ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2024 Справа № 917/1111/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна», 19130, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Коритня, вул. Центральна, 1, оф. 209, код ЄДРПОУ 40260357,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка», 37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, буд. 67, код ЄДРПОУ 38276148,
про стягнення 37 675,69 грн.,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» про стягнення 37 675,69 грн., з яких 30 677,92 грн. пеня за порушення грошового зобов`язання за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 3 729,85 грн. втрати від інфляції, 3 267,92 грн. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/24 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» 231 794,30 грн. основного боргу за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 14 324,27 грн. пені, 1 396,11 грн. 3% річних та 2 241,25 грн. інфляційних нарахувань. Посилаючись на те, що відповідач на даний час не сплатив на користь позивача основний борг за вказаним договором, останній звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» 37 675,69 грн., з яких 30 677,92 грн. пеня за порушення грошового зобов`язання за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 3 729,85 грн. втрати від інфляції, 3 267,92 грн. 3 % річних, нарахованих на вказану суму основного боргу, за період, що не охоплюється рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/24.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (довідка про доставку ухвали від 22.07.2024 р. в електронний кабінет ТОВ «Агровіка» міститься в матеріалах справи).
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/22 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» 231 794,30 грн. основного боргу за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 14 324,27 грн. пені, 1 396,11 грн. 3% річних та 2 241,25 грн. інфляційних нарахувань.
Позивач вказує, що відповідач не сплатив основний борг за вказаним договором, з огляду на що заявив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» 37 675,69 грн., з яких 30 677,92 грн. пеня за порушення грошового зобов`язання за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 3 729,85 грн. втрати від інфляції, 3 267,92 грн. 3 % річних, нарахованих на вказану суму основного боргу, за період, що не охоплюється рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/24.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., видаткові накладні № 253 від 06.10.2023 р., № 263 від 13.10.2023 р., № 277 від 01.11.2023 р. та № 278 від 06.11.2023 р., банківська виписка по рахунку ТОВ «Агрітрейд Україна», рішення Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/22, виписки з особового рахунку ТОВ «Агрітрейд Україна» за 16.05.2024 р. та 06.06.2024 р. та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 73 визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначено вище, 28.03.2024 р. Господарським судом Полтавської області прийнято рішення у справі № 917/110/24.
Вказаним рішенням суду встановлено наступне:
«Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРІТРЕЙД Україна» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВІКА» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023.
За умовами п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити у зумовлені строки покупцеві товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах поставки, що обумовлюються у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і оплатити його у порядку і на умовах, визначених цим договором. Видаткова накладна в розумінні цього договору вважається специфікацією…
Право власності переходить від постачальника до покупця в момент отримання товару покупцем згідно встановлених договором умов (базисів) поставки (п. 1.3 договору)…
Ціна товару та/або його окремої партії визначається та вказується у видаткових накладних до цього договору та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах на дату їх складення та включають вартість доставки товару покупцю. Сторони встановлюють та вказують ціну товару (та/або кожної партії товару) у національній валюті України - гривні (п. 2.1 договору)…
Оплата вартості товару (партії товару) проводиться покупцем відповідно до умов цього пункту договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у видаткові накладні до договору. Покупець зобов`язаний здійснити оплату товару в розмірі 100% від вартості (ціни) товару на умовах відстрочення платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня відвантаження товару зі складу постачальника, (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок постачальника в банківській установі (п. 2.3 договору).
Датою поставки товару та/або його партії вважається дата вказана у видаткових накладних на товару (п. 5.4 договору).
У разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією (п. 6.3 договору)…
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором…
Строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення штрафних санкцій (в тому числі неустойки, пені) за цим договором не застосовується строк спеціальної позовної давності, передбачений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України (один рік), кредитор за зобов`язанням, що порушене, може звернутися до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій (неустойки пені) за цим Договором в межах строку загальної позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України (три роки) (п. 6.5 договору)…
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 258 866,30 грн (з ПДВ). Дана обставина підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними № 253 від 06.10.2023 року, №263 від 13.10.2023 року, №277 від 01.11.2023 року та №278 від 06.11.2023 року (а. с. 13 - 14)…
Відповідач поставлений товар оплатив частково на суму 27 072,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 13.11.2023 року (а. с. 8), внаслідок чого за ним рахується заборгованість в сумі 231 794,30 грн.…
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов`язань з боку відповідача щодо оплати вартості поставленого товару і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 231 794,30 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.».
Крім того, у даному рішенні суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3 % річних по 18.01.2024 р. включно та визначив, що вказані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» підлягають задоволенню в розмірі 14 324,27 грн., 2 241,25 грн. та 1 396,11 грн. відповідно.
Вказане рішення суду набрало законної сили 18.04.2024 року.
Отже, обставини, встановлені вказаним рішенням суду, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи у відповідності до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
З наданих позивачем виписок з особового рахунку ТОВ «Агрітрейд Україна» вбачається, що 16.05.2024 р. та 06.06.2024 р. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» на користь позивача було списано грошові кошти в загальному розмірі 16 180,91 грн.
Статтею 534 Цивільного кодексу України встановлено черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням.
Так, згідно з вказаною нормою у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
У пункті 2.5 договору поставки № 10/08-К від 10.08.2023 р. також передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання Покупця у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Постачальника, шляхом зарахування коштів, що надійшли від Покупця у такій черговості: в першу чергу в рахунок оплати неустойки (пеня та штраф), якщо така є на момент зарахування платежу; в другу чергу відсотки річних, інфляційні втрати; в третю чергу в рахунок оплати основної суми боргу за товар.
У відповідності до вищезазначених положень грошові кошти, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка», були зараховані позивачем в рахунок погашення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, визначених рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/22.
Отже, докази сплати відповідачем основної заборгованості за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р. в розмірі 231 794,30 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
З посиланням на вказані нормативні положення, позивачем від грошової суми в розмірі 231 794,30 грн. здійснено нарахування інфляційних втрат в розмірі 3 729,85 грн. за період з лютого по травень 2024 року та 3 % річних в розмірі 3 267,92 грн. за період з 19.01.2024 р. по 08.07.2024 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 3-4).
Контррозрахунку розміру інфляційних втрат та відсотків річних відповідачем надано не було.
Здійснивши перевірку вказаного розрахунку, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають положенням чинного законодавства України, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до п. 6.3 договору у разі прострочення строків (термінів) оплати товару визначених в договорі та/або видаткових накладних, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення і до повного виконання стороною своїх зобов`язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов`язань за договором, забезпечених санкцією.
При цьому, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Отже, даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.
Як зазначено вище, у пункті 6.5 договору № 10/08-К від 10.08.2023 р. сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції (в тому числі неустойка) за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов`язання в межах строку загальної позовної давності.
З огляду на викладене, нарахування позивачем пені за прострочення виконання зобов`язання за договором № 10/08-К від 10.08.2023 р. за період, що не охоплюється рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.03.2024 р. у справі № 917/110/24, є правомірним.
Позивачем від грошової суми в розмірі 231 794,30 грн. здійснено нарахування пені за прострочення оплати вартості товару за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р. в розмірі 30 677,92 грн. за період з 19.01.2024 р. по 08.07.2024 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 2-3).
Відповідач контррозрахунку пені до суду також не надав.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 30 677,92 грн. пені, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» у даній справі в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного:
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіка» (37000, Полтавська обл., Пирятинський р-н, с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, буд. 67, код ЄДРПОУ 38276148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрітрейд Україна» (19130, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Коритня, вул. Центральна, 1, оф. 209, код ЄДРПОУ 40260357) 30 677,92 грн. пеня за порушення грошового зобов`язання за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 10/08-К від 10.08.2023 р., 3 729,85 грн. втрати від інфляції, 3 267,92 грн. 3 % річних, 2 422,40 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 17.09.2024 р.
Суддя О.С. Мацко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121659803 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Мацко О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні