Постанова

від 17.09.2024 по справі 440/3657/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р. Справа № 440/3657/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, м. Полтава, по справі № 440/3657/24

за позовом Селянського (фермерського) господарства «Дослідне»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство «Дослідне», звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість за № 10639242/32364537 від 28.02.2024.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 задоволено позов.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість за № 10639242/32364537 від 28.02.2024.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Дослідне" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що Селянське (фермерське) господарство «Дослідне» подано на реєстрацію податкові накладні на реалізацію цукру (код УКТ ЗЕД 1701991000) вагою 176 тон на загальну суму ПДВ 394, 2 тис. грн. підприємствам: ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС СИНТЕЗ", яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 15.02.2024, на суму НДВ 236, 5 тис. грн. ПП "ФІРМА АГРОТОРГ", яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 05.01.2024, на суму ПДВ 157, 7 тис грн. Крім того, посилаючись на приписи ст. 74 ПК України та п. 44 Порядку № 1165, стверджує, що використання Комісією даних з автоматизованих інформаційних систем, а також податкової інформації при прийнятті оскаржуваного рішення від 28.09.2023 не суперечить нормам ПК України та Порядку № 1165.

З урахуванням викладеного, відповідач стверджує, що діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, а, отже, винесене рішення Комісії ГУ ДПС у Полтавській області № 10639242/32364537 від 28.02.2024 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є правомірним.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначив, що розмір задоволених Полтавським окружним адміністративним судом витрат на професійну правничу допомогу, а саме 5000,00 грн. є неспіврозмірним із складністю справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СФГ "Дослідне" (код ЄДРПОУ 32364537) зареєстровано як юридична особа 22.01.2003 номер запису 15791200000000172 та є платником ПДВ (а.с. 16-21).

Основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до змісту Витягу з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2024 № 43 (а.с. 126-128): "... що в ході моніторингу поданих платниками податків на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування відділ прогнозу, аналізу та звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків встановлено, що СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "ДОСЛІДНЕ" (32364537) подано на реєстрацію податкові накладні па реалізацію цукру (код УКГ ЗЕД 1701991000) вагою 176 тон па загальну суму НДВ 394,2 тис. гри. підприємствам: ТОВ "АЕРОКОМПЛЕКС СИНТЕЗ" (45093417, 2032), яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 15.02.2024, на суму ПДВ 236,5 тис. гри. 1111 "ФІРМА АІ`РОТОРІ " (37464884, 2655), яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 05.01.2024. на суму ПДВ 1 57.7 тис. і рн.

За результатами оперативного аналізу наявної в органах ДІІЄ податкової інформації щодо господарської діяльності С(Ф)Е "ДОСЛІДНЕ" (32364537) встановлено, що основний вид діяльності підприємства вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, серед видів діяльності - виробництво цукру. Платник ПДВ з 10.03.2003. Статутний фонд становить 8 000 тис. гри.

С(Ф)Г "ДОСЛІДНЕ" мас статус платника єдиного податку 4 групи, згідно відомостей про наявність земельних ділянок в обробітку перебуває 2 362.59 га ріллі.

Згідно повідомленням за формою № 20-01111 задекларовано 5 автомобілів. З автопричепа, 2 бочки, земельну ділянку, 6 од. колісної техніки для всіх видів робіт (у т.ч. комбайн), офіс, свердловину, склад, трактор.

Відповідно до звіту за формою 4-ДФ у грудні 2023 року кількість найманих працівників 34 особи, середня заробітна плата - 1666,35 гри.

За 2024 рік сплачено ПДФО (за найманих) 165.6 тис. гри. І ІДФО (із доходів платника податку інших ніж) - 498,0 тис. гри, військовий збір 73.5 тис. гри. орендна плата з юр. осіб - 124.4 тис. гри, єдподат з с/г товаровир - 173,2 тис. грн, ск-лої п-ток 0,8 тис. гри. надходження від розміщення відходів - 0,1 тис. грн. плата за ліцензій па право зберігання пального - 0,8 тис. грн, ЕСВ - 199,1 тис. гри.

Податкові декларації з податку па додану вартість за 2023 рік подані, відповідно до яких задекларовано до сплати в бюджет: за дванадцять місяців 2023 року 4 5/9,1 тис. грн... (податкова ефективність за 2023 рік 4,25%): у грудні 2023 року задекларовано від`ємне значення 763.2 тне. гри. За січень 2024 року задекларовано від`ємне значення 187.5 тис. гри.

Ліміт в ЄЕА ПДВ етапом на 28.02.2.024 становить 1112,2 тис. грн. Поновлення електронного рахунку ІІДВ грошовими коштами у 2023 році - 3 568.0 тис. гри., у 2024 році - відсутнє.

Згідно ЄРПН, Є(Ф)Г "ДОСЛІДНЕ" придбає послуги ДКПП 10.81.9 роботи субпідрядні як частина виробництва цукру та реалізує цукор (УК І ЗЕД 1/01991000) на ризикових контрагентів, а саме: 31.01.2024 - 28.02.2024 на ПП "Фірма Агроторг"; 28.02.2024 на ТОВ "Агрокомплекс синтез".

Згідно Журналу обліку таблиць даних платників податку підсистеми "Робота Комісії" ІКС "Податковий блок" підприємство має 5 діючих ТПП, з яких одна ТПП від 02.06.2021 № 9144346167 на цукор.

За результатами обговорення доведеної інформації, члени комісії врахували факт реалізації цукру ризиковим платникам податків та прийняли рішення про доцільність скасування Таблиці даних платника податку, врахованої раніше згідно рішення комісії".

28.02.2024 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення № 10639242/32364537 про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 02.06.2021 № 9144346167, врахованої згідно рішення комісії від 04.06.2021 № 2732680/32364537, оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій з 31.01.2024 по 28.02.2024 - 05.01.2024 платника податку включено до ризикових; з 28.02.2024 по 28.02.2024 - 15.02.2024 платника податку включено до ризикових (а.с. 22).

Не погодившись з рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість № 10639242/32364537 від 28.02.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням контролюючого органа про відмову в урахуванні Таблиці даних платника податку на додану вартість № 10639242/32364537 від 28.02.2024 прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

У Порядку №1165 визначено, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (абз. 7 п. 2 Порядку).

Пунктом 12 Порядку №1165 передбачено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

Згідно з пунктом 13 Порядку №1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п.14 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1165 таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Згідно з пунктом 16 Порядку №1165 комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

Пунктом 17 Порядку №1165 визначено, що у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД / ДКПП / умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 18 Порядку №1165 передбачено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників Р та Р, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: Р >0,02, Р

Відповідно до пункту 19 Порядку №1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 - 5 додатка 1;

до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що в першу чергу, при розгляді поданої таблиці платника податку на додану вартість комісія регіонального рівня повинна перевірити її на відповідність умовам щодо автоматичного врахування, передбачених пунктом 18 Порядку № 1165 і у випадку відповідності умовах здійснити автоматичне врахування поданої таблиці. У випадку її невідповідності умовам визначеним в пункті 18 Порядку № 1165 (які передбачають автоматичне врахування таблиці), продовжити її розгляд щодо її відповідності іншим вимогам Порядку № 1165 та прийняти відповідне рішення про врахування або неврахування поданої таблиці. У випадку врахування поданої таблиці платника податків, в тому числі в автоматичному режимі, комісія центрального рівня може прийняти рішення про неврахування поданої таблиці платника податку, в порядку визначеному пунктом 19 Порядку № 1165 з винесенням рішення згідно з додатком № 7 до Порядку № 1165.

Судовим розглядом встановлено, що за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органу 02.06.2021 № 9144346167, Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Дослідне", врахованої згідно рішення від 04.06.2021 № 2733680/32364537.

Підставою для прийняття Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення № 106639242/32364537 від 28.02.2024 слугувало те, що в ході моніторингу поданих платниками податків на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування відділ прогнозу, аналізу та звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків встановлено, що СФГ "ДОСЛІДНЕ" подано на реєстрацію податкові накладні па реалізацію цукру (код УКГ ЗЕД 1701991000) вагою 176 тон па загальну суму НДВ 394,2 тис. гри. підприємствам: ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС СИНТЕЗ" (45093417, 2032), яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 15.02.2024 та ПП "ФІРМА АГРОТОРГ" (37464884, 2655), яке перебуває в переліку ризикових платників податків з 05.01.2024.

Вищевказане підтверджується Витягом з протоколу засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2024 № 43.

Однак, за вимогами пункту 19 Порядку № 1165 Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до рішення про задоволення скарги щодо рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, що надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі, з дотриманням вимог Кодексу, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", якщо стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1 - 5 додатка 1.

У даному випадку Комісією прийнято рішення не у зв`язку із відповідністю платника податку - СФГ "Дослідне" критеріям ризиковості платника податку, а у зв`язку із перебуванням його контрагентів - ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС СИНТЕЗ" та ПП "ФІРМА АГРОТОРГ" в переліку ризикових платників податків з 15.02.2024 та 05.01.2024 відповідно, що не узгоджується із вимогами пункту 19 Порядку № 1165.

Варто також зазначити, що зі змісту рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.02.2024 № 10639242/32364537 слідує, що причиною неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість СФГ "Дослідне" стала наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Тобто, не зважаючи на приписи пункту 19 Порядку №1165 оскаржуване рішення не містить посилань ані на прийняття відносно платника податку рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, ані на надходження до контролюючого органу податкової інформації щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.

Колегія суддів зауважує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено яка саме інформація в таблиці даних платника податку на додану вартість, яка врахована, є недостовірною інформацією та свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, а також не вказано на підставі якої податкової інформації зроблено такий висновок.

Крім того, Порядок №1165 не визначає такої правової підстави для прийняття рішення про неврахування таблиці даних, як наявність відносно контрагента суб`єкта господарювання рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника.

Отже, саме по собі включення ТОВ "АГРОКОМПЛЕКС СИНТЕЗ" та ПП "ФІРМА АГРОТОРГ", з яким позивач проводив господарські операції, до переліку платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, не може автоматично нести негативні наслідки для позивача та бути безумовною підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Поряд з цим, за визначенням підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Статтею 16 Закону України "Про інформацію" передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з пунктом 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в оскаржуваному рішенні відповідачем вказано загальну причину неврахування таблиці даних платника податку та не конкретизовано, яка податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, є у контролюючого органу. Тобто оспорюване рішення не містить посилання на відомості і дані, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

При цьому, на переконання суду, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні КАС України. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Верховний Суд в постанові від 04.06.2020 у справі №340/422/19 (№К/9901/33095/19) зазначив, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №160/93/19 (№К/9901/25783/19).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином саме відповідач повинен довести правомірність своїх рішень про неврахування даних платника податку на додану вартість.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлені обставини свідчать про протиправність оскаржуваного рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 28.02.2024 № 10639242/32364537, як таких, що прийняті відповідачем з порушеннями положень Порядку № 1165, без належного обґрунтування.

За сукупності викладених обставин, позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано копію договору № 100/32364537 про надання правової допомоги від 04.03.2024, копію акта приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 03-2024/32364537 від 22.03.2024 та платіжну інструкцію № 967 від 25.03.2024 на суму 20000 грн.

Відповідно до п. 3 Договору про надання правової допомоги від 04.03.2024 № 100/32364537 ціна надання правової допомоги адвоката встановлюється у рахунках на оплату відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Орієнтовна ціна послуг складає 20000 грн.

Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку Селянського (фермерського) господарства "Дослідне" у розмірі 20 000,00 грн. підтверджено належними доказами.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що співмірною є сума 5000 (п`ять тисяч) грн. для відшкодування витрат на правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

При вирішенні заяви позивача судом першої інстанції було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвокатів із складністю справи та наданих адвокатами послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України. Суд першої інстанції навів мотиви, з яких він виходив при частковому задоволенні заяви, й такі заявником апеляційної скарги не спростовані.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 по справі № 440/3657/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 по справі № 440/3657/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва