Ухвала

від 17.09.2024 по справі 904/2726/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.09.2024Справа № 904/2726/24Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши клопотання Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про відстрочення сплати судового збору у справі №904/2726/24

За позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стевласт»

про стягнення 39360000,00 грн

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стевласт" (далі - відповідач) про стягнення 39360000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не забезпечив схоронність майна одержаного на підставі договору відповідального зберігання від 13.03.2023 № 00-04/0108, у зв`язку з чим позивач просить стягнути вартість втраченого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 позовну заяву Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом подання до суду оригіналу платіжного документа про сплату судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 590400,00 грн за реквізитами Господарського суду міста Києва.

29.08.2024 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» перебуває у скрутному фінансовому становищі, у зв`язку із загальною кризою в якій знаходиться увесь паливно-енергетичний сектор країни, що підтверджується копією фінансової звітності станом на 30.06.2024 у якому вказано про наявність збитків у підприємства на 73359,0 тис. гривень.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.

При цьому, наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.

Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, втім у спірних правовідносин позивач є юридичною особою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №909/8/18.

Відтак, оцінивши доводи, наведені позивачем в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, виходячи з приписів статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивач повинен, виходячи з предмету спору сплатити судовий збір в розмірі 590400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024, позивачу було встановлено строк протягом 10 днів з дня її одержання для усунення недоліків позовної заяви шляхом сплати судового збору у розмірі 590400,00 грн.

Вказаний строк станом на момент розгляду даного клопотання сплив, що відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору, є наслідком повернення позивачу поданої до суду позовної заяви разом з додатками.

У той же час, у випадку відмови у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, останній повинен виконати ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, тоді як суд, у свою чергу, повинен пересвідчитись, що у позивача наявний розумний строк для того аби усунути недоліки позову і в разі потреби мати можливість звернутися до суду з клопотанням про поновлення чи продовження строку на усунення недоліків.

Отже, отримавши дану ухвалу, позивач повинен виконати вимоги ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, а саме: подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо позивач не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/23, одночасна відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору і повернення позову є невиправданою мірою, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб повинен надати можливість сплатити судовий збір.

Враховуючи вищевикладену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, з метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе встановити додатковий розумний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі суду від 19.08.2024, строком 5 днів з дня одержання позивачем даної ухвали.

Керуючись статтями 2, 4, 11, 42, 46, 119, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Встановити позивачу додатковий розумний строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали, у спосіб передбачений ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 у справі №904/2726/24.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом в даній ухвалі, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

6. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

СуддяТ.В. Васильченко