КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2024 року № 320/5297/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не врахування заробітної плати на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією при обрахунку пенсії ОСОБА_1 .
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2023 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві та з урахуванням раніше виплаченої пенсії
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та має право на перерахунок пенсії, виходячи з заробітної плати одержаної за дні перебування в зоні ЧАЕС. Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії, виходячи з заробітної плати на підставі довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією. Проте, відповідач відмовив у такому перерахунку оскільки позивачем не додано довідки, форма якої затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 за №01-03/241-013-2. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач правом подання відзиву не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не подано. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано відповідачем, що підтверджується довідкою Київського окружного адміністративного суду про направлення ухвали.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалід ІІ групи, захворювання пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач) та одержує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків за нормами Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).
Відповідно до архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією за документами архівного фонду №278 ВАТ «Київенергобуд» (особові рахунки нарахування заробітної плати працівників) за 1987, 1988 роки позивачу було нараховано заробітну плату у листопаді у сумі 663,20 крб., у грудні 777,96 крб.
У даній довідці зазначено, що вказані суми заробітної плати значаться в первинних архівних документах. Дана довідка видана в районний ПФУ для нарахування пенсії.
У зв`язку з тим, що позивачу пенсія нарахована без урахування заробітної плати, отриманої в зоні ЧАЕС у 1987 році, він неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, виходячи з заробітної плати на підставі довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією.
Листом від 22.06.2023 №1000-0202-8/95235, який отриманий представником позивача 20.11.2023, відповідач повідомив, що розмір пенсії обчислено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. За матеріалами пенсійної справи коефіцієнт заробітної плати, який враховано під час обчислення пенсії, становить 2,90126 (6000,00 (мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня відповідного року) х 5 : 10340,35 (середня заробітна плата 2021 рік). Відсоток втрати працездатності 80%. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії 21483,92 грн. (7405,03 х 2,90126)
Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видаються установами та організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками. Якщо такі підприємства, установи організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
При цьому обов`язковою умовою для проведення перерахунку пенсії є підтвердження заробітної плати, одержаної в зоні відчуження, на підставі первинних документів.
При повторному зверненні позивача за перерахунком пенсії, перерахунок не проведено, оскільки не додано довідки, форма якої затверджена листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996 за №01-03/241-013-2.
Позивач вважає дії відповідача щодо не врахування заробітної плати при перерахунку пенсії протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Згідно вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок обчисленні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 р.
У пункті 1 Постанови № 1210 зазначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 4 пункту 3 Постанови №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.
За приписами частини першої статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2.10 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
За змістом цього положення, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Судом встановлено, що позивачем до відповідача була надана архівна довідка від 09.12.2014 №602, яка видана Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією за документами архівного фонду №278 ВАТ «Київенергобуд».
На підставі особових рахунків нарахування заробітної плати працівників за 1987, 1988 роки позивачу було нараховано заробітну плату у листопаді у сумі 663,20 крб., у грудні 777,96 крб.
У даній довідці зазначено, що вказані суми заробітної плати значаться в первинних архівних документах. Дана довідка видана в районний Пенсійний фонд для нарахування пенсії.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказав, що наявні в матеріалах пенсійної справи архівні довідки про період робот та виплачену заробітну плату є єдиними первинними документами, які підтверджують нараховану та виплачену заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження заробітку первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 376/3114/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 576/1467/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач наділений Законом повноваженнями щодо перевірки наданих мною документів, зробити відповідні запити, витребувати необхідні підтверджуючі документи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не врахував заробітну плату при обчисленні пенсії позивача та протиправно відмовив у перерахунку пенсії на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Заяву з усіма необхідними документами позивачем повторно подано 29.05.2023, що не заперечує відповідач. За таких обставин, перерахунок та виплата пенсії повинна бути проведена з 01 червня 2023 року.
Виходячи з викладеного, дії відповідача щодо не врахування заробітної плати на підставі архівної довідки є протиправними, а тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 01.06.2023 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві та з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не врахування заробітної плати на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією при обрахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2023 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати на підставі Архівної довідки від 09.12.2014 №602, виданої Деснянською районною в місті Києві та з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121670034 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні