Рішення

від 09.09.2024 по справі 916/1907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1907/24Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Ткаченко І.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 16, офіс 506/3, код ЄДРПОУ 38381720);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" (65029, Одеська обл., місто Одеса, вул.Ольгіївська, будинок 37, код ЄДРПОУ 43021668);

про стягнення 294 000,00 грн.

1. Суть спору.

19.04.2024 позивач ТОВ "АМОС 2012" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№1955/24 від 30.04.2024) до ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 294 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору №22/07/22 поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 22.07.2022 в частині повного та своєчасного повернення одержаної фінансової допомоги.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2024 було відкрито провадження у справі №916/1907/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.06.2024.

10.05.2024 до суду від ТОВ "АМОС 2012" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 18979/24).

03.06.2024 від ТОВ "АМОС 2012" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 21941/24).

У судовому засіданні 03.06.2024, суд за результатом задоволення клопотання позивача, ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 17.07.2024.

10.06.2024 до суду від ТОВ "АМОС 2012" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 22776/24).

08.07.2024 до суду від ТОВ "АМОС 2012" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 26215/24).

17.07.2024 до суду від ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх. № 27335/24).

У судовому засіданні 17.07.2024 судом, за результатом задоволення клопотання відповідача, було оголошено протокольну ухвалу про перерву у розгляді справи до 01.08.2024.

31.07.2024 до суду від ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" надійшли: відзив на позовну заяву (вх. № 28707/24), клопотання про призначення експертизи (вх. № 28710/24), клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. № 28711/24), клопотання про витребування доказів (вх. № 28713/24).

Обґрунтовуючи подані клопотання, відповідач заперечує обставину укладання між сторонами договору поворотної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022, а також зазначає, що такі реквізити договору як підпис директора та печатка товариства є підробленими.

У судовому засіданні 01.08.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" повідомлено про відсутність у позивача оригіналу Договору поворотної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022.

З огляду на зазначене, у судовому засіданні 01.08.2024 представником ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ", було завлено усне клопотання в порядку п. 2 ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, відповідно до з ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За таких обставин, з урахуванням того, що поданий до матеріалів справи Договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022 ставиться відповідачем під сумнів, а, згідно пояснень представника позивача, оригінал вказаного договору не може бути наданий до суду, суд зауважує про те, що наявний в матеріалах справи Договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022 (т. 1 а.с. 7-8) не береться ним до уваги.

При цьому, у судовому засіданні 01.08.2024 судом, протокольними ухвалами було відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про призначення експертизи (вх. № 28710/24), про розгляд справи у порядку загального позовного провадження (вх. № 28711/24), а також про витребування доказів (вх. № 28713/24).

Водночас, у судовому засіданні 01.08.204 суд дійшов висновку, що спір по справі №916/1907/24 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв`язку з чим судом було оголошено перерву у розгляді справи до 09.09.2024.

У судовому засіданні 09.09.2024, за участю представника відповідача, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ "АМОС 2012"'.

Позивач зазначає, що 22 липня 2022 року між ТОВ «АМОС 2012», та ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» укладено Договір №22/07/22 поворотної безпроцентної фінансової допомоги (Договір), умовами якого передбачалось надання Стороною-1 - ТОВ «АМОС 2012» поворотної фінансової допомоги Стороні-2 - ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», а Сторона-2, в свою чергу, зобов`язується повернути Стороні-1 надану поворотну фінансову допомогу (грошові кошти) в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Позивач зауважує, що розділом 3 Договору визначено порядок повернення фінансової допомоги:

- поворотна фінансова допомога підлягає поверненню Стороною-2 на рахунок Сторони-І до « 31» грудня 2022 року включно;

- повернення Стороною-2 Поворотної фінансової допомоги проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторопи-І в установі банку;

- поворотна фінансова допомога може повертатися Стороною-І на рахунок Сторони-2 частинами.

Позивач стверджує, що ТОВ «АМОС 2012» належним чином виконано умови Договору, перераховано платіжним дорученням №226 від 22.07.2022 грошові кошти в сумі 294 000,00 грн на рахунок ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», зазначений у розділі 8 Договору.

Однак, як зазначає позивач, ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ» порушено умови Договору, Поворотну фінансову допомогу в сумі 294 000,00 грн не повернуто.

3.2. Доводи ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ".

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти виникнення між сторонами договірних відносин з приводу надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідач стверджує, що директор ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022 не підписував, печатку підприємства на договорі не проставляв, а оригінал/копія такого договору у відповідача відсутні.

За таких обставин, на думку відповідача, договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022 є неукладеним, таким, що не породжує жодних правих наслідків для Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" та в цілому для сторін.

При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4. Обставини справи, встановлені судом.

Згідно платіжного доручення №26 від 22.07.2022 на суму 294 000,00 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" грошові кошти у загальному розмірі 294 000,00 грн.

Так, неповернення ТОВ "АМОС 2012" вказаних коштів і стало підставою для звернення ТОВ "АМОС 2012" з позовом до суду.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію Договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022, сторонами якого зазначено ТОВ "АМОС 2012" та ТОВ "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ".

Між тим, як вже зазначалось, з огляду на положення ч.6 ст.91 ГПК України, Договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022 (т. 1 а.с. 7-8) не береться судом до уваги.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення заявлених до стягнення сум в межах договірних відносин між сторонами внаслідок неналежного виконання зобов`язання на підставі статей 1049 Цивільного кодексу України.

Разом з тим суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору, що узгоджується з принципом «jura novit curia» або «суд знає закони». Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Суд відзначає, що обставини справи свідчать про набуття відповідачем майна без достатньої правової підстави.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 22.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" грошові кошти у загальному розмірі 294 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №26 від 22.07.2022 на суму 294 000,00 грн.

Також відповідачем не було повідомлено суду правові підстави отримання ним вказаних грошових коштів, враховуючи позицію відповідача щодо неукладення Договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги №22/07/22 від 22.07.2022.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що застосуванню підлягають положення глави 83 Цивільного кодексу України, якою врегульовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, та зокрема положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі № 904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

В свою чергу платіжне доручення №26 від 22.07.2022 на суму 294 000,00 грн, суд розцінює лише як письмовий доказ передачі позивачем відповідачеві грошових коштів в сумі 294 000 грн., а отже даний доказ не є обставиною, достатньою для того, щоб дійти висновку про існування між сторонами договірних відносин в контексті конкретного зазначеного в платіжному дорученні господарського договору.

В даному випадку майном є грошові кошти в сумі 294 000 грн., які були отримані відповідачем у зв`язку з їх перерахуванням позивачем на поточний рахунок останнього без укладеного належним чином Договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги № №22/07/22 від 22.07.2022, тобто отримані Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" без достатніх правових підстав.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18.

Наразі, відповідачем, у відповідності до приписів чинного процесуального закону не спростовано жодними доказами факт відсутності правових підстав для перерахування 22.07.2022 спірних грошових коштів в сумі 294 000 грн.

Будь - яких документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин відповідачем також не надано.

З огляду на наведені приписи матеріального права, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору позики (поворотної безпроцентної фінансової допомоги), отримані відповідачем від позивача грошові кошти в сумі 294 000 грн., що перераховані відповідно до платіжного доручення № 26 від 22.07.2022, підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензією (т. 1 а.с. 15), направлена на юридичну адресу відповідача 20.04.2023 в якій просив перерахувати суму заборгованості.

Визначаючись із граничним строком виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, а також періодом прострочення, суд враховує приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи надсилання позивачем Вимоги про повернення грошових коштів, суд доходить висновку, що строк повернення відповідачем грошових коштів у сумі 294 000,00 грн настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження повернення відповідачем грошових коштів у сумі 294 000 грн. позивачу відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять докази перерахування позивачем грошових коштів у сумі 294 000 грн. та не містять доказів виконання відповідачем вимоги позивача щодо повернення вказаних коштів.

6. Судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 4410,00 грн, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

На підтвердження наявних у представника позивача повноважень, ним до матеріалів справи додано оригінал ордеру серії АР №1176610.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем додано до матеріалів справи Договір № 19/04/23 про надання правничої (правової) допомоги від 19.04.2023 (Договір № 19/04/23), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" (клієнт) та Комаровським Денисом Володимировичем (адвокат), згідно умов п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу Клієнту, в обсязі та на умовах передбачених цим Договором, а також представляти та захищати інтереси Клієнта у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, банківських та небанківських фінансових установах, в тому числі у: органах державної виконавчої служби; Верховному Суді (в тому числі Великій палаті Верховного суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, Касаційному господарському суду у складі Верховного суду, Касаційному цивільному суді у складі Верховного суду); Вищому суді з питань інтелектуальної власності; Вищому антикорупційному суді; апеляційних судах; апеляційних господарських судах; апеляційних адміністративних судах; судах загальної юрисдикції; місцевих загальних судах; господарських судах; окружних господарських судах; окружних адміністративних судах; Міністерстві юстиції України, зокрема, але не виключно, в частині питань здійснення реєстраційних та нотаріальних дій; органах державної виконавчої служби; органах адвокатського самоврядування; органах нотаріату і перед посадовими особами нотаріату; органах Державної фіскальної служби України; Генеральній прокуратурі України; регіональних прокуратурах; місцевих прокуратурах; військових прокуратурах; Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі; Службі безпеки України та її регіональних органах; центральному органі управління поліцією; територіальних органах поліції; Міністерстві внутрішніх справ України; територіальних органах з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ; територіальних органах, закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України; Національному антикорупційному бюро України та його територіальних управліннях; Національному агентстві з питань запобігання корупції.

За умовами п. 1.3.2. Договору № 19/04/23, закінчення надання правничої (правової) допомоги визначається моментом підписання Акту прийому-передачі наданої правничої (правової) допомоги; з питання представництва в судах - в момент винесення рішення суду.

Згідно п. 2.1.1. Договору № 19/04/23, з метою виконання умов Договору, здійснення представництва Клієнта, захисту його прав та інтересів, Адвокату надаються наступні права та повноваження:

- представляти інтереси Клієнта у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, визначених у підпункті 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 Договору, та вживати інші необхідні для виконання цього Договору дії, визначені статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- представляти інтереси Клієнта в будь-яких судових інстанціях України згідно з Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративною судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, з наданням усіх процесуальних прав, визначених зазначеними кодексами, окрім відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди;

- представляти інтереси Клієнта в будь-яких органах досудового розслідування та судах згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, але не виключно, з питань пред`явлення та розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні, для чого Адвокату надаються права подавати та отримувати від імені Клієнта всі необхідні процесуальні документи, підписувати будь-які документи, подання яких є необхідним в межах відповідного кримінального провадження, засвідчувати своїм підписом вірність копій документів, а також користуватися всіма правами відповідного учасника кримінального провадження, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом.

Надає усні та письмові юридичні консультації, висновки, довідки та роз??яснення норм чинного законодавства з питань, що виникають в діяльності Клієнта (п.2.1.2. Договору № 19/04/23).

Положеннями п. 2.2. Договору № 19/04/23 передбачено, що Адвокат гарантує, що правнича (правова) допомога буде надаватися Клієнту ним особисто, при цьому Клієнт погоджується, що Адвокат може без погодження з Клієнтом безоплатно доручити супутні роботи технічного, секретарського та кур?єрського характеру третім особам, залишаючись при цьому відповідальним за їх дії, як за свої власні.

Відповідно до п. 3.2. Договору № 19/04/23, розмір гонорару Адвоката встановлюється в додатках до даного Договору, окремо по кожній справі або наданій правничій (правовій) допомозі, при цьому розмір гонорару Адвокатом цього Договору не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатом результату, якого бажає Клієнт.

До розміру гонорару Адвоката не включаються фактичні витрати, необхідні для надання Адвокатом правничої (правової) допомоги за цим Договором, при цьому Клієнт погоджується із тим, що буде сплачуватиме окремо витрати Адвоката, пов?язані з наданням правничої (правової) допомоги за цим Договором, зокрема, витрати по сплаті будь-яких судових зборів та мита до державного та місцевого бюджету, витрати з відрядження Адвоката за межі міста Києва, узгоджені Сторонами, та - у випадку, якщо через необхідність термінових дій попереднє узгодження було неможливим - інші аналогічні витрати, розумно необхідні для надання правничої (правової) допомоги за цим Договором (п. 3.5. Договору № 19/04/23).

Згідно п. 3.6. Договору № 19/04/23, гонорар Адвоката підлягає оплаті Клієнтом протягом п?яти банківських днів з моменту підписання між Сторонами додатку до цього Договору, яким визначається розмір гонорару Адвоката, в безготівковій формі шляхом перерахування Клієнтом грошових коштів на рахунок Адвоката.

За умовами п. 10.1. Договору № 19/04/23, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з цього моменту.

У випадку, якщо жодна зі Сторін не надішле іншій Стороні письмові заперечення не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії Договору, включаючи строк його можливого продовження чи поновлення, цей Договір автоматично продовжується кожен раз на один рік (п. 10.2. Договору № 19/04/23).

19.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" (клієнт) та Комаровським Денисом Володимировичем (адвокат), було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 19/04/23, згідно з п. 1.1. якої, Адвокат зобов`язується за завданням Клієнта здійснювати представлення та захист прав і законних інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області у справі про стягнення Клієнтом з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги.

За умовами п. 1.2. Додаткової угоди № 1 до Договору № 19/04/23, Клієнт надає Адвокату право отримувати від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та підпорядкування, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, на запит Адвоката будь-яку інформацію, яка є важливою для виконання Адвокатом умов Договору та Додаткової угоди, в тому числі інформацію від банківських та небанківських фінансових установ в порядку статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом, а також протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.

Згідно п. 1.3. Додаткової угоди № 1 до Договору № 19/04/23, підписанням цієї Додаткової угоди Сторони домовились, що Гонорар Адвоката за представництво інтересів Клієнта у справі про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код 43021668 заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, складає всього 17 500 (сімнадцять тисяч п?ятсот) гривень 00 копійок, який складається із:

??- Гонорару Адвоката за складання (написання) для Клієнта претензії до ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код 43021668 щодо сплати заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 2 000 гривень 00 копійок, без ПДВ;

??- Гонорару Адвоката за складання (написання) позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 8 000 гривень 00 копійок, без ПДВ;

??- Гонорару Адвоката за складання (написання) відповіді на відзив ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код 43021668 на позовну заяву про стягнення заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 5 000 гривень 00 копійок, без ПДВ;

- Гонорару Адвоката за участь в 1 судовому засіданні, який становить 2 500 гривень 00 копійок, без ПДВ, за 1 судове засідання, при цьому 1 гонорар сплачується Клієнтом Адвокату незалежно від проведення/непроведення судом судового засідання (оголошення перерви, відкладення розгляду справи тощо).

За умовами п. 1.4. Додаткової угоди № 1 до Договору № 19/04/23, у випадку задоволення позовних вимог Клієнта та стягнення з ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», заборгованості за Договором №22/07/22 від 22.07.2022 поворотно безпроцентної фінансової допомоги, клієнт зобов`язується додатково сплатити Адвокату Гонорар («Гонорар успіху»), який становить 10 % (десять відсотків) від суми задоволених позовних вимог, протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.

19.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" (клієнт) та Комаровським Денисом Володимировичем (адвокат), було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 19/04/23, згідно з п. 1.1. якої, у відповідності до п. 10.2. Договору, Сторони засвідчують, що жодна зі Сторін не надсилала іншій Стороні письмові заперечення щодо його можливого продовження чи поновлення. Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору автоматично на один рік.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу у даній справі, що підлягають відшкодуванню відповідачем є 10500,00 грн, а саме:

??- Гонорар Адвоката за складання (написання) позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 8 000 гривень 00 копійок, без ПДВ;

- Гонорар Адвоката за участь в 1 судовому засіданні, який становить 2 500 гривень 00 копійок, без ПДВ, за 1 судове засідання, при цьому 1 гонорар сплачується Клієнтом Адвокату незалежно від проведення/непроведення судом судового засідання (оголошення перерви, відкладення розгляду справи тощо).

При цьому, оскільки складання претензії про повернення поворотної фінансової допомоги не можна віднести до необхідних та неминучих витрат (досудове врегулювання спору у даному випадку не є обов`язковим, отже направлення претензії позивачем є суто проявом його права, а не обов`язку), а також з огляду на відсутність в матеріалах справи відповіді на відзив, суд вважає за доцільне відмовити у відшкодуванні: Гонорару Адвоката за складання (написання) для Клієнта претензії до ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код 43021668 щодо сплати заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 2 000 гривень 00 копійок, без ПДВ; та Гонорару Адвоката за складання (написання) відповіді на відзив ТОВ «СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ», ідентифікаційний код 43021668 на позовну заяву про стягнення заборгованості за Договором №22/07/22 від 22 липня 2022 поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який становить 5 000 гривень 00 копійок, без ПДВ;

При цьому суд вважає, що витрати у розмірі 10 500,00 грн на оплату послуг адвоката є співмірними із рівнем складності справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, а також часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн, та покладаються на відповідача, у повному обсязі згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬЄРРА ТРЕЙДІНГ" (65029, Одеська обл., місто Одеса, вул.Ольгіївська, будинок 37, код ЄДРПОУ 43021668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМОС 2012" (04073, місто Київ, пр.Бандери Степана, будинок 16, офіс 506/3, код ЄДРПОУ 38381720) заборгованість у розмірі 294 000/двісті дев`яносто чотири тисячі/грн 00 коп., 4410/чотири тисячі чотириста десять/грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, а також 10 500/десять тисяч п`ятсот/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 16 вересня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська