Рішення

від 17.09.2024 по справі 420/10202/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10202/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія», в якому позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, суму податкового боргу по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у загальному розмірі 2 596 721,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» має податкову заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафних санкціях за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2 596 721,00 грн, що утворилась внаслідок несплати відповідачем суми податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС в Одеській області.

Відповідач своєчасно податковий борг не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 08.04.2024 року справу №420/10202/24 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

30.04.2024 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.47-75), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що грошове зобов`язання, визначене згідно податкових повідомлень-рішень №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року та №9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року, наразі не є узгодженим, оскільки вказані рішення наразі оскаржуються в касаційному порядку в межах провадження по справі №420/17341/22.

Також у відзиві зазначено про те, що в податковому повідомленні-рішенні зазначено період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено порушення, а саме з 29.12.2021 року по 26.07.2022 рік. Водночас, фінансово-господарська діяльність ТОВ «ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ» не здійснюється з 03.04.2021 року по теперішній час. Отже, висновки, викладені в податкових повідомленнях-рішеннях, складених на підставі акту перевірки №4824/15-32-07-07-18/42960922 від 02.08.2022 року та рішенні про результати розгляду скарги від 26.10.2022 року №13275/6/99-00-06-01-02-06, не відповідають дійсності.

Крім того представник відповідача зазначив, що розрахунковий рахунок ТОВ «ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ», відкритий у ПАТ «БАНК ВОСТОК» заблоковано банком на підставі пункту 16 додатку 2 до рішення РНБО України від 02.04.2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке введено Указом Президента України від 03.04.2021 року №140/2021, згідно санкції «блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном». Таким чином, у товариства була відсутня можливість розпоряджатися коштами, які містились на рахунку, відкритому ПАТ «БАНК ВОСТОК».

Ухвалою суду від 10.06.2024 року було вирішено розглядати справу №420/10202/24 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

15.07.2024 року було проведено підготовче судове засідання по справі, в якому приймали участь представник Головного управління ДПС в Одеській області Поліщук Д.О. та товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» Янковська І.В. Учасники справи надавали усні пояснення по суті спірних правовідносин.

Крім того, 15.07.2024 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.09.2024 року за наявності клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, судом було вирішено подальший розгляд справи по суті продовжити в порядку письмового провадження з наступних підстав.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що адміністративна справа була підготовлена до розгляду по-суті; сторонами у справі до суду були надані визначені КАС України заяви по суті справи, представниками позивача та відповідача були викладені власні правові позиції по суті заявлених позовних вимог та заперечень проти них, а також були надані додаткові письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності додаткового заслуховування їх усних пояснень; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» (далі ТОВ «Південна тютюнова компанія») як платник податків перебуває на обліку в Головному правління ДПС в Одеській області.

Згідно акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Південна тютюнова компанія» за №4824/15-32-07-07-18/42960922 від 02.08.2022 року (а.с.12-18) «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПІВДЕННА ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операції за зовнішньоекономічним контрактом» Головним управлінням ДПС в Одеській області з боку відповідача були встановлені: порушення пунктів 1,3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п.21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями, в частині ненадходження товару по контракту від 18.12.2020 №SEC-01/20 з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) у сумі 133 650,00 евро; прострочену дебіторську заборгованість в сумі 133650,00 евро по розрахунках з FDS DOO SARAJEVO (Боснія і Герцеговина) за контрактом від 18.12.2020 №SEC-01/20 (а.с. 12-17). На підставі висновків зазначеного акту перевірки податковим органом були винесено податкове повідомлення-рішення №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року яким позивачу було визначено грошове зобов`язання у розмірі 2 584 355,66 грн. за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» (а.с. 22-23).

Не погоджуючись із винесенням вищевказаного ППР, товариство звернулось із скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 26.10.2022 року Державної податкової служби України було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року та збільшено суму пені зазначеного ППР на 12 365,34 грн., а скаргу ТОВ «Південна тютюнова компанія» було залишено без задоволення (а.с. 26-31).

Внаслідок вищезазначеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено також податкове повідомлення-рішення №9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року, яким визначено додатково грошове зобов`язання за платежем: «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у розмірі 12 365,34 грн. (а.с. 32-33).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення направлялось Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідачу засобами поштового зв`язку, та були отримані останнім, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 21, 34).

Судом також встановлено, що відповідач оскаржував вищевказані ППР в судовому порядку в адміністративній справі №420/17341/22.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №420/17341/22 відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року по справі №420/17341/22 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Південна тютюнова компанія - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №420/17341/22 - залишено без змін. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття.

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 року по справі №420/17341/22 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі №420/17341/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, розрахунку податкового боргу станом на 14.02.2024 року, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету ТОВ «Південна тютюнова компанія» станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 2 596 721,00 грн., а саме по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафних санкціях за порушення вимог валютного законодавства, що утворилась внаслідок нарахування по податковому повідомленню-рішенню (форми «С») №9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року на загальну суму 12 365,34 грн. та податковому повідомленню-рішенню (форми «С») №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року на загальну суму 2 584 355,66 грн.

Відповідачем у встановлені законодавством строки суму зазначеної заборгованості сплачено не було, з огляду на що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її стягнення.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до пп.41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України).

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України).

При цьому норми Податкового кодексу України не містить обов`язку контролюючого органу повторно вручати платнику податків податкову вимогу у разі зміни суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою суми заборгованості у встановлені законом строки та з метою вжиття заходів щодо її погашення, податковим органом на адресу ТОВ «Південна тютюнова компанія» було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 04.07.2023 року №0017698-1305-1532 на суму податкового боргу 2 596 721,00 грн., яка направлялась відповідачу засобами поштового зв`язку (а.с. 9-11), що підтверджується поштовою довідкою Ф.20.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

За змістом п.п.95.1 та 95.2 ст.95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття податкової вимоги)контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктами 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин.

Вищезазначений правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 30.07.2019 року по справі №440/4082/18.

За ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд критично ставиться до посилань відповідача про те, що грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року та №9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року, не є узгодженим, оскільки стороною відповідача подано касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року по справі №420/17341/22, з огляду на таке.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, протягом судового розгляду справи податкове зобов`язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим, як було встановлено судом під час розгляду справи, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 року по справі №420/17341/22 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Південна тютюнова компанія - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року по справі №420/17341/22 - залишено без змін. Постанова набрала законної сили з дня її прийняття.

Враховуючи вказане, з моменту набрання законної сили судового рішення по справі №420/17341/22 грошове зобов`язання, визначене податковими повідомленнями-рішеннями №5128/15-32-07-07-23 від 22.08.2022 року та №9069/15-32-07-07-23 від 11.11.2022 року у розмірі 2 596 721,00 грн., є узгодженим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 2 596 721,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) до товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17) про стягнення суми податкового боргу задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південна тютюнова компанія», а саме з усіх відкритих рахунків у банках, обслуговуючих підприємство, суму заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 2 596 721,00 грн. на бюджетний рахунок №UA95899998031304010500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м.Одеса/21081000.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький