Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/33534/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуСправа №160/33534/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправною та скасування вимоги,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0285680407 від 06.10.2023 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41698834) штрафу у розмірі 43109,04 грн;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2023 №0026082-1305-0436.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки позивача податковим органом встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, про що складено акт перевірки, а в подальшому застосовано штрафні санкції та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Не погоджуючись з застосованими податковим органом штрафними санкціями та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач указує, що про протиправність податкового повідомлення-рішення свідчить те, що: контролюючим органом неправомірно, всупереч положенню п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який встановлює мораторій на застосування контролюючими органами штрафних санкцій на період дії в Україні карантину, застосовано штрафні санкції до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). контролюючим органом неправомірно застосовано припис ст.120-1 Податкового кодексу України для визначення суми штрафних санкцій за порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних під час дії в Україні воєнного стану. Позивач зазначає, що станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідальність за порушення платниками податку граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних передбачена вже іншою нормою пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яка підлягає обов`язковому застосуванню протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, і якою були зменшені розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних. Крім цього, позивач указує, що не порушував граничні строки реєстрації податкових накладних № 139 від 25.10.2022, № 161 від 27.10.2022, № 90 від 20.10.2022, № 144 від 25.10.2022, № 141 від 25.10.2022, № 149 від 25.10.2022, № 47 від 20.10.2022, № 129 від 25.10.2022, № 76 від 20.10.2022, № 132 від 25.10.2022, № 145 від 25.10.2022, № 140 від 25.10.2022, № 44 від 20.10.2022, № 138 від 25.10.2022, № 153 від 25.10.2022, № 164 від 31.10.2022, № 38 від 20.10.2022, № 148 від 25.10.2022, № 54 від 08.11.2022. Також позивач уважає, протиправною оскаржувану вимогу, через те, що вона прийнята з порушенням п.89.1.2 ст.89 Податкового кодексу України, оскільки несплачені податкові зобов`язання були нараховані відповідачем протиправно.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/33534/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

12.01.2024 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що всі зазначені в акті перевірки податкові накладні були складені в період дії вимог законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Однак, реєстрація таких накладних була здійснена вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. Також відповідач зазначає, що положення пунктів 89, 90 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону №2876-ІХ) підлягають застосуванню до тих правовідносин, які виникнуть к часі після набрання чинності нормами Закону №2876-ІХ, тобто після 08.02.2023. Таким чином, до 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної) в ЄРПН визначались пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації податкової накладної (та/або розрахунку коригування до такої накладної) в ЄРПН визначаються пунктом 89 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону №2876-ІХ). Відповідач звертає увагу на те, що податкові накладні, які були предметом перевірки, виписані позивачем задовго до 08.02.2023, відповідно, й порушення позивачем граничних строків реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто до 08.02.2023), що тягне за собою накладення на такого платника штрафу саме у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Крім цього, відповідач зазначає, що станом на 04.01.2024 податковий борг по ТОВ «Ліфтовик-Дніпро», зазначений в поадктовій вимозі від 29.11.2023 №0026082-1305-0436, відсутній у зв`язку з виключенням з ІКП донарахованих штрафних санкцій по оскарженим в адміністративному порядку ППР (форма «Н») №0285680407 від 06.10.2023 згідно з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №160/33534/23. Отже, податкова вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2023 №0012884-1305-0436 вважається відкликаною.

15.01.2024 через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив, у якій підтримав доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.

15.02.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких відповідач, посилаючись на практику Верховну Суду, викладену у постановах від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, вказує, що зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Від позивача до суду 20.02.2024 також надійшли додаткові пояснення, в яких позивач наголошує на тому, що ним не порушувались строки подання на реєстрацію податкових накладних № 139 від 25.10.2022, № 161 від 27.10.2022, № 90 від 20.10.2022, № 144 від 25.10.2022, № 141 від 25.10.2022, № 149 від 25.10.2022, № 47 від 20.10.2022, № 129 від 25.10.2022, № 76 від 20.10.2022, № 132 від 25.10.2022, № 145 від 25.10.2022, № 140 від 25.10.2022, № 44 від 20.10.2022, № 138 від 25.10.2022, № 153 від 25.10.2022, № 164 від 31.10.2022, № 38 від 20.10.2022, № 148 від 25.10.2022, № 54 від 08.11.2022. Також позивач звертає увагу на те, що на день складання акта перевірки від 13.09.2023 та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 06.10.2023 вже набули чинності зміни до Податкового кодексу України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшення розміру штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу з новими, зменшеними розмірами. Крім того, у справі №280/4484/23 Верховний Суд направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а відповідно до доктрини «усталеної судової практики» суд може використовувати попередні судові рішення лише тоді, коли буде виконано певні умови, а тому ще не можна вважати, що вказана постанова ВС у вказаній справі є усталеною судовою, так як остаточного рішення з урахуванням висновків у цій справі ще не прийнято.

Ухвалою суду від 26.12.2023 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів камеральної перевірки, за результатами якої було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 №0285680407; належним чином засвідчені копії матеріалів, у тому числі розрахунку податкового боргу, які стали підставою для винесення вимоги від 29.11.2023 №0026082-1305-0436.

Витребувані судом документи були надані разом з відзивом на позовну заяву.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 розділу І, пункту 75.1. статті 75 та ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була проведена камеральна перевірка ТОВ «Ліфтовик-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41698834) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки був складений акт від 13.09.2023 №32786/04-36-04-07/41698834 (далі Акт).

За висновком камеральної перевірки, позивачем були порушені граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.10.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі зазначеного вище Акту було складено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0285680407, яким позивачу нараховано 43109,04 грн штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім цього, відповідачем 29.11.2023 була складена податкова вимога №0026082-1305-0436, адресована ТОВ «Ліфтовик-Дніпро» про те, що станом на 28.11.2023 сума його податкового боргу становить 30600,72 грн.

Позивач зазначає про протиправність наведеного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає про таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їхні права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їхніх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Указаним пунктом також визначено, що у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом

Зважаючи на викладене, у період спірних правовідносин ПК України закріплював обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пункт 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України установлює, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 533-IX).

У зв`язку з набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Законом України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються». Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року. Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у відповідний період.

До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» було внесено зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме: слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, з акту перевірки суд установив, що:

податкові накладні від 03.08.2022 №61 та №62 були зареєстровані в ЄРПН 02.09.2022; податкова накладна від 27.07.2022 №53 зареєстрована в ЄРПН 17.08.2022; податкові накладні від 13.10.2022 №16, від 12.10.2022 №12, від 11.10.2022 №7, від 12.10.2022 №13, №11, №10 та №14, від 14.10.2022 №17, від 07.10.2022 №4, були зареєстровані в ЄРПН 15.11.2022; податкова накладна від 04.10.2022 №1 зареєстрована в ЄРПН 16.11.2024.

Щодо цих податкових накладних суд зазначає, що вказані податкові накладні були складені вже після скасування як карантинного, так і воєнного мораторію на застосування штрафних санкцій, тому у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Водночас, суд зазначає про неможливість застосування до спірних правовідносин п. 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, з таких підстав.

Так, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 420/11020/23.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 03.08.2022 №61 та №62; від 27.07.2022 №53; від 13.10.2022 №16, від 12.10.2022 №12, від 11.10.2022 №7, від 12.10.2022 №13, №11, №10 та №14, від 14.10.2022 №17, від 07.10.2022 №4; від 04.10.2022 №1.

Поряд з цим, суд зазначає, що Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, як це передбачено абзацом сімнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Цей Порядок визначає механізм внесення до ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1246:

податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно до п.3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем. При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту. Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.10 Порядку №1246).

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.14 Порядку №1246).

Отже, платник податку в межах граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування повинен направити їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такі дії він здійснює протягом операційного дня, який триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Після подання податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію, здійснюється їх перевірка, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня (робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин).

В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18, від 03 квітня 2020 року у справі №160/5380/19.

З огляду на викладене, а також ураховуючи надані до матеріалів справи докази (копії податкових накладних та квитанцій про направлення цих накладних на реєстрацію), суд погоджується з доводами позивача про те, що ним дотримано граничних строків реєстрації наступних податкових накладних:

від 25.10.2022 №139, від 27.10.2022 №161, від 20.10.2022 №90, від 25.10.2022 №144, №141 та №149, від 20.10.2022 №47, від 25.10.2022 №129, від 20.10.2022 №76, від 25.10.2022 №132, від 25.10.2022 №145 та №140, від 20.10.2022 №44, від 25.10.2022 №138 та №153, від 31.10.2022 №164, від 20.10.2022 №38, від 25.10.2022 №148, від 08.11.2022 №54.

Як установив суд, податкові накладні від 03.08.2022 №61 та №62 були зареєстровані в ЄРПН 02.09.2022; податкова накладна від 27.07.2022 №53 зареєстрована в ЄРПН 17.08.2022; податкові накладні від 13.10.2022 №16, від 12.10.2022 №12, від 11.10.2022 №7, від 12.10.2022 №13, №11, №10 та №14, від 14.10.2022 №17, від 07.10.2022 №4, були зареєстровані в ЄРПН 15.11.2022.

Вказані податкові накладні були складені вже після скасування як карантинного, так і воєнного мораторію на застосування штрафних санкцій, тому у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Так, за податковими накладними від 03.08.2022 №61 та №62, від 27.07.2022 №53 позивач порушив граничний строк їх реєстрації на два дні; за податковими накладними від 13.10.2022 №16, від 12.10.2022 №12, від 11.10.2022 №7, від 12.10.2022 №13, №11, №10 та №14, від 14.10.2022 №17, від 07.10.2022 №4 позивач порушив граничний строк їх реєстрації на 15 днів.

Щодо податкової накладної від 04.10.2022 №1, суд зазначає, що, згідно з наданими до матеріалів справи квитанціями, вона була подана на реєстрацію 15.11.2022. а не 16.11.2022 як указує відповідач в акті, тому позивач порушив граничний строк її реєстрації не на 16, а на 15 днів.

Таким чином, за наведеними податковими накладними сума штрафу має складати 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних (у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.05.2022 у справі № 826/14188/16, наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оскаржуваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Якщо помилкове нарахування сум податкового зобов`язання відбулося у зв`язку з порушенням нормативних вимог як платником так і контролюючим органом, то податкове повідомлення рішення не може бути визнано протиправним і скасовано у будь-якій частині. У цьому випадку контролюючий орган ще не визначив в установленому порядку дійсний податковий обов`язок зі сплати земельного податку. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним і скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Суд під час розгляду справи може самостійно визначити розмір штрафу.

Так, розмір штрафної (фінансової) санкції за ПН/РК у яких строк порушення реєстрації становить до 15 днів сума штрафу становить 22075,33 грн (220753,27 грн х 10%)

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні у розмірі 21034,11 грн (43109,44 грн 22075,33 грн).

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є частково протиправним та підлягає скасуванню в частині суми штрафу у розмірі 21034,11 грн; в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення рішення є правомірним.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2023 №0026082-1305-0436, суд зазначає таке.

Так, згідно з указаною податковою вимогою Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» сплатити податковий борг у сумі 30600,72 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у зв`язку з наявністю у платника податків ТОВ «Ліфтовик-Дніпро» (код ЄДРПОУ 41698834) станом на 30.10.2023 податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 14060100) у сумі 30600,72 грн, який виник внаслідок несвоєчасної сплати платником податків самостійно нарахованих грошових зобов`язань, на підставі даних автоматизованої системи обліку, керуючись вимогами и,59.1 ст.59, ст.89 ПКУ та відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну від 30.06.2017 № 610, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770 та наказом Мінфіну від 12.07.2022 № 196 «Зміни до Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків», ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано і направлено платнику податків, на юридичну адресу: 49040, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ж-м Тополя-1, буд.11, податкову вимогу від 29.11.2023 № 0026082-1305-0436 та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.11.2023 № 0026082-1305-0436. Згідно з абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Станом на 04.01.2023 податковий борг по ТОВ «Ліфтовик-Дніпро», зазначений в податковій вимозі від 29.11.2023 № 0026082-1305-0436, відсутній у зв`язку з виключенням з ІКП донарахованих штрафних санкцій по оскарженим в адміністративному порядку ППР (форма «Н») № 0285680407 від 06.10.2023 згідно з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №160/33534/23. Таким чином, за доводами відповідача, податкова вимога ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.07.2023 № 0012884-1305-0436 вважається відкликаною, а рішення про опис майна у податкову заставу від 03.07.2023 № 0012884-1305-0436 вважається таким, що втратило юридичні наслідки.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача і зазначає, що механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами визначає Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі Порядок №610).

Згідно з Розділом ІІ Порядку №610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Протягом періоду оскарження платником податків відповідно до статті 56 Кодексу суми грошових зобов`язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов`язання вважається неузгодженою.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в порушення зазначених вище норм Порядку №610, відповідач сформував і направив податкову вимогу за неузгодженим грошовим зобов`язанням, визначених податковим органом в оскаржуваному у цій справі податковому повідомленні-рішенні №0285680407 від 06.10.2023.

Наведені обставини вказують на протиправність податкової вимоги від 29.11.2023 №0026082-1305-0436.

Крім цього суд указує, що згідно з пунктами 1, 2 Розділу VI Порядку №610, податкова вимога вважається відкликаною: у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі; з дня прийняття податковим органом рішення про скасування податкової вимоги; з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену податковим органом або за рішенням суду, що набрало законної сили, суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі; у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Інформація про відкликання податкової вимоги вноситься податковим керуючим до реєстру податкових вимог.

Відповідач у відзиві вказує на те, що податкова вимога вважається відкликаною, однак належних та допустимих доказів на підтвердження цих доводів, відповідно до вказаних вище норм Порядку №610, відповідач до справи не надав.

З викладеного вище, суд робить висновок про те, що оскаржувана податкова вимога підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року становить 2 684,00 гривень.

З огляду на викладене, а також враховуючи ціну позову, яка становить 73709,76 грн до сплати у цій справі підлягає судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Позивачем за подачу позову у цій справі був сплачений судовий збір у сумі 5368 грн 00 коп. Отже, позивачем було зайво сплаченого судового збору 2684,00 грн (5368,00 грн 2684,00 грн).

Відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір», зайво сплачена сума судового збору у розмірі 2684,00 грн, повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, а також ураховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1880,17 грн.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити часткову позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» (житловий масив Тополя-1, буд.11, м. Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 41698834) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправною та скасування вимоги.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0285680407 від 06.10.2023 в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» штрафу у сумі 21034 (двадцять одна тисяча тридцять чотири) грн 11 коп.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 29.11.2023 №0026082-1305-0436.

В іншій частині позовних вимог в їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» (житловий масив Тополя-1, буд.11, м. Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 41698834) судові витрати з оплати судового збору у сумі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфтовик-Дніпро» (житловий масив Тополя-1, буд.11, м. Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 41698834).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658).

Суддя Н.В. Кучугурна