Рішення

від 17.09.2024 по справі 200/5121/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Справа№200/5121/24

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства Управляюча компанія Ладіс (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марії Заньковецької, буд. 17)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство Управляюча компанія Ладіс, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.04.2024 р. №931/05-99-04-09/43699625, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1 221,29 грн (одна тисяча двісті двадцять одна гривня 29 коп);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 р. №946/05-99-04-09/43699625, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 9 303,40 грн (дев`ять тисяч триста три гривні 40 коп), на загальну суму штрафних санкцій 10 524,69 грн (десять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 69 коп).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач виснував декілька своїх висновків щодо протиправності спірних податкових повідомлень-рішень, які є підставою для їх скасування.

Так позивач звернув увагу суду на той факт, що відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території, усі правочини за його участю є недійсними в силу приписів Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Позивачем зазначено, що акт перевірки складено у двох примірниках, а позивачу надіслано лише один екземпляр акту, що позбавило позивача можливості надати заперечення разом з другим екземпляром підписаного акту.

Відповідачем у акті перевірки зазначено, що проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку третьої групи ПП «УК «Ладіс» (43699625) головним державним інспектором Краматорського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області Юлією ПЕТРЕНКО, тобто перевірки здійснена не відносно позивача, а суб`єктом перевірки була ОСОБА_1 .

Вказав що акт перевірки не містить наскрізної нумерації.

Ухвалою від 29 липня 2024 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі № 200/5121/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30 липня 2024 року від відповідача до суду засобами програмного забезпечення підсистеми ЄСІТС Електронний суд надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що дана справа є важливою для органів ДПС у зв`язку з вирішенням питання відносно сторони відповідача, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи. Враховуючи предмет спору, обсяг та характер доказів у справі, податковий орган вважає за необхідне розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 31 липня 2024 року суд клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення.

12 серпня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив, вдповідно до якого відповідач просив суд вважати вимоги Приватного підприємства «Управляюча компанія «Ладіс» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 р. №931/05-99-04-09/43699625 та №946/05-99-04-09/43699625 безпідставними та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, як відокремлений підрозділ ДПС України, здійснює владні управлінські функції у сфері адміністрування податків і зборів, реалізуючи повноваження передбачені Податковим кодексом та законами України в сфері оподаткування від імені ДПС України та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців за номером 44070187, організаційно-правова форма орган державної влади.

У відповідності до витягу із ЄДРПОУ, отриманого на запит суду 12 вересня 2024 року місцезнаходження відповідача: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59.

Позивач, Приватне підприємство Управляюча компанія Ладіс, місцезнаходження: 84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марії Заньковецької, буд. 17, включений до ЄДРПОУ за номером 43699625.

Відповідачем в особі посадової особи відповідача, головного державного інспектора Краматорського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області Юлії Петренко проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку третьої групи ПП «УК «Ладіс», якою встановлено порушення вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (далі ПК України), а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені суми грошових зобов`язань по єдиному податку третьої групи протягом строків, визначених законодавством, нарахованих згідно податкових декларацій платника єдиного податку (юридичні особи) за період з 01.08.2022 по 03.08.2023.

За результатами камеральної перевірки посадовою особою відповідача складено акт перевірки від 20.03.2024 № 766/05-99-04-09/43699625.

Як вбачається із змісту акту перевірки позивачем надавались податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), податкові декларації платника єдиного податку третьої групи на період воєнного, надзвичайного стану за 1 квартал 2022 року від 10.05.2022 року, за 4 місяць 2022 року від 20.05.2022 року, за 5 місяць 2022 року від 20.06.2022 року, за 6 місяць 2022 року від 18.07.2022 року, за 7 місяць 2022 року від 19.08.2022 року, за 8 місяць 2022 року від 20.09.2022 року, за 9 місяць 2022 року від 18.10.2022 року, за 10 місяць 2022 року від 21.11.2022 року, за 12 місяць 2022 року від 16.01.2023 року, за 02 місяць 2022 року від 20.03.2023 року, за 03 місяць 2022 року від 20.04.2023 року, за 04 місяць 2022 року від 22.05.2023 року, за 05 місяць 2022 року від 20.06.2023 року, за 06 місяць 2022 року від 20.07.2023 року, за 11 місяць 2022 року від 20.12.2023 року.

