Рішення

від 16.09.2024 по справі 240/23102/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/23102/23

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося дочірнє підприємство "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2023 № 000124130408 про накладення штрафу у розмірі 7900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 04.10.2022 було складено податкову накладну № 73, яку подано на реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних 31.10.2022 о 18:21 год. Тобто позивач своєчасно виконав свої зобов`язання, передбачені податковим законодавством, з реєстрації вищевказаної податкової накладної, однак квитанцію про прийняття накладної отримав лише наступного дня, 01.11.2022 о 12:09 год. У подальшому, 08.05.2023 Головним управлінням ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку позивача щодо термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за 2022 рік, за наслідками якої складено акт №7088/06-30-04-08/31780974. Цим актом встановлено, що податкова накладна № 73 від 04.10.2022 з кінцевим терміном реєстрації 31.10.2022 зареєстрована в системі 01.11.2022 о 08:32 год., на підставі чого зроблено висновок про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Незважаючи на надіслані позивачем заперечення, Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло оскаржуване податкове повідомлення-рішення про накладення штрафу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 14.08.2023 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 16.07.2024 № 131 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А. справу передано на розгляд судді Леміщаку Д.М.

Суддя своєю ухвалою від 19.07.2024 прийняв справу до провадження та ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.08.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Житомирській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, оскільки перевіркою були встановлені і позивачем не спростовані факти пропуску відповідних граничних строків реєстрації податкових накладних. З огляду на це просить у задоволенні позову відмовити.

Разом із відзивом 07.08.2024 на адресу суду від ГУ ДПС у Житомирській області надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відмовлено.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви по суті справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, п. 57.2 ст. 57 Розділу ІІ, п. 200.10 ст. 200 розділу V, ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України головним державним інспектором Коростенського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Житомирській області проведено камеральну перевірку дочірнього підприємства "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" з питань термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригувань до таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 08.05.2023 №7088/06-30-04-08/31780974, яким встановлено, що позивачем відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України порушено граничні терміни реєстрації податкової накладної від 04.10.2022 № 73 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з висновками перевірки, викладеними в акті від 08.05.2023 №7088/06-30-04-08/31780974, ДП "Євротранс" ТОВ "Євро" подало заперечення від 06.06.2023 № 19.

Однак 23.08.2023 Головним управління ДПС у Житомирській області висновки акту перевірки ухвалено вважати правомірними, а заперечення позивача залишено без задоволення.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2023 № 000124130408 про накладення штрафу у розмірі 7900,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що правовідносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, ПК України визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, а у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що з незалежних від нього причин фактично було порушено терміни реєстрації ПН/PK, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.

Згідно п. 5 Порядку № 1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі Порядок № 557). Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 11-15 № 1246 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених п. 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

При цьому, за змістом п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, як ПК України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Системний аналіз викладених норм Податкового кодексу України та Порядку № 1246 дозволяють дійти висновку, що квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.

Спірним питанням у даних правовідносинах є встановлення порушення строків реєстрації податкової накладної від 04.10.2022 № 73.

Дочірнє підприємство зазначає, що 31.10.2022 о 18:21 год за допомогою кабінету платника податків направило в електронному форматі до Державної податкової служби (ДПС) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладних податкову накладну від 04.10.2022 № 73.

На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви позивачем надано скріншот з електронного кабінету платника податків щодо податкової накладної № 73 за формою J1201013 з датою та часом відправлення « 31.10.2022 18:21».

Зазначений роздрукований скріншот є належним та допустимим доказом, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у висновках, викладених в постановах від 28.04.2020 у справі № 810/198/16, від 20.10.2020 у справі № 620/817/19, від 24.11.2021 у справі № 200/12604/19-а.

Таким чином, податкова накладна від 04.10.2022 № 73 була надіслана на реєстрацію 31.10.2023, тобто у межах її граничного строку реєстрації в ЄРПН, однак квитанція про її прийняття надійшла лише 01.10.2023.

Отже, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних.

В свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні податкові накладні вважаються зареєстрованими у цей день.

Аналогічну правову позицію було викладено Верховним Судом у постановах від 22.11.2018 у справі № 813/815/18, від 23.01.2018 у справі № 806/832/17, від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а.

Отже, суд дійшов висновку, що направлення дочірнім підприємством "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" 31.10.2022 на реєстрацію податкової накладної від 04.10.2022 № 73 відбулось у межах операційного дня та свідчить про своєчасність виконання своїх зобов`язань з реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 03.05.2018 у справі № 818/1070/17 платник податків може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише якщо така несвоєчасна реєстрація зумовлена його винними діями.

Крім того, у постанові від 14.02.2019 у справі № 809/1040/17 Верховний Суд встановив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями с протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судом першої та апеляційної інстанцій, що платником вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки, здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, а відтак не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України. Суд касаційної інстанції також погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що доводи контролюючого органу на те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність не заслуговують на увагу, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

У постановах від 03.04.2020 (справа №160/5380/19), від 10.06.2019 (справа № 802/1825/16-а) та від 12.07.2019 (справа № 0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що надана відповідачем квитанція про реєстрацію податкової накладної від 01.11.2022 не спростовує встановлених судом обставин своєчасного направлення позивачем саме 31.10.2022 на реєстрацію податкової накладної № 73.

Законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. При цьому, не направлення відповідачем квитанції, що свідчить про прийняття ПН/РК з невідомої причини та, відповідно, незалежної від позивача, свідчить про відсутність вини суб`єкта господарювання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позивачем вжито необхідних заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами. Наведене виключає висновок про наявність у діях позивача як платника податку порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 28.09.2022 у справі № 200/4176/20-а та від 01.12.2022 у справі № 640/18804/19.

Суд вважає нерелевантними посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, оскільки вони стосуються відповідно питань встановлення обставин щодо значної кількості податкових накладних з урахуванням чинного правового регулювання (загального правового принципу дії норми права у часі) та застосування положень пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України і пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Кодексу в період з 24.02.2022 (введення воєнного стану на території України) по 30.06.2023 (закінчення дії карантину на території України).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.06.2006).

Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 30.06.2023 № 000124130408 - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" (вул. Білокоровицьке Шосе, 3, м. Коростень, Коростенський район, Житомирська область, 11500, ЄДРПОУ 31780974) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 30.06.2023 № 000124130408.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь дочірнього підприємства "Євротранс" товариства з обмеженою відповідальністю "Євро" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (однієї тисячі сімдесяти трьох гривень шістдесяти копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 16 вересня 2024 р.

16.09.24