Справа № 510/1243/24
Провадження № 2/510/1168/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.09.24 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Відповідач позовні вимоги визнав, відзиву на позов не надав, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія архівної довідки Дерхавного архіву Одеської області від 07.04.2020р. про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; копія виписки з погосподарської книги №8 Долинської сільської ради Ренійського району про належність житлового будинку ОСОБА_4 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними будівлями та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 31.05.2024р.; копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.03.2024р.; копія кадастрового плану земельної ділянки; копія довідки старости Долинського старостинського округу виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 28.03.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія довідки старости Долинського старостинського округу виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 28.03.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.05.2024р.; копія заповіту ОСОБА_3 від 25.01.2006р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 15.07.2024р. (після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спадкові справи не відкривались); копія Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 15.07.2024р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач у справі є сином нині померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позивачка була призначена спадкоємицею за заповітом ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , - на підставі даних погосподарської книги №8 Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області;
земельна ділянка площею 3,3129 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0025, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - на підставі акту про право власності на землю серії ІV-ОД №071668 від 19.06.2003р.
На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини спадкоємець за законом ОСОБА_3 (дружина померлого) не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Проте, вона прийняла її в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, понесла витрати на поховання чоловіка, виконала поминальні обряди. Таким чином, після смерті чоловіка його дружині ОСОБА_3 став належати на праві власності спірний житловий будинок та земельна ділянка площею 3,3129 га, однак вони нею не були оформлені в установленому законом порядку.
На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, 25.01.2006р. склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 (позивачки у справі), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини сторони у справі не звернулися щодо прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Незважаючи на це, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку та земельної ділянки в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Так, останні роки перед смертю ОСОБА_3 позивачка мешкала разом із нею, доглядала за нею. Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, про що 12.05.2024р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із тим, що на час смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 житловий будинок не був зареєстрований у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку був загублений.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.
Отже, після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач ОСОБА_2 її не прийняв та на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець ОСОБА_4 помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.
Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Після смерті ОСОБА_4 за прийняттям спадщини в установлений законом строк ніхто не звертався, однак, ОСОБА_3 , як спадкоємиця за законом, прийняла її фактично, в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р.
Відповіднодо ст.524ЦК УРСРспадкоємство здійснюєтьсяза закономі зазаповітом . Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Якпередбачено ст.548ЦК УРСРдля придбанняспадщини необхідно,щоб спадкоємецьїї прийняв.Не допускаєтьсяприйняття спадщинипід умовоюабо ззастереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту
відкриття спадщини.
Заст.549ЦК УРСРвизнається,що спадкоємецьприйняв спадщину: 1)якщо вінфактично вступивв управлінняабо володінняспадковим майном ;2)якщо вінподав державнійнотаріальній конторіза місцемвідкриття спадщинизаяву проприйняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті чоловіка фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на нерухомість, мешкання у спадковому будинку, догляд за його збереженням, проведення ремонту, сплата за користування комунальними послугами та ін.).
Таким чином, ОСОБА_3 прийняла спадщину в порядку п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_3 .
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_3 (яка прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка) у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок, земельну ділянку. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка також не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих та технічних документів на нерухомість, розпорядження щодо її цільового використовування тощо).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 3 ст.1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:
-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (рахується зареєстрованим за даними погосподарської книги виконкому Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області за ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 );
-земельну ділянку площею 3,3129 га із кадастровим номером 5124180500:01:005:0025, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно акту про право власності на землю серії ІV-ОД №071668 від 19.06.2003р.,
що належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення судуможе бутиоскаржене шляхомподання апеляційноїскарги доОдеського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.Учасник справи,якому рішеннясуду небуло врученоу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняповного рішеннясуду.
Суддя Вячеслав ДУДНИК
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121667884 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Дудник В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні