Ухвала

від 17.09.2024 по справі 910/9551/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/9551/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» про розподіл судових витрат на правничу допомогу після прийняття рішення у справі №910/9551/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубекс»

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення основної заборгованості в сумі 97171,21 грн за договором поставки № 889 від 25.03.2024

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубекс» (далі - боржник) за договором поставки № 889 від 25.03.2024 (далі - договір) у розмірі 97171,21 грн.

19.08.2024 року за вказаною заявою Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубекс» боргу в розмірі 97171,21 грн.

02.09.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубекс» надійшла заява про скасування судового наказу від 19.08.2024 у справі №910/9551/24. В обґрунтування поданої заяви вказує на те, що, на виконання умов укладеного договору, згідно рахунку на оплату №17 від 25.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» здійснило оплату за поставку матеріалів 01.04.2024, тобто з простроченням оплати в 4 дні, що підтверджується платіжною інструкцією №11270 від 01.04.2024 на суму 127715,43 грн, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Тубекс» втратило можливість своєчасної закупки для подальшого продажу товару заявнику у виробника продукції, оскільки, як наслідок, не здійснило оплату у строк, встановлений за домовленістю з виробником.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 скасовано судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/9551/24 від 19.08.2024 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тубекс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» боргу в розмірі 97171,21 грн та судового збору в розмірі 242,24 грн.

У той же час, 21.08.2024 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу після прийняття рішення, за умовами якої, заявник просить суд за результатом розгляду заяви про видачу судового наказу про стягнення боргу з ТОВ «Тубекс», здійснити розподіл судових витрат шляхом стягнення з боржника витрат заявника на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» про розподіл судових витрат на правничу допомогу після прийняття рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У заяві про видачу судового наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат із зазначенням, що докази їх понесення будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відповідно у заяві про видачу судового наказу заявник не просив суд стягнути з боржника судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Із Глави 8 Розділу I Господарського процесуального кодексу України вбачається, що на відміну від розподілу витрат на оплату судового збору (які підлягають розподілу/відшкодуванню безумовно після завершення розгляду справи/заяви), інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, підлягають розподілу виключно у разі дотримання заявником/позивачем вимог господарського процесуального закону щодо порядку їх заявлення та підтвердження.

Відповідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність і скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

З наведених приписів господарського процесуального закону вбачається, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Отже, наказне провадження є спрощеним видом судового провадження у господарських справах, а судовий наказ - є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги до змісту судового наказу встановлені ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 6 частини 1 якої передбачено, що у судовому наказі зазначається, зокрема, сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.

Таким чином, у разі якщо стягувач бажає отримати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у наказному провадженні, то він повинен включити їх в заяву про видачу судового наказу, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості видачі такого судового рішення як додатковий судовий наказ.

Тобто, витрати на правову допомогу у справах наказного провадження повинні стягуватись з боржника, у випадку їх включення в заяву про видачу судового наказу, за умови достатньої обґрунтованості їх розміру, на підставі загальних положень Господарського процесуального кодексу України.

Законодавство не передбачає можливості стягувача в наказному провадженні подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в інакший спосіб, ніж долучення їх до заяви про видачу судового наказу з одночасним проханням покладення відшкодування витрат на боржника, що підтверджується тим, що в наказному провадженні відшкодовуються лише сплачені заявником витрати (на відміну від позовного провадження, де згідно п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України відшкодовуються не лише сплачені витрати, а й ті що підлягають сплаті).

При цьому, стаття 150 Господарського процесуального кодексу України не передбачає такої вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу як зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, на відміну від позовного провадження, де згідно п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відповідний розрахунок.

Послуги адвоката в межах справи про видачу судового наказу фактично зводяться до складення заяви про видачу судового наказу із дотриманням вимог статті 150 Господарського процесуального кодексу України. Наказне провадження не передбачає вчинення адвокатом будь-яких інших дій після направлення заяви про видачу судового наказу до суду, а відтак на момент направлення заяви стягувачу та його адвокату достеменно відома вартість послуг правничої допомоги.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбаченого іншого процесуального документа, який би видавався поза межами судового наказу, яким би було задоволено вимоги стягувача, зокрема щодо стягнення судових витрат.

Після видачі судового наказу суд може лише: 1) постановити ухвалу про повернення неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу (ч. 6 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України); 2) постановити ухвалу про повернення заяви про скасування судового наказу, поданої подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу (ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України); 3) постановити ухвалу про скасування судового наказу (ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України); 4) постановити ухвалу про виправлення помилки в судовому наказі, визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, відстрочення чи розстрочення або зміну способу та порядку його виконання (ст. 160 Господарського процесуального кодексу України).

Господарським процесуальним законом передбачено ухвалення додаткового рішення (ухвали, постанови) лише в спрощеному та в загальному позовному провадженні після постановлення судом рішення, в той час як питання про розподіл судових витрат після видачі судового наказу шляхом видачі додаткового судового наказу в межах наказного провадження положеннями Господарського процесуального закону не передбачено.

Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи, судовий наказ від 19.08.2024 був скасований судом на підставі заяви боржника, наведене свідчить про відсутність безспірності вимог ТОВ «Київелектроспецмонтаж» до ТОВ «Тубекс» про стягнення заборгованості.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» у розподілі витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 170, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київелектроспецмонтаж» про розподіл судових витрат на правничу допомогу після прийняття рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та у відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскарження протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

СуддяТ.В. Васильченко