Рішення

від 16.09.2024 по справі 520/14819/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 вересня 2024 року № 520/14819/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" до Тернопільської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UА 403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 р.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняте 15.04.2024 р. рішення про коригування митної вартості товарів №UА 403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 р. є необґрунтованим та безпідставним, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хозленд", код ЄДРПОУ 41459351, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем в квітні 2024 року імпортовано з Китаю в Україну: товар № 1 - килимок з ПВХ на нетканій основі (код згідно УКТЗЕД 5603141000); товар № 2 - килимок з ПВХ на тканій основі (код згідно УКТЗУД 5903109090); товар №3 - клейонка з ПВХ без основи (код згідно УКТЗУД 3920431000); товар №4 - речі домашнього вжитку з пластмас, настільна клейонка ПП без основи (код згідно УКТЗУД 3924900090).

Зазначений товар ввозився позивачем на підставі зовнішньо-економічного контракту № 51/НС від 20.12.2023 року, відповідно до умов якого сторони на кожну окрему поставку товару підписують специфікацію та постачальник надає покупцю інвойс на оплату товару. Пунктом 1.1 контракту передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю товари окремими партіями в асортименті, кількості та за ціною, яка узгоджена сторонами в специфікації до контракту, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар, в передбачені контрактом строки. Згідно із п. 2.3 контракту, ціни за одиницю товару і сума кожної партії поставки визначається специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору. Умовами поставки товару є - FОВ відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2000, валюта контракту долари США. Відповідно до п.2.5 контракту ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки та робіт, пов`язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару та з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту завантаження на борт судна. Відповідно до п. 2.6 контракту сума кожної партії поставки, ціна за одиницю товару та кількість товару остаточно визначаються в рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну партію поставки товару. Відповідно до п. 5.1 контракту сторони узгодили, що оплата товару здійснюється після підписання специфікації на кожну партію поставки товару на умовах 100% передплати.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що позивач ввіз в Україну з Китаю товар за контрактом, специфікацією № 1 від 20.12.2023 р., інвойсом № IUIU20231107-01 від 25.12.2023 р. на загальну суму 31115,73 доларів США.

Платіжною інструкцією № 5 від 31.01.2024 року було здійснено оплату товару за вказаним інвойсом та специфікацією в сумі 31115,73 доларів США.

Митне оформлення товару було здійснено відповідачем в зоні відповідальності Тернопільської митниці.

Під час митного оформлення на підтвердження митної вартості товару декларант надав відповідачу наступні документи: митну декларацію № 24UА403070003308U8 від 05.04.2024 р. з декларацією митної вартості до МД; рахунок-фактура (Інвойс) № IUIU20231107-01 від 25.12.2023 р.; сертифікат якості від 25.12.2023 р.; пакувальний лист № IUIU20231107-01 від 25.12.2023 р.; коносамент № WMSS23122751 від 29.12.2023 р.; накладна УМВС (SMGS consignment note) № 51065953 від 30.03.2024 р.; сертифікат про походження товару С247693098400004 від 31.01.24 р.; платіжна інструкція № 5 від 31.01.2024 року; довідка про транспортні витрати № СLL17824 від 01.03.2024 року; рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги № СLL174/24 від 15.02.24 року; рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги № СLL174.1/24 від 20.02.24 року; рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги № СLL174.2/24 від 01.03.24 року; платіжна інструкція про сплату транспортних послуг № 145985 від 16.02.24 р.; платіжна інструкція про сплату транспортних послуг № 147843 від 27.02.24 р.; платіжна інструкція про сплату транспортних послуг № 148321 від 04.03.24 р.; контракт з постачальником № 51/НС від 20.12.2023 р.; специфікація № 1 від 20.12.2023 року до контракту; договір транспортного експедирування № К-623/22 від 01.05.2022 року; договір про надання послуг митного брокера № БР-175 від 23.09.2019 року.

Для митного оформлення товару, позивачем визначено митну вартість за ціною контракту згідно зі ст. ст. 57, 58 Митного кодексу України.

Також представником позивача у позовній заяві вказано, що в графі 12 митної декларації № 24UА403070003308U8 від 05.04.2024 р. зазначено митну вартість товару в розмірі - 1361996,47 грн, яка вираховується при додаванні загальної вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: фактурна вартість товару 1214138,8961 грн (31115,73 доларів США х 39,0201 грн - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 147857,57 грн (витрати на транспортування до кордону України). Сума витрат на транспортування товару у розмірі 147857,57 грн підтверджена декларантом відповідними документами: договором транспортно-експедиційного обслуговування № К-623/22 від 01.05.2022 року; довідкою про транспортні витрати № СLL17824 від 01.03.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СLL174/24 від 15.02.24 року; № СLL174.1/24 від 20.02.24 р. (пункт 1, 2, рахунку-послуги за межами України) та № СLL174.2/24 від 01.03.24 року, платіжним дорученням №145985 від 16.02.2024 року; №147843 від 27.02.2024 р. та № 148321 від 04.03.24 року.

