Рішення

від 12.09.2024 по справі 912/1054/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокуСправа № 912/1054/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/1054/24

за позовом Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, 25006, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації, 25006, м. Кропивницький, площа Героїв Майдану, 1

до відповідачів:

1. Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59

2. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

3. Маловисківської міської ради, 26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А

про визнання недійсним розпорядження, наказу, рішення, скасування державної реєстрації

Представники учасників справи:

від прокуратури - Сігіда Л.М., посвідчення №075366 видане 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідачів 1, 2 - участі не брали;

від відповідача 3 - Захватихата Т.В., самопредставництво, витяг з ЄДР

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Кіровоградської обласної державної адміністрації з вимогами до Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Маловисківської міської ради про:

- визнання недійсним розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №401-р від 04.11.2013 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів)" в частині затвердження технічної документації щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га;

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Маловисківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га;

- визнання недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Маловисківської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га;

- скасування державної реєстрації права комунальної власності Маловисківської міської ради, код ЄДРПОУ 04055373, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2291294635231 - земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га, вчинену 15.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 40558027;

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 23.10.2013;

- з покладенням на відповідачів судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705, яка передана у комунальну власність, сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", а тому розпорядження, наказ та рішення, на підставі яких відбулася передача землі, підлягають визнанню недійсними, а державна реєстрація такої земельної ділянки підлягає скасуванню з припиненням реєстрації всіх речових прав.

Ухвалою від 26.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2024 о 15:00 год, залучено третю особу та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення про підтримання позовних вимог прокурора в повному обсязі.

07.05.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що земельна ділянка у кварталі 73 виділ 1 (квартал 96 виділ 3 згідно матеріалів лісовпорядкування 2010 року) Оникіївського лісництва, на яку накладається кадастровий номер 3523183200:02:000:0705 відноситься до земель лісового фонду та на даний час перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" згідно планово-картографічних матеріалів та із земель державного лісового фонду не вилучалась.

10.05.2024 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечено, з огляду на таке: право постійного користування у ДП "Оникіївське лісове господарство" належним чином не оформлено; спірна земельна ділянка обліковується як землі сільськогосподарського призначення, тоді як Маловисківською РДА та ДП "Оникіївське лісове господарство" не вчинено жодних дій, направлених на зміну цільового призначення та належного оформлення права постійного користування; оскільки право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за Маловисківською міською радою, то належним та ефективним способом захисту є витребування земельної ділянки у кінцевого набувача - Маловисківської міської ради за віндикаційним позовом.

20.05.2024 до суду від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Маловисківська міська рада позовні вимоги не визнає та заперечує щодо їх задоволення в повному обсязі враховуючи, що до повноважень Маловисківської міської ради належить розпорядження землями комунальної власності, а спірна земельна ділянка відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 та акта приймання - передачі земельних ділянок належить до комунальної власності Маловисківської міської ради, якою за клопотанням ДП "Оникіївське лісове господарство" №02-07-01/137 від 01.03.2021 та за рішенням міської ради №485 від 06.04.2021 розпочато процедуру щодо відведення спірної земельної ділянки в постійне користування ДП "Оникіївське лісове господарство".

Крім того, відповідачем 3 подано заяву про застосування строків позовної давності.

Протокольною ухвалою від 21.05.2024 оголошувалась перерва в підготовчому засіданні до 06.06.2024 о 10:30 год.

23.05.2024 до суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги прокурора підтримано повністю.

30.05.2024 в системі Електронний суд відповідачем 3 сформовано заперечення.

31.05.2024 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що витребування земельної ділянки за віндикаційним позовом у даному випадку неможливе, оскільки має місце лише часткове накладення земель держлісфонду на спірну земельну ділянку; згідно позову, обрано негаторний спосіб захисту, який спрямований на усунення порушень, не пов`язаних з позбавленням права володіння; негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення права законного володільця.

Ухвалою від 06.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.07.2024 о 12:30 год.

09.07.2024 телефонограмами повідомлено учасників справи, що 11.07.2024 судове засідання у справі №912/1054/24, призначене ухвалою суду від 06.06.2024, не відбудеться, з огляду на те, що суддю Поліщук Г.Б., в провадженні якої перебуває справа №912/1054/24, звільнено з посади судді, у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням, рішенням Вищої ради правосуддя від 04 липня 2024 року №2056/0/15-24.

Враховуючи викладене, за розпорядженням керівника апарату господарського суду №39 від 09.07.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №912/1054/24, за результатами якого справу призначено судді Кабаковій В.Г.

Ухвалою суду від 10.07.2024 справу №912/1054/24 прийнято до свого провадження суддею Кабаковою В.Г. Постановлено повторно розпочати розгляд справи у підготовчому засіданні з визначенням дати підготовчого засідання суду. Підготовче засідання у справі №912/1054/24 призначено на 08.08.2024 о 09:00 год.

27.06.2024 відповідачем 3 подано суду клопотання про відкладення розгляду справи.

01.07.2024, 05.08.2024 та 22.08.2024 позивач подав суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

06.08.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем 3 подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 08.08.2024 суд відхилив клопотання відповідача 3 від 06.08.2024 про відкладення розгляду справи з огляду на подання останнім всіх заяв по суті та за відсутності повідомлення про намір подати будь-які заяви або клопотання процесуального характеру в даній справі.

08.08.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №912/1054/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.08.2024 о 14:00 год, про що постановив ухвалу.

Протокольною ухвалою від 27.08.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 12.09.2024 прокурор підтримав позовні вимоги.

Інші учасники справи, крім відповідача 3, не скористалися своїм правом на участь у засіданні суду, хоча є такими, що належним чином повідомлені про його проведення.

Позивач та третя особа подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач 1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 та ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників позивача, відповідачів та третьої особи.

У судовому засіданні 12.09.2024 суд продовжив розгляд справи по суті та дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №401-р від 04.11.2013 затверджена технічна документація щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (далі - Технічна документація), яка розроблена на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №11 від 14.08.2013 та розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації №306-р від 21.08.2013 (том 1 а.с. 137-175, 177).

У Додатку до вказаного розпорядження Мануйлівська сільська рада визначена за порядковим номером 18, площа проінвентаризованих земель 180,8146 га (том 1 а.с. 175).

Як вказує прокурор, отримані за результатами інвентаризації земель відомості, у тому числі щодо земельної ділянки площею 10,6734 га, слугували підставою для реєстрації її 23.10.2013 у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3523183200:02:000:0705.

Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру 23.10.2013 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705, площею 10,6734 га, що розташована в Маловисківському (нині Новоукраїнському) районі Кіровоградської області на території Мануйлівської сільської ради (нині Маловисківської міської ради) з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорією земель: землі сільськогосподарського призначення; виду використання: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том 1 а.с. 34).

Державну реєстрацію вказаної земельної ділянки здійснено відділом Держземагенства у Маловисківському районі на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробник - Державне підприємство "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 зареєстровано право комунальної власності Маловисківської міської ради на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", номер запису про речове право 40558027, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2291294635231 (том 1 а.с. 30-33).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №716-р від 12.06.2020 "Про визначення адміністративних центів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" територія Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області увійшла до складу Маловисківської міської територіальної громади.

Відповідно до п.п. 11 п. 1 постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворено Новоукраїнський район, до складу якого увійшла територія Маловисківської міської територіальної громади.

На даний час земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 знаходиться на території Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 з державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 874,4499 га, розташовані на територіях Лозуватської та Мануйлівської сільських рад Маловисківського району Кіровоградської області, що увійшли до складу Маловисківської міської ради згідно з додатком (том 1 а.с. 121).

До вказаного переліку увійшла й земельна ділянка площею 10,6734 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 (том 1 а.с. 122-130).

Рішенням Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 земельну ділянку площею 10,6734 га сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 прийнято у комунальну власність Маловисківської міської ради (том 1 а.с. 132).

Разом з тим, як стверджує прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га сформована за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП "Ліси України" в особі філії "Оникіївське лісове господарство" та використовується для ведення лісового господарства.

Так, за інформацією філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України", викладеною у листі №240 від 27.03.2023, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 накладається на земельну ділянку квартал 73 виділ 1 (квартал 96 виділ 3 згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" 2010 року) Оникіївського лісництва філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України" та відноситься до земель лісового фонду, має категорію "Ліси протиерозійні" та на даний час перебуває в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України". Площа земельної ділянки складає 10,7 га (том 1 а.с. 45-47).

Як зазначено у вказаному листі, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 передана Державному підприємству "Оникіївський лісгосп" за розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №636-р від 23.10.2009 та з того часу не вилучалась з фактичного користування, продовжує на даний час використовуватися для ведення лісового господарства, погодження на вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель лісогосподарського призначення не надавалось.

