Рішення

від 17.09.2024 по справі 924/537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2024 р. Справа № 924/537/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., в залі судового засідання №305 розглянувши справу

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області

до 1. Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД", м. Житомир

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 22407,6 грн.

Представники:

позивача: не з`явився;

відповідача 1 : не з`явився;

відповідача 2: не з`явився;

прокурор: Приступа В.І.

У судовому засіданні 17.09.2024р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

03.06.2024 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД", м. Житомир про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 22407,6 грн.

Вказану позову заяву відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 року передано для розгляду судді Заверусі С.В.

07.06.2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі. 09.07.2024р. судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

20.08.2024р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Волочиської окружної прокуратури просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД", м. Житомир, а саме: визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 09.03.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"; визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.03.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"; визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.04.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"; визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" на користь Сатанівської селищної ради безпідставно набуте майно - надміру сплачені кошти за договором № 25 від 25.01.2021р. у сумі 22407,6 грн.

Обґрунтовуючи позов, прокурор, зокрема, зазначив, що оспорюваними додатковими угодами до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладеного між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія", підвищено ціну за бензин марки А-95 та дизельне паливо, починаючи з дати укладання основного договору та при цьому зменшено обсяг постачання. Як вказує прокурор, підставою для укладення сторонами додаткових угод № 1 від 09.03.2021р., № 2 від 12.03.2021р., №3 від 05.04.2021р., №4 від 05.07.2021р., якими внесено зміни до істотних умов основного договору № 25 від 25.01.2021р., з урахуванням пункту 11.11 договору, сторонами обрано п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до якого зміни вносяться у зв`язку із коливанням ціни товару на ринку.

Водночас, вважає прокурор, ні вимогами ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ані умовами договору № 25 не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку. Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 27.03.2019р. у справі № 912/1580/18.

Крім того, відзначив прокурор, у випадку визнання недійсною спірної додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р., підняття ціни за всіма іншими додатковими угодами до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладеними між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія", відбулося більше, аніж на 10%, чим порушено вимоги п.2 ч.5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 11.11 договору № 25 від 25.01.2021р. Висновок про неприпустимість підняття ціни за одиницю товару ніж на 10% від ціни товару, що була визначена сторонами у догоговорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22, наголосив прокурор.

Отже, зазначив прокурор, внесення змін до істотних умов договору шляхом укладання вищевказаних додаткових угод суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому вони підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вимогам ч. ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України.

Крім того, в порушення ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України постачальником допущено неналежне виконання умов договору № 25 від 25.01.2021р., як наслідок, замовником на користь ТОВ Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія безпідставно та зайво перераховано кошти у сумі 22407,6 грн. Визнання недійсними спірних додаткових угод до договору (якщо таке буде встановлено судом) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними. Тому отримана відповідачем оплата за товар, який не був поставлений ним, підлягає стягненню на підставі ст.ст.216, 1212 ЦК України, відзначено прокурором.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

Позивач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У своїх заявах просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи, покладаючись на розсуд суду.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися. Ухвали суду надіслані відповідачам у порядку, встановленому ГПК України, відтак, відповідачі є такими, що належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, проте, відповідачі відзивів на позов не подали, причин неявки та неподання відзивів не повідомили.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, належне повідомлення сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Комунальним некомерційним підприємством «Цент первинної медико-санітарної допомоги» Сатанівської селищної ради на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення закупівлі за № UA-2020-12-31-002225-С та відомості про укладення 25.01.2021р. з товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" договору № 25 про закупівлю товарів.

25.01.2021 року між комунальним некомерційним підприємством «Цент первинної медико-санітарної допомоги» Сатанівської селищної ради (надалі замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія", код ЄДРПОУ 43621716 (на час подання позову змінено назву юридичної особи на ТОВ «Нурмат ЛТД», надалі постачальник) укладено договір № 1 про закупівлю товарів (далі договір), згідно п.п. 1.1., 1.2 якого постачальник зобов`язується у 2021 року поставляти замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Найменування товару - код ДК021:2015 - 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (бензин А-92, дизельне паливо). Кількість товарів: згідно із специфікацією (додаток №1).

Згідно з пунктом 1.3. договору обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що загальна вартість цього договору становить: 173700,00 грн., з ПДВ (20%): 28950,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2. договору ціна за одиницю товару, вказана в специфікації, може бути збільшена не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в пункті 3.1. договору.

Цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2021р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 10.1. договору).

Відповідно до пункту 11.11. договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю такого товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до Специфікації, що є невід`ємною частиною договору, Учасник зобов`язується поставити 7200 літрів бензину А-92 (за ціною 20,10 грн з ПДВ за 1 літр) та 1400 літрів - дизельного палива (за ціною 20,70 грн з ПДВ за 1 літр).

Договір та специфікацію скріплено підписами та печатками сторін.

09.03.2021р. сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,9% (з 20,10 грн/л до 22,08 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,9% (з 20,70 грн/л до 22,74 грн/л), а також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 7200 літрів до 6635 літрів, дизельного палива - з 1400 літрів до 1290 літрів.

12.03.2021р. сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,8% (з 22,08 грн/л до 24,24 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,8% (з 22,74 грн/л до 24,96 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 6635 літрів до 6156 літрів, дизельного палива з 1290 літрів до 1200 літрів.

05.04.2021р. сторонами укладено додаткову угоду №3, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,9% (з 24,24 грн/л до 26,64 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,8% (з 24,96 грн/л до 27,42 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 6156 літрів до 5780 літрів, дизельного палива - з 1200 літрів до 1140 літрів.

05.07.2021р. сторонами укладено додаткову угоду №4, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 6,98% (з 26,64 грн/л до 28,50 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 3,9% (з 27,42 грн/л до 28,50 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 5780 літрів до 5580 літрів, дизельного палива зі 1140 літрів до 1135 літрів.

Відповідно до змісту листа № 50 від 10.05.2024р. комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, видаткових накладних та платіжних доручень (за лютий-серпень 2021р.), за договором № 25 від 25.01.2021р. поставлено 3780 літрів бензину марки А-92 та 1090 літрів дизельного палива, за яку замовник перерахував для постачальника 120948,6 грн з ПДВ.

Прокурор вказує, що його доводи також підтверджують, зокрема: копії листів товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" від 02.03.2021р., 10.03.2021р., 01.04.2021р., 02.07.2021р. (з додатками), копія листа Запорізької торгово-промислової палати від 09.05.2024р., копія листа Хмельницької торгово-промислової палати від 07.05.2024р. тощо.

Позивач у листі від 23.05.2024 року у відповідь на лист Волочиської окружної прокуратури від 17.05.2024 року повідомив про відсутність наміру звернення до суду з позовом про визнання недійсними оскаржуваних угод та стягнення надміру сплачених коштів.

З огляду на вищевикладене, прокурор в інтересах позивача звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).

Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Також звертала увагу, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункти 26, 27), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункти 80, 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункти 8.16, 8.17) і №922/1830/19 (підпункти 7.1, 7.2)).

У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У даній справі керівник Волочиської окружної прокуратури просить суд задовольнити позов, поданий в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради до комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, смт. Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД", м. Житомир, а саме: визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 09.03.2021р., додаткову угоду № 2 від 12.03.2021р., додаткову угоду № 3 від 05.04.2021р., додаткову угоду № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладені між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" на користь Сатанівської селищної ради безпідставно набуте майно - надміру сплачені кошти за договором № 25 від 25.01.2021р. у сумі 22407,6 грн.

Прокурор зазначає, що порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі пального порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання коштів Сатанівської територіальної громади, нераціональне та неефективне їх використання.

Вказане порушує економічні інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів внаслідок завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому суд зазначає, що захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави та територіальної громади.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1, 4 ст. 61 вказаного Закону передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до змісту листа № 50 від 10.05.2024р. комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради вбачається, що процедура закупівлі, за результатами проведення якої був укладений договір № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, здійснювалась за рахунок коштів бюджету Сатанівської селищної ради.

Саме Сатанівська селищна рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Сатанівської територіальної громади. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси Сатанівської територіальної громади.

Отже, оскільки фінансування спірної процедури закупівлі здійснювалось за рахунок коштів місцевого бюджету, а Сатанівська селищна рада зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, то суд дійшов висновку про те, що Сатанівська селищна рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020.

Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд, враховуючи зміст звернення Волочиської окружної прокуратури від 17.05.2024 року до позивача, встановив, що оскільки позивач самостійно не звернувся до суду, то керівник Волочиської окружної прокуратури 27.05.2024 року звернувся до Сатанівської селищної ради з повідомленням про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачем протягом розумного строку не були вжиті заходи для усунення порушення інтересів держави, зокрема, останній самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави. Також позивач не оскаржив наявність підстав для представництва, як це визначено у ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказані обставини є достатнім аргументом для підтвердження бездіяльності Сатанівської селищної ради та достатньою підставою для звернення прокурора до суду із позовом в інтересах держави в особі вказаної особи.

Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Сатанівської селищної ради.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор просить визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 09.03.2021р., додаткову угоду № 2 від 12.03.2021р., додаткову угоду № 3 від 05.04.2021р., додаткову угоду № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладені між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія"

Із змісту вказаних угод вбачається, що останні були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Кожна додаткова угода передбачала збільшення ціни за одиницю товару.

За умовами п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод № 1 від 09.03.2021р., № 2 від 12.03.2021р., № 3 від 05.04.2021р., істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно із Законом України № 1530-IX від 03.06.2021р. до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" внесено зміни, у зв`язку із чим він викладений у наступній редакції: "збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021р. у справі № 927/491/19 висловив правову позицію, що закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України "Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2022р. у справі 924/674/21, від 19.07.2022р. у справі № 927/568/21).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.

Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Крім того, відповідно до ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019р. у справі № 915/1868/18 наголосив, що укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як встановлено судом, 09.03.2021р. сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,9% (з 20,10 грн/л до 22,08 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,9% (з 20,70 грн/л до 22,74 грн/л), а також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 7200 літрів до 6635 літрів, дизельного палива - з 1400 літрів до 1290 літрів. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р. зазначено, зокрема, що внесення змін відбувається у зв`язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів, що підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7311 від 02.03.2021р.

Судом відзначається, що у висновку Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7311 від 02.03.2021р. надано інформацію про середньо-ринкову вартість бензину А-95, А-92, дизельне паливо та газ автомобільний лише станом на 02.03.2021р., та не міститься інформації щодо наявності коливання цін вказаного товару на ринку у період між датами укладення договору від 25.01.2021р. та додаткової угоди №1 від 09.03.2021р. Водночас, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/414 від 07.05.2021р., між датою укладання договору від 25.01.2021р. та додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р. середньоринкові ціни на пальне змінювалися наступним чином: бензин марки А-92 - зросли з 24,19 грн/л до 26,99 грн/л (11%), дизельне паливо - зросли з 25,47 грн/л до 26,99 грн/л (5,9%).

Вищенаведене свідчить про порушення сторонами як вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», так і положень договору від 25.01.2021р. (у тому числі, п.11.11. означеного договору), що вказує на наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р.

Також, 12.03.2021р. сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,8% (з 22,08 грн/л до 24,24 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,8% (з 22,74 грн/л до 24,96 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 6635 літрів до 6156 літрів, дизельного палива з 1290 літрів до 1200 літрів. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 2 від 12.03.2021р. зазначено, зокрема, що внесення змін відбувається у зв`язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів, що підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7355 від 09.03.2021р.

Однак, згідно інформації Запорізької торгово-промислової палати №05.6/412 від 09.05.2024р., експертний висновок № ОИ-7355 від 09.03.2021р. вказаною установою не видавався. Водночас, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/414 від 07.05.2021р., між датою укладання додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р. та додаткової угоди №2 від 12.03.2021р. середньоринкові ціни на бензин марки А-92 не змінилися та становили 26,99 грн/л. (0%), на дизельне паливо - не змінились та становили 26,99 грн/л. (0%).

05.04.2021р. сторонами укладено додаткову угоду №3, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 9,9% (з 24,24 грн/л до 26,64 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 9,8% (з 24,96 грн/л до 27,42 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 6156 літрів до 5780 літрів, дизельного палива - з 1200 літрів до 1140 літрів. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 3 від 05.04.2021р. зазначено, зокрема, що внесення змін відбувається у зв`язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів, що підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7445 від 29.03.2021р.

Проте, згідно інформації Запорізької торгово-промислової палати №05.6/412 від 09.05.2024р., експертний висновок № ОИ-7445 від 29.03.2021р. вказаною установою не видавався. Водночас, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/414 від 07.05.2021р., між датою укладання додаткової угоди №2 від 12.03.2021р. та додаткової угоди № 3 від 05.04.2021р. середньоринкові ціни на бензин марки А-92 зросли з 26,99 грн/л до 28,44 грн/л (5,3%), дизельне паливо - зросли з 26,99 грн/л до 27,72 грн/л (2,7%).

Крім того, 05.07.2021р. сторонами укладено додаткову угоду № 4, якою ціну за одиницю товару, а саме, на бензин марки А-92, збільшено на 6,98% (з 26,64 грн/л до 28,50 грн/л) та ціну на дизельне паливо збільшено на 3,9% (з 27,42 грн/л до 28,50 грн/л), також відповідно обсяг товару зменшився, а саме: бензину марки А-92 з 5780 літрів до 5580 літрів, дизельного палива зі 1140 літрів до 1135 літрів. В обґрунтування укладення сторонами додаткової угоди № 4 від 05.07.2021р. зазначено, зокрема, що внесення змін відбувається у зв`язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів, що підтверджується висновком Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-7792 від 22.06.2021р.

Однак, згідно інформації Запорізької торгово-промислової палати №05.6/412 від 09.05.2024р., експертний висновок № ОИ-7792 від 22.06.2021р. вказаною установою не видавався. Водночас, відповідно до довідки Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/414 від 07.05.2021р., між датою укладання додаткової угоди № 3 від 05.04.2021р. та додаткової угоди № 4 від 05.07.2021р. середньоринкові ціни на бензин марки А-92 зросли з 28,44 грн/л до 28,99 грн/л (1,9%), дизельне паливо зросли з 27,72 грн/л до 28,97 грн/л (4,5%).

Таким чином, вищенаведене свідчить про порушення сторонами як вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», так і положень договору від 25.01.2021р. (у тому числі, п.11.11. означеного договору), що вказує на наявність підстав для визнання недійсними також і додаткових угод № 2 від 12.03.2021р., № 3 від 05.04.2021р., № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. При цьому судом береться до уваги, що відповідачами документально не підтверджено наявності підстав для укладення оспорюваних угод; при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику у договорі про закупівлю, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником пропозиції).

Водночас, зважаючи на наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 09.03.2021р., судом констатується, що підняття ціни за додатковими угодами № 2 від 12.03.2021р., № 3 від 05.04.2021р., № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. у порівнянні з базовою ціною, що визначена у цьому договорі, відбулося більше, ніж на 10% (при цьому судом враховано висновок про неприпустимість підняття ціни за одиницю товару ніж на 10% від ціни товару, що була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору, що міститься у постанові Великої Палати Верховного суду від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 22407,6 грн., перерахованих за товар, який не був отриманий відповідно до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність спірних додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

Подібні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №927/550/20, від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Суд встановив, що відповідно до змісту листа № 50 від 10.05.2024р. комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради, видаткових накладних та платіжних доручень (за лютий-серпень 2021р.), за договором № 25 від 25.01.2021р. поставлено 3780 літрів бензину марки А-92 та 1090 літрів дизельного палива, за яку замовник перерахував для постачальника 120948,6 грн з ПДВ.

Зважаючи на недійсність оспорюваних додаткових угод та приписи ч. 1 ст. 216 ЦК України, зобов`язання сторін за вказаний період регулюються умовами договору № 25 від 25.01.2021р., в т.ч. щодо ціни за одиницю товару. Отже, за первісною ціною бензину марки А-92 по ціні 20,10 грн/л, дизельного палива по ціні 20,70 грн/л Замовником було би сплачено 98 541 грн.: 3780 л х 20,10 грн/л з ПДВ =75978 грн. з ПДВ (бензин А - 92); 1090 л х 20,70 грн/л з ПДВ=22563 грн. з ПДВ (дизельне паливо); 75978 грн. + 22563 грн. = 98541 грн. з ПДВ.

Відтак, внаслідок визнання судом недійсними додаткових угод, грошові кошти в сумі 22407,6 грн. (120948,6 грн. - 98541 грн. = 22407,6 грн.), одержані товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія" (на час подання позову змінено назву юридичної особи на ТОВ «Нурмат ЛТД»), є такими, підстава набуття яких відпала, а тому відповідач 2 зобов`язаний їх повернути Сатанівській селищній раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України. При цьому, враховуючи те, що замовниками закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" є підприємства, установи, організації, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, надмірне витрачання коштів внаслідок укладення спірних додаткових угод понесла саме Сатанівська селищна рада як засновник комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та особа, яка здійснює його фінансування, суд вважає, що позовна вимога про стягнення вищевказаних коштів саме на користь Сатанівської селищної ради є обгрунтованою.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтовані в повному обсязі, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору, сплаченого за позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод, покладаються на відповідачів у рівних частинах (по 6056 грн.), а судовий збір в розмірі 3028,00 грн., сплачений за позовну вимогу про стягнення 22407,6 грн. з ТОВ «Нурмат ЛТД», підлягає покладенню на відповідача 2.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 09.03.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.03.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 05.04.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 05.07.2021р. до договору № 25 від 25.01.2021р. про закупівлю товарів, укладену між комунальним некомерційним підприємством "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Міжрегіональна Трейдингова Компанія".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" (м. Житомир, вул. Кооперативна, 18, ідентифікаційний код 43621716) на користь Сатанівської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, смт Сатанів, вул. Бузкова, 135Ж, ідентифікаційний код 04406118) кошти у сумі 22407,6 грн.

Видати наказ.

Стягнути з комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Сатанівської селищної ради (Хмельницька область, Хмельницький район, смт Сатанів, вул. Цісара Олександра, 6, ідентифікаційний код 40992563) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 6056 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нурмат ЛТД" (м. Житомир, вул. Кооперативна, 18, ідентифікаційний код 43621716) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, ідентифікаційний код 02911102) 9084 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 17.09.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Відрук.: 2 прим.

1 - до справи,

2- відповідачу 2 (10001, м. Житомир, Житомирська обл., вул. Кооперативна, 18, код 4361716), рек.з повід.

Прокуратурі, позивачу та відповідачу 1 надіслати до електронного кабінету Електронного суду.