Під час розгляду справи зі змісту наданих представником відповідача у відзиві на позов пояснень встановлено, що під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 107-3 Контроль правильностi класифiкацiї товарiв згідно з УКТ ЗЕД»; « 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД»; « 109-4 Перевiрка правильностi визначення країни походження товарiв»; « 115-7 Перевірка з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до розділу XIV Митного кодексу України»; « 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; « 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: «За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№001132/UA500000/2023 від 27.06.2023 (ст. 485 МКУ), №000030/UA403000/2023 від 15.05.2023 (ст. 485 МКУ)). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. За участі суб`єкта ЗЕД (гр.8, 9 МД) наявні протоколи про порушення митних правил (№002365/UA500000/2021 від 11.08.2021 (ч. 1 ст. 483 МКУ)). Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень. Товар(и) № 1, 2: Це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів. До товару застосовуються пільги/ преференції. Здійснити перевірку задекларованих документів, що підтверджують походження товару, правильності класифікації товару, правильності визначення митної вартості товару. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1, 2, 3, 4) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК Товар № 3. Можливо, неправильна класифікація товару: Існує ризик класифікації товару у межах товарної позиції 3920 або 3921 згідно УКТЗЕД з більшою ставкою ввізного мита в залежності від матеріалу, виду оброблення, наявності армування з іншими матеріалами. Перевірити відповідність заявленого опису товару та наведеної вище інформації про можливі товари «прикриття»/«ризику». Якщо опис товару співпадає з вищенаведеним, то при випуску товарів у вільний обіг провести перевірку правильності класифікації. Товар №: 4 3924900090. В електронному інвойсі відсутня інформація щодо торговельної марки товару. При цьому товар за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД наявний у Митному реєстрі ОПІВ. Розглянути питання щодо здійснення заходів, передбачених Порядком застосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності та взаємодії митних органів з правовласниками, декларантами та іншими заінтересованими особами, затвердженого наказом Мінфіну від 09.06.2020 № 281 (в тому числі щодо необхідності проведення митного огляду). Підстава: пункт 3.1.1. «Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання», п.3.3.4. Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.».

Представником відповідача вказано, що під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403070003308U8 від 05.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, та за результатами опрацювання встановлено: 1. пунктами 4.1, 4.3 договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.05.2022 № K-623/22 передбачено, що вартість послуг з перевезення узгоджується в заявці; розрахунок здійснюється на умовах 100 % передоплати вартості перевезення, не пізніше 2 (двох) банківських днів після підтвердження заявки та отримання рахунку. Проте, декларантом до митного оформлення не було подано заявку. Вказаний факт, на думку представника відповідача, вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості товару; 2. наданий до митного оформлення прайс-лист від 20.12.2023 № б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію стосуються лише даної поставки. Крім цього, прайс-лист містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB, що обмежує конкурентність.

Вказане, на думку відповідача, є свідченням наявності розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

У зв`язку із встановленням розбіжностей, митним органом було розпочато консультацію із декларантом, зокрема, направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.».

Уповноваженою особою позивача на вимогу митниці, окрім наданих разом із митною декларацією документів, додатково було надано: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.12.2023, який діє до 31.03.2024.

Також, листом № 1504-2 від 15.04.2024 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть, у зв`язку з чим просив завершити митне оформлення в строк передбачений ч. 1 ст. 255 МКУ до завершення 10-денного строку.

Тернопільською митницею за результатом розгляду поданих до митного оформлення позивачем документів відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин неможливості здійснення митного оформлення товарів, в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 року.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 року зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, якщо здійснювалось страхування. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ: каталоги, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За результатами застосування системи аналізу ризиків по товарах № 1, 2, 3 згенеровано наступні митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів. які підтверджують митну вартість товарів». Декларантом надіслано лист від 15.04.2024 №1504-2 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних. що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Отже, зазначено, що за результатами опрацювання документів встановлено наступне: згідно п.4.3 договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.05.2022 №К-623/22 передбачена заявка на перевезення, хоча до митного оформлення не було подано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості. Прайс-лист від 20.12.2023 № б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FОВ, що обмежує конкурентність. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах Митними органами таких товарів значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості: - товар № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,99 дол. США/кг, (товар Матеріал нетканий, з покриттям однієї поверхні ПВХ матеріалом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, э дизайном, на нетканій основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 905 рулонів загальною площею 25340 кв. м. Торговельна марка: DЕКОRАМА. Виробник: "TGS DIS TICARET A.S." Країна виробництва: Туреччина, ТR., умови поставки - FСА Стамбул); - тoвар № 2 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,24 дол. США/кг (4,9650 дол. США/м2); (товар Текстильні матеріали, просочені, покриті полівінілхлоридом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, на текстильній основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 95 рулонів загальною площею 2660 кв.м. Торговельна марка: DEKORAMA GOLD. Виробник: "TGS DIS TICARET А.S." - Країна виробництва: Туреччина, ТR., умови поставки - FСА Стамбул); - товару № 3 за ЕМД від 13.02.2024 UA400040/2024/004259 на рівні 2,6 дол. США/кг (Інші плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пласт-маси непористі, не самоклейні, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами з полімерів полівінілхлориду: країна виробництва Китай, Виробник - Zhejang Hallide New Materlal Co., LTD, тopr.марка Briton; умови поставки -FОВ); - товар № 4 за ЕМД від 26.01.2024 U4209230/20241007967 на рівні 3,00 дол. США/кг (товар - речі домашнього вжитку з пластмас, змінні частини для швабр: R05-Y Запаска ПВА, у кількості - 2000 шт., Країна виробництва: СN, Виробник - "JINHUA SAILIN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Торговельна марка «ВСЕ ДОМА»; умови поставки - FОВ): Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Також митним органом було прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000200.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що з огляду на прийняття вказаних рішення та картки відмови відповідач під час митного оформлення товару безпідставно збільшив митну вартість товару позивача, шляхом коригування митної вартості та застосував резервний (шостий) метод визначення митної вартості.

Позивач не погодився із завищенням митної вартості, карткою відмови і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов`язання згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Так, відповідно до ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, у випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Після отримання такого дозволу позивач надав відповідачу нову митну декларацію № 24UА403070003538U6 від 15.04.2024 року з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в гр.44 такої митної декларації, а також здійснив доплату митних платежів від скорегованої відповідачем митної вартості на загальну суму 566958,51 грн, з якої: переплата ввізного мита 105574,92 грн та ПДВ 20% - 461383,59 грн (відповідно до гр. 47-48 МД № 24UА403070003538U6 від 15.04.2024 р.).

Відповідачем здійснено митне оформлення товару з відміткою в гр. 48 митної декларації «відстрочення платежів до 14.07.2024 р.» згідно із ч.7 ст.55 Митного кодексу України.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів прийнятим із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: згідно п.4.3 договору на транспортно-еспедиторське обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 01.05.2022 №К-623/22 передбачена заявка на перевезення, хоча до митного оформлення не було подано. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості. Прайс-лист від 20.12.2023 № б/н не може бути взятий до уваги як джерело інформації щодо продажу товарів, оскільки ціни на продукцію, що стосуються лише даної поставки та містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FОВ, що обмежує конкурентність. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах Митними органами таких товарів значно вищою. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ, Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості: - товар № 1 взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,99 дол. США/кг, (товар Матеріал нетканий, з покриттям однієї поверхні ПВХ матеріалом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, э дизайном, на нетканій основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 905 рулонів загальною площею 25340 кв. м. Торговельна марка: DЕКОRАМА. Виробник: "TGS DIS TICARET A.S." Країна виробництва: Туреччина, ТR., умови поставки - FСА Стамбул); - тoвар № 2 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 27.02.2024 UA209170/2024/016652 на рівні 4,24 дол. США/кг (4,9650 дол. США/м2); (товар Текстильні матеріали, просочені, покриті полівінілхлоридом: Клейонка настільна з ПВХ плівки, на текстильній основі з поліестера, у рулонах, розміром 140 см * 20 м - 95 рулонів загальною площею 2660 кв.м. Торговельна марка: DEKORAMA GOLD. Виробник: "TGS DIS TICARET А.S." - Країна виробництва: Туреччина, ТR., умови поставки - FСА Стамбул); - товару № 3 за ЕМД від 13.02.2024 UA400040/2024/004259 на рівні 2,6 дол. США/кг (Інші плити, листи, плівки, стрічки та пластини з пласт-маси непористі, не самоклейні, неармовані, нешаруваті, без підкладки та не поєднані подібним способом з іншими матеріалами з полімерів полівінілхлориду: країна виробництва Китай, Виробник - Zhejang Hallide New Materlal Co., LTD, тopr.марка Briton; умови поставки -FОВ); - товар № 4 за ЕМД від 26.01.2024 U4209230/20241007967 на рівні 3,00 дол. США/кг (товар - речі домашнього вжитку з пластмас, змінні частини для швабр: R05-Y Запаска ПВА, у кількості - 2000 шт., Країна виробництва: СN, Виробник - "JINHUA SAILIN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Торговельна марка «ВСЕ ДОМА»; умови поставки - FОВ): Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

Митним органом було направлено на адресу позивача лист щодо витребування додаткових доказів, а саме: «Відповідно до п. 2 ст. 264 МКУ представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні(перевізні) документи; - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.».

Підприємством позивача на вказаний запит відповідача щодо подання додаткових документів, надіслано лист в якому зазначено, що разом з електронною митною декларацією вже надано всі наявні документи, інші документи надаватися не будуть. Своєю чергою до відповідача було також додатково надано прайс-лист.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно розбіжностей та недоліків у документах, зазначених митним органом у спірному в цій справі рішенні про коригування митної вартості товарів.

Стосовно доводів відповідача щодо обґрунтованого сумніву щодо заявленої митної вартості даного товару з огляду на те, що вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою, суд зазначає таке.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень та долучених до справи доказів встановлено, що фактурна вартість товару в розмірі 31115,73 дол. США, підтверджується специфікацією № 1 від 20.12.23 р., інвойсом №IUIU20231107-1 від 25.12.2023 р. та платіжною інструкцією № 5 від 31.01.24 року. Транспортні витрати в розмірі 147857,57 грн підтверджено: договором транспортно-експедиційного обслуговування №К-623/22 від 01.05.2022 року; довідкою про транспортні витрати № СLL17824 від 01.03.2024 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № СLL174/24 від 15.02.24 року; № СLL174.1/24 від 20.02.2024 р. та № СLL174.2/24 від 01.03.2024 року, та платіжними дорученням № 145985 від 16.02.2024 року; № 147843 від 27.02.2024 р. та № 148321 від 04.03.24 року.

Всі надані документи мають однакові числові значення, розбіжностей не мають, що дає можливість для визначення митної вартості товару за першим методом.

Враховуючи вказане вище, суд доходить висновку про те, що підстави для коригування митної вартості, на які посилається відповідач не є обґрунтованими та доведеними.

Також представником позивача у позовній заяві вказано, що заявка на перевезення, сама по собі не є бухгалтерським або розрахунковим документом, вона підтверджує лише попередню домовленість сторін щодо транспортування товару, маршрут, строки, попередній розрахунок та інші умови. Відтак представником позивача вказано, що декларантом надавались саме бухгалтерські документи, які підтверджують остаточну вартість та розмір оплати наданих транспортних послуг. Отже, вказано, що за таких підстав, надані декларантом документи в повній мірі містять в собі вартість перевезення, а тому вимоги відповідача щодо не надання заявки на перевезення на підтвердження транспортних витрат є незаконними.

Суд враховує вказані доводи представника позивача та вважає їх обґрунтованими та доведеними.

Стосовно посилань представника відповідача на обставини оцінки прайс-листа, як доказу митної вартості товару суд зазначає таке.

Також суд зазначає, що в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.

В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.

Таким чином, митна вартість товару, що була визначена декларантом за першим методом, підтверджена документально, розбіжностей не має, всі числові показники в наявності.

Отже, представником позивача у наданих до суду поясненнях вказано, що на виконання вимог ч.2 ст. 53 Митного кодексу України підприємством було подано повний пакет документ, а відтак у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів, а також при додатковому витребуванні доказів митним органом не було конкретизовано, які саме документи мають бути подані позивача, що в свою чергу не дало позивачу підстав для подання тих чи інших документів до митного органу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що надані документи не дають підстав митному органу для виказування сумнівів.

Своєю чергою представником відповідача зазначено, що за результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», що здійснено з посиланням на дані з АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з огляду на встановлення того, що рівень митної вартості ідентичних товарів у максимально наближений час є нижчою.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що до суду відповідачем не надано доказів того, що вказане твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Також суд зазначає, що за умовами контракту позивача ціна товару встановлюється за одиницю товару, а не за кілограм, як вказує відповідач, та, на як наслідок, має інше ціноутворення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у цій справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, а також додатково додані документі, що мали б додатково підтвердити відсутність розбіжностей.

Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірного у цій справі рішення фактично не було надано оцінки повідомленим представником позивача обґрунтуванням, а відтак відповідачем не наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UА 403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 р., у зв`язку з чим останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036) до Тернопільської митниці Держмитслужби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА 403070/2024/000120/2 від 15.04.2024 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозленд" (вул. Морозова, буд. 13, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ - 41459351) сплачену суму судового збору у розмірі 8504 (вісім тисяч п`ятсот чотири) грн 38 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Держмитслужби України (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, 46004, код ЄДРПОУ - 43985576).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.