Рішення

від 17.09.2024 по справі 756/13741/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.09.2024 Справа № 756/13741/23

Ун.№756/13741/23

Пр.№2/756/909/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2024 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Любін А.Ю.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки про усунення її від права на спадкування після смерті їх матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і визнати за позивачкою право власності на все спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.09.2009 ОСОБА_6 внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження: тяжка хребетно-спинномозкова травма, компресійний перелом 7 шийного хребця з розвитком верхнього парапарезу, нижньої параплегії з порушенням функцій тазових органів по типу затримки.

Внаслідок цих ушкоджень матір позивача і відповідача не могла сама себе обслуговувати, потребувала постійного стороннього догляду, допомоги і піклування, чим позивачка в повній мірі її забезпечувала без допомоги відповідачки. Крім того вона потребувала тривалого реабілітаційного, медикаментозного, фізіотерапевтичного і санаторно-курортного лікування.

Реабілітацію було проведено за рахунок позивача, відповідач у цьому не допомагала.

В 2012 році ОСОБА_6 встановлено інвалідність першої групи довічно.

З моменту ДТП мати самостійно не пересувалась, була прикута до ліжка, не могла себе самостійно обслуговувати, тобто перебувала у безпорадному стані.

Весь догляд здійснювала лише позивачка.

ІНФОРМАЦІЯ_1 мати померла. Після її смерті відкрилась спадщина, з заявами про прийняття якої звернулись позивач і відповідач. Їх батько - чоловік померлої відмовився від прийняття спадщини на користь позивачки.

Вважає, що відповідачка усвідомлювала та розуміла свій обов`язок по наданню допомоги матері, мала можливість це робити і свідомо ухилялась від цього.

У відзиві на позов представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість вимог, оскільки до неї за допомогою спадкодавець не зверталась і вона від її надання не ухилялась.

В судовому засіданні позивачка і її представниця заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Позивачка пояснила, що після ДТП догляд за матір`ю здійснювала лише вона, сестра від цього ухилялась, хоча мала таку можливість. У 2010 році сестра з дітьми проживали в квартирі АДРЕСА_1 разом з нею та батьками. Це тривало близько 1,5 місяці. Після цього ОСОБА_7 виїхала з квартири і більше ніколи не поверталась. Влітку, коли батьки проживали в будинку в с.Гвоздів, Оксана, яка проживала там же, не навідувалась до матері. Жодної допомоги від неї мати не отримувала. На похованні матері вона теж не була.

Відповідачка і її представник проти задоволення позову заперечували.

Відповідачка пояснила суду, що після повідомлення про ДТП одразу поїхали з чоловіком до лікарні, надавали необхідну допомогу, купували ліки. Батьки мали гроші, оскільки продали до цього земельний пай. Коли її ( ОСОБА_8 ) діти навчались на Оболоні в початковій школі, вона певний час разом з ними проживала у квартирі разом з батьками, допомагала матері, гуляла з нею на вулиці, готувала їсти, прибирала. Після конфлікту з молодшою сестрою вона залишила квартиру батьків і переїхала до с.Гвоздів. Після початку повномасштабного вторгнення, батьки були у ОСОБА_9 , а сестра поїхала до Львівської області, де проживають батьки її чоловіка. Вона ( ОСОБА_8 ) з чоловіком допомагали батькам, відшукували і придбавали потрібні ліки. За кілька днів до смерті матері, вона навідувала її. Після того як дізнались про смерть матері, вони з чоловіком приїхали до будинку батьків і вона допомагала мити і перевдягати матір до поховання. Потім вдома вона приготувала все для поминального обіду, після чого захворіла і не змогла бути присутньою на похованні. Вона з чоловіком домовлялись за місце для поховання, оскільки матір була прописана у Києві. Мати ніколи не просила про допомогу, сестра ( ОСОБА_10 ) мала у розпорядженні банківську картку матері і з тих коштів оплачувала житлово-комунальні послуги, придбавала ліки. Їй відомо, що за життя мати хотіла залишити їй земельну ділянку у ОСОБА_9 , будинок там же сестрі, а за квартиру казала вони мають домовитись самі.

Третя особа ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримав, зазначив, що від відповідачки допомоги не відчував, навідувалась вона рідко, зустрічі були короткими. Доглядом дружини в основному займався він. Декілька разів ОСОБА_7 купувала пелюшки і ліки, гроші за які їй повертали. Коли ОСОБА_7 жила з ними в Києві, то допомагала йому з доглядом дружини. А коли переїхала у Гвоздів, то ні. ОСОБА_11 купувала все по потребі і гроші їй не повертали. Загалом, вони з дружиною намагались обійтись своїми силами і не звертатись за допомогою.

Заслухавши учасників справи, показання свідків, дослідивши зібрані у справі письмові докази, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .

Після її смерті залишилось спадкове майно і до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись її доньки - ОСОБА_1 і ОСОБА_3 . Чоловік померлої - ОСОБА_5 відмовився від прийняття спадщини на користь доньки ОСОБА_1 .

За життя, спадкодавиця ОСОБА_6 06.09.2009 потрапила в ДТП, внаслідок якої зазнала тілесних ушкоджень, а саме тяжка хребетно-спинномозкова травма, компресійний перелом 7 шийного хребця з розвитком верхнього парапарезу, нижньої параплегії з порушенням функцій тазових органів по типу затримки.

З 11.01.2010 ОСОБА_6 встановлено інвалідність І групи (А) з ураженням опорно-рухового апарату строком до 01.02.2012 і з цієї дати встановлено інвалідність І групи (А) з ураженням опорно-рухового апарату безстроково. У довідці до Акту огляду МСЕК зазначено, що ОСОБА_6 потребує стороннього побутового догляду, спеціального медичного догляду.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не пересувалась самостійно, не могла самостійно себе обслуговувати і потребувала постійного стороннього догляду.

ОСОБА_6 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_2 разом з чоловіком ОСОБА_5 , донькою ОСОБА_1 і її родиною. В літній період проживала в с.Гвоздів Васильківського району Київської області в належній їй частині будинку АДРЕСА_3 .

З 17.09.2009 ОСОБА_3 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_4 , де і проживає постійно разом з родиною.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У частині другі статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц; від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц; від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від: 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц; від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц; від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц; від 29 червня 2021 року в справі № 750/9209/20-ц.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права

на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Крім того, при розгляді такої справи суду належить з`ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Позбавлення особи права на спадкування - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням передусім характеру поведінки відповідача.

Допитані в суді свідки дали наступні покази.

Свідок ОСОБА_12 - сусідка родини Фундовних з квартири АДРЕСА_5 показала, що з цією родиною з 1988 року. Вона завжди думала, що у них одна донька - ОСОБА_13 , про існування іншої не знала. Відносини в родині були теплими.

ОСОБА_14 - чоловік позивача показав, що з ОСОБА_15 одружився в 2015 році, проживали вони з її батьками. Теща була «лежача» і потребувала постійного лікування і допомоги. Після весілля Оксану поряд з матір`ю він не бачив. Допомогу тещі надавали ОСОБА_1 і її батько. Пенсія тещі була не велика і вони з дружиною на допомогу витрачали і власні кошти. Оксана допомоги не надавала, що він бачив і сам і чув від батьків, які намагались цієї теми уникати.

Свідок ОСОБА_16 - чоловік відповідача суду показав, що після ДТП вони надавали допомогу, він влаштував тещу до лікарні ШМД в м.Києві, навідували її щотижня, але матеріально допомагати в той час не міг. Теща сказала, що допомоги їм не потрібно. За можливості дружина і він навідували тещу, дружина говорила з нею телефоном. Дружина намагалась не зустрічатись з сестрою, оскільки ОСОБА_15 завжди провокувала конфлікти. Коли теща проживала в с.Гвоздів, бачив її щотижня. Після початку повномасштабного вторгнення, ОСОБА_15 поїхала до Львівської області разом з родиною і тещу з тестем допомагали вони з дружиною, робили те, що їх просять. Коли теща померла, його дружина всю ніч готувала поминальний обід і потім почувала себе погано, у зв`язку з чим не була присутня на похованні матері.

Свідок ОСОБА_17 - донька відповідача суду показала, що була свідком спілкування бабусі з матір`ю, у них були гарні відносини. Вона бачила бабусю кілька разів на рік. Мама відвідувала її близько разу на місяць чи два за запрошенням бабусі. Зазначила, що в 2010 році внаслідок конфлікту між тіткою і мамою, вони переїхали з київської квартири до с.Гвоздів. У Києві вона відвідувала 1-2 клас початкової школи. Після повідомлення про смерть бабусі, матір з батьком поїхали до них додому і повернулись після опівночі. Всю ніч мати готувала їжу для поминального обіду і була знесилена. Вона з сестрою тоді захворіли, мати лишилась з ними і не пішла на поховання.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що є дружиною рідного брата померлої ОСОБА_6 , проживають вони в іншій половині будинку АДРЕСА_3 , де в літній період проживали померла з чоловіком. ОСОБА_19 доглядав лише чоловік - ОСОБА_5 і вона нікому іншому дбати про себе не дозволяла, не хотіла щоб бачили її в такому стані. ОСОБА_7 приходила до матері і хотіла приходити, але Людмила не хотіла щоб доньки пересікались. ОСОБА_15 отримувала пенсію матері і на неї придбавала все необхідне. Близько раз на місяць ОСОБА_7 навідувала матір, а вона це від всіх приховувала. Після початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_15 не було близько місяця, ОСОБА_7 з чоловіком дбали про батьків, приносили паї, купували ліки. Щодо свого майна Людмила говорила, що будинок і землю під ним хоче лишити ОСОБА_15 , город - ОСОБА_7 , а з квартирою хай розбираються самі.

Оцінивши показання свідків, співставивши їх з поясненнями учасників справи, суд вважає, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних доказів того, що: ОСОБА_6 зверталась до старшої доньки ОСОБА_3 з проханням надати допомогу, а остання ухилялася від її надання, а також того, що ОСОБА_6 потребувала допомоги саме від відповідача (та яка мала змогу її надати), враховуючи, що таку допомогу їй надавав чоловік ОСОБА_5 та позивачка, які проживала разом з нею.

При цьому, сам ОСОБА_5 зазначив, що вони з дружиною намагались справлятись своїми силами з її доглядом та лікуванням. Також він зазначив, що якби ОСОБА_7 допомагала матері як ОСОБА_15 , то мала б право на отримання спадщини, а так вважає, що вона її не заслуговує. На думку суду, ці пояснення жодним чином не свідчать про необхідність отримання ОСОБА_20 допомоги від старшої доньки та її ухилення від цього.

В цій справі, спадкодавець ОСОБА_6 потребувала постійного догляду з 2009 року, отримувала його від близьких родичів, не вимагала додаткової допомоги від інших. За життя, не зважаючи на меншу участь старшої доньки у цьому, не вживала заходів для вчинення особистого розпорядження щодо майна на користь молодшої доньки, нікого не повідомляла про прийняття такого рішення, що опосередковано, на думку суду, вказує на те, що такого наміру вона не мала і поведінка відповідачки щодо матері, рівень наданої допомоги, її задовольняла.

З огляду на все викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 мають бути залишені судом без задоволення.

Керуючись ст.ст.5, 12,13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_5 , Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про усунення від права на спадкування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2024

Суддя А.М. Майбоженко