Рішення

від 17.09.2024 по справі 320/29209/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м. Київ№ 320/29209/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.02.2023 № 236/ж10/31-00-07-05-01-24 та № 237/ж10/31-00-07-05-01-24, якими до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5100 грн кожним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що висновки актів фактичних перевірок є хибними, з огляду на що, прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки контролюючий орган необґрунтовано зазначає, що фактичною перевіркою встановлено, що в чеках невірно значений код товарної підкатегорїї підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД, при цьому, контролюючим органом не заперечується той факт, що РРО використовується в режимі програмування із зазначенням коду УКТ ЗЕД в яких вказано перші шість цифр « 220300», а також у фіскальному чеку вказано найменування, ціну та кількість товару, що відповідає обов`язковим реквізитам фіскального чеку та дозволяє ідентифікувати товар.

Тому, позивач вважає, що зазначений коду УКТ ЗЕД « 220300» жодним чином не вплинуло, ні на відпуск алкогольних напоїв, ні на визначення підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, так як вірно зазначено перші шість цифр « 220300», найменування, ціну та кількість товару, які повністю дають можливість ідентифікувати, що застосовано УКТ ЗЕД, з огляду на що, висновок контролюючого органу щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, є необгрунтованими, а підстави для застосування штрафу були відсутні.

Позивач наголошує на тому, що в законодавстві відсутній штраф за порушення не повністю зазначеного коду УКТ ЗЕД в фіскальних чеках, так як в даному випадку, використовується режим програмування із зазначенням не повністю зазначеного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товару, ціни товару та облік його кількості.

Крім того, позивач посилається і на процедурні порушення порядку надсилання акта перевірки та податкового повідмолення-рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

За позицією контролюючого органу, результати фактичних перевірок позивача підтверджують наявність порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) в частині проведення розрахунків через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (невірно зазначений код підакцизного товару згідно з УКТЗЕД), адже при продажу підакцизного товару - пива вказано код товарної підкатегорії (220300), який не відповідає даному підакцизному товару згідно з УКТЗЕД, а при реалізації підакцизного товару - пива в розрахунковому документі слід зазначати інші коди підакцизного товару згідно УКТЗЕД встановлені Законом України «Про Митний тариф України».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 30.12.2022 ГУ ДПС у м. Києві проведена фактична перевірка магазину та кафе ТОВ «ЛЕГІОН 2015», що розташоване за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Челябінська, 15А, за результатами якої, складено акт фактичної перевірки від 05.01.2023 (бланк 004812) та акт фактичної перевірки від 05.01.2023 (бланк 004813).

Згідно висновків акта перевірки від 05.01.2023 (бланк 004812), в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: згідно відомостей інформаційних ресурсів ДПС України (СОД РРО) через РРО Д.Н. 3000244585, 11.07.2022 о 13:59:00, чек д.н. 360, проведено реалізацію підакцизного товару - пиво «БОЧКОВЕ»; 11.07.2022 о 17:12:00 чек д.н. 90 проведено реалізацію підакизного товару - пиво ППБ «ЧАЙКА Чорноморська». В казаних чеках невірно зазначений код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно змісту акта перевірки від 05.01.2023 (бланк 004813), в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: згідно відомостей інформаційних ресурсів ДПС України (СОД РРО) через РРО Д.Н. 4000353052, 07.07.2022 о 20:17:28, чек д.н. 8, проведено реалізацію підакцизного товару - пиво ППБ "БОЧКОВЕ"; 11.07.2022 о 20:17:31 проведено реалізацію підакизного товару - пиво ППБ «ЧАЙКА Чорноморська». В указаних чеках невірно зазначений код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД.

13.01.2023 товариством подано заперечення № 657 та заперечення № 656 до акту фактичної перевірки.

ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримало відповідь про залишення заперечення 2892/1/26-15-07-07-01-07 від 30.01.2023 та відповідь про розгляд заперечення № 2893Л/26-15-07-07-01-07 від 30.01.2023, яким висновки акта залишено без змін, а заперечення без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальність «ЛЕГІОН 2015» 06.02.2023 засобами поштового зв`язку отримало податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 237/ж10/31-00-07-05-01-24 та податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 236/ж10/31-00-07-05-01-24.

08.02.2023 ТОВ «ЛЕГІОН 2015» подана до ДПС України скарга № 10 та № 9 на податкові повідомлення-рішення, а 13.04.2023 через засоби поштового зв`язку, ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримано рішення про результати розгляду скарги № 8781/6/99-00-06-03-02-06 від 10.04.2023 та рішення про результати розгляду скарги № 8784/6/99-00-06-03-02-06 від 10.04.2023, якими ППР залишено без змін, а скарги без задоволення.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до норм п. 11 ст. 3 Закону 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з приписами ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За правилами п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару, використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД.

Обов`язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265 суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями п. 7 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 7 ст. 17 Закону № 265 встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Судом досліджено, що фактичними перевірками точки продажу встановлено факт проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій (РРО) із порушенням використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 237/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 536/26/15/07/39775097 від 06.01.2023 (№ 31/ж5/31-00-07-05-02-19/39775097 від 10.01.2023, яким встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265 (із змінами і доповненнями) та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 7 ст. 17 Закону № 265, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5100 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 01.02.2023 № 236/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 539/26/15/07/39775097 від 06.01.2023 (№ 32/ж5/31-00-07-05-02-19/39775097 від 10.01.2023, яким встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265 та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (із змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5100 грн.

Зокрема, згідно висновків акта перевірки від 05.01.2023 (бланк 004812), в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: згідно відомостей інформаційних ресурсів ДПС України (СОД РРО) через РРО Д.Н. 3000244585, 11.07.2022 о 13:59:00, чек д.н. 360, проведено реалізацію підакцизного товару - пиво «БОЧКОВЕ»; 11.07.2022 о 17:12:00 чек д.н. 90 проведено реалізацію підакизного товару - пиво ППБ «ЧАЙКА Чорноморська». В указаних чеках невірно зазначений код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно змісту акта перевірки від 05.01.2023 (бланк 004813), в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: згідно відомостей інформаційних ресурсів ДПС України (СОД РРО) через РРО Д.Н. 4000353052, 07.07.2022 о 20:17:28, чек д.н. 8, проведено реалізацію підакцизного товару - пиво ППБ "БОЧКОВЕ"; 11.07.2022 о 20:17;31 проведено реалізацію підакизного товару - пиво ППБ «ЧАЙКА Чорноморська». В казаних чеках невірно зазначений код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД.

Суд наголошує на тому, що серед обов`язкових реквізитів фіскального чеку вказано код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Згідно з фіскальними чеками від 07.07.2022 та від 11.07.2022 ТОВ «Легіон 2015» (код 39775097) при продажу підакцизного товару - пива вказано код товарної підкатегорії (220300), який не відповідає даному підакцизному товару згідно з УКТЗЕД, а при реалізації підакцизного товару - пива в розрахунковому документі слід зазначати наступні коди підакцизного товару згідно УКТЗЕД встановлені Законом України «Про Митний тариф України», а саме: 2203001000 - для пива із солоду (солодове) у посудинах місткістю більше як 10 л.; 2203000100 - для пива із солоду (солодове ) в пляшках; 2203000900 - для пива із солоду (солодове) інше.

Дослідивши висновки актів перевірки, суд зазначає, що фіскальні чеки містить найменування товару зі скороченням, однак код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, зазначено невірно/неповно.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про невірне зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії найменування підакцизного товару, що дає підстави для висновку про порушення позивачем вимог Закону.

Доказів, які б спростовували наведене, позивачем суду не надано, а позивач фактично підтверджує висновки актів перкевірки, проте помилково вважає, що зазначення перших шести цифр УКТ ЗЕД товару (220300) і є виконання вимог законодавства, а не зазначення повного коду не є підставою для притягнення до відповідальності, позаяк, за вимогами, наведеними вище, відображенню підлягає все ж таки повний та точний код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД, а часткове його зазначення, не є виконанням вимог Закону.

Суд вважає, що нарахування штрафних санкцій у сумі 5 100,00 грн за порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265, є правомірним та обґрунтованим.

У частині посилань сторони позивача на процедурні порушення порядку надсилання акта перевірки та податкового повідмолення-рішення, суд звертає увагу на те, що саме по собі порушення процедури, не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Не применшуючи значення необхідності дотримання процесуальних норм, суд вважає, що їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави. Проте, у даному випадку, позивачем використано процедуру адміністративного оскарження (подано заперечення та скаргу до ДПС України), при цьому, акти та рішення були наявні (відомі) при адміністративному оскарженні, що не завдало порушення прав платника податків, а наявність окремих дефектів/неточностей, не є підставою для скасування оскаржуваних рішень з цих підстав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями, допущеними контролюючим органом (на переконання платника податків) під час проведення перевірки та висновків сформованих за результатом такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон 2015" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.