Рішення від 17.09.2024 по справі 911/940/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа № 911/940/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)

за позовом Акціонерного товариства Базис, м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКТІТ, м. Біла Церква

про стягнення 142 350, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

АТ Базис звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ ІНКТІТ про стягнення 142 350, 00 грн попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем у повному обсязі свого обов`язку щодо повернення попередньо перерахованої оплати за товар відповідно до договору № 1/12/22 від 01.12.2022 р. купівлі-продажу товару, виставленого рахунку на оплату № 42 від 02.12.2022 р., згідно з листом № 03/446 від 30.01.2023 р. та претензією № 02/590 від 23.02.2023 р., направлених позивачем на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/940/24 за позовом АТ Базис до ТОВ ІНКТІТ про стягнення 142 350, 00 грн і визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору.

Відповідач про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та інші заяви по суті спору не надав. Обов`язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09119, бул. Олександрійський, буд. 70, м. Біла Церква, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2022 р. між позивачем (надалі Покупець) та відповідачем (надалі Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару № 1/12/22, згідно з умов п. 1.1. якого Продавець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим Договором передати у власність (повне господарське відання) Покупцю дизельний генератор Ricardo TMGR 110 kVA (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (надалі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору найменування Товару - Дизельний генератор Ricardo TMGR 110 kVA.

Згідно з п. 2.2. Договору загальна кількість товару - 1 (одна) штука.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що ціна товару за 1 шт. - складає 684 700 грн., у тому числі ПДВ 114 116 грн., що є еквівалентом 16 700 Євро за комерційним курсом 41 грн / 1 Євро, станом на 01.12.2022 року., ціна товару може змінюватись прямо пропорційно до коливань (зміни) комерційного курсу Євро в Україні.

Відповідно до п. 5.1. Договору загальна ціна договору та товару, що продається за цим Договором складає 684 700 грн., у тому числі ПДВ 114 116 грн, що є еквівалентом 16 700 Євро за комерційним курсом 41 грн / 1 Євро станом на 01.12.2022 року. Ціна товару та Договору може змінюватись у відповідності до зміни комерційного курсу Євро до національної валюти України.

Згідно з п. 5.2. Договору попередня оплата в розмірі 50% від ціни Договору має бути перерахована Покупцем на банківський рахунок Продавця протягом 3 банківських днів з моменту укладання даного Договору.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що решта 50% грошових коштів за товар Покупець перераховує на банківський рахунок Продавця за 1 банківський день до дня відвантаження (отримання) товару зі складу Продавця.

Положеннями п. 6.1. Договору передбачено, що Продавець зобов`язаний Передати Покупцю товар у повному обсязі на складі Покупця за адресою: м Чернігів, вул. Любецька, 70. Орієнтовна дата поставки: 25.12.2022.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами, та діє до 31.12.2023 року.

02.12.2022 р. відповідачем було направлено на електронну пошту позивача рахунок на оплату № 42 від 02.12.2022 р. на попередню оплату за дизельний генератор Ricardo TMGR 110 kVA в розмірі 50 % від ціни Договору на загальну суму 342 350, 00 грн.

02.12.2022 р. на підставі вищевказаного рахунку позивачем було сплачено відповідачу передоплату за товар, - дизельний генератор Ricardo TMGR 110 kVA та перераховано грошові кошти у розмірі 342 350, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2050 від 02.12.2022 р. на суму 342 350, 00 грн, наявним у матеріалах справи.

У січні 2023 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 03/446 від 30.01.2023 р., в якому просив відповідача, у зв`язку із невиконанням останнім умов договору купівлі-продажу № 1/12/22 від 01.12.2022 р., повернути сплачені кошти, перераховані позивачем відповідачу згідно з рахунку на оплату № 42 від 02.12.2022 р. у відповідності до платіжної інструкції № 2050 від 02.12.2022 р. на суму 342 350, 00 грн.

06.02.2023 р. відповідачем на виконання листа АТ Базис № 03/446 від 30.01.2023 р. було повернуто позивачу частину попередньо перерахованої оплати у розмірі 200 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 36 від 06.02.2023 р. на суму 200 000, 00 грн.

У лютому 2023 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 02/590 від 23.02.2023 р., у якій вимагав негайно повернути залишок попередньо перерахованої оплати у розмірі 142 350, 00 грн шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок АТ Базис. Факт надсилання та отримання відповідачем даної претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1401306103286 від 23.02.2023 р., наявним в матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Згідно з ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 665 цього ж кодексу у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

2. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 693 цього ж кодексу якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 цього ж кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свій обов`язок щодо передачі товару позивачу не виконав, що підтверджується відсутністю, підписаними уповноваженими представниками сторін у встановленому порядку видаткових накладних, переданої позивачу документації, а також фактом повернення відповідачем позивачу на виконання його листа № 03/446 від 30.01.2023 р. частини попередньо перерахованої оплати у розмірі 200 000, 00 грн. У зв`язку із тим, що відповідач у встановлений договором поставки строк не виконав обов`язок щодо передачі товару позивачу, у останнього відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.

У процесі розгляду справи, відповідачем у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов`язку щодо передачі товару позивачу або повернення всієї суми попередньо перерахованої оплати, сплаченої позивачем.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача попередньої оплати у розмірі 142 350, 00 грн за договором № 1/12/22 від 01.12.2022 р. купівлі-продажу товару є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач у позовній заяві просить суд повернути з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 3 633, 60 грн, у зв`язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

До вказаної позовної заяви додано платіжну інструкцію № 2217 від 03.04.2024 р. про сплату судового збору на суму 6 056, 00 грн.

За таких обставин, понесені АТ Базис судові витрати, у зв`язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ ІНКТІТ про стягнення 142 350, 00 грн та внесенням (сплатою) судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, підлягають поверненню позивачу у розмірі 3 633, 60 грн з вищевказаних підстав.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 191, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКТІТ (09119, б. Олександрійський, буд. 70, м. Біла Церква, Київська область; ідентифікаційний код 42351435) на користь Акціонерного товариства Базис (14021, вул. Любецька, буд. 70, м. Чернігів, Чернігівська область; ідентифікаційний код 14231737) 142 350 (сто сорок дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 (нуль) коп. попередньої оплати та судові витрати 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.

3.Повернути Акціонерному товариству Базис (14021, вул. Любецька, буд. 70, м. Чернігів, Чернігівська область; ідентифікаційний код 14231737) з Державного бюджету України судовий збір, внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом, у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 (шістдесят) коп., перерахований (сплачений) за платіжною інструкцією № 2217 від 03.04.2024 р.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца