Рішення

від 04.09.2024 по справі 926/899/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/899/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Агроінвест» м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старосинявський кар`єр» м. Новоселиця, Чернівецької області

про стягнення 247797,51 грн.

Суддя Бутирський А.А.

при секретарі Вівчарюк І.Б.

Представники:

від позивача Цюпик О.В. адвокат (ордер: серія ВХ 1066465 від 01.04.2024 р.)

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ: ТОВ «Партнер Агроінвест» м. Хмельницький звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТОВ «Старосинявський кар`єр» м. Новоселиця, Чернівецької області про стягнення з відповідача 247797,51 грн. заборгованості, з них: 184822,95 грн. основного боргу, 52115,60 грн. збитків, заподіяних інфляцією, та 10858,96 грн. 3% річних, що виникли у результаті неповної оплати відповідачем товару, отриманого у січні-травні 2022 р.

Ухвалою від 29.03.2024 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 22.04.2023 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в останнє ухвалою від 03.06.2024 р. прийнято рішення розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.06.2024 р.

Ухвалою від 31.07.2024 р. закрито підготовче провадження у справі, її розгляд призначено на 19.08.2024 р.

Ухвалою від 19.08.2024 р. розгляд справи відкладено на 04.09.2024 р.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, відзив на позов не представив, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписами ст. 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятись правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст. 218 Цивільного кодексу України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Так, згідно видаткових накладних за період з 06 січня 2022 року по 16 травня 2022 року Позивачем було передано, а Відповідачем отримано товару на загальну суму 190189,01 грн.

Відповідач частково оплатив отриманий товар у сумі 5366,06 грн, а саме:

16.05.2022р. в сумі 2683,03 грн;

26.05.2022р. в сумі 2683,03 грн.

За приписами ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Отже, обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України і ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судовим слуханням встановлено, що відповідач не повністю оплатив отриманий товар, а відтак з нього слід стягнути 184822,95 грн. заборгованості.

Також з відповідача слід стягнути 52115,60 грн. збитків, заподіяних інфляцією, за період березень 2022 р. лютий 2024 р. та 10858,96 грн. 3 % річних за період з 01.03.2022 р. по 11.03.2024 р., що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старосинявський кар`єр» (код ЄДРПОУ 2903115, вул. Пирогова, 15Г, м. Новоселиця, Чернівецької області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Агроінвест» (код ЄДРПОУ 39965999, вул. Героїв Маріуполя, буд. 5 оф. 202, м. Хмельницький) 184822,95 грн. основного боргу, 52115,60 грн. збитків, заподіяних інфляцією, 10858,96 грн. 3% річних та 3717,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.09.2024 р.

Суддя А.А. Бутирський