Перевіркою встановлено, що позивач на порушення вимог ПК України несвоєчасно сплатив узгоджені податкові зобов`язання з єдиного податку (юридичні особи) із затримкою від 2 до 213 календарних днів наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання визначених ПК України.

Сторонами визнаються наступні факти: позивач є платником єдиного податку третьої групи (юридичні особи), який повинен сплачувати податок.

Підстави визнання ППР протиправними означені позивачем у позові та відображені судом у рішенні.

За результатами висновків матеріалів перевірки, ГУ ДПС у Донецькій області винесено два податкових повідомлення рішення від 12.04.2024: № 931/05-99-04-09/ НОМЕР_1 про застосування штрафу в розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового зобов`язання в сумі 1 221,29 грн. та № 946/05-99-04-09/ НОМЕР_1 про застосування штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового зобов`язання в сумі 9 303,40 гривні.

Позивач не погодився із вищевказаними актами індивідуальної дії та оскаржив їх у адміністративному порядку шляхом направлення скарги № 5 від 24.04.2024 року до ДПС України.

Рішенням про продовження строку розгляду справи від 15.05.2024 року № 11412/6/99- 00-06-03-01-06 ДПС України продовжила строк розгляду справи до 28.06.2024 (включно).

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.06.2024 року № 19537/6/99- 00-06-03-01-06 оскаржувані податкові повідомлення рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Після отримання вищевказаного рішення позивач оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення, як є предметом зазначеного спору.

У відповідності до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема він визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Підпунктом 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За приписами п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Також, п. 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Приписами п. 102.1. ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У розумінні абзацу першого п. 109.1. ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

У відповідності до п. 69 підрозділ 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно до пп. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/ або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Даний Порядок розроблено відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 1 розділу II зазначеного Порядку передбачено, що підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

- посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

- юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Доказів наявності вищевказаних обставин позивачем та відповідачем до суду не надано.

Судом досліджені надані відповідачем до відзиву податкові декларації позивача разом із квитанціями щодо їх направлення та прийняття.

Крім того, відповідачем до відзиву надані до суду ІКП платника податків (зворотній бік облікової картки) за 2022- 2024 роки із яких вбачається, що позивач сплачував самостійно визначені податкові зобов`язання з єдиного податку, а також відповідачем здійснювали заходи щодо погашення податкового боргу за позивача.

Як вбачається із вищевказаних документів позивачем самостійно визначались суми податку, а також не своєчасно сплачувався єдиний податок.

Доказів наявності спору щодо коригування записів в ІКП позивача сторонами до суду не надано.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім прав та обов`язків, визначених устатті 44цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1.ст.47 КАС України).

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи (ч. 3. ст.47 КАС України).

Враховуючи той факт, що від позивача до суду будь яких заяв про зміну предмету позову або підстав позову не надходило суд розглянув справу відповідно до позовної заяви позивача.

Так, в обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Акт складено у двох примірниках, а позивачу надіслано один екземпляр Акту що позбавило позивача можливості повідомити про надання заперечень разом з другим екземпляром підписаного акту.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу (п. 86.2 ст. 86 ПК України).

Відповідно до приписів п. 42.1 та 42.2 ст.42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З аналізу зазначених норм законодавець визначив про складання акту перевірки саме камеральної перевірки у двох примірниках, однак не визначив обов`язку направлення їх у двох примірниках для підписання.

Крім того, позивач посилається на недотримання відповідачем Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затверджений Наказом Наказ Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року N 727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 грудня 2021 року N 702) щодо того, що Акт не містить у собі наскрізної нумерації.

Суд звертає увагу позивача, що зазначений підзаконний нормативний акт регулює питання проведення саме документальних перевірок, а не камеральних перевірок.

Порядок проведення та оформлення яких врегульовано нормами ПК України.

Крім того, зазначеним Порядком передбачено, що один примірник акта (довідки) документальної перевірки з відповідними додатками у день його підписання або відмови від підписання вручається (надсилається) платнику податків (керівнику платника податків або уповноваженій ним особі).

Тобто мова йде про направлення акту перевірки у одному екземплярі, а ніяк у двох чи більше.

Чинне законодавство не обмежувало право позивача на отримання акту камеральної перевірки у одному примірнику та не зобов`язувало відповідача направляти на адресу позивача всі примірники акту перевірки для підписання їх позивачем.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем приписів п. 86.1 ст. 86 ПК України, яким передбачено, що: «Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.[….].

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом».

Однак, зазначений пункт застосовується на всі види перевірок, крім камеральних та електронних перевірок.

Тобто він не застосовується до камеральної перевірки, якою були встановлені порушення.

Порядок направлення актів камеральної перевірки врегульовано п.86.2 ст. 86 ПК України.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України дійсно передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Суд зазначає, що були відсутні будь які обмеження щодо направлення заперечень на акт камеральної перевірки позивачем на стадії отримання акту камеральної перевірки.

Позивач не реалізував це право, але застосував процедуру адміністративного оскарження оскаржуваних актів індивідуальної дії.

Щодо відсутності наскрізної нумерації акту камеральної перевірки, то суд зазначає, що відсутність тих чи інших реквізитів у акті камеральної перевірки яким встановлені порушення податкового законодавства України і який є доказом у адміністративному процесі, не тягнуть за собою недійсність акту перевірки та його висновків, а можуть бути підставою для застосування тих чи інших дисціплінарних заходів до посадової особи, яка здійснювала перевірку та оформлювала акт перевірки, за умови якщо такі наслідки передбачені чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що у першому абзаці Акту перевірки визначено: «На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, зборів, платежів з єдиного податку третьої групи головним державним інспектором Краматорського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Донецькій області Юлією ПЕТРЕНКО». Отже, камеральна перевірка була здійснена не відносно позивача, а суб`єктом перевірки була Юлія ПЕТРЕНКО»

Звернувшись до тексту Акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів вбачається що він складений 20.03.2024 року за номером № 766/05-99-04-09/43699625. Найменування Акту: про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку третьої групи Приватного підприємства «Управляюча компанія «Ладіс» (скорочене найменування ПП «УК «Ладіс»), податковий номер 43699625.

У вступній частині Акту зазначені правові підстави проведення перевірки, вид перевірки, предмет перевірки, група оподаткування, назва посади, найменування податкового органу, ім`я посадової особи контролюючого органу, найменування платника податків, податковий номер, податкова адреса та податковий стан платника податків, керівник суб`єкта перевірки.

Зі змісту викладеного можна зробити висновок, що відповідачем здійснена камеральна перевірка позивача і хто саме її здійснив.

Крім того, як зазначає позивач, на титульному листі Акту перевірки вказано дві адреси: вулиця Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область та поштова адреса: Львівська пл., 8, м. Києв, 04053. Зрозуміло, що перша адреса: вулиця Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, вказана як юридична адреса або зареєстроване місцезнаходження відповідача, а друга куди направляється поштова кореспонденція відповідача.

Позивач звертає увагу суду, що акт перевірки повинен відповідати НАЦІОНАЛЬНОМУ СТАНДАРТУ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНА УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ДОКУМЕНТАЦІЇ. УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-РОЗПОРЯДЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01 липня 2020 р. N 144, в тому числі і місцезнаходженню відповідача з урахуванням приписів ст. 93 ЦК України.

Місто Маріуполь на дату складання Акту є тимчасово окупованою територією України.

Зазначений факт є загальновідомим і не потребує додаткового доказування, не заперечується сторонами.

Посилається позивач також на ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положенняабзацу другогочастини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Однак, посилання позивача на вищевказані норми суд вважає безпідставними, оскільки відповідач є органом державної влади, а не суб`єктом господарювання, який не здійснює господарську, підприємницьку, незалежну професійну діяльність.

Відповідач не є суб`єктом господарювання, який укладає (укладав) нікчемні правочини, а тому на нього не розповсюджуються вказані вище норми.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову позивача повинно бути відмовлено, виходячи із підстав та предмету його позову, правового обґрунтування позовної заяви та доказів наданих позивачем та відповідачем.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Управляюча компанія Ладіс до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.04.2024 р. №931/05-99-04-09/43699625, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 1 221,29 грн (одна тисяча двісті двадцять одна гривня 29 коп), визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.2024 р. №946/05-99-04-09/ НОМЕР_1 , яким застосовано штрафну санкцію у сумі 9 303,40 грн (дев`ять тисяч триста три гривні 40 коп), на загальну суму штрафних санкцій 10 524,69 грн (десять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 69 коп).

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко