Ухвала

від 17.09.2024 по справі 607/19783/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17.09.2024 Справа №607/19783/24 Провадження №2/607/3873/2024

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Байковецької сільської ради, в якому просить: встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за нею ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на земельну частку (пай) як члена КСП «Жовтневе» на земельну частку (пай), площею 3,15 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Чернелево Руської сільської ради (Байковецької після адмінреформи) Тернопільського району, Тернопільської області.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, зокрема:

Згідно ч.1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

1. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст.176ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 3Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» передбачено, що оцінка майна це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1,ст.12Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Частина 5 ст.177ЦПК України визначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Предметом даного позову з поміж іншого є визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай), площею 3,15 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Чернелево Руської сільської ради (Байковецької після адмінреформи) Тернопільського району, Тернопільської області.

Разом з тим в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано відомостей щодо дійсної вартості спірного майна, а саме, земельної частки (паю), площею 3,15 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Чернелево Руської сільської ради (Байковецької після адмінреформи)Тернопільського району,Тернопільської області станом на момент подання позову та не вказано ціну позову у відповідності до дійсної вартості спірного майна.

У позовній заяві позивач вказує, що земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Відповідно оцінити земельну частку (пай) в грошовій оцінці до моменту формування з неї земельної ділянки в натурі неможливо. І в цілях визначення ціни позову потрібно орієнтуватись на немайновий характер вимоги.

Разом з тим, вважаю таку позицію позивача хибною з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимога у цій справі про визнання права власності на земельну частку (пай) площею 3,15 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель резервного фонду Чернелево Руської сільської ради Тернопільського району,Тернопільської області (на даний час Байковецької) має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалах Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 129/2194/20, від 09.01.2023 у справі № 448/1099/20.

Таким чином позивачу на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України необхідно надати відомості щодо дійсної вартості спірного майна та вказати ціну позову у відповідності до дійсної вартості спірного майна.

2. Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, в порушення вказаних вимог закону, позивачем до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач вказує, що нею сплачено судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв немайнового характеру та судовий збір за вимогу про встановлення факту родинних відносин.

Відповідно до квитанції ТАСКОМБАНК № 5337-9059-4294-9510 від 09.09.2024 позивачем сплачено 1816,80 грн судового збору.

Так, з позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру встановити факт родинних відносин та одну майнового характеру визнання права власності на земельну частку (пай).

Розміри ставок судового збору визначені у частині другій статті четвертої Закону України «Про судовий збір».

Згідно зч.3ст.6Закону України«Про судовийзбір» заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру.

За змістом п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб (1211,20 грн).

Відтак за вимогу про встановлення факту родинних відносин, яка є вимогою немайнового характеру, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що охоплюється сплаченою позивачем сумою згідно квитанції ТАСКОМБАНК № 5337-9059-4294-9510 від 09.09.2024.

Крім того, згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Однак, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про дійсну вартість спірного майна станом на момент звернення до суду із вказаним позовом, суд позбавлений можливості визначити чи відповідає розмір сплаченого позивачем судового збору п.п. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відтак позивач повинна виконати вимоги п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України та випадку необхідності доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про визнання права власності, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з дійсної вартості спірного майна.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вищевказаних недоліків, зокрема:

1. подати позовну заяву у новій редакції у якій зазначити відомості щодо дійсної вартості спірного майна земельної частки (паю), площею 3,15 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Чернелево Руської сільської ради (Байковецької після адмінреформи) Тернопільського району, Тернопільської області станом на момент подання позову, вказати ціну позову у відповідності до дійсної вартості спірного майна.

Позовну заяву подати у кількості: для суду та відповідно до наявних учасників справи із долученням до неї належним чином засвідчених копій документів, яким позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема: докази, які підтверджують дійсну вартість земельної частки (паю) станом на момент подання позову.

2. у випадку необхідності доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про визнання права власності, відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з дійсної вартості спірного майна.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Байковецької сільської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Р. Кунець