Рішення

від 12.09.2024 по справі 340/3500/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3500/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень під розміщення найпростішого укриття КЗ "Класична гімназія" вул. Микитенка,35/21 в м. Кропивницький за № UA -2023-12-22-017331-а від 14.05.2024 року.

Ухвалою суду від 30.05.2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач заперечуючи проти позову, надав відзив на позов та вказав на правомірність доводів наведених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.05.2024р., а тому просив суд у задоволенні позову відмовити (а.с.48-54).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника Управління від 29.04.2024 №20-з проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів за предметом: "Капітальний ремонт приміщень під розміщення найпростішого укриття КЗ "Класична гімназія" вул. Микитенка,35/21 в м. Кропивницький" за № UA -2023-12-22-017331-а", здійсненої позивачем.

За результатами проведеного моніторингу складено висновок №UA-2023-12-22-017331-а від 14.05.2024.

Вважаючи висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення № 43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон 922-VIII).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення № 43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (п.п. 3 п. 4 Положення № 43).

Відповідно до п. 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Північний офіс Держаудитслужби, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Статтею 8 Закону № 922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Суд звертає увагу, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень, такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що висновок від 14.05.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-12-22-017331-а має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Вимоги до тендерної документації встановлено у статті 22 Закону № 922-VIII.

Згідно із пунктом другим частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 922-VIII замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції";

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Отже, вказаними нормами права визначено підстави, за наявності яких замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника і такими підставами, зокрема, є встановлення обставин, передбачених п. 3, 6, 12 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII щодо службової особи учасника процедури закупівлі.

Разом з тим, абз. 1 п. 28 Особливостей (в редакції на час розгляду пропозиції) передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно із абз. 5 п. 28 Особливостей у тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.

Зокрема, відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей у тендерній документації обов`язково зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей.

Так, пунктом 5.3 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації зазначено, що переможець процедури закупівлі в строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю надає наступні документи:

- Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Витяг повинен бути сформований не пізніше дати оголошення закупівлі. Додатково замовник перевіряє достовірність Витягу на офіційному сайті МВС за посиланням https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing;

- довідка з Єдиного державного реєструй осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення про те, що службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією (має бути датовано не пізніше дати оголошення закупівлі).

Відповідач наголошує, що документи надані на службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти інтереси під час проведення процедури закупівлі, а не на керівника учасника процедури закупівлі, отже, надані переможцем документи не відповідають вимогам тендерної документації в частині дати формування документів.

Суд не погоджується з висновками відповідача, оскільки згідно з приписами «Інструкції з підготовки тендерної пропозиції» Тендерної документації визначено надання вищеперелічених документів саме на службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі.

Саме на вказану особу було надано інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення та Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (а.с.40-41).

Щодо встановленого порушення п.43 Особливостей /не розміщення в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення учасником ТОВ "Кіровоградський будівельний альянс" невідповідностей, чим не надав можливість цьому учаснику усунути її/, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у висновку моніторингу від 14.05.2024 зазначає, що Замовник у п.1 додатку 1 до ТД на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного /аналогічних/ за предметом закупівлі договору /договорів/» установив вимогу щодо надання учасниками довідки за певною формою, скан копії щонайменше одного аналогічного договору, а також зазначив, що для підтвердження завершення робітв складі пропозиції надається, зокрема, довідка про вартість виконання робіт, форма КБ-3 та акти приймання виконаних робіт.

В складі ТД "Кіровоградський будівельний альянс", якого визначено переможцем торгів міститься довідка про наявність підтвердженого досвіду виконання аналогічного /аналогічних/ за предметом купівлі договору /договорів/ від 28.12.203 за №503/1 з інформацією щодо виконання аналогічного договору підряду від 27.06.2023 за №1090 та його скан копія, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ((форма КБ-3) та акти приймання виконаних робіт КБ-2в. Ціна договору підряду від 27.06.2023 №1090, з урахуванням додаткових угод, становить 2 937 987,24 грн., довідки про вартість виконаних робіт та витрати /форма КБ-3/ надані також на 2 937 987,24 грн., в той час як акти приймання виконаних робіт КБ-2в надані на загальну суму 3 098 152,81 грн., що на 160 165,57 грн. більше, ніж ціна договору.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем під час судового розгляду, умовами ТД було встановлено вимогу «надання підтвердження завершення робіт». В сукупності наявної всієї інформації поданої в тендерній пропозиції Учасника щодо вимоги наявності досвіду виконання аналогічного договору, Учасник підтвердив наявність в нього відповідного досвіду та завершення робіт по Договору, який подано на підтвердження цієї вимоги ТД.

Так, судом встановлено, що в умовах ТД була відсутня вимоги щодо питання відповідності сум в довідках КБ-3 та КБ-2, в зв`язку з тим, що органам місцевого самоврядування забороняється втручатись в діяльність суб`єктів господарювання.

При цьому, підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору Учасником було виконано, шляхом надання відповідних документів, тому у позивача не виникло обов`язку розміщення повідомлення для усунення невідповідностей.

Отже, у позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції.

Крім того, суд вважає доцільним вказати наступне.

Як вже зазначалося, принцип пропорційності при прийнятті рішення суб`єкта владних повноважень полягає у дотриманні необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оскаржуване рішення, констатувавши порушення законодавства про публічні закупівлі, приписало позивачу здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору.

Суд враховує, що частиною 1 статті 5 Закону № 922-VІІІ визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

У спірному випадку встановлені статтею 5 Закону № 922-VІІІ принципи здійснення закупівель не були порушені. Відповідачем не надано до суду жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

У разі, навіть якби стверджувані порушення щодо несуттєвих недоліків у поданих документах (а суд прийшов до висновку про їх відсутність, що описано вище), формальність та малозначність такого порушення є явно такими, що непропорційні заходу у вигляді розірвання договору закупівлі гумових шин за бюджетні кошти на значну суму, яка має важливе значення для здійснення безперервної господарської діяльності на користь територіальної громади для забезпечення потреб населення у час воєнного стану.

Тому прийняте рішення є непропорційним порушенню, яке відповідач вважав доведеним та з наявністю якого суд не погоджується.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акту індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області від 14.05.2024р. №UA -2023-12-22-017331-а про результати моніторингу процедури закупівлі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області про результати моніторингу закупівлі будівельно-монтажних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень під розміщення найпростішого укриття КЗ "Класична гімназія" вул. Микитенка,35/21 в м. Кропивницький" за № UA -2023-12-22-017331-а від 14.05.2024 року.

Стягнути на користь Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області .

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО