Договору № 04-07-17/1 про надання цільової безпроцентної фінансової допомоги від 04.07.2017).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 позовну заяву ТОВ "НАДРА ЮЗІВСЬКА" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7930/24, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

05.07.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7930/24.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження судом досліджено позовну заяву і додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

04.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЮЗІВСЬКА" (далі - позивач, Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАДРА ШЕЛЬФ" (далі - відповідач, Товариство) укладено Договір № 04-07-17/1 (далі - Договір) про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору Компанія зобов`язується надати Товариству безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі (далі - Фінансова допомога) в розмірі 5 000,00 грн (п`яти тисяч гривень 00 коп.), а Товариство зобов`язується використати зазначену Фінансову допомогу за призначенням і повернути її в повному обсязі у визначений цим Договором термін. Фінансова допомога надається Товариству частинами, за умови наявності вільних обігових коштів у Компанії.

Відповідно до п. 2.1 Договору Компанія має право вимагати від Товариства своєчасного повернення Фінансової допомоги.

Відповідно до п. 2.2 Договору Компанія перераховує у безготівковому порядку платіжними дорученнями Фінансову допомогу на рахунок Товариства, зазначений в розділі 7 Договору у строки та розмірах, узгоджених Сторонами додатково.

Відповідно до п. 2.4. підпункту 2.4.1 Договору повернути Фінансову допомогу, отриману від Компанії, у термін вказаний у п. 3.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору фінансова допомога надається Товариству терміном до 02.07.2018 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору фінансова допомога повертається в безготівковій формі платіжними дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Компанії.

Відповідно до п. 4.1 Договору цей Договір набирає чинності після його підписання Сторонами, скріплення підписів печатками і діє до повного повернення Товариством Фінансової допомоги.

Відповідно до п. 4.2 Договору всі зміни та доповнення до Договору вносяться за згодою Сторін, шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п. 5.1 Договору Фінансова допомога надається Товариству з метою поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне повернення наданої Фінансової допомоги Товариство сплачує Компанії пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

02.07.2018 на виконання п. 4.2 Договору між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1.

Відповідно до 3 підпункту 3.1 Додаткової угоди №1 Фінансова допомога надається відповідачу терміном до 30.06.2019 року.

30.06.2019 на виконання п. 4.2 Договору між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди № 2 сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1 (далі - Договір), у зв`язку з чим погодили пункт 3.1 Договору викласти у такій редакції:

« 3.1 Фінансова допомога надається Підприємству терміном до 26 червня 2020 року».

26.06.2020 на виконання п. 4.2 Договору між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про надання цільової безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1.

Відповідно п. 1 Додаткової угоди № 3 сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1 (далі - Договір), у зв`язку з чим погодили пункт 3.1 Договору викласти у такій редакції:

« 3.1 Фінансова допомога надається Підприємству терміном до 26 червня 2021 року».

08.05.2024 позивач надіслав на адресу відповідача Лист-Вимогу № 05/24-74 від 08.05.2024 про сплату на користь позивача заборгованості за Договором про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 року № 04-07-17/1 у розмірі 5 000 грн 00 коп.

Однак, відповідач відповіді не надав і кошти в розмірі 5000,00 грн не повернув.

Оскільки відповідачем не були дотримані вимоги п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1 стосовно повернення суми безвідсоткової зворотної фінансової допомоги до 25 червня 2021 року, враховуючи пункт 6.1 Договору та положення частини 2 статті Цивільного кодексу України, позивач здійснив нарахування 2 019,59 грн інфляційних втрат за період 25.06.2021 до 20.06.2024, 448,57 грн 3% річних за період 25.06.2021 до 20.06.2024.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення 5 000,00 грн основного боргу; 2 019,59 грн інфляційних втрат, 448,57 грн 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами Договір є договором позики, який підпадає під правове регулювання норм параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (статті 1046 - 1053).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до умов пункту п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1 відповідач зобов`язується повернути суму безвідсоткової зворотної фінансової допомоги до "24" червня 2021 року.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання по поверненню суми безвідсоткової зворотної фінансової допомоги у строк, встановлений у п. 1 Додаткової угоди № 3 до Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 № 04-07-17/1(до 24.06.2021 включно), у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за Договором у розмірі 5 000,00 грн (основний борг).

При цьому судом перевірено, що наведений позивачем у позовній заяві розрахунок основного боргу у розмірі 5 000,00 грн відповідає встановленим судом обставинам справи, умовам Договору № 04-07-17/1 від 04.07.2017 та є арифметично вірним.

Станом на час вирішення справи по суті матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів повернення відповідачем коштів позивачу шляхом перерахування вищенаведеної суми на розрахунковий рахунок позивача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву та не спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів повернення суми безвідсоткової зворотної фінансової допомоги у строк, встановлений у п. 1 Додаткової угоди №3 до Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 04.07.2017 №04-07-17/1.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем умов Договору № 04-07-17/1 в частині надання відповідачу безвідсоткової зворотної фінансової допомоги, враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе зобов`язань щодо повернення суми безвідсоткової зворотної фінансової допомоги до 24.06.2021, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 000,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Крім того, з огляду на недотримання відповідачем вимог, передбачених п. 6.1 Договору, позивачем заявлено вимоги про стягнення 2 019,59 грн інфляційних втрат за період з 25.06.2021 до 20.06.2024, 448,57 грн 3% річних за період з 25.06.2021 до 20.06.2024.

Щодо вимог позивача про стягнення 2 019,59 грн інфляційних втрат та 448,57 грн 3% річних.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Отже, враховуючи, що позивач довів факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати наданих виконавцем послуг, встановлених Договором, здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем не вірно нараховано суму інфляційних втрат, позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 2 019,59 грн, в той час як правильною є сума 2 174,02 грн.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормативне визначення принципу диспозитивності надає право учаснику справи вільно розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем реалізовано своє процесуальне права на подання позову про стягнення інфляційних втрат лише в сумі 2 019,59 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, відтак, вимоги позивача про стягнення 448, 57 грн 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в порядку статті 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЮЗІВСЬКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ШЕЛЬФ" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з судового збору 3 028, 00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3 028, 00 покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ШЕЛЬФ" (Україна, 02121, місто Київ, ВУЛИЦЯ АРХІТЕКТОРА ВЕРБИЦЬКОГО, будинок 16, офіс 3; ідентифікаційний код 38327265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДРА ЮЗІВСЬКА" (Україна, 04053, місто Київ, вул.Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 38077614) 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 2 019, 59 грн (дві тисячі дев`ятнадцять гривень 59 коп.) інфляційних втрат, 448, 57 грн (чотириста сорок вісім гривень 57 коп.) 3% річних, 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 16.09.2024.

Суддя Гумега О.В.