Рішення

від 07.08.2024 по справі 757/52704/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52704/23-ц

Пр. № 2-4612/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 4» (далі - позивач, ТОВ «Рада 4») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі основного боргу 24 120,22 грн, інфляційної складової - 2 671,38 грн, 3 % - 997,19 грн, пені - 3 806,28 грн, та судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 167,1 кв.м. ТОВ «Рада 6» та ОСОБА_1 уклали договір від 17.07.2015 року № УЖ/Р6-2/17/07/15 «На надання житлово-комунальних послуг». У відповідача утворилась заборгованість у розмірі 24 120,22 грн за період з 01.05.2022 року по 30.09.2023 року.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 509, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 151, 162 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.03.2024 року відкладено розгляд справи на 08.05.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.05.2024 року відкладено розгляд справи на 07.08.2024 року.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, відзив на позов не подала; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу Україні (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що згідно Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.10.2023 року № 352380347 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування квартири від 13.08.2014 року.

ТОВ «Рада 6» є житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує будинок за адресою: АДРЕСА_3 .

Між, ТОВ «Рада 6» та ОСОБА_1 було укладено договір від 17.07.2015 року № УЖ/Р6-2/17/07/15 «На надання житлово-комунальних послуг». Відповідно до п. 3.2.1 Договору відповідач взяла на себе зобов`язання вносити передбачену Договором плату за послуги.

Також, між ТОВ «Рада 6» та ОСОБА_1 було укладено договір від 17.07.2015 року № УЖ/Р6-2/17/07/15 «Про надання послуг» щодо забезпечення пропускного режиму. Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору відповідач взяла на себе зобов`язання вносити щомісячний платіж за послуги.

Разом з цим, зобов`язання, передбачене зазначеними положеннями Договорів, не виконуються відповідачем належним чином.

Позивач, виконуючи свої зобов`язання перед мешканцями квартир, а також власниками (користувачами) нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_3 надає послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, здійснення функцій управління будинком АДРЕСА_3 , проте відповідач не виконує умови договору належним чином.

У відповідача утворилась перед ТОВ «Рада 6» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі у розмірі 24 120,22 грн за період з 01.05.2022 року по 30.09.2023 року.

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ЖК УРСР, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

За положеннями ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Пунктом 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Крім того, відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити надані їм житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надає житлово-комунальні послуги у житловому будинку на АДРЕСА_3 , у тому числі у квартирі АДРЕСА_4 , яка належить на праві власності відповідачу, яка є власником цієї квартири, та не в повному обсязі оплачували вартість отриманих житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто ця стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, у зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі грошових коштів за житлово-комунальні послуги у відповідача утворилась перед ТОВ «Рада 6» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі у розмірі 24 120,22 грн за період з 01.05.2022 року по 30.09.2023 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Передбачена п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20.06.2012 року в справі № 6-68цс12, від 30.10.2013 року в справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 року в справі № 6-2023цс15.

Таким чином, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати за житлово-комунальні послуги, вимоги позивача про застосування ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних є обґрунтованими.

Разом з тим, слід зазначити, що починаючи з 24.02.2022 та на час звернення з даним позовом до суду в Україні запроваджено військовий стан.

Постановою КМУ №206 від 05.03.2022 встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Отже, з урахуванням наведених положень закону, вбачається, що з 24.02.2022 заборонено нарахування та стягнення судом неустойки (штрафів, пені), 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне здійснення особою платежів за житлово-комунальні послуги. Їх нарахування на суму боргу за надані послуги, є помилковим та порушує норми чинного законодавства.

Суд, перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних, пені та інфляційних втрат, і встановив, що позивач наведені вище обмеження щодо нарахування цих сум не врахував, а тому вимоги в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних втрат, задоволенню не підлягає за період з 01.05.2022 року по 30.09.2023 року.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09.11.2023 року № 2327.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, що становить 76 % від заявлених вимог позивача, судові витрати, які підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог у вигляді судового збору у становлять 2 039,84 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530, 610, 615, 625, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 24 120 (двадцять чотири тисячі сто двадцять) грн 22 коп. за період з 01.05.2022 року по 30.09.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 6» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 039 (дві тисячі тридцять дев`ять) грн 96 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рада 4»: 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, 3; код ЄДРПОУ 32070536.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_5 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 07.08.2024 року.

Суддя Є.С. Хайнацький