Рішення

від 27.08.2024 по справі 160/14806/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 рокуСправа №160/14806/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №27835000405 від 14.05.2024р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої було складено акт від 08.04.2024 №934/04-36-09-01/41146771, яким встановлено порушення п.85.2, 85.4. ст.85 Податкового кодексу України у зв`язку з ненаданням до перевірки документів. За порушення п.85.2, 85.4. ст.85 Податкового кодексу України передбачена відповідальність згідно із п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України. Наголосив, що наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, перевірка позивача призначена, відповідно до п.п. 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 п. 191.1 ст. 191, ст. 20, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, проте, у вищевказаному наказі відсутні будь-які посилання на фактичні обставини (підстави) призначення такої перевірки, а також не зазначено конкретний період, який перевіряється, лише міститься посилання на ст. 102 Податкового кодексу України. Окремо позивачем наголошується, що вказаний наказ на проведення фактичної перевірки та направлення на проведення фактичної перевірки були підписані - заступником начальника ГУ ДПС у Дніпропетровській області паном Федіром Терхановим, який є особою, що станом на дату підписання наказу, не мала відповідних повноважень, а отже, діяла з їх перевищенням і всупереч порядку встановленого законом. До того ж, за твердженням позивача, контролюючим органом було допущено порушення норм ст. 86 Податкового кодексу України щодо порядку складання, підписання та вручення акту перевірки, не встановлено об`єктивного складу порушення, зокрема, факту вчинення противоправного діяння та його повторності.

На думку позивача, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

03.07.2024 року надійшов відзив Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що фактична перевірка ТОВ «Виналь» проведена ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул Космічна буд. 1-В, за результатом якої складено акт від 08.04.2024 №934/04-36-09-01/41146771, яким встановлено порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України. Відповідно до вимог п.п.20.1.6 п .20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України, вручено 28.03.2024 представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Мельникову А.О. письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв. В ході проведення фактичної перевірки з 28.03.2024 по 06.04.2024 вищезазначені документи не надано. Зауважив, що відповідальність передбачена п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про нібито відсутності обов`язкових реквізитів наказу на проведення перевірки, зокрема, періоду, який буде перевірятися, то відповідач зауважує, що стаття 80 ПК України містить в собі умови відносно строків проведення фактичної перевірки, які повинні відповідати вимогам ст. 82 ПК України. Згідно з п. 82.3 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб. Таким чином, відповідно до вимог податкового законодавства, що врегульовує порядок проведення фактичної перевірки, чітко визначений термін тривалості фактичної перевірки, який не може перевищувати 10 діб. В п.1 наказу на проведення перевірки відповідачем зазначено: «Період діяльності, який буде перевірятися з 28.03.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 28.03.2024, тривалість не більше 10 діб». Отже, наказ на проведення перевірки від 27.03.2024 №1202-п містить в собі чітко встановлений темпоральний проміжок часу періоду, який буде перевірятись.

Щодо доводів позивача про необхідність зазначення в наказі на перевірку не тільки юридичних підстав її призначення, але й фактичних, які надають можливість контролюючому органу реалізовувати свій обов`язок, то відповідач зауважує, що підставою, що слугувала для проведення спірної фактичної перевірки позивача, в наказі на проведення перевірки визначено п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ та ЗУ «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», (підстава для проведення перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Також, згідно з наказом на проведення перевірки, перевірка була проведена з питання дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Відповідач вважає, що наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу.

Щодо доводів позивача про відсутність повноважень у заступника ГУ ДПС у Дніпропетровській області Федіра Терханова на підписання спірного наказу на перевірку, відповідач зауважив, що вони грунтуються на проведеному аналізі інформації, що міститься на сайті ДПС відносно ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо переліку уповноважених осіб та переданих таким особам функцій, тобто, відповідач вважає, що позивач помилково ототожнює поняття уповноваженої особи органу ДПС та заступника керівника органу ДПС та поза увагою залишає той факт, що наказ на проведення перевірки згідно з вимогами Наказу Державної податкової служби України № 470 від 04.09.2020 року може бути підписаний не лише керівником органу ДПС, а і його заступником.

Щодо суті встановленого порушення під час фактичної перевірки, то відповідач у відзиві зазначив, що після початку проведення перевірки 28.03.2024, відповідно до вимог п.п.20.1.6 п .20.1 ст.20, п.85.2, п. 85.4 ст.85 Податкового Кодексу України, фахівцями ГУ ДПС у Дніпропетровській області вручено представнику позивача письмову вимогу про надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв. У ході проведення фактичної перевірки з 28.03.2024 по 06.04.2024 вищезазначені документи ТОВ «Виналь» до контролюючого органу не надано. При цьому, відповідач вважає, що обставина ненадання позивачем зазначених в акті перевірки документів контролюючому органу не є спірною, та не підлягає доказуванню під час розгляду справи.

Також, звернув увагу на те, що повторність вчиненого податкового правопорушення позивачем було встановлено відповідачем згідно з наступними актами попередніх фактичних перевірок: №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023, за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно з ч. 1 п. 121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023, яким визначено суму штрафних санкцій 1020,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року, за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно з ч. 2 п. 121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2135000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року, за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно з ч. 2 п. 121.1. ст.121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 № 2235000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, відповідальність за яке передбачено п. 121.1. ст.121 Податкового кодексу України.

Також, у відзиві представник Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зазначив про необхідність залучення у якості відповідача-2 ГУ ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/14806/24.

10.07.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та додатково зауважено, що станом на дату подання даної відповіді на відзив відсутнє будь-яке рішення суду, яке б набрало законної сили, яким би підтверджувався факт вчинення правопорушення позивачем, передбаченого ч.1 п.121.1 ст.121 ПК України.

Крім того, на переконання позивача, інформація щодо залишків пляшок та матеріалу для укупорки, рівно як показники лічильників електро та водопостачання не відносяться до обігу підакцизного товару, а відтак, будь-які запити щодо надання документів, що не стосуються підакцизних товарів на вказаній адресі, є протиправними.

Також, зуважено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області не може бути відповідачем або співвідповідачам по даній справі, оскільки його дії розглядаються у даній справі лише в контексті законності прийняття оскаржуваного рішення. Позивач вважає, що залучення ГУ ДПС у Дніпропетровській області в якості відповідача не яким чином не вплине на процес розгляду справи, а лише буде сприяти його затягуванню.

Щодо заяви представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залучення у якості відповідача-2 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/14806/24, що міститься у відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідачем вказана позиція обґрунтована тим, що оскільки спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта фактичної перевірки від 08.04.2024 №934/04-36-09-01/41146771, який складено працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, якими ця перевірка і була призначена, а тому враховуючи, що Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків не проводилась спірна фактична перевірка позивача, наказ на проведення такої не приймався, з метою повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи, слід залучити до участі у справі в якості другого відповідача ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, яким проводилась перевірка та видавався наказ на проведення перевірки.

У відповіді на відзив, представник позивача заперечує щодо залучення другого відповідача - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки рішення, дії або бездіяльність останнього не оскаржуються у даній справі, а залучення ГУ ДПС у Дніпропетровській області в якості відповідача-2 буде сприяти його затягуванню.

Пунктом 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідно до ч.4 ст.46 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами 3-6 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Як свідчать матеріали справи, предметом спору у цій справі є оскаржуване податкове повідомлення-рішення №27835000405 від 14.05.2024р., що прийняте відповідачем у справі - Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, при цьому дії та рішення податкового органу щодо призначення та проведення перевірки, на підставі якої винесено спірне податкове повідомлення-рішення, не оскаржуються, позовні вимоги до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відсутні, у зв`язку з чим, і відсутні підстави залучення останнього до участі у справі в якості відповідача-2.

При цьому, оскільки позиція відповідача щодо залучення в якості відповідача-2 ГУ ДПС України викладена у відзиві, а клопотання про залучення відповідача-2 ані в відзиві, ані в іншому окремому документі не заявлено, суд позбавлений можливості розглянути його в порядку, визначеному ст. 48 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що наказом заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.03.2024р. №1202-п з метою дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191. 1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс), Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,-коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 28.03.2024 по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 28.03.2024, тривалість не більше 10 діб.

На підставі вищевказаного наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.03.2024р. №1202-п та направлень на перевірку від 27.03.2024р. №2338 та №2337, посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено з 28.03.2024 по 06.04.2024 фактичну перевірку ТОВ «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В

З направлень на перевірку від 27.03.2024р. №2338 та №2337, копії яких містяться в матеріалах справи, слідує, що ці направлення на проведення фактичної перевірки пред`явлені ОСОБА_1 разом із врученням останньому копії наказу від 27.03.2024 №1202-п про проведення фактичної перевірки 28.03.2024 року об 14 год. 15 хвил., що підтверджується його підписом у цих направленнях.

ТОВ «Виналь» на письмову вимогу перевіряючих, в рамках перевірки, що проводилась на підставі наказу від 27 березня 2024 року № 1202-п, надало наступні документи: Наказ № 28/03-1 від 28,03.2024 року «Про проведення інвентаризації», Акт № 12 від 29.03.2024 року інвентаризації водно-спиртової суміші в цеху приготування горілчаних виробів, Акт № 3/3 від 29.03.2024 року інвентаризації спирту у спиртосховищі, Акт інвентаризації готової продукції на 29.03.2024 року за адресою: м. Синельникове, вул. Космічна, 1-В, Акт інвентаризації марок акцизного податку на 29.03.2024 року, копії актів про відвантаження та приймання спирту за період перевірки, копії договорів з цими контрагентами, копії вимог на відпуск спирту у виробництво за період перевірки, копії змінних звітів (Звітів виробництва за зміну) та копії накладних на передавання алкогольних напоїв з виробництва до складу готової продукції за період перевірки, копії ТТН та накладних на внутрішнє переміщення готової продукції за період перевірки, копії митних декларацій на експорт готової продукції, інвойси, специфікації, контракти з цими контрагентами за період перевірки.

За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 08.04.2024 №934/04-36-09-01/41146771, згідно з яким проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771) п.85.2, 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, а саме, ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Вказані висновки акта фактичної перевірки обґрунтовані тим, що відповідно до вимог п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового Кодексу України вручено 28.03.2024 представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Мельникову А.О. письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв. У ході проведення фактичної перевірки з 28.03.2024 по 06.04.2024 вищезазначені документи не надано. Крім того, в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ «Виналь» не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки не був вручений платнику податків, про що свідчить відсутність підпису посадової особи платника податків в акті перевірки, а також, в матеріалах справи відсутній акт про відмову від підписання акту перевірки з боку посадових осіб позивача.

Вказаний акт було отримано позивачем засобами поштового зв`язку від ГУ ДПС у Дніпропетровській області 12.04.2024р.

Користуючись правом закріпленим у ст. 86 ПК України, ТОВ «Виналь» було подано заперечення на Акт №04-23 від 23.04.2024р.

Листом №33266/6/04-36-09-01-11 від 10.05.2024р., яке отримане позивачем 22.05.2024р., ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що вважає висновки Акту правомірними.

На підставі вищевказаного акта фактичної перевірки Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення №27835000405 від 14.05.2024р., яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ «Виналь» штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 копійок).

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №27835000405 від 14.05.2024р. стала підставою для звернення до суду з позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до п.61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, пп. 62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Підпунктом 75.1.3. п.75.1 ст. 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки наведений у ст. 80 ПК України.

Відповідно до пунктів 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності, зокрема такої підстави:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підп. 80.2.5).

Положеннями абзацу 3 п 81.1 ст. 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом документів, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає у контролюючого органу за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

В наказі про проведення фактичної перевірки №1202-п від 27.03.2024 року підстави для призначення перевірки вказані наступним чином: «На підставі підпункту 19-1.1.4, 19-1.1.14, 19-1.1.15, 19-1.1.16, 19-1.1.17, 19-1.1.18, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст.20, підп. 80.2.5 пункту 80.2 ст.80 (підстава проведення фактичної перевірки- здійснення функцій, визначених законодаством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) Податкового кодексу України».

Аналіз положень ст.80 ПК України свідчить про те, що передбачені у пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підстави для проведення фактичної перевірки пов`язані саме із фактом отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби та отримання конкретної інформації про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства в сфері виробництва та/або обігу підакцизних товарів.

Проте, наказ не містить жодних посилань на отримання податковим органом будь-якої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Також, зазначений вище наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів було встановлено порушення позивачем вимог законодавства в сфері виробництва та обліку підакцизних товарів, на підставі яких відомостей або документів (заяви, доповідної записки, службової інформації, тощо) встановлені такі факти, яких обставин стосується така інформація, які порушення зафіксовано в ній тощо.

Отже, у наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності ТОВ "Виналь" вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

За позицією Верховного Суду у постановах від 17.08.2023 у справі №160/15431/21, від 05.07.2023 у справі №460/2663/22, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21, відсутність посилань на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктом 80.2.5пункту80.5 статті 80 ПК України, призводить до скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведеної на підставі такого наказу перевірки.

В постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22 зазначено, що ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Тобто, підставою для проведення фактичної перевірки є не посилання на положення Податкового кодексу України, а зазначення конкретно-визначених відомостей та/або даних, які відображені на матеріальних носіях або в електронному вигляді, що стали безпосередньою підставою для проведення фактичної перевірки з яких особа, яка знайомиться із наказом, може встановити обґрунтованість її призначення та проведення.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №820/4894/18 від 04.12.2018 р., у справі №820/4891/18 від 18.12.2018 р., у справі №820/4895/18 від 18.12.2018 р., у справі №820/4893/18 від 05.03.2019 р., у справі №1440/2045/18 від 11.06.2019.

Відповідно до п. 82.3. ст. 82 ПК України, тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

За пунктами 80.7, 80.8 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб`єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

Пунктом 80.10.ст. 80 ПК України встановлено, що прядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт п. 86.1 ст. 86 ПК України).

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Як вбачається з акту перевірки в ньому зазначено, що перевірка проводилась у присутності генерального директора ТОВ «Виналь» ОСОБА_2 .

Проте, Акт не містить підпису генерального директора про його ознайомлення і отримання.

За нормами п.86.5. ст.86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Крім того, згідно з нормами абзацу третього п.86.5. ст.86 ПК України, у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Відповідний акт в матеріалах справи відсутній.

До того ж, з правового аналізу абзацу п`ятого п.86.5. ст.86 ПК України вбачається, що надсилання акту (довідки) перевірки засобами поштового зв`язку можливе лише при відмові платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин.

Стосовно застосування штрафної санкції в розмірі 2040,00 грн за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно з положеннями п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Приписами п. 85.8 ст. 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Так, в межах фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області позивачу було вручено вимогу про надання копій документів, зокрема, залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.

Суд зазначає, що згідно з пп.14.1.145 п.14.1 ст.14 ПК України, підакцизними товари (продукція) вважаються товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

В свою чергу, п. 215.1. ст. 215 ПК України наводить перелік товарів, що віднесені до підакцизних, а саме: спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД); автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Як вбачається з наведеного переліку, в ньому відсутні пляшки та матеріали для укупорки.

З аналізу положень Закону України №481 від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №481) можна зробити висновок, що виробництвом підакцизних товарів - відповідний технологічний процес, що забезпечує переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства. При цьому, обігом підакцизних товарів вважається - імпорт, експорт, транспортування, зберігання, торгівля підакцизним відповідно до вимог чинного законодавства.

Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, інформація щодо залишків пляшки та матеріалу для укупорки не відноситься до обігу підакцизного товару, а відтак, будь-які запити щодо надання документів, що не стосуються підакцизного товару, є неправомірними.

При цьому, відповідно до положень п. 85.6 ПК України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Піддаючи тлумаченню вказану норму права, можна зробити однозначний висновок, що остання є імперативною та визначає чіткий та послідовний характер дій контролюючого органу, що виражається у складанні відповідного акту про відмову у надані документів. Складання останнього не ставиться в залежність від форми, в якій платник податків виразив відмову у наданні документів. А відтак, твердження відповідача в повній мірі не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, з оскаржуваного ППР вбачається, що до позивача застосовано штраф у подвійному розмірі у сумі 2 040 грн. за ненадання у повному обсязі документів до перевірки за повторне порушення, за яке було застосовано штрафну санкцію податковим повідомленням-рішенням №27835000405 від 14.05.2024р.

Також, суд звертає увагу, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом 2 пункту 121.1 статті 121 ПК України, тобто за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, в обгрунтування розміру штрафу та як на підставу повторності посилається на те, що повторність вчиненого податкового правопорушення встановлено відповідачем відповідно до наступних актів попередніх фактичних перевірок:

- №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023р., за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно з ч.1 п.121.1. ст. 121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023р., яким визначено суму штрафних санкцій 1020,00 грн., за порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України,

- №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023р., за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно з ч.2 п.121.1. ст. 121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №2135000405 від 11.01.2024р., яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн., за порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України,

- №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023р., за результатами якого притягнено платника податків до відповідальності згідно з ч.2 п.121.1. ст. 121 ПК України та прийнято податкове повідомлення-рішення №2235000405 від 11.01.2024р., яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн., за порушення п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідач у відзиві наводить посилання на наступні податкові повідомлення-рішення: №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023р., №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023р., №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023р., №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023р.

Разом з цим, з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Виналь» було оскаржено податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023р., прийняте на підставі акту фактичної перевірки №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023р. (справа №160/8973/23). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8973/23 від 04.07.2023р., залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 20.12.2023р. - позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023р., прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо податкового повідомлення-рішення №2135000405 від 11.01.2024р. (акт №3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023р.), то воно було оскаржено ТОВ «Виналь» (справа №160/3236/24). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11.01.2024 №2135000405.

Щодо податкового повідомлення-рішення №2235000405 від 11.01.2024р. (акт №4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023р.), воно було оскаржено ТОВ «Виналь» (справа №160/2735/24). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 11.01.2024р. №2235000405, винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо податкового повідомлення-рішення №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023р., воно було оскаржено ТОВ «Виналь» (справа №160/22612/23). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року позов задоволено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року в адміністративній справі №160/22612/23 змінено та викладено її у редакції мотивувальної частини цієї постанови. В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 року в адміністративній справі №160/22612/23 - залишено без змін. Зокрема, в постанові від 17.07.2024 було зазначено, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржене рішення підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023р., воно було оскаржено ТОВ «Виналь» (справа №160/21632/23). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21632/23 від 30.10.2023р., залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 07.02.2024р. - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023р., прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо податкового повідомлення-рішення №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023р., воно було оскаржено ТОВ «Виналь» (справа №160/29729/23). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/29729/23 від 21.02.2024р. - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №848/32-00-07- 08-20 від 07.09.2023р., прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо податкового повідомлення-рішення №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023р., воно було оскаржено ТОВ «Виналь». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/29500/23 від 22.01.2024р. - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023р., прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

З аналізу вказаних вище норм права вбачається, що з метою інкримінування платнику податків вчинення ним діяння, що передбачене положеннями п.121.1 ст.121 ПК України, контролюючому органу необхідно встановити, зокрема, факт повторності, тобто прийняття до цього податкового повідомлення-рішення за ч.1 пп.121.1 ст.121 ПК України, яке стало узгодженим, адже саме таким чином контролюючий орган може встановити повторність. Однак, таке податкове повідомлення-рішення відсутнє, а також в Акті подібне не зазначено.

Відтак, суд зазначає, що належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 п.121.1 ст.121 ПК України, відсутні.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також, суд зазначає, що у пункті 70 рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України, Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

У пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У цій справі, заперечуючи проти позову, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції та не наведено обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №27835000405 від 14.05.2024 pоку щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 040,00 грн. та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.

Відповідно до частини першої та третьої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №27835000405 від 14.05.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник