Рішення

від 13.09.2024 по справі 140/6467/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6467/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окс-Вест» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Відділення Фонду, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окс-Вест» (далі ТОВ «Окс-Вест», відповідач) про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 48356,57 грн та пені в сумі 1295,78 грн, всього 49652,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2023 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 48356,57 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1295,78 грн, яку позивач просить стягнути з ТОВ «Окс-Вест» разом із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.20).

У відзиві на позовну заяву (а.с.27-29) представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав з тих підстав, що при поданні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ, IV квартали 2023 року, товариством була зроблена помилка у рядку 101 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період. За ІІІ і IV квартали звіти сформовано вірно, але з невідомих причин в графу 101- середньооблікову кількість штатних працівників за звітний період враховано працівника, який працює по сумісництву, а також 20 вересня 2023 року прийнято на роботу працівника згідно наказу №3/2023 від 19.09.2023 (тому фактична кількість штатних працівників за ІІІ квартал не 9,9,10, а 8,8,8). За IV квартал, а саме за грудень місяць, в середньооблікову кількість штатних працівників також врахований працівник по сумісництву. Фактична кількість не 10 осіб, а вірно буде 9 осіб.

Представник відповідача покликається на те, що загальний порядок проведення коригувань єдиної звітності визначено розділом V Порядку №4, але коригування рядків 07-110 головної частини розділу V Порядку № 4 не передбачено, тож виправити помилки в цих реквізитах неможливо. Оскільки допущено помилки у звітах щодо середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період, але не порушено норм чинного законодавства щодо нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на думку представника відповідача, застосування до товариства адміністративно-господарських санкцій і пені є безпідставним. Таким чином, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що ТОВ «Окс-Вест» зареєстроване як юридична особа 25.04.2017, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.59-61).

Частинами першою, другою статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину третю статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: «Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-ХІІ).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленогочастиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі Інструкція №286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513 (далі Порядок №14-2), Пенсійний фонд України скерував до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витяг з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), з якого слідує, що станом на 2023 рік середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «Окс-Вест» у звітному періоді становить 8 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 (а.с.8). При цьому зазначена інформація отримана з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період 2023 року, у якому відображені дані щодо сум виплаченого доходу та нарахованого єдиного внеску працівникам ТОВ «Окс-Вест» на підставі поданих відповідачем Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2023 року (а.с.30-32, 39).

На підставі вказаного витягу позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який становить 1 особа, в розмірі 48356,57 грн та 07.03.2024 скерував зазначений розрахунок відповідачу (а.с.6-7).

Перевіряючи факт вжиття відповідачем залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу, суд враховує наступне.

За змістом статті 18-1 Закону №875-ХІІ пошук підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1368/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.08.2021 у справі №260/557/19, відповідно до яких підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

07.07.2022 набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901) «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання, який визначає механізм подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі форма №3-ПН).

Пунктом 1.5 розділу І цього Порядку передбачено, що форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як пояснив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, ТОВ «Окс-Вест» виявило помилку при подачі звітів за ІІІ і IV квартал 2023 року, оскільки за звітний період враховано працівника, який працює за сумісництвом, та 20.09.2023 прийнято на роботу працівника згідно наказу від 19.09.2023 №3/2023, а тому помилково вказана середньооблікова кількість штатних працівників у вказаний період.

Суд зауважує, що зі сторони позивача ним було розраховано суму адміністративно-господарських санкцій на підставі даних, отриманих від Пенсійного фонду України, які отримана з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період 2023 року, у якому відображені дані щодо сум виплаченого доходу та нарахованого єдиного внеску працівникам ТОВ «Окс-Вест» на підставі поданих саме відповідачем Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2023 року (а.с.30-32, 39).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у відповідача працює працівник сумісник ( ОСОБА_1 ), що підтверджується наказом про прийняття на роботу від 28.02.2022 та повідомленням про прийняття працівника на роботу від 16.03.2022, у якому у графі «категорія особи» проставлено позначку «2» (а.с.45-46), тобто зазначений працівник не повинен включатися до середньооблікової кількості працівників. Основним місцем роботи вказаної особи є посада керівника ТОВ «Велес-Торг» з 29.03.2019, про що свідчить довідка вказаного товариства від 01.07.2024 №1, наказ №34 від 28.03.2019 та повідомлення про прийняття на роботу працівника від 28.03.2019 (а.с.48-50).

Відповідно до табелів обліку робочого часу за липень-грудень 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «Окс-Вест» становить: у липні 2023 року 8 осіб, у серпні 2023 року 8 осіб, у вересні 2023 року 8,39 осіб (з 20.09.2023 в табелі значиться додаткова особа), у жовтні 2023 року 9 осіб, у листопаді 2023 року 9 осіб, у грудні 2023 року 9 осіб (а.с.51-56)

Разом з тим, беручи до уваги долучені відповідачем відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за І ІV квартал 2023 року, з врахуванням табелів обліку робочого часу за липень-грудень 2023 року, середньооблікова кількість штатних працівників у ТОВ «Окс-Вест» у 2023 році становила осіб: (4+6+7)+( 4+6+7)+(8+8+8)+(9+9+9)/12=7,08.

Таким чином, враховуючи приписи Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача протягом 2023 року, за правилом арифметичного округлення становить 7 осіб.

Суд зауважує, що Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі Порядок №4), визначає, що у рядку 101 заголовної частини розрахунку зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №4).

При цьому розділом V Порядку №4 не передбачено можливість коригування рядка 101 розрахунку, у зв`язку з чим доводи представника відповідача в цій частині є слушними.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд виснуває, що у відповідача, з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників за 2023 рік у кількості 7 осіб, відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій