Ухвала
від 17.09.2024 по справі 275/1042/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 275/1042/20

провадження № 61-12070ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

у цивільній справі № 275/1042/20 за позовом ОСОБА_2 до Брусилівської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання рішення протиправним та його скасування,

УСТАНОВИВ:

1. 16 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

І. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються

2. За змістом пункту 4 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

3. Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

4. Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 незрозуміло, які саме рішення, яких судів і у якій справі він оскаржує.

5. У заголовку касаційної скарги ОСОБА_1 вказано, що вона подається на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 вересня 2023 року у справі № 275/1042/20, рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 26 червня 2024 року та рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2023 року у справі № 275/891/21 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

6. Проте у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати «постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2021 року (справа № 275/1042/20, провадження № 61-16504св21) та ухвалити нове рішення про повне скасування рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2021 року, рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 15 грудня 2021 року (справа № 275/891/21), ухвалу Брусилівського районного суду Житомирської області від 06 травня 2024 року, а також Житомирського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 29 липня 2024 року (справа № 275/891/21)».

7. З огляду на викладене ОСОБА_1 має чітко вказати перелік тих судових рішень, які він оскаржує до Верховного Суду, розмежувавши справи № 275/1042/20 та № 275/891/21, а також врахувавши повноваження суду касаційної інстанції, визначені статтею 409 ЦПК, та перелік судових рішень, передбачений частиною першою статті 389 ЦПК, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.

8. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження, та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) та і під час касаційного розгляду.

9. Разом з тим, при зверненні з касаційною скаргою ОСОБА_1 слід врахувати строки на касаційне оскарження судових рішень та порядок їх поновлення, що передбачено статтею 390 ЦПК.

ІІ. Щодо змісту касаційної скарги

10. За змістом частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено: поштовий індекс особи, яка подає касаційну скаргу, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

11. ОСОБА_1 в порушення вказаної норми ЦПК не зазначив у касаційній скарзі власний поштовий індекс, адресу електронної пошти, якщо вона у нього є, відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) усіх інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.

ІІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

12. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

14. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

15. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

16. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

17. У поданій касаційній скарзі є посилання на постанови Верховного Суду, проте підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК, чітко не зазначені. Тому ОСОБА_1 повинен зазначити такі підстави (підставу) та навести відповідне обґрунтування.

18. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

ІV. Щодо надання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріаліввідповідно до кількості учасників справи

19. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

20. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу поштою, проте не додав до неї копій цієї скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Натомість додав фіскальний чек про надсилання поштової кореспонденції лише ОСОБА_2 , проте це суперечить приписам пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК.

V. Щодо сплати судового збору

21. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

22. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).

23. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший, другий частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

25. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

26. У відповідності до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

27. ОСОБА_1 додано до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн, однак обґрунтування сплати цього збору у вказаному розмірі не наведено. Оскільки зі змісту касаційної скарги незрозуміло, які саме судові рішення ОСОБА_1 оскаржує, то визначити, чи у встановленому Законом від 08 липня 2011 року № 3674-VI розмірі сплачений ним судовий збір, у Верховного Суду немає можливості.

28. За таких обставин ОСОБА_1 має чітко визначити, які саме судові рішення він оскаржує, та в залежності від цього сплатити судовий збір з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

29. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

30. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

VІ Недоліки, які необхідно усунути

31. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:

1) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній: переліку тих судових рішень, які оскаржуються; підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі; поштового індексу, адреси електронної пошти (за наявності), відомостей про наявність або відсутність у ОСОБА_1 електронного кабінету; повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) усіх інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується;

2) документа про сплату судового збору, розрахованого з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону;

2) копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У разі подання уточненої касаційної скарги з додатками через підсистему «Електронний Суд» ОСОБА_1 має надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.

У разі ж їх подання засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

32. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

33. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

34. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 у цивільній справі № 275/1042/20 залишити без руху.

2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків, сплатити судовий збір, розрахований з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П. І. Пархоменко

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення17.09.2024
Оприлюднено18.09.2024
Номер документу121665499
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —275/1042/20

Ухвала від 06.12.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Коротенко Євген Васильович

Ухвала від 31.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Ухвала від 17.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Пархоменко Павло Іванович

Постанова від 26.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Талько О. Б.

Постанова від 26.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 07.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 07.06.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Павицька Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні