Рішення

від 17.09.2024 по справі 320/31217/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року м.Київ № 320/31217/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Фермер» до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Селянське (фермерське) господарство «Фермер» (далі СФГ «Фермер») звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26 березня 2024 року № 052296.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а викладені у ній обставини не відповідають дійсності, оскільки виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу DAF FT CF 85.460 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) не перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів та допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, за яких настає відповідальність. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що спірна постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, внаслідок виявлення під час перевірки належного позивачеві транспортного засобу порушень вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: перевезення вантажу, згідно товарно-транспортної накладної № 22 від 01 лютого 2024 року (кукурудза), з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 17,04%, навантаження на одинарну вісь склало 13,46 т при допустимих, 11,5 т.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

01 лютого 2024 року інспекторами Укртрансбезпеки відповідно до направлення від 29 січня 2024 року № 012987 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

01 лютого 2024 року о 10 год 57 хв на автодорозі Н-08 103км-200км співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області було зупинено транспортний засіб марки DAF FT CF 85.460 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який належить позивачу відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

01 лютого 2024 року о 10 год 57 хв на автодорозі Н-08 103км-200км посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 012987 від 01 лютого 2024 року та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 29 січня 2024 року по 04 лютого 2024року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF FT CF 85.460, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MAGA номерний знак НОМЕР_2 , що належить СФГ «Фермер» за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 053987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2024 року, акт № 053987 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01 лютого 2024 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01 лютого 2024 року.

Перевіркою виявлено та зафіксовано в акті № 053987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2024 року наступне порушення: пункт 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1306-2001: перевозив кукурудзу ТТН № 22 від 01 лютого 2024 року з навантаженням на одиночну вісь тягача 13,46 т при максимально допустимому 11,5 т, перевищення склало 1,96 т або 17,04%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (абзац 15 частина перша статті 60): перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів транспортного засобу понад 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0068805 від 01 лютого 2024 року та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01 лютого 2024 року зафіксовано навантаження на одиничну ось ТЗ - 13,46 т при нормативно допустимому 11,5 т.

Акт № 053987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2024 року підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 без зауважень.

11 березня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області направлено на адресу позивача рекомендованим листом повідомлення № 0600097243945 щодо призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), на 26 березня 2024 року з 09:00 до 12:00.

25 березня 2024 року позивачем засобами електронного зв`язку направлено заперечення на акт перевірки.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Романом Мартинюком винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №052296 від 26 березня 2024 року, якою до СФГ «Фермер» застосовані адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

В обґрунтування вказаної постанови зазначено, що 01 лютого 2024 року, 11:47, автодорога Н-08 103км-200км, DAF FT CF 85.460, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MAGA номерний знак НОМЕР_2 , допущено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2021 року (згідно акту проведення перевірки від 01 лютого 2024 року № 052296), відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погодився з постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 052296 від 26 березня 2024 року та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №052296 від 26 березня 2024 року, суд дійшов таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, встановлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08 листопада 2006року (далі - Порядок № 1567).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (пункт 19 Порядку № 1567).

Відповідно до щотижневого графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 29 січня2024року по 04 лютого 2024 року, копія якого наявна у матеріалах справи, проводились рейдові перевірки на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на адміністративній території Черкаської області.

Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку № 1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, 01 лютого 2024 року на ділянці автодороги Н-08 103км-200км посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 012987 від 29 січня 2024 року та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області у період з 29 січня 2024 року по 04 лютого 2024 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF FT CF 85.460, номерний знак НОМЕР_1 з причепом марки MAGA номерний знак НОМЕР_2 , що належить СФГ «Фермер» за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 053987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2024 року, акт №0068805 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01 лютого 2024 року, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01 лютого 2024 року №0077225.

Перевіркою виявлено та зафіксовано у акті № 053987 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01 лютого 2024 року, наступне порушення: пункт 22.5 Привал дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306-2001: перевозив кукурудзу ТТН №22 від 01 лютого 2024 року з навантаженням на одиночну вісь тягача 13,46 т при максимально допустимому 11,5 т, перевищення склало 1,96 т або 17,04%, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів транспортного засобу понад 10% до 20% при перевезенні подільного вантажу.

В акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0068805 від 01 лютого 2024 року та довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01 лютого 2024року зафіксовано навантаження на одиничну ось ТЗ - 13,46 т при нормативно допустимому 11,5 т.

Факт здійснення перевірки та проведення габаритно-вагового контролю 01 лютого 2024 року о 10:57 год транспортного засобу НОМЕР_1 підтверджено чеком зважування, сформованим пересувним габаритно-ваговим комплексом, місце встановлення: на автодорозі Н-08 103км-200км, за результатами зважування транспортного засобу: вісь 1 - 6,43 т, вісь 2 13,46 т, вісь 3 - 6,66 т, вісь 4 6,68т, вісь 5 - 7,020 т, загальна - 40,21 т.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про міліцію», Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила дорожнього руху), Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 (далі - Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів), Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі по тексту - Порядок № 879, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 2 пункту 2, 6, 8 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу; вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики; стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.

Пунктами 3, 4 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Згідно з пунктами 1, 3 розділу ІІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 липня 2016 року № 255 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2016 року за № 1171/29301, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю розміщується на автомобільних дорогах загального користування з урахуванням параметрів видимості для певної категорії дороги.

Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування в русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2% та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.

Пунктом 12 Порядку № 879 встановлено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. (пункт 13 Порядку № 879).

Із аналізу наведених норм слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання вагових параметрів повної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався орган Укртрансбезпеки.

Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасуванням пункту 19 Порядку № 879 постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою.

Щодо доводів позивача про те, що предметом перевезення був вантаж, який є рухомим під час руху транспортного засобу, а тому його маса є несталою в різних точках автомобіля, то суд зазначає таке.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 2014 року «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі також - Правил перевезення) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Відповідно до підпунктів 8.14-8.15 розділу 8 Правил перевезення, навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 розділу 12 Правил перевезення, при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 розділу 12 вказаних Правил перевезення передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Згідно з приписами пункту 8.20 розділу 8 зазначених Правил водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема рухомого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому суд вважає, що доводи позивача щодо рухомості вантажу і, як наслідок, неможливості забезпечення його сталості в різних точках автомобіля, є безпідставними.

Також законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що еквівалентно 0,23 т на одинарну вісь, що дозволяє перевізнику самостійно враховувати специфіку вантажу, в тому числі й рідкого, який під час транспортування здатний зміщуватись та розподілятись нерівномірно.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: в) навантаження на вісь: На одинарну вісь - максимального значення для автомобільних доріг державного значення 11,5 т, максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 7 т.

Підсумовуючи викладене вище, суд погоджується з висновком перевірки про перевищення позивачем вагових обмежень на одинарну вісь 13,46 т при допустимих 11,5 т, тобто перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм на 17,4%.

Відповідно до пунктів 23, 24 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Отже, вказаними нормами, на які посилається позивач, встановлено право приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами такий засіб та після цього спрямування транспортного засобу для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Та у разі, якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не буде виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух. Тобто вказаними нормами не встановлено права чи обов`язку органу звільнити особу від відповідальності, встановленої законом, за допущене нею порушення щодо перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Матеріалами справи підтверджено, що 13 березня 2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Київській області направлено на адресу позивача рекомендованим листом повідомлення №25542/29/24-24 від 11 березня 2024 року про призначення розгляду справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), на 26 березня 2024 року з 09:00 до 12:00.

Вказане поштове відправлення з повідомленням надійшло до відповідного відділення зв`язку вже 16 березня 2024 року та у подальшому вручене 21 березня 2024 року.

Таким чином, відповідач виконав вимоги законодавства щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення та завчасно надіслав на адресу місцезнаходження позивача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення.

При цьому відсутність особи на час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину в суді, та у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №052296 від 26 березня 2024 року, якою до СФГ «Фермер» застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн, прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, та обґрунтовано.

Таким чином, позовні вимоги СФГ «Фермер» є необґрунтованими, а позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства «Фермер» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.