КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2024 року № 320/12766/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просить:
- визнати бездіяльність Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» протиправною та зобов`язати Регіональну філію міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а саме автомобілем «INFINITI FX35» 2004 року випуску, чорний, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 27.02.2020 ТСЦ 1243, шляхом скасування арешту на транспортний засіб та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстроване 05 листопада 2020 року за № 28259576 у вигляді заборони відчуження.
Ухвалою від 01.06.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині вчинення відповідачем оскаржуваної бездіяльності з огляду на наявність у позивача права на усунення перешкод у користуванні та розпорядженні вказаним майном.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Такі доводи заперечені позвиачем у наданій суду відповіді на відзив.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2020 Бабаян Халт Аймазови придбав автомобіль «INFINITI FX35» номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 258 639, 00 грн, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 27.02.2020 ТСЦ1243 належить йому особисто.
У травні 2022 року позивач вирішив продати автомобіль «INFINITI FX35» номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , але під час продажу було встановлено, що за автомобілем зареєстроване приватне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Дане обтяження, відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстровано від 05 листопада 2020 року за № 28259576 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Оксаною Новейко-Вадіс.
Обтяжувачем є товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», код ЄДРПОУ: 36698193, яке зареєстроване: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, будинок 15/15, на підставі документу: Договору факторингу, серія та номер: 11, виданий 02.02.2012 ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс». Суб`єктом обтяження - боржником є фізична особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
29 листопада 2022 року Подільський районний суд міста Києва ухвалив заочне рішення по справі 758/6468/22 яким позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит-фінанс», треті особа: ОСОБА_2 , Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні своїм майном, скасування та вилучення обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна- задоволено.
Суд ухвалив усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме автомобілем «INFINITI FX35», 2004 року випуску, чорний, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 27.02.2020 ТСЦ 1243, шляхом скасування арешту на транспортний засіб. Виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстроване 05 листопада 2020 року за № 28259576 у вигляді заборони відчуження.
30 січня 2023 року адвокат Морозова Ольга Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» з заявою щодо виконання заочного рішення Подільського районного суду міста Києва з проханням невідкладно з моменту отримання даної заяви усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а саме автомобілем «INFINITI FX35», 2004 року випуску, чорний, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_1 . реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 27.02.2020 ТСЦ 1243, шляхом скасування арешту на транспортний засіб та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстроване 05 листопада 2020 року за № 28259576 у вигляді заборони відчуження.
Проте, листом Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» № 444/26-08 від 06.02.2023 відмовлено в здійсненні процедури реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
По-перше, суд вважає за необхідне надати оцінку доводам щодо неналежності відповідача до категорії суб`єктів владних повноважень, що, на думку відповідача, унеможливлює розгляд даної справи адміністративним судом.
Відповідно до Статуту Державне комерційне підприємство «Національні інформаційні системи» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Метою діяльності Підприємства є: отримання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності в сфері створення, розробки, підтримки, супроводження, удосконалення, модернізації та технічного супроводження Єдиних та Державних реєстрів, автоматизованих систем, баз даних та інших інформаційних систем (далі - Системи), функції з адміністрування, супроводження, забезпечення функціонування та підтримки роботи яких покладено на Підприємство.
У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим Статутом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272 «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 червня 2015 року № 628-р «Деякі питання удосконалення системи ідентифікації особи і функціонування державних та єдиних реєстрів» та пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, з метою оптимізації забезпечення функціонування Єдиних та Державних реєстрів визначено державне підприємство «Національні інформаційні системи» адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - адміністратор Єдиних та Державних реєстрів).
Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.
У межах адміністрування Єдиних та Державних реєстрів адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження, інформаційного та технічного обслуговування, модернізації веб-ресурсів та веб-сервісів Міністерства юстиції України, надає у випадках, визначених законодавством, послуги у сфері функціонування Єдиних та Державних реєстрів, здійснює технічне та технологічне супроводження інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України та адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з метою оперативного вирішення питань, що стосуються функціонування реєстрів.
Таким чином, Міністерство юстиції України делегувало відповідачу свої повноваження щодо адміністрування Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.
Отже, відповідач виконує владні управлінські функції у межах спірних правовідносин, а тому суд визнає безпідставними протилежні доводи відповідача.
Щодо суті заявлених позивачем вимог суд зазначає таке.
Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) відомостей про виникнення, зміни та припинення обтяжень регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 (далі - Закон), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (із змінами та доповненнями) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 №73/5.
Наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 № 57/5 (із змінами) «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна» реєстраторами Реєстру визначені державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також державне підприємство «Національні інформаційні системи» та його філії у випадках, передбачених законодавством.
Обтяженням, відповідно до статті 3 Закону, є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.
Відповідно до статті 4 Закону, обтяження поділяються на публічні (виникають на підставі закону або рішення суду) та приватні (забезпечувальні та договірні).
Згідно зі статті 2 Закону обтяжувачем є уповноважений орган при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов`язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора.
Згідно з пунктом 5 Порядку - державна реєстрація приватних обтяжень рухомого майна проводиться будь-яким нотаріусом або його помічником, які відповідно до законодавства отримали ідентифікатор доступу до Реєстру, а також адміністратором Реєстру та його філіями на підставі відповідного договору. Державна реєстрація публічних обтяжень рухомого майна, які виникають на підставі судових рішень, проводиться адміністратором Реєстру та його філіями (крім випадків, коли таке судове рішення виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень). Державна реєстрації публічних обтяжень рухомого майна під час примусового виконання рішень відповідно до закону проводиться державним або приватним виконавцем. Державна реєстрація податкової застави, предметом якої є рухоме майно, проводиться податковим керуючим, яким складено акт опису.
У відповідності до частини 1 статті 43 Закону, реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються: відомості про обтяжувача; відомості про боржника; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст; опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.
Згідно з частиною 7 статті 43 Закону, реєстраторам Реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
Відомості про припинення обтяження вносяться до Реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувана, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження.
Частиною 3 статті 44 Закону визначено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору Реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Таким чином, законодавством чітко визначено, що відповідальність за існування запису про обтяження в Реєстрі, який було внесено реєстратором у встановленому порядку, несе саме обтяжувач.
При цьому, пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що перед унесенням змін до запису реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та гарантії внесення змін саме до того запису застосовується контрольна сума запису.
Реєстраційний номер та контрольна сума запису надаються при реєстрації запису в Реєстрі та відображаються у витязі про реєстрацію в Реєстрі, один примірник якого видається обтяжувачу чи уповноваженій ним особі, а другий - надсилається боржнику. Реєстраційний номер запису в Реєстрі є незмінним протягом усього часу його існування, а контрольна сума перераховується після внесення кожної зміни до цього запису.
З огляду на вищевикладене, внесення до Реєстру відомостей про припинення обтяження рухомого майна може бути здійснене лише на підставі:
- належним чином заповненої заяви про реєстрацію змін обтяження рухомого майна встановленої форми, яка подається особисто обтяжувачем або уповноваженою ним особою, з обов`язковим пред`явленням відповідних документів.
- рішення суду (із обов`язковим зазначенням необхідних ідентифікаційних даних відповідного запису - реєстраційний номер запису та контрольна сума).
Беручи до уваги наведене, та оскільки у даному випадку позивачем надавалось відповідачу копія заочного рішення Подільського районного суду міста Києва по справі №758/6468/22 від 29.11.2022, яким скасовано арешт на транспортний засіб, вбачається, що відповідач був зобов`язаний виконати покладений на нього обов`язок щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстрованого 05.11.2020 за № 28259576 у вигляді заборони відчуження.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржувана бездіяльність не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073, 60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» (02068, місто Київ, вулиця Бульварно- Кудрявська, будинок 4; код ЄДРПОУ 39881922), третя особа - державне підприємство «Національні інформаційні системи» (02068, місто Київ, вулиця Бульварно- Кудрявська, будинок 4; код ЄДРПОУ 39787008), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» протиправною та зобов`язати Регіональну філію міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а саме автомобілем «INFINITI FX35» 2004 року випуску, чорний, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 27 лютого 2020 року ТСЦ 1243, шляхом скасування арешту на транспортний засіб та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження, зареєстроване 05 листопада 2020 року за № 28259576 у вигляді заборони відчуження.
Стягнути з Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 073, 60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121670245 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Безименна Наталія Вікторівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Колеснікова І.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні