Рішення

від 17.09.2024 по справі 910/7868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/7868/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ»

до приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика»

про стягнення 182933,52 грн,

Представники:

не викликались

ОБСтавини справи:

До суду звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» до приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» про стягнення 182933,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежними чином виконував умови разових договорів-заявок на здійснення транспортного перевезення в міжнародному сполученні № 01.01-24 від 11.01.2024 та № 05.02-24 від 08.02.2024.

Суд своєю ухвалою від 28.06.2024 відкрив провадження у справі № 910/7868/24, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не подав відзив на позов.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11 січня 2024 року приватне підприємство «УТЛ-Укртранслогістика» (експедитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» (перевізник) уклали разовий договір-заявку № 61.01-24 на здійснення транспортного перевезення в міжнародному сполученні (далі - Договір-1), відповідно до умов якого перевізник зобов`язався виконати міжнародне перевезення вантажу за маршрутом с. Ріпки (Чернігівська обл.) - м. Текірдаг (Туреччина).

Згідно з п. 12 Договору-1 вартість перевезення - 2400,00 доларів США, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на момент вивантаження.

Оплата за надані послуги проводиться до 5 днів після отримання оригіналів документів та CMR (п. 13 Договору-1)

Послуга перевезення була надана належним чином, без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, що підтверджується наявністю відтиску штампу та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR №035561.

Дата вивантаження, відображена в графі 24 CMR - 30 січня 2024. Курс НБУ на вказану дату становив 37,8862 грн за 1 долар США, що передбачає оплату перевезення в гривнях у сумі 90926,88 грн (2400x37,8862).

08 лютого 2024 року приватне підприємство «УТЛ-Укртранслогістика» (експедитор) та товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» (перевізник) уклали разовий договір-заявку № 05.02-24 на здійснення транспортного перевезення в міжнародному сполученні (далі - Договір-2), відповідно до умов якого перевізник зобов`язався виконати міжнародне перевезення вантажу за маршрутом с. Ріпки (Чернігівська обл.) - м. Текірдаг (Туреччина).

Згідно з п. 12 Договору-1 вартість перевезення - 2400,00 доларів США, кошти сплачуються у гривнях за курсом НБУ, встановленим на момент вивантаження.

Оплата за надані послуги проводиться до 5 днів після отримання оригіналів документів та CMR (п. 13 Договору-1)

Послуга перевезення була надана належним чином, без будь-яких зауважень чи застережень вантажоодержувача, що підтверджується наявністю відтиску штампу та підпису уповноваженої особи вантажоодержувача в графі 24 накладної CMR № 035472.

Дата вивантаження, відображена в графі 24 CMR - 27 лютого 2024. Курс НБУ на вказану дату становив 38,3361 грн. за 1 долар США що передбачає оплату перевезення в гривнях у сумі 92006,64 грн (2400х383361 ).

09 березня 2024 року позивач надіслав відповідні документи на адресу директора приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» - Захарченка І.А. (експрес-накладна товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» №20450883940545).

За даними сервісу відстеження товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта», що обліковується в мережі Інтернет за адресою https://tracking.novaposhta.Ua/#/uk, вказане відправлення отримане керівником приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» 11 березня 2024 року. З наступного дня - 12 березня 2024 року п`ятий день, визначений граничним днем для проведення оплати, завершився 16 березня 2024 року. Враховуючи те, що цей день припадає на вихідний (суботу), оплата мала бути здійснена на пізніше першого за вихідним робочого дня (у понеділок) 18 березня 2024 року.

Відповідач за послуги не сплатив, внаслідок чого у нього виник борг на суму 182933,52 грн (90926,88 + 92006,64).

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив 182933,52 грн боргу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 182933,52 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Позивач просить покласти на відповідача 15300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 3000,00 грн «гонорару успіху».

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- договір №1-04 про правову допомогу від 19.04.2024;

- акт приймання-передачі наданих послугу від 22.04.2024;

- квитанцію до прибуткового касового ордера № 05-04 від 22.04.2024 на суму 15300,00 грн

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг адвокат надав такі послуги: огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3500,00 грн); проведення переговорів на предмет повернення боргу (100,00 грн); аналіз судової практики (500,00 грн); проведення арифметичних розрахунків (400,00 грн); підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду (7400,00 грн); вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, в тому числі, забезпечення виконання судового рішення (3400,00 грн).

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу ).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» Європейський суд з прав людини, вирішуючи обов`язковість для цього суду угоди, укладені заявником зі своїм адвокатом стосовно оплати за надані послуги, яка (така плата) є співставна з «гонораром успіху», вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові і інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи те, чи були вони розумними.

Отже, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Предмет спору в цій справі не є складним, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. З огляду на це відсутні підстави для покладення на відповідача витрат у розмірі 3000,00 грн «гонорару успіху».

Також не підлягають відшкодуванню 7000,00 грн - за огляд, вивчення, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3500,00 грн); проведення переговорів на предмет повернення боргу (100,00 грн); вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу, в тому числі, забезпечення виконання судового рішення (3400,00 грн), оскільки ці витрати не стосуються розгляду справи.

Таким чином розподілу підлягають 8300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (аналіз судової практики (500,00 грн); проведення арифметичних розрахунків (400,00 грн); підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду (7400,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» до приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика».

Стягнути з приватного підприємства «УТЛ-Укртранслогістика» (вул. Борщагівська, 173/187, к. 63, м. Київ, 03058, код 38137931) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт-СМ» (вул. Січових Стрільців, 1-5, м. Київ, 04053, код 30524716) 182933,52 грн боргу, 3028,00 грн судового збору, 8300,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун