Ухвала

від 13.09.2024 по справі 756/15193/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/15193/23

Провадження № 2-др/756/150/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Київська офсетна фабрика, про стягнення невиплачених коштів при звільненні, поновлення на роботі та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Київська офсетна фабрика, про стягнення невиплачених коштів при звільненні, поновлення на роботі та скасування наказу.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 22.07.2024 позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Київська офсетна фабрика, про стягнення невиплачених коштів при звільненні, поновлення на роботі та скасування наказу, задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Київська офсетна фабрика на користь ОСОБА_1 матеріальну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 12 360,00 грн. без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України; середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 12 360,00 грн. без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України; моральну шкоду у розмірі 5000,00грн. Стягнуто з Державного підприємства Київська офсетна фабрика на користь держави судовий збір у розмірі 297,20 грн. Урешті заявлених позовних вимог, відмовлено.

09.08.2024 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 15000,00 грн.

28.08.2024 до суду представником відповідача Державного підприємства Київська офсетна фабрика - адвокатом Ярошенко Д.В. подано заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, 29.08.2024 до суду позивач подав заяву, у якій серед іншого просив просив задовольнити заяву; 29.08.2024 до суду представник відповідача подав заяву, у якій серед іншого зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши заяву позивача, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Згідно з ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

Суд проаналізувавши матеріали справи встановив, що до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі не додано доказів направлення (надання) іншим учасникам справи копії такої заяви, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, що в свою чергу, тягне за собою застосування вимог частини четвертої даної статті, а саме повернення такої заяви (клопотання) заявнику без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22). Так колегія суддів дійшла наступного висновку: «Верховний Суд встановив, що апеляційний суд, відмовляючи у прийнятті додаткового рішення у справі, помилково застосував до спірних правовідносин правила частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, не врахувавши, що до поданої позивачем заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а не подані окремо на підтвердження понесення таких витрат. Застосовуючи правовий висновок, зроблений Верховним Судом у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 546/338/20 (провадження № 61-4285св22), апеляційний суд не врахував, що він зроблений за інших процесуальних обставин справи, а тому не підлягав застосуванню у справі, яка переглядається. У зв`язку з наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд у частині вирішення питання про прийняття додаткового рішення у справі.».

Крім того, практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25.02.2021 року у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16.01.2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02.02.2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27.03.2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Оскільки стороною позивача заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано з порушенням вимог ст. 183 ЦПК України, а саме не надано доказів надіслання (надання) її іншим учасникам справи (провадження), суд приходить висновку про повернення заявнику даної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 183, 260, 261, 270, 353-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Київська офсетна фабрика, про стягнення невиплачених коштів при звільненні, поновлення на роботі та скасування наказу - повернути позивачу без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 13.09.2024.

Суддя М.М. Ткач