Рішення

від 13.09.2024 по справі 337/4249/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

13.09.2024

ЄУН 337/4249/24

2-о/337/233/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Калугіної Г.Б.,

секретаря судового засідання Волошина Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , Обслуговуючий садівничий кооператив «Сади Спецсталі 1-2», адреса: Запорізька область, Запорізький район, с. Розумівка, вул. Леніна, буд. 28 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Заявниця ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСК «Сади Спецсталі 1-2» в судові засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2024, підтримав пояснення представника заявниці ОСОБА_3 , просив заяву задовільнити, у судовому засіданні, яке відбулось 13.09.2024, участі не приймав направив до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.

Представник заявниці ОСОБА_3 у судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2024, надала пояснення, просила заяву задовільнити, у засіданні, яке відбулось 13.09.2024, участі не приймала направила до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає повному задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2024, представник заявника ОСОБА_3 пояснила, що заявниця ОСОБА_1 перебувала в законному шлюбі з ОСОБА_2 . Після його смерті заявниця відкрила спадщину на належне майно свого чоловіка ОСОБА_4 , в тому числі і на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,06 га відповідно до Державного акту на право власності на землю, серія НОМЕР_2 , виданого 07.06.1999 головою Розумівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_5 , зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2490. Заповіту ОСОБА_2 не складав, спадкоємцями за законом першої черги є його дружина ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, подавши заяву до Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та син ОСОБА_2 , який відмовився від прийняття спадщини.

При перевірці документів для оформлення спадщини за законом нотаріус виявив недоліки, а саме розбіжність в правовстановлюючому документі Державному акті на право власності на землю серія І-ЗП № 023736, виданому 07.06.1999, та в свідоцтві про смерть спадкодавця від 24.12.2018 року серія НОМЕР_3 .

В суді встановлено, що в установлений законом строк заявниця звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про прийняття спадщини їй було відмовлено, оскільки у свідоцтві про смерть спадкодавця від 24.12.2018 року серія НОМЕР_3 зазначено прізвище « ОСОБА_6 », а у Державному акті на право власності на землю, серія НОМЕР_2 , виданому 07.06.1999, зазначено прізвище « ОСОБА_7 ». Представник заявниці ОСОБА_1 адвокат Курінна О.І. вважає, що до заяви додані всі докази на підтвердження права власності на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_4 , просила задовольнити заяву.

Разом з тим суд вважає, що плутанина з написанні імені спадкодавця сталося через орфографічну помилку при написанні прізвища ОСОБА_7 .

Прізвище спадкодавця згідно копії паспорту серія НОМЕР_4 , виданого Хортицьким РВЗМУ УМВС України в Запорізькій області 02.09.1997 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (російською мовою прізвище зазначено як « ОСОБА_7 »), згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який належав спадкодавцю на праві власності ОСОБА_4 , згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , згідно копії довідки РНОКПП ОСОБА_4 , відповідно до копії паспорта громадянина срср зазначено прізвище ОСОБА_6 (рос. Поспелов), відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 : прізвище батька вказано на російській мові ОСОБА_7 , копія водійського посвідчення спадкодавця ОСОБА_7 (російською). В копії Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку прізвище зазначено на українській мові ОСОБА_7 .

В ході судового розгляду справи судом були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що вона є сусідкою по квартирі заявниці ОСОБА_1 . Свідку відомо, що земельна ділянка була оформлена на спадкодавця ОСОБА_4 , але з документами було не все добре, так в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку було допущено орфографічну помилку в прізвищі, а саме зазначено прізвище ОСОБА_7 . Пояснила, що у заявниці ОСОБА_1 добрі відносини з її сином ОСОБА_2 . Чи є спір з приводу права власності на земельну ділянку, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 і на кого буде переоформлена земельна ділянка шляхом успадкування свідку ОСОБА_8 не відомо.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою по квартирі заявниці ОСОБА_1 . Свідку відомо, що померлий ОСОБА_4 мав земельну ділянку в обслуговуючому садівничому кооперативі «Сади Спецсталі 1-2», вона знає де розташована ця земельна ділянка, бувала особисто на ній. Також свідок повідомила, що їй відомо, що земельна ділянка була оформлена на ОСОБА_4 , але в документах на право власності на земельну ділянку була допущена орфографічна помилка при написанні прізвища ОСОБА_4 помилково зазначено прізвище ОСОБА_7 . Пояснила, що заявниці ОСОБА_1 добрі відносини з її сином ОСОБА_2 , спорів між ними з приводу оформлення та прийняття спадщини не має.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1ст. 256 ЦПК Українигромадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно ч.ч. 1-3ст. 78 ЗК Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до чинної редакціїст.125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно дост.126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У той же час на момент дати видачі державного акту на право приватної власності на землю було передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Разом з тим, Земельним Кодексом України № 561-XII від 18.12.1990, тобто в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, визначалось, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК України).

З 01 січня 2013 року набрав чинностіЗакон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», а такожЗакон України «Про державний земельний кадастр», яким запроваджено ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно як єдиної держаної інформаційної системи, яка має містити відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

При цьому,Законом України «Про Державний земельний кадастр»відмінено видачу державних актів на землю.

Чинним законодавством України не передбачено порядку внесення змін до державних актів на право приватної власності на землю, видачі нових державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»з 01.01.2013 року реєстрацію прав на нерухоме майно здійснюють структурні підрозділи територіальних органів Мін`юсту та не передбачено видачі державних актів про право власності на землю, як не передбачено і можливості внесення виправлень до вже виданих державних актів.

Окрім того, порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженоюнаказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43та Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженоюнаказом Держкомзему від 22 червня 2009 року №325, які втратили чинність.

Таким чином, встановити даний факт іншим шляхом заявник не має можливості.

Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правовстановлюючий документ Державний акт на право власності на землю, серія І-ЗП № 023736, виданий 07.06.1999 головою Розумівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_5 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 2490 на ім`я ОСОБА_4 , належать ОСОБА_4 , оскільки допущено помилку в написанні (перекладі) імені власника, яка не може бути усунута іншим шляхом, ніж звернення до суду та перешкоджає заявнику в реалізації його права на володіння та користування майном.

Керуючись ст.ст.12,13,18,81,89,263 - 265,315 - 319 ЦПК України, п.п.12постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення»,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , належав правовстановлюючий документ Державний акт на право власності на землю серія НОМЕР_2 , виданий 07.06.1999 головою Розумівської сільської ради народних депутатів ОСОБА_5 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2490, загальною площею 0,06 га для ведення садівництва, що розташована на території АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.09.2024.

Суддя Г.Б. Калугіна