Рішення

від 16.09.2024 по справі 917/890/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 917/890/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянувши матеріали позову

Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради, вул. Я. Мудрого 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Орхідея-СВ", вул. Перемоги, 55-А, с. Піски, Лубенський район, Полтавська область, 37551

про стягнення безпідставно збережених коштів

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Орхідея-СВ" про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в розмірі 21010,80 грн за період з 16.05.2021 по 15.05.2024.

У позові зазначає, що підставою для звернення до суду стало те, що в період з 16.05.2021 по 15.05.2024 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Лубенською міською радою доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.05.2024 суд прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у приватній власності власності Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Орхідея-СВ» (далі - відповідач) перебувають нежитлові будівлі: скважина (водонапірна башта) площею 8,8 кв. м та склад «Н-1» площею 111,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності відповідача на зазначене нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.07.2014.

Зазначені об`єкти нерухомості знаходяться на сформованій земельній ділянці комунальної власності, площею 0,1519 га, кадастровий номер 531070000:05:017:0117 з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

За користування землею без належним чином оформленого права, власнику земельної ділянки Лубенській територіальній громаді нанесені збитки у вигляді безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1519 га, кадастровий номер 5310700000:05:017:0117, які згідно з розрахунком позивача за період з 16.05.2021 по 15.05.2024 становлять 21010,80 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів частин 1, 5 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент набуття права власності на нерухоме майно) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Саме на землекористувача покладається обов`язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Невиконання вказаного обов`язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016 у справі № 3-1160г15.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідач використовує земельну ділянку без належним чином оформленого права, плату за користування землею не сплачує, хоча земельна ділянка використовується для розміщення об`єктів нерухомого майна, що перебувають у його власності.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки використовував ділянку та зберіг кошти, які мав сплатити за користування нею, і зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для неї, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Внаслідок порушення відповідачем земельного законодавства, а саме користування землею без належним чином оформленого права, власнику земельної ділянки Лубенській територіальній громаді нанесені збитки у вигляді безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,1519 га, кадастровий номер 5310700000:05:017:0117, які згідно розрахунку за період з 16.05.2021 по 15.05.2024 становлять 21010,80 грн.

Відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, фактично збільшив свої доходи, а Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області втратила належне їй майно (кошти від орендної плати за землю).

З огляду на викладене, зазначені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь власника земельної ділянки в порядку, передбаченому статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду 13.04.2021 у справі № 922/1352/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14- 77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) та № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

Згідно зі статтею 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як встановлено частиною 8 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Ураховуючи викладене, органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах є Лубенська міська рада Лубенського району Полтавської області.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Лубенською міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 16.05.2021 по 15.05.2024 розмір орендної плати мав становити 21010,80 грн.

Отже, відповідач, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати).

17.06.2016 Лубенська міська рада, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», своїм рішенням надала Управлінню з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради повноваження щодо звернення до судів з позовами з питань відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства; укладення та визнання укладеними договорів оренди землі - з наданням йому всіх прав позивача або відповідача, передбачених процесуальним законодавством України.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 21010,80 грн за користування земельною ділянкою підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Орхідея-СВ» (вул. Перемоги, 55-А, с. Піски, Лубенський район, Полтавська область, 37551, код ЄДРПОУ 23276302) на користь Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Я. Мудрого, буд. 33, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, код ЄДРПОУ 21053182) безпідставно збережені кошти у розмірі 21010,80 за період з 16.05.2021 по 15.05.2024 за користування земельною ділянкою площею 0,1519 га, кадастровий номер 5310700000:05:017:0117 за адресою: Полтавська обл., м. Лубни, вул. Волонтерська, 8 та 3028,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 16.09.2024 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Суддя Дмитро СІРОШ