Ухвала

від 10.09.2024 по справі 916/2834/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"10" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2834/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Семенова Н.С. на підставі ордеру;

Від відповідача: Логовський В.В. на підставі ордеру;

Від третьої особи: Бондар О.М. на підставі ордеру;

Розглянувши у підготовчому засіданні заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати (вх. №31115/24 від 26.08.2024) про закриття провадження у справі, подану по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної торгово-промислової палати, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватного акціонерного товариства Пласке, про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Одеської регіональної торгово-промислової палати (далі по тексту Палата) про визнання недійсним рішення позачергового засідання Президії, оформленого протоколом №10 від 11.04.2024, про виключення з членів Палати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він, будучи директором ТОВ «Гласспак», був обраний до складу Президії Палати строком на п`ять років. Проте, 11.04.2024 відповідачем було прийнято рішення про виключення зі складу членів Палати 5-ти юридичних осіб, в тому числі, ТОВ «Гласспак».

ОСОБА_1 стверджує, що в порушення вимог Статуту процедура скликання позачергового засідання Президії дотримана не була, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення засідання, а також про порядок денний. Вказані порушення призвели до позбавлення позивача як члена Президії Палати можливості взяти участь у засіданні керівного органу, вплинути на вирішення питань, що стосуються діяльності Палати, зокрема, питань про виключення юридичних осіб із членів Палати.

Ухвалою суду від 09.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.08.2024 до участі у дану справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено приватне акціонерне товариство Пласке (далі по тексту - ПрАТ Пласке).

26.08.2024 до суду від Палати надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В обгрунтування вказаного клопотання відповідач стверджує, що позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення позачергового засідання Президії Палати за своїми ознаками не відповідає критеріям господарського та корпоративного спору. Відповідач, посилаючись на зміст Статуту Палати наполягає, що членами палати є юридичні особи та фізичні особи, зареєстровані як підприємці, проте, позивач не є членом Палати, а, отже, не наділений правом на оскарження рішень, прийнятих Палатою.

30.08.2024 до суду від ПрАТ Пласке надійшли письмові пояснення, згідно яких третьою особою наголошено, що ОСОБА_1 брав участь у роботі керівних органів Палати представляючи інтереси юридичної особи - члена Палати. Участь директора (керівника) підприємства, яке є членом Палати, у роботі керівних органів Палати, є прямою реалізацією положень Статуту, а, отже, протиправне позбавлення керівника підприємства такої можливості є порушенням прав члена Палати на участь свого повноважного представника у роботі відповідного керівного органу Палати.

09.09.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі. Посилаючись на приписи п. п. 3, 4, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України, позивач стверджує, що даний спір має бути вирішений господарським судом. При цьому, позивач зазначає, що виходячи із зазначеної в Статуті відповідача конструкції, яка визначає склад її керівних органів, позивач є членом одного з органів управління Палати саме як директор ТОВ «Гласспак», яке, в свою чергу, є членом Палати. Таким чином, заявлений позивачем позов стосується не захисту його приватних інтересів як фізичної особи а управління юридичною особою членом Президії якої він є.

Розглянувши клопотання Палати про закриття провадження у справі, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з п. п. 4, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги, пред`явлені до Палати, про визнання недійсним рішення позачергового засідання Президії, оформленого протоколом №10 від 11.04.2024, про виключення юридичних осіб із членів Палати.

Враховуючи предмет заявленого позивачем позову, господарський суд доходить висновку, що положення п. п. 4, 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України не можуть бути застосовані під час оцінки питання підсудності даного спору господарському суду, оскільки дана справа не виникла із спору щодо правочину, предметом якого є акції, частки, паї, інші корпоративні права в юридичній особі. При цьому, відсутні підстави вважати, що даний спір виник між суб`єктами господарювання, оскільки позивач не є суб`єктом господарської діяльності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав (ч.6 ст.96-1 ЦК України).

Саме з наявністю у фізичної особи права брати участь в управлінні юридичною особи пов`язується можливість оскарження нею рішень загальних зборів юридичної особи в порядку господарського судочинства.

Пунктом 1.1 Статуту Палати визначено, що Палата (ОРТПП) є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання в регіоні діяльності Палати, з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торгівельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності у своєму регіоні, всебічному розвитку всіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торгівельних зв`язків між підприємцями України та підприємцями зарубіжних країн, а також з метою представництва інтересів підприємств і організацій - членів Палати у відносинах з місцевими органами виконавчої влади.

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Статуту юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об`єднання, вступаючи в члени ОРТПП, одночасно набувають членство в ТПП України. Для прийняття в члени Палати суб`єкт підприємницької діяльності подає до ОРТПП заяву та копію свідоцтва про державну реєстрацію. Прийняття до членів Палати здійснюється Президією Палати з подальшим повідомленням Президії ТПП України, членство у Палаті наступає з моменту сплати членського і вступного внесків.

Пунктом 4.4 Статуту передбачено, що члени Палати в особі своїх уповноважених представників мають право: брати участь у роботі загальних зборів, а в порядку, що встановлюється радою Торгово-промислової палати України, обирати делегатів на з`їзд ТПП України; обирати і бути обраними до керівних органів Палати, а також ТПП України; виносити на розгляд загальних зборів, Президії Палати, а також з`їзду, Ради і Президії Торгово-промислової України пропозиції з питань, що входять у сферу діяльності Палати і ТТП України; одержувати в Палаті і в ТПП України необхідну допомогу у вирішенні питань, що входять у сферу діяльності Палати; користуватись послугами Палати і ТПП України в першочерговому порядку і на умовах, які визначаються їх керівними органами.

Господарським судом було встановлено, що ОСОБА_1 не є членом Палати, оскільки членами останньої можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Таким чином, між позивачем та відповідачем відсутні корпоративні відносини в розумінні ст. 96-1 ЦК України.

Поряд з цим, господарським судом було встановлено, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Гласспак». В свою чергу, ТОВ «Гласспак» було членом Палати до моменту його виключення зі складу членів згідно зі спірним рішенням Палати.

Відповідно до п. 5.5 Статуту керівними органами Палати є: загальні збори членів Палати; Рада Палати; Президія Палати; Президент Палати.

Положеннями п. 5.6 Статуту визначено, що в період між загальними зборами ОРТПП загальне керівництво діяльністю Палати здійснює Рада, яка обирається загальними зборами на 5 річний строк. Кількість членів Ради визначається загальними зборами. В керівні органи ОРТПП можуть бути обрані співробітники Палати, які пропрацювали не менше 5 років, керівники підприємств, що є членами Палати. До складу Ради Палати за посадами входять Президент Палати, який водночас є головою Ради, перший Віце-президент, Віце-президенти. У разі вибуття члена Ради Палати у період між загальними зборами до Ради Палати замість вибулого обирається інший член Ради шляхом письмового опитування членів Палати.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Господарський суд зазначає, що Статутом Палати дійсно передбачено можливість обрання керівників підприємств, що є членами Палати, до складу керівних органів Палати, зокрема, Президії Палати. Проте, за переконанням господарського суду, участь керівників підприємств, які є членами Палати, у діяльності керівних органів Палати є виключно формою реалізації корпоративних прав безпосередньо члена Палати на управління діяльністю Палати.

При цьому, правові підстави для висновку про набуття керівником підприємства будь-яких корпоративних прав у зв`язку з його участю в діяльності Палати відсутні.

Набуття ОСОБА_1 права на участь у діяльності Президії Палати безпосередньо пов`язано з виконанням позивачем повноважень виконавчого органу ТОВ «Гласспак», оскільки директор представляє інтереси третьої особи у правовідносинах з іншими особами. Таким чином, відсутні підстави для ототожнення прав ТОВ «Гласспак», як члена Палати, та прав особи, яка виконує функції виконавчого органу ТОВ «Гласспак».

Порушення Палатою порядку скликання та проведення засідання Президії, на які посилається позивач, можуть свідчить про порушення корпоративних прав безпосередньо ТОВ «Гласспак» на участь в управлінні діяльністю Палати, членом якої він був принаймні до прийняття відповідачем спірного рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 по справі №683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20) дійшла висновку, що здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можлива в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене Статутом, і підставою такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України. Якщо Статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління кооперативом, такі спори мають розглядати в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу. З урахуванням висновку Конституційного Суду України, наданого у вказаному рішенні у справі №1-2/2010, можна зробити висновок, що посилання компетентного органу у рішенні про звільнення на статтю 99 ЦК України, як на підставу звільнення чи зазначення інших підстав, які передбачені у Статуті, може свідчити про реалізацію органом управління своїх корпоративних прав.

Спірним рішенням Президії Палати, яке оформлено протоколом №10 від 11.04.2024, відповідачем було виключено юридичних осіб зі складу членів Палати. Таким чином, питання про припинення або відсторонення ОСОБА_1 від виконання своїх повноважень у порядку ст. 99 ЦК України Палатою на підставі спірного рішення не вирішувалось.

Верховним Судом у постанові від 14.08.2024 у справі № 925/1016/23 було наголошено, що фізична особа може оскаржити рішення загальних зборів учасників товариства, членом якого вона не є. Однак, у такому випадку, між нею (фізичною особою) та юридичною особою не виникають жодні корпоративні відносини, пов`язані з діяльністю й управлінням цією юридичною особою, тобто, відсутній корпоративний спір пов`язаний з діяльністю й управлінням цією юридичною особою.

У постанові від 28.07.2021 у справі №918/456/20 Верховним Судом також було зазначено, що рішення загальних зборів товариства (як акт юридичної особи) може оскаржувати не тільки його учасник, але й третя особа, якщо таким рішенням порушуються її права або законні інтереси. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.20 ГК кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, утискають права та законні інтереси суб`єкта господарювання. При цьому позивач має довести порушення оскаржуваним рішенням своїх прав та/або законних інтересів. Водночас порушення порядку скликання та проведення загальних зборів можуть бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними лише за позовами учасників товариства, а не третіх осіб, адже у таких випадках йдеться про порушення права на управління товариством, яким треті особи - не учасники товариства не наділені. Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 статусу члена Палати, наявність у позивача статусу керівника ТОВ «Гласспак», до повноважень якого віднесено вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням діяльністю товариства, та включення ОСОБА_1 до складу Президії Палати лише з огляду на наявність у ТОВ «Гласспак» статусу члена Палати, господарський суд доходить висновку, що спір між позивачем та відповідачем виник не з корпоративних відносин, а з цивільних, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Схожі за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №910/18499/21. У цій справі Верховний Суд закрив провадження у справі за позовом фізичної особи, яке не була співвласником майна багатоквартирного будинку та членом ОСББ до ОСББ про визнання недійсним рішення загальних зборів, вказавши, що такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Частиною 2 ст.231 ГПК України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.231 ГПК, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на положення ч. 2 ст. 231 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору віднесено до юрисдикції загальних судів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Палати за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ПрАТ Пласке, про визнання недійсним рішення засідання позачергової Президії, оформлене протоколом №10 від 11.04.2024, на підставі п. п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, що має наслідком задоволення заявленого відповідачем клопотання.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що сплачений до державного бюджету судовий збір може бути повернутий з державного бюджету на підставі клопотання позивача відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір.

Керуючись ст. ст. 86, 130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про закриття провадження у справі задовольнити.

2.Провадження у справі №916/2834/24 за позовом ОСОБА_1 до Одеської регіональної торгово-промислової палати, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватного акціонерного товариства Пласке, про визнання недійсним рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено 16.09.2024.

Суддя С.П. Желєзна