Ухвала

від 16.09.2024 по справі 361/6160/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/6160/24

Провадження № 1-кс/361/1792/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2024 м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

захисника ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання про часткове скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 до слідчого судді надійшло клопотання про часткове скасування арешту майна, яке обґрунтовано наступним.

01.07.2024 ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області було частково задоволено клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12024111130001612 від 22.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та вирішено накласти арешт на тимчасово вилучене протоколом огляду місця події від 21.06.2024 майно, а саме на:

-автомобіль марки «DAF» TE96NCE, ідентифікаційний код XLRTE47XSOE649534, об`єм двигуна НОМЕР_1 , червоного кольору, рік випуску 2004, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким фактично користується останній;

- загальний напівпричіп Н/ПР - бортовий критий наметом. «SCHWARZMUELLER» 8РА-ЗЕ, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , 2003 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким фактично користується останній;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 (спеціалізованого вантажного сідлового тягача) на ім`я ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (загального напівпричепу) серія НОМЕР_6 ім`я ОСОБА_5 ;

-товарно-транспортна накладну № 381 від 21.06.2024 на товарно-транспортну накладна № 2-210624 на 2 арк., копія витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права № 150703630 від 21.12.2018 на 1 арк., копія витягу Опендатабот на земельну ділянку з кадастровим номером 1825483000:06:000:0263 на 1 арк. з метою збереження зазначених речових доказів, шляхом заборони користуватися вказаними речами.

В іншій частині клопотання було відмовлено.

Заявник вважає, що існування арешту у тому виді, в якому він був накладений вищезазначеною ухвалою на даний час ніяким чином не сприяє дотриманню справедливого балансу між суспільним інтересом та інтересами власника арештованого майна.

За майже ніж 3 місяці досудового розслідування слідчими, що його здійснюють, не було пред`явлено жодних підозр у даному кримінальному провадженні, не проведено жодних слідчих дій, принаймні - за участю власника майна - особи, яка безпосередньо перевозила деревину, тобто вчиняла дії, які за певних обставин можуть містити склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

При цьому, ОСОБА_5 як власник арештованого майна та особа, що перевозила деревину, надав працівникам поліції свої пояснення та усі необхідні, на його думку, документи, які б підтверджували правомірність його дій. Він готовий і в подальшому сприяти слідству у з`ясуванні усіх обставин для якнайшвидшого завершення кримінального провадження.

Разом з цим, ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2024 було накладено арешт шляхом заборони користування в т.ч. і на майно, яке ОСОБА_5 використовує для здійснення підприємницької діяльності (автомобіль марки «DAF» та загальний напівпричіп, а також свідоцтва про реєстрацію цих транспортних засобів).

Слід зазначити, що з метою отримання грошових коштів (доходу) для забезпечення своїх потреб та потреб своєї сім`ї (дружини - ОСОБА_6 та новонародженої дитини). ОСОБА_5 займається підприємницькою діяльністю, а саме вантажними перевезеннями, яку здійснює за допомогою вищевказаних автомобіля та причепу.

Таким чином, заборона на використання даних транспортних засобів залишила ОСОБА_5 без інструментів для здійснення підприємницької діяльності, позбавила його можливості отримувати дохід та, відповідно - забезпечувати себе а свою сім`ю.

В судовому засіданні прокурор заперечувала щодо заявленого клопотання та повідомила, що ще триває досудове слідство і наразі є актуальним накладення арешту.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що протягом часу досудового розслідування яке триває більше трьох місяців, слідчим не було пред`явлено жодної підозри ОСОБА_5 .

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для продовження дії арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 ..

Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом не спростовує цих обставин і не може слугувати підставою для подальшого позбавлення власника майна вільно користуватися ним.

Враховуючи вищевикладене, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник сторони обвинувачення в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні №12024111130001612 від 22.06.2024 даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне клопотання про часткове скасування арешту майна задовольнити, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 171-174, 309, 372,КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про часткове скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2024 у кримінальному провадженні № 12024111130001612 від 22.06.2024 в частині заборони користування наступним майном:

- автомобіль марки «DAF» TE96NCE, ідентифікаційний код XLRTE47XSOE649534, об`єм двигуна 12580 , червоного кольору, рік випуску 2004, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яким фактично користується останній;

- загальний напівпричіп Н/ПР - бортовий критий наметом «SCHWARZMUELLER» 8РА-ЗЕ, ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ,

- чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_8 .Г, 2003 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким фактично користується останній;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 (спеціалізованого вантажного сідлового тягача) на ім`я ОСОБА_5 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (загального напівпричепу) серія НОМЕР_6 ім`я ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 17.09.2024 о 10:10 год.

Слідчий суддя ОСОБА_7