Рішення

від 28.11.2007 по справі 37/350-07 (н.р. 50/170-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28"

листопада 2007 р.                                                           

Справа № 37/350-07 (н.р. 50/170-06)

вх. номер 11154/4-37 (н.р. 12915/2-50)

Суддя Господарського суду Харківської області Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  ПП ОСОБА_1

розглянувши матеріали справи за позовом: ТОВ

"М.С.Л.", м. Київ 

до  Приватного підприємця

ОСОБА_1, м. Харків  

про заборону вчинення дій та стягнення 41025,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."

(позивач) звернулосядо господарського суду з позовною заявою до Приватного

підприємця ОСОБА_1 (відповідач) в якій просить суд заборонити здійснення

будівництва, реконструкції, перепланування відповідачем підвального приміщення

в будинку по АДРЕСА_1, зокрема здійснювати вибір ґрунту з-під стін будівлі,

вносити будь-які зміни до несучих конструкцій будівлі (в тому числі утворювати

проходи, отвори, пройоми, вікна тощо) та стягнути з відповідача 41025,00

грн.             

Рішенням господарського суду Харківської області від 19 лютого

2007 року у справі № 50/170-06 в позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 18 квітня 2007 року апеляційну скаргу

позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської

області у справі № 50/170-06 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 липня 2007

року касаційну скаргу позивача задоволено частково,  рішення господарського суду Харківської

області від 19 лютого 2007 року та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 18 квітня 2007 року скасовано, а справу передано до

господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Ухвалою Верховного суду України від 13 вересня 2007 року

відповідачу відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду

постанови Вищого господарського суду України від 05 липня 2007 року у справі №

50/170-06.

Господарським судом Харківської області було прийнято справу до

провадження та призначено її до розгляду в засіданні господарського суду.

Сторони до початку судового засідання призначеного на 19.11.2007

року надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних

засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечило чинному

законодавству, інтересам сторін, тому судом було задоволено.

Позивач, через канцелярію господарського суду 19.11.2007 р. за вх.

№ 24904, надав клопотання про залучення до матеріалів справи копії довіреності

на представника, яке господарським судом було задоволено та надана копія

довіреності залучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 19.11.2007 року о 12:00 було

оголошено перерву до 28.11.2007 року о 15:00.

Відповідач до початку судового засідання надав клопотання про

розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому

приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач про судове засідання був повідомлене належним чином, в

судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 27.11.2007 р. за

вх. № 24130, надав звіт КП „Харківський міський центр нерухомості”, який

господарським судом був залучене до матеріалів справи.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, у

зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

Беручи до уваги те, що відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів

покладено на сторони та те, що строк вирішення спору передбачений статтею 69

Господарського процесуального кодексу України закінчується, а позивач не

скористався своїм правом щодо до продовження строку вирішення спору, суд згідно

за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за

наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників

сторін, встановив наступне.

Відповідно договору купівлі-продажу від 10.10.2005 р. позивач є

власником приміщення, яке знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою:

АДРЕСА_1.

Відповідач  відповідно

договору купівлі-продажу від  10.06.2005

р.  є власником   нежитлових приміщень № 1-11, частини

приміщення №1 в підвальній частині нежитлового будинку літ „А-3” загальною

площею 189,9 м.кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться під

приміщенням позивача.

Як встановлено судом,  до

цього часу відповідач  орендував  вказані приміщення на підставі договорів

оренди від 13.06.2001 р. та від 21.02.2004р.

Рішенням  Харківської

міської ради VIII сесії ХХІV скликання від 27.11.2002 р. дозволено  відповідачу проектування та

реконструкція  нежитлового  підвального приміщення  літ. ”А-3” загальною площею 62,1 м.кв., яке

знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 під магазин непродовольчих товарів з

улаштуванням додаткового входу, яку необхідно було виконати до 13.06.2003

р. 

Відповідач у 2004 році отримав висновок КП ПНДІ „Харківський

ПромбудНДІпроект” про технічний стан будівельних конструкцій підвального

приміщення будівлі по АДРЕСА_1, відповідно якого рекомендовано негайно зміцнити

основу фундаментів згідно з технічними рекомендаціями. 

Відповідно технічних рекомендацій, зазначених в п.2.4.1 висновку

КП ПНДІ „Харківський ПромбудНДІпроект”, відповідачу необхідно було виконати

роботи щодо улаштування  підбетонків   під існуючими   цегляними 

стінами-фундаментами  з

заглиблюванням їх в непорушні ґрунти основи. Вказані роботи виконувати

невеликими в довжину ділянками згідно окремо розробленої робочої документації.

В технічних рішеннях Висновку вказана схема улаштування

підбетонків  та порядок робіт  (листи 6 та 7 

додатку №2 до Висновку)     

Рішенням Харківської міської ради 

№ 424 від 20.04.2005 р. (далі - Рішення) 

йому наданий дозвіл  на

реконструкцію вказаного приміщення під магазин непродовольчих товарів з

улаштуванням додаткового входу. Зокрема, 

цим рішенням зобов'язано відповідача до початку реконструкції одержати

та виконати технічні умови управління соціально-економічного розвитку,

планування та обліку по пайовій участі у розвитку соціальної та

інженерно-транспортної інфраструктури 

міста; одержати архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого

проекту в управлінні містобудування та архітектури;  розробити, 

погодити робочий проект на реконструкцію об'єкта в установленому порядку

та зареєструвати об'єкт реконструкції в інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю головного управління містобудування,

архітектури та земельних відносин та після закінчення реконструкції об'єкт

здати до експлуатації в установленому порядку.

На виконання вимог вказаного рішення  відповідач отримав робочий проект

реконструкції нежитлових підвальних 

приміщень нежитлової будівлі по АДРЕСА_1,  який 

був  розроблений ТОВ

„ХарківбудНДІпроект”.

Інститутом „Харківський ПромбудНДІпроект”  здійснено обстеження технічного стану

будівельних конструкцій  підвальних

приміщень будинку по АДРЕСА_1 та  08.11.2005

р.  виданий аналогічний вищезазначеному

технічний висновок, в якому вказано, що 

з метою запобігання можливої аварійної ситуації необхідно негайно

зміцнити основу фундаментів згідно з технічними рекомендаціями (п.2.4.1

Висновку) та технічними рішеннями (листи 6,7 

додатку №2 до Висновку).

27.03.2006 р.  інспекцією

Держархбудконтролю м. Харкова 

відповідачу було видано припис, в якому запропоновано відповідачу

виконати технічні рекомендації та технічні рішення,  вказані в Висновку.

З метою виконання цього припису, 

технічних рекомендацій та технічних рішень  Висновку, 

відповідач   05.05.2006 р. уклав з

ПП „Рембуд”  договір підряду на виконання

робіт   згідно  проекту ТОВ „ХарківбудНДІпроект”. .

Відповідно акту здачі-приймання 

виконаних робіт від 10.01.2007 р., підрядником здійснені  роботи по виконанню  технічних рекомендацій  та технічних рішень, зазначених  у Висновку.

Виходячи з наведеного, у суду не має  правових підстав взагалі заборонити  відповідачу 

здійснювати  реконструкцію  приміщень, які йому належать  та інші роботи, на чому наполягає

позивач,  оскільки на це є відповідний  дозвіл, наданий  ПП ОСОБА_1 відповідним органом та в порядку,

встановленому   законом, рішення про що

на цей час є  дійсним  та ніким не оскарженим.

В   обґрунтування   позовних 

вимог  щодо   відшкодування   збитків,  

а  також наявності пошкоджень

приміщення позивача внаслідок дій відповідача, позивачем наданий акт від

10.02.2006 р.

Судом встановлено, що даний акт складений в односторонньому

порядку працівниками ТОВ „М.С.Л." без участі представника відповідача та

незалежних осіб, які б могли засвідчити, що зміст даного акту відповідає

дійсності. Крім того, в акті не вказано причин погіршення стану цього

приміщення.

На підставі викладеного господарський суд приходить к висновку, що

зазначений акт не є належним доказом факту завдання шкоди приміщенню позивача,

а також не доводить причинного зв'язку між діями відповідача та завданням

шкоди.

Щодо договору підряду, 

наданого позивачем, який нібито встановлює розмір заподіяної шкоди,

то  як  

свідчить   зміст  долученого до нього кошторису, який при цьому

ніким не затверджений та не підписаний, 

підрядник  виконував   капітальний ремонт приміщення  позивача, за який останній сплатив 97198,00

грн.

Позивач визначає розмір заподіяної йому шкоди в сумі 41025,00

грн.,  але надати її  розрахунок та 

складову не  зміг.

Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє,

користується та розпоряджається майном на власний розсуд.

Відповідно  ст. 320

Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для

здійснення підприємницької діяльності, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України, право

власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений

у його здійсненні.

Відповідно  ст. 22 ЦК

України  особі якій завдано збитків у

результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками

є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням  речі, а також витрат, які особа зробила або

мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Збитки за своєю юридичною природою є грошовим вираженням майнової

шкоди, частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю

особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана

майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,

яка її завдала.

Враховуючи те, що позивачем не доведена суду наявність причинного

зв'язку між діями відповідача та завданням збитків позивачу, господарський суд

приходить к висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь

позивача збитків у розмірі 41025,00 грн. є не обґрунтованою та безпідставною.

За таких обставин господарський суд вважає, що у суду відсутні

підстави для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне в

задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито та статті 44 Господарського процесуального кодексу

України судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у

разі відмови в задоволенні позову  не

підлягають покладенню на відповідача.        

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 319, 320, 321,

1166  Цивільного кодексу України, ст.ст.

1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписаний 03.12.2007 року.

Суддя                                                                                           

Доленчук Д. О.