Ухвала

від 17.09.2024 по справі 600/4155/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченіадміністративного позову

17 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4155/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним рішення, дій та скасування наказу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації солдата запасу ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 657 від 09.09.2024 щодо призову на військову службу під час мобілізації солдата запасу ОСОБА_1 .

Одночасно в позові позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд: зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 657 від 09.09.2024 щодо призову на військову службу під час мобілізації солдата запасу ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

В обґрунтування заяви позивач вказував, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем без врахування наказу Мінекономіки від 07.02.2024 № 3342 Про бронювання військовозобов`язаних за ПрАТ Агрохолдинг Авангард, згідно з яким йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 07.08.2024.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 516 від 05.07.2024 зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 642 від 04.06.2024, строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці.

Враховуючи вищенаведене, на переконання позивача, прийняття наказу про призов його на військову службу під час мобілізації начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , є протиправним та підлягає скасуванню.

Позивач вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вищенаведеного наказу призведе до унеможливлення відновлення порушених прав позивача та продовження вчинення протиправних дій відносно нього.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10. ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, ст. 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.

У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, обов`язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є протиправність рішення та дій відповідачів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, а також наказу № 657 від 09.09.2024 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.

Позивач у клопотанні про забезпечення позову посилається на те, що не зважаючи на існуючу у нього відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_4 видано наказ № 657 від 09.09.2024 про його призов на військову службу під час мобілізації.

Відтак, у клопотанні про забезпечення позову позивач просить зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 657 від 09.09.2024 щодо призову на військову службу під час мобілізації позивача, до завершення розгляду даної справи судом та набрання рішення суду законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працює на посаді водія автотранспортних засобів бригади доставки готової продукції с. Гуменці філії Птахофабрика Авіс приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард з 10.02.2023 по теперішній час.

Відповідно до Витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного (Додаток 3 до Порядку), військовозобов`язаному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до наказу Мінекономіки №3342 від 07.02.2024 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 07.08.2024.

Листом №102 від 21.02.2024 філією Птахофабрика Авіс ПрАТ Агрохолдинг Авангард до ІНФОРМАЦІЯ_6 подано Повідомлення про бронювання військовозобов`язаних та список заброньованих військовозобов`язаних, серед яких ОСОБА_1 .

Згідно Витягу № 333211-12062024 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про надання бронювання ОСОБА_1 строком на шість місяців до 07.06.2024.

Згідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 , останній обліковується у ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Листом №482 від 30.08.2024 філією ІНФОРМАЦІЯ_8 ПрАТ Агрохолдинг Авангард до ІНФОРМАЦІЯ_9 подано список працівників, яким продовжено строк дії відстрочки від призову до 07.11.2024.

Відповідно даних із мобільного застосунку Резерв+ щодо позивача станом на 11.09.2024, останній заброньований до 07.11.2024 та обліковується у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Листом № 502 від 11.09.2024 філією ІНФОРМАЦІЯ_8 ПрАТ Агрохолдинг Авангард до ІНФОРМАЦІЯ_1 подано копію наказу Міністерства економіки України № 3342 від 07.02.2024 та Повідомлення про бронювання військовозобов`язаного ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач у позовній заяві, 09.09.2024 йому була оформлена довідка військово - лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_10 , відповідно до якої він визнаний придатним до військової служби під час мобілізації.

09.09.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано наказ № 657 про призов на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 солдата запасу ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, підставою для вжиття заходів для забезпечення позову є незгода позивача з оскаржуваними рішеннями та діями щодо призову його на військову службу під час мобілізації.

Разом з цим, обґрунтування вимог позивача щодо невідповідності оскаржуваних дій та рішень відповідачів вимогам чинного законодавства становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи по суті.

Дослідивши клопотання про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви. Зокрема, долучені позивачем докази до клопотання про забезпечення позову є фактично доказами в обґрунтування позовних вимог в частині протиправності оскаржуваних дій, у зв`язку з чим, підлягають дослідженню та оцінці судом в межах розгляду справи по суті.

Відтак, оцінка доказів правомірності оскаржуваних дій та рішень відповідачів, в т.ч. наказу № 657 від 09.09.2024, буде надано під час розгляду справи по суті.

Суд відзначає, що забезпечуючи такий позов до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи позовні вимоги, з якими звернувся позивач, суд зауважує, що забезпечення позову у визначений ним спосіб буде фактично вирішенням справи по суті до прийняття рішення у даній справі, без з`ясування фактичних обставин справи, без оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних доказів y їх сукупності.

На переконання суду, застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного наказу відповідачу, який є предметом розгляду в даній справі є необґрунтованим, оскільки такі обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Разом з тим, спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті, що є неприпустимим.

Отже, наведені позивачем обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.

Водночас, сама лише незгода позивача із рішенням та діями суб`єктів владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Факт протиправності дій та рішень відповідачів, а також факт наявності порушення прав останнього, потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справ № 800/521/17 зазначила: "позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжую правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин".

Водночас в заяві про забезпечення позову позивач жодним чином не обґрунтував наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував та не надав доказів загрози завдання йому шкоди.

При цьому, суд зазначає, що ч. 3 ст. 151 КАС України доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Відтак забезпечення позову шляхом покладення на відповідача обов`язку, який полягає у зупиненні виконання наказу (розпорядження) начальника ТЦС та СП, не відповідає вимогам КАС України, адже такий наказ відданий в умовах воєнного стану.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Представником позивача також не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.

Таким чином, зміст клопотання про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що з наданих до суду матеріалів не випливає наявності реальної загрози правам та інтересам позивача, оскільки наведені ним доводи не підтверджені належними доказами, та, в будь-якому випадку, підлягають дослідженню під час розгляду адміністративної справи по суті позовних вимог із дослідженням наданих сторонами доказів.

Судом встановлено, що фактично представник позивача аргументуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову посилається на протиправність рішення стосовно позивача, якому надано право на відстрочку від призову на військову службу.

В даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі № 826/16509/18, а саме, щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, та попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому, застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Суд зауважує, що підстави вважати, що рішення та дії, які оскаржуються позивачем, має очевидні ознаки протиправності, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають з`ясуванню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.

З урахуванням наведеного, оцінюючи доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням їх розумності і обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, та враховуючи відсутність відповідних доказів, які б могли свідчити про наявність порушеного права, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 293, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький