Рішення

від 03.12.2007 по справі 45/431-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м.

Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел.

канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03"

грудня 2007 р.                                                           

Справа № 45/431-07

вх. № 11641/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 23.08.2007 р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м.

Дніпропетровськ 

до  СПД ФО ОСОБА_3, м.

Харків  

про стягнення 10261,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму

заборгованості за поставлений товар у розмірі 8 516,23 грн., суму пені у

розмірі 745,74 грн., суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 1 000,00

грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті держмита та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить

суд задовольнити їх в повному обсязі. Окрім того, позивач надав заяву про

забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти та

майно відповідача. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у його

задоволенні, оскільки позивач не надав обґрунтованого підтвердження того, що

невжиття таких заходів  може утруднити чи

зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причину

неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву та витребуваних господарським

судом документів не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського

процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів

покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального

кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши

пояснення представника позивача, господарським судом встановлено, що відповідно

до Договору про відступлення права вимоги № 7 від 01.10.2007 р. СПД ФО ОСОБА_4

відступила  СПД ФО ОСОБА_2 право вимоги

про сплату поставленого товару та витрат на оплату послуг адвоката, що виникли

на підставі Договорів поставки № 11 від 12.04.2006 р., укладеного між СПД ФО

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та Договором про надання юридичної допомоги від 29.01.2007

р. між ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути

замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за

правочином (відступлення права вимоги).

Вищенаведене відступлення права вимоги мало місце відповідно до

Договору про відступлення права вимоги № 7 від 01.10.2007 р., укладеного між

ОСОБА_4 та ОСОБА_2, про що було повідомлено боржника (ОСОБА_3) листом від

01.10.2007 р.

Пунктом 2.1. Договору про відступлення права вимоги № 7 від

01.10.2007 р. передбачено, що право вимоги, що відступається за цим договором

оцінене сторонами в сумі 10 261,97 грн. Таким чином, зазначена сума підлягає

сплаті новому кредитору - ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007 р. між СПД ФО

ОСОБА_4 ("постачальник") та СПД ФО ОСОБА_3 ("покупець")

було укладено Договір поставки   № 11,

відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. постачальник зобов'язався передати, а

покупець прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах визначених цим

договором.

Судом досліджено, що позивач відвантажив відповідачу товар,

відповідно до умов вищезазначеного договору, про що свідчать накладні, наявні в

матеріалах справи. Згідно з п. 6.1. Договору поставки  № 11 від 12.04.2006 р. відповідач

зобов'язався сплатити позивачу грошові кошти за поставлений  товар протягом семи календарних днів з

моменту реалізації товару у розмірі вартості реалізованого товару готівкою.

Однак відповідач в порушення умов зазначеного договору не здійснив оплату за

поставлений товар.  

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед

позивачем складає 8 516,23 грн., яка станом на момент розгляду справи не

погашена. Вона не заперечується відповідачем, про що свідчить Акт звірки

взаєморозрахунків станом на 28.03.2007 р., підписаний обома сторонами.

Позивач, 07.05.2007 р. направив на адресу відповідача претензію

(вих. № 11) з вимогою сплатити суму заборгованості. Зазначена претензія була

залишена відповідачем без відповіді та задоволення, ніяких дій щодо погашення

заборгованості відповідач не здійснив. 

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо

у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей  строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що

позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 516,23

грн. вбачається судом обґрунтованою, доведеною документально, в зв'язку з чим

вона підлягає задоволенню, а вказана сума заборгованості стягненню з

відповідача на користь позивача.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 ЦК

України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата

неустойки.

Пунктом 8.4. Договору поставки № 11 від 12.04.2007 р. передбачено,

що відповідач за порушення обов'язку, визначеного у п. 6.1 цього договору за

вимогою позивача зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної

облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України

"Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до

уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін,

встановлений договором  позовні вимоги в

частині стягнення пені в сумі 745,74 грн. відповідають вимогам договору та

діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою

користь витрати по сплаті 1 000,00 грн. грн. за послуги адвоката. Як вбачається

з матеріалів справи, 29.01.2007 р. між 

СПД ФО ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання

юридичної допомоги: оформлення та проведення правового аналізу матеріалів,

підготовка процесуальних документів, надання консультацій, довідок щодо

діяльності СПД ФО ОСОБА_4  Відповідно до

вказаного договору адвокат отримав від СПД ФО ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 1

000,00 грн., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера № 29/01

від 29.01.2007 р.

Відповідно до ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в 

якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити  

на   користь   другої 

сторони (кредитора) певну дію (передати 

майно,  виконати  роботу, 

надати послугу,  сплатити  гроші 

тощо) або утриматися від певної дії, 

а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, 

встановлених статтею 11 цього Кодексу. Заміна кредитора в зобов'язанні

відбувається в тому числі й переданням іншій особі  своїх прав 

за правочином.  Відповідно д ст.

514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у

зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,

якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідача, СПД ФО ОСОБА_3, існувало зобов'язання перед СПД ФО

ОСОБА_4 щодо оплати вартості отриманого товару, проте умови договору № 11 від

12.04.2006 р. не передбачають відшкодування стороні послуг правового характеру.

Сам позивач не надав суду доказів щодо понесення ним витрат правового

характеру. 

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача 1

000,00 грн. витрат на юридичне обслуговування не підлягає задоволенню, як

необґрунтована.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача підлягають

частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету

Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. слід

покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85 ГПК України, -    

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити.

В позові відмовити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код ЄДПРОУ НОМЕР_2) - суму

заборгованості у розмірі 8 516,23 грн., суму пені у розмірі 745,74 грн., суму

держмита у розмірі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 04 грудня 2007 р.  

Суддя                                                                                           

Калініченко Н.В.