Рішення

від 17.09.2024 по справі 240/2605/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/2605/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" (далі також, товариство, ТОВ "Б.С.К. Україна") із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання виконавчих листів Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- зобов`язати Державну казначейську службу України виконати виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

В обґрунтування позовних вимог представник товариства посилається на порушення Державною казначейською службою України (далі також відповідач, ДКСУ, Казначейство) розумних строків виконання виконавчого листа щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Вважає, що така бездіяльність відповідача є порушенням пункту 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

26.02.2024 від представника ДКСУ надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на відсутність коштів для здійснення виплати за виконавчими листами, виданими 26.06.2023 у справі №240/27401/22. Крім того зауважує, що в силу закріпленого законодавством принципу обов`язковості судового рішення, безумовний обов`язок щодо його виконання покладається в першу чергу на визначеного судом боржника, в даному випадку на Державну податкову службу України. При цьому, факт перебування виконавчих документів по справі №240/27401/22 про стягнення з Державної податкової служби України на користь ТОВ "Б.С.К. Україна" судового збору у сумі 6 202,50 грн та правничої допомоги у розмірі 2 500,00 грн, на виконанні в Казначействі жодним чином не звільняє боржника від необхідності невідкладно виконати рішення суду та перерахувати кошти стягувачу. За твердженнями представника відповідача, знаходження виконавчих листів на виконанні в Казначействі за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 не звільняє боржника від обов`язку самостійно виконати рішення суду.

27.02.2024 від представника товариства надійшла до суду відповідь на позов, в якій зауважує, що бездіяльність по невиконанню судового рішення Казначейство пояснює відсутністю належного фінансування та відповідальність за що намагається перекласти на Міністерство фінансів України, як головного розпорядника бюджетних коштів. Однак за за таких обставин, простежується певна нерівність сторін у даній справі, адже товариство не може уникати свого обов`язку по сплаті у податків і зборів, виплаті заробітної плати працівникам, розрахункам контрагентами, посилаючись на відсутність коштів, оскільки в такому випадку для нього настане відповідальність, передбачена чинним законодавством. Вважає, що Казначейство не вжило усіх належних, можливих і передбачених законом заходів, спрямованих на виконання виконавчих листів виданих Житомирським окружним адміністративним судом у справі 240/27401/22.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вказує наступне.

Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.01.2023 у справі №240/27401/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" задоволено. Крім того, вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України судовий збір в сумах по 6 202,50 грн з кожного. Разом з тим, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2023 задоволено заяву Товариства про ухвалення додаткового судового рішення та стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі по 2500,00 грн з кожного.

26.04.2023 Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

27.06.2023 товариство звернулося до Державної казначейської служби України із заявою, в якій просила за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

До поданої заяви представник товариства долучив оригінали виконавчих листів виданих у справі №240/27401/22 від 26.06.2023.

Листом №5-12-12/23968 від 13.12.2023 Казначейство повідомило про вжиті заходи щодо поданих товариством виконавчих листів та причини їх невиконання. Представник Казначейства пояснив, що виконавчі листи не виконані, у зв`язку із відсутністю у боржника (ДПС України) відповідних бюджетних призначень. При цьому зазначає, що питання щодо виконання судових рішень, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості за рахунок коштів бюджетної програми, розглянеться Казначейством тільки після погашення заборгованості по першій та другій чергах. Звертає увагу суду, що відповідно до норм чинного законодавства Казначейство не наділене повноваженнями щодо зміни черговості виконання судових рішень чи збільшення обсягу бюджетних призначень. У той переймаючись проблематикою, пов`язаною із значною тривалістю виконання рішень судів, Казначейство постійно звертається до Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності визначення у Законі про Державний бюджет України достатнього обсягу коштів за бюджетною програмою, що дозволило б виконувати гарантовані державою судові рішення у встановлені законом строки.

Представник товариства вважає протиправною бездіяльністю відповідача щодо виконання виконавчих листів Житомирського окружного адміністративного суду виготовлених у справі №240/27401/22, а тому звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Нормативно-правовим актом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VІІІ).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 2 статті 6 Закон №1404-VІІІ визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання регулюються Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VІ (далі - Закон №4901-VІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

При цьому, дія Закону №4901-VІ не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (ч.2 ст.2).

За змістом ч.1 ст.3 Закону №4901-VІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону№4901-VІ, стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей (ч.4 ст. 3 Закону №4901-VІ).

За визначенням пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №4901-VI заборгованість погашається в такій черговості: у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника; у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами; у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 9 Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №45) (далі - Порядок № 845).

Згідно з п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до п. 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Абзацем 1 п. 31 Порядку №845 передбачено, що у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи (3 п. 31 Порядку №845).

Відповідно до п.п 1 п. 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником, а також інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

Пунктом 48 Порядку №845 передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

За змістом пункту 49 Порядку №845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Проаналізувавши викладені положення, слідує висновок, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. При цьому безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється органом Казначейства, в якому обслуговується боржник, після подання заяви стягувача про виконання рішення суду. У разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

У разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження заяви стягувача із відповідними документами територіальний орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості з метою безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів.

Таким чином, на територіальні органи Державного казначейської служби України відповідно до викладених норм, покладено обов`язок виконати рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а у разі неможливості виконання рішення суду протягом двох місяців, обов`язок виконати таке рішення має Державна казначейська служба України у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей шляхом безспірного списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень у порядку черговості надходження виконавчих документів.

За результатами досліджених обставин справи, під час судового розгляду встановлено, що боржником за виконавчим листом виданим Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/27401/22 щодо стягнення на користь ТОВ "Б.С.К. України" судових витрат є Державна податкова служба України. Враховуючи, що Державна податкова служба є державним органом, виконання такого рішення підлягає здійсненню з урахуванням вимог Закону №4901-VІ та Порядку №845. У той час, заборгованість на користь товариства за судовим рішенням належить до третьої черги і підлягає погашенню у порядку черговості, оскільки не пов`язана із соціальними виплатами та трудовими правовідносинами.

У той час, як вже зазначалося судом, Порядком №845 встановлений тримісячний строк для перерахування коштів при безспірному списанні коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та його недодержання є порушенням гарантій держави щодо виконання судових рішень вцілому. Із заявою про виконання виконавчого листа представник товариства звернулося до Казначейства 27.06.2023.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування своєї правової позиції, представник відповідача посилається на недостатність коштів державного бюджету для забезпечення виконання усіх судових рішень, що прийняті Казначейством до обліку за КПКВК 3504040 та вжиття усіх заходів передбачених пунктом 49 Порядку №845, в тому числі скерування на адресу Міністерства фінансів України відповідних запитів про збільшення бюджетних призначень за КПКВК 3504040 (лист №5-05-1-05/13652 від 30.07.2023, №5-05-1-05/16017 від 04.09.2023, №5-05-05/17931 від 02.10.2023, №5-05-1-05/23100 від 04.12.2023, №5-05-1-05/103 від 01.01.2024, №5-05-1-05/2456 від 01.02.2024). У відповідь на такі запити Міністерством фінансів України повідомлено, що питання збільшення бюджетних призначень Державній казначейській службі України для виконання судових рішень може бути розглянуто у разі внесення змін до закону України Про Державний бюджет України, на відповідний рік, в установленому бюджетним законодавством порядку.

Однак, слід зауважити, що надіслані Казначейством Міністерству фінансів України пропозиції не містили переліку виконавчих документів, щодо виконання яких недостатньо коштів, у зв`язку із чим не виявляється можливим встановити, чи включено під час складання таких пропозицій виконавчий лист у справі №240/27401/22. Вказані пропозиції містили лише загальні відомості про розмір необхідних додаткових коштів за 1-3 чергами, без їх конкретизації. З огляду на, що надіслані Казначейством до Міністерства фінансів України пропозиції, не можуть бути належним доказом на підтвердження виконання у повній мірі приписів Закону №4901-VІ та Порядку №845.

Отже, слід зауважити, що приписи пункту 49 Порядку №845 вимагають направлення до Міністерства фінансів України пропозицій щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України після надходження кожного виконавчого документа від кожного стягувача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21.02.2023 у справі №240/5748/21.

Тобто, суд вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що Казначейством у 10-денний строк з моменту надходження від позивача виконавчого документу зверталося до Міністерства фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, у зв`язку з неможливістю здійснення безспірного списання коштів через їхню недостатність, саме після надходження від ТОВ "Б.К.С." виконавчого документа виданого Житомирським окружним адміністративним судом у справі №240/27401/22.

Таким чином, аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що Україна гарантує виконання будь-яких рішень суду майнового характеру, боржником за яким є державний орган, шляхом проведення безумовного списання з рахунків такого органу коштів, в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, а у випадку відсутності у державного органу - боржника коштів на рахунках - шляхом списання коштів з Державного бюджету України, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому обов`язковість судових рішень гарантується статтею 129-1 Конституції України, Законом №4901-VІ, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у сукупності з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Остання у силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права.

Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Відтак, обставина відсутності бюджетних коштів за відповідної бюджетною програмою та наявність значної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах Казначейства, не може слугувати підставою для невиконання судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №812/413/18 та від 21.02.2023 у справі №500/5748/21.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну казначейську службу України виконати виконавчі листи Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду у даній справі законної сили, суд зазначає наступне.

Казначейство на підставі вищевказаних законів зобов`язано здійснити виконання виконавчих листів від 26.06.2023 по справі №240/27401/22, а тому додаткове накладення на відповідача подібного обов`язку на підставі рішення суду, як про це просить позивач, є необґрунтованим.

Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.02.2023 у справі № 500/5748/21.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.72 та ч. 1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання виконавчих листів Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Питання про розподіл судових витрат, підлягає розгляду відповідно до ст.139 КАС України, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн (2422,40 грн / 2).

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" (вул. Житній базар, 8, м. Житомир,10008. ЄДРПОУ: 38953581) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ,01601. ЄДРПОУ: 37867646) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо виконання виконавчих листів Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2023у справі №240/27401/22 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 6 202,50 грн судового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.С.К. Україна" документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 17 вересня 2024 р.

17.09.24