Зазначене підтверджується доданими до вказаного листа копіями планшету лісовпорядкування №7 2019 року, планшету лісовпорядкування №2 2009 року, а також копіями витягів з Проекту організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" 2020 року та Проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" 2010 року (том 1 а.с. 79-85).

Так, Проектом організації і розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство" 2010 року підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 знаходилась на території Оникіївського лісництва у кварталі 96 (виділ 3) з наявними незімкнутими лісовими культурами, віком 2 роки (том 1 а.с. 79-81).

Відповідно до Проекту організації і розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство" 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 знаходиться на території Оникіївського лісництва у кварталі 73 (виділ 1) з наявними незімкнутими лісовими культурами, віком 12 років (том 1 а.с. 82-85).

Також перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 у складі земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду підтверджено й планово-картографічними матеріалами базового лісовпорядкування, зокрема, Планшет №2 (2009 року) та Планшет №7 (2019 року).

Крім того, про наявність лісових насаджень вказують відомості з геопорталу "Ліси України" (том 1 а.с. 78).

Окрім цього, про наявність лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 свідчать дані Карти програмного комплексу Державний земельний кадастр та дані супутникової навігації у вигляді аерофотознімків та сателітних знімків програм Google Earth Ta Google Earth Pro (том 1 а.с. 39-41).

Інформація про накладення вищевказаної земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення Філії "Оникіївське лісове господарство" підтверджена в листах Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" №203 від 25.05.2023 та №138 від 06.03.2024 (том 1 а.с. 185-186, 189-190).

Так, відповідно до вказаних листів повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705, згідно матеріалів лісовпорядкування 2009 року, має частковий перетин з землями лісогосподарського призначення кв. 96, Оникіївського лісництва Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 з кв. 96 Оникіївського лісництва становить 5,4457 га із загальної площі ділянки 10,6734 га, а згідно матеріалів лісовпорядкування 2019 року, має частковий перетин з землями лісогосподарського призначення кв. 73, Оникіївського лісництва Філія "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України", площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 з кв. 73 Оникіївського лісництва становить 10,5653 га із загальної площі ділянки 1,6734 га.

Вказані обставини підтверджуються доданими до вказаних листів Схемами розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 відносно земель лісогосподарського призначення Оникіївського лісництва, ДП "Оникіївське лісове господарство" (квартал 73, 96).

Відповідно до Статуту Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція", затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №81 від 03.03.2012, Експедиція входить до складу Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання "Укрдержліспроект" та створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, підвищення продуктивності лісів, їх відтворення та оцінку лісових ресурсів (том 1 а.с. 191-194).

Предметом діяльності Експедиції, серед іншого, є виконання кадастрових зйомок, збір і обробка топографо-геодезичних, картографічних, аерофотозйомних матеріалів і даних, створення і оновлення кадастрових планів, розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею.

На запит обласної прокуратури №15/1-333ВИХ-23 від 11.07.2023, Кабінетом Міністрів України листом №17910/0/2-23 від 13.07.2023 повідомлено про те, що рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з користування, припинення права постійного користування ДП "Оникіївське лісове господарство" земельною ділянкою із зазначеним у запиті кадастровим номером, а саме 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га в межах Оникіївського лісництва, квартал 96 (за матеріалами базового лісовпорядкування 2010 року) або квартал 73 (за матеріалами базового лісовпорядкування 2020 року) для нелісогосподарських потреб, не приймалося (том 1 а.с. 195-197).

За доводами прокурора, як на час інвентаризації земельної ділянки 3523183200:02:000:0705, так і на час передачі її до комунальної власності, а також і на сьогодні державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство продовжує користуватися земельною ділянкою для цілей ведення лісового господарства та доглядати за лісовими культурами. Вік лісу на цій земельній ділянці складає 16 років.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.

Прокурор згідно поданого позову стверджує, що вище перелічені дії, у тому числі органів державної влади та місцевого самоврядування, що пов`язані з вибуттям земельної ділянки державного лісового фонду з власності держави, її юридичне вилучення у постійного лісокористувача та передача в комунальну власність суперечить вимогам земельного та лісового законодавства, а тому порушене право підлягає захисту у визначений прокурором спосіб.

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно з ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Статтею 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та ст. 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З огляду на зазначене, землі лісового фонду за особливостями свого цільового призначення і правового режиму не можуть використовуватися для ведення сільського господарства.

При цьому, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Вказане є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Отже, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

З дня набрання чинності пунктом 24 Перехідних положень ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств продовжують перебувати у державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, на даний час Кіровоградська обласна державна адміністрація, відповідно до ст. ст. 84, 122, 149 ЗК України, є розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства не вжито.

Кіровоградська обласна прокуратура 18.07.2023 звернулася до Кіровоградської обласної державної адміністрації з листом №15/1-350вих-23, у якому вказано про порушення права держави на землі лісогосподарського призначення та звернуто увагу на необхідність вжиття облдержадміністрацією, як розпорядником земель державного лісового фонду, заходів до захисту інтересів держави.

Водночас, листом, що надійшов до прокуратури 31.07.2023 №21879-23, Кіровоградською обласною державною адміністрацією повідомлено про те, що остання не зверталась до судової влади з позовними заявами стосовно повернення зазначеної земельної ділянки, а також про неможливість вжиття заходів щодо усунення порушень у судовому порядку у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Таким чином, облдержадміністрацією взагалі не вжито заходів на захист інтересів держави, які є очевидними й очікуваними за даних обставин.

Позиція позивача засвідчила не тільки той факт, що заходи на захист інтересів держави відносно спірної земельної ділянки ним не вживатимуться, а й викликала цілком обґрунтований сумнів у тому, що вони взагалі заплановані та/або проводитимуться у майбутньому.

Враховуючи, що спірна ділянка відноситься до земель державного лісового фонду, які перебувають під особливою охороною держави, невжиття Кіровоградською облдержадміністрацією протягом розумного строку після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави заходів до їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №920/839/20 визначено, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації та наявність підстав для представництва інтересів держави.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Про намір звернутися до суду з позовною заявою Кіровоградською обласною прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію листом - повідомленням №15/1-166ВИХ-24 від 05.04.2024.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

ЗК України передбачає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, серед яких окремо виділено землі лісогосподарського призначення (ст. 19).

ЗК України в редакції на дату прийняття оспорюваного розпорядження від 04.11.2013 встановлював:

- до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч. 1 ст. 55);

- землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ч. 1 ст. 56);

- земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (ч. 1 ст. 57).

За нормами ЛК України основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом ст. 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

ЛК України передбачає здійснення комплексу заходів з лісовпорядкування, яке за ст. 47 вказаного кодексу в редакції станом на 04.11.2013 є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Відповідно до ст. 48 ЛК України в редакції станом на 04.11.2013: у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки; матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку відповідним органом виконавчої влади з питань лісового господарства; затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Згідно з пунктом 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України (в редакції станом на 04.11.2013) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Отже, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі на підтвердження віднесення земельної ділянки до категорії земель лісогосподарського призначення, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 01.11.2023 по справі №676/5079/21.

Окрім того, в силу 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України такі документи підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками державними лісогосподарськими підприємствами.

З матеріалів лісовпорядкування, долучених до справи, вбачається, що у постійному користуванні ДП "Оникіївське лісове господарство", правонаступником якого є ДП "Ліси України", перебуває земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка має часткове накладення із земельною ділянкою з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705.

Вказана земельна ділянка відображена у 96 кварталі 3 виділ згідно матеріалів лісовпорядкування за 2010 рік та у 73 кварталі 1 виділ згідно матеріалів лісовпорядкування за 2020 рік і значиться як незімкнуті лісові культури.

Віднесення такої земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, які буди надані в постійне користування ДП "Оникіївське лісове господарство" для ведення лісового господарства, підтверджено також в листах з доданими документами ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" №203 від 25.05.2023 та №138 від 06.03.2024 та в поясненнях третьої особи ДП "Ліси України".

Відповідачі під час розгляду справи зазначене належними доказами не спростували, а твердження відповідача 2 про відсутність належного оформлення права постійного користування за лісогосподарським підприємством спростовується доказами, вказаними вище, та положеннями п. 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК України в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин.

З огляду на викладене, суд вважає підтвердженими доводи прокурора щодо фактичного включення до земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 земельної ділянки за категорією земель лісогосподарського призначення, яка надана в постійне користування ДП "Ліси України".

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (статті 16, 17 ЛК України).

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 ЗК України).

Порядок вилучення земельних ділянок визначає ст. 149 ЗК України, відповідно до якої в редакції станом на 04.11.2013 передбачалось:

- земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування (частина 1);

- вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (частина 2);

- Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (частина 9).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на момент виникнення спірних земельних ділянок, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України "Про землеустрій").

Частинами 1 та 7 статті 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Крім того, ст. 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, порядок зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення чітко визначений законом, так само як і наслідки порушення цього порядку.

Так, у ст. 21 ЗК України зазначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 391 ЦК України визначено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України способами захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади та відновлення відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Статтею 155 ЗК України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, пов`язані з реалізацією незаконного акта. У зв`язку з цим виникає необхідність відновити становища, яке існувало до видання цього акта, в усіх правовідносинах.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №361/2965/І 5-а, від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, від 23.11.2023 №684/691/18).

Як встановлено судом, на час проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у державній власності на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, земельна ділянка у кварталі - 73, виділ - 1 Оникіївського лісництва, на яку накладається ділянка кадастровий номер 3523183200:02:000:0705, передана ДП "Оникіївський лісгосп" розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №636-р від 23.10.2009, та з того часу не вилучалася з фактичного користування, продовжує на даний час використовуватись для ведення лісового господарства, перебуваючи в постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Оникіївське лісове господарство" як правонаступника прав та обов`язків ДП "Оникіївський лісгосп".

Згідно Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївське лісове господарство" 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 є залісненою, має категорію "Ліси протиерозійні" та відноситься до земель лісового фонду.

Віднесення такої земельної ділянки до земель лісового фонду підтверджено також матеріалами лісовпорядкування за 2010 рік, в яких така земельна ділянка мала номер кварталу 96, виділ 3.

Факт розташування спірної земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення державної власності також підтверджується інформацією та схемами накладення, наданими Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект".

При цьому, ДП "Оникіївський лісгосп" не надавав погодження на вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель лісогосподарського призначення та на зміну її цільового призначення, про що свідчить лист №240 від 27.03.2023.

Також на запит обласної прокуратури №15/1-333ВИХ-23 від 11.07.2023, Кабінетом Міністрів України листом №17910/0/2-23 від 13.07.2023 повідомлено про те, що рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення з користування, припинення права постійного користування ДП "Оникіївське лісове господарство" земельною ділянкою із зазначеним у запиті кадастровим номером, а саме 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га в межах Оникіївського лісництва, квартал 96 (за матеріалами базового лісовпорядкування 2010 року) або квартал 73 (за матеріалами базового лісовпорядкування 2020 року) для нелісогосподарських потреб, не приймалося.

Вказане свідчить про те, що Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області при прийнятті оспорюваного розпорядження №401-р від 04.11.2013 діяла поза межами своїх законодавчо визначених повноважень.

Як встановлено судом, під час прийняття Маловисківською РДА розпорядження №401-р від 04.11.2013 порушено законодавчо визначений порядок зміни цільового призначення земельної ділянки в частині, яка належить до земель лісогосподарського призначення, без її вилучення у встановленому порядку у землекористувача ДП "Ліси України", якому така земельна ділянка надана в постійне користування.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 149 постанови від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, якщо прокурор вважає, що порушення інтересів держави полягає у незаконній зміні категорії земель за цільовим призначенням, то вимога про визнання незаконним та скасування рішення у частині зміни цільового призначення земельної ділянки є належною та ефективною. Прокурор може звертатися з позовом про визнання незаконним і скасування такого рішення.

Наведене підтверджує доводи прокурора про порушення за оспорюваним розпорядженням вимог ст. ст. 14, 19 Конституції України, ст. ст. 20, 21, 55, 57, 83, 116, 118, 122 ЗК України, ст. ст. 6, 16, 42 ЛК України та про порушення прав власника земельної ділянки в особі Кіровоградської ОДА, що є підставою для визнання такого розпорядження недійсним в частині затвердження технічної документації щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га.

Як зазначалося вище, на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 знаходиться на території Маловисківської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій", реорганізовано Маловисківську районну державну адміністрацію шляхом приєднання до Новоукраїнської районної державної адміністрації.

Отже, правонаступником усіх прав та обов`язків Маловисківської районної державної адміністрації є Новоукраїнська районна державна адміністрація.

Як вже зазначено, у подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 за наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 передано з державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради і як наслідок земельна ділянка вибула із державної власності.

З урахуванням викладеного, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 в частині включення до переліку земель, що передаються у комунальну власність, земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 є незаконним та на підставі ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. 393 ЦК України визнається судом недійсним.

Крім того, рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020, яким прийнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Маловисківської міської ради, у тому числі й земельну ділянку площею 10,6734 га з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 є незаконним, так як до її складу входять землі державного лісового фонду, а тому в цій частині зазначене рішення також є незаконним та на підставі ст. ст. 152, 155 ЗК України, ст. 393 ЦК України визнається судом недійсним.

Як слідує з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 сформована як об`єкт цивільних прав та 23.10.2013 внесена до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Однак, як підтверджено матеріалами справи, під час формування земельної ділянки до її складу було включено земельну ділянку лісогосподарського призначення, щодо розпорядження якою порушено наведені вище норми законодавства.

Тобто, державна реєстрація вказаної земельної ділянки, внаслідок якої змінено цільове призначення землі із лісогосподарського на сільськогосподарське призначення порушує права та охоронювані законом інтереси власника - держави Україна в особі уповноваженого державного органу Кіровоградської обласної державної адміністрації та є перешкодою у належному користуванні та розпорядженні цим майном.

За вказаних обставин, не можна вважати законною державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3523183200:02:000:0705, а тому з метою поновлення інтересів держави її державна реєстрація підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідає ефективності вибраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки за наслідками такого скасування незаконно сформована земельна ділянка припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав та фактично відновлюється попередній правовий стан земель.

Статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналогічні положення щодо припинення речових прав при скасуванні державної реєстрації земельної ділянки передбачено також ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.

За змістом ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі, зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачає одночасне припинення усіх наявних речових прав щодо такої земельної ділянки, що здійснюється, у тому числі, на підставі судового рішення про скасування державної реєстрації прав.

Згідно долученої до справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається актуальним запис про реєстрацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 права власності за Маловисківською міською радою.

Враховуючи сталу практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред`явлення позову спірна земельна ділянка.

Саме тому, Маловисківська міська рада виступає відповідачем за позовною вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

За вказаних обставин, актуальний запис права власності підлягає скасуванню, що за змістом ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає припинення таких прав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (ч.ч. 3, 4).

У постанові від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі якщо позивач заявив декілька позовних вимог, питання застосування позовної давності, початку її перебігу та спливу має вирішуватися щодо кожної позовної вимоги окремо.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, у спорі з декількома належними відповідачами, які не мають солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), відповідач може заявити про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які пред`явлені до нього, а не до інших відповідачів.

Про застосування позовної давності у даній справі заявлено Маловисківською міською радою згідно поданої заяви.

Отже, позовна давність підлягає дослідженню лише щодо вимог про визнання недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020.

Суд враховує, що серед способів захисту речових прав чинне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном.

Так, статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. До позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки правопорушення є таким, що триває у часі, а тому відповідні позови можуть бути пред`явлені протягом усього часу, поки триває порушення.

У справі, що розглядається, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 частково накладається на земельну ділянку лісогосподарського призначення державної власності.

Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладення, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічні висновки зроблені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №363/2877/18, від 16.02.2022 у справі №363/669/17.

З огляду на викладене, у даному випадку позовна давність не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020, про яку заявив відповідач 3.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора та наявність підстав для їх задоволення повністю.

За правилами ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №401-р від 04.11.2013 "Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів)" в частині затвердження технічної документації щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №4-ОТГ від 26.11.2020 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність Маловисківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га.

Визнати недійсним рішення Маловисківської міської ради №80 від 29.12.2020 "Про прийняття у комунальну власність Маловисківської міської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення" в частині прийняття земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Маловисківської міської ради, код ЄДРПОУ 04055373, на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2291294635231 - земельну ділянку з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га, вчинену 15.02.2021 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 40558027.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523183200:02:000:0705 площею 10,6734 га, вчинену в Державному земельному кадастрі 23.10.2013.

Стягнути з Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Соборна, 59, ідентифікаційний код 04055110) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір в сумі 3 028,00 грн.

Стягнути з Маловисківської міської ради (26200, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6, ідентифікаційний код 04055373) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір в сумі 9084,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів Кіровоградської обласної прокуратури, Кіровоградської обласної державної адміністрації, Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Маловисківської міської ради, Державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Ліси України".

Повне рішення складено 17.09.2024.

Суддя В.Г. Кабакова