Постанова

від 17.09.2024 по справі 520/34576/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р. Справа № 520/34576/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., м. Харків, по справі № 520/34576/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ", звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України № 1320 від 22.05.23 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ", шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.05.2023 до Реєстру платників податку на додану вартість;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 13 059 765,50 грн, станом на 22.05.2023 реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначив, що неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з квітня 2022 року по березень 2023 року відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок збройної агресії і впровадження воєнного стану, тобто з незалежних від позивача обставин.

Відповідча подав відзив, в якому він наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "РЕСОЛВ" зареєстровано 11.02.2015 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи та присвоєно код за ЄДРПОУ 39636014.

Починаючи з 01.05.2015 року ТОВ "РЕСОЛВ" є платником податку на додану вартість.

В адміністративному позові позивач зазначив, що 21.11.2023 року у відповідь на адвокатський запит отримано копію рішення № 1323 від 22.05.23 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ" та копію довідки №1226/20-40- 04-04-18 від 22.05.2023 з реєстром податкових накладних.

Відповідно до рішення № 1320 від 22.05.23 року комісія у складі в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області встановила, що ТОВ "РЕСОЛВ" протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/ придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Вважаючи вказане рішення протиправним, ТОВ звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для прийняття ГУ ДПС оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 22.05.2023 №1226/20-40- 04-04-18, про результати аналізу даних щодо подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Процедура анулювання реєстрації платника податку на додану вартість регулюється розділом V ПК України та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130.

Згідно із пунктом 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4,5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Постановою КМУ від 14.11.2014р. №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом «г» п.5.1. Положення №1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.2 Положення №1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення №1130 визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 ПК України можливе за умов неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

При цьому, такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі №820/2294/16, від 16.04.2020 року у справі №826/876/17.

Разом з тим, конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.11.2022р. у справі №380/8687/20.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття ГУ ДПС оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стала довідка від 22.05.2023 №1226/20-40- 04-04-18, про результати аналізу даних щодо подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців.

Тобто, підтверджуючим документом для прийняття контролюючим органом рішення від 22.05.23 № 1323 про анулювання реєстрації у даному випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Як вбачається із вказаної довідки контролюючого органу, позивачем не подавались декларації з ПДВ за період з квітня 2022 року по березень 2023 року (включно). При цьому, позивачем вказаний факт не заперечується.

Апелянт посилається на те, що неподання ТОВ декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців з квітня 2022 року по березень 2023 року відбулося не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок збройної агресії і впровадження воєнного стану, тобто з незалежних від позивача обставин.

Проте, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки формальне посилання на воєнний стан не є поважною причиною для порушення порядку подання податкової звітності.

В свою чергу, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, який застосовується з 27 травня 2022 року, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Згідно з п.п. 69.11 ст. 69 ПК України платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак позивач заяви щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків до контролюючого органу не подавав, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене суд уважає доводи позивача безпідставними та такими, що не спростовують правомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з урахуванням приписів ст. 184 ПКУ та Положення №1130, у ГУ ДПС були наявні підстави для прийняття рішення від 22.05.23 № 1320 "Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість" ТОВ "РЕСОЛВ", а отже рішення є правомірним, та таким, що прийняте з дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/34576/23 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСОЛВ" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 по справі № 520/34576/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко