КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погодженого прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на предмети виявлені та вилучені у ході обшуку від 18.12.2023, а саме: 445 (чотириста сорок п`ять) колод породи «Ялина» різного діаметру, 188 (сто вісімдесят вісім) колод породи «Бук» різного діаметру, 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) колод породи «Сосна» різного діаметру; 2 (дві) колоди породи «Береза» різного діаметру, 3 колоди породи «Бук» різного діаметру, 861 (вісімсот шістдесят одна) колода породи «Ялина», з метою збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даного майна.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року, у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Зазначає про те, що обшуки від 18-19.12.2023 проводились без відповідного дозволу слідчого судді на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України.
Також адвокат в своїй апеляційній скарзі звертає увагу на невідповідність кількості вилученого лісоматеріалу згідно акту прийому-передачі речових доказів на відповідальне зберігання у кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.12.2023, протоколу обшуку і ухвали слідчого судді.
Загальна кількість вилученого лісоматеріалу становить (1085 об`єктів), що підтверджується актом прийому-передачі на відповідальне зберігання від 19.12.2023, протоколом обшуку від 18-19.12.2023, а в оскаржуваній ухвалі арештованого лісоматеріалу загальною кількістю (1758 об`єктів, одиниць), що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та є підставою для скасування судового рішення.
Вищезазначене майно належить ФОП ОСОБА_9 , на підставі договору купівлі-продажу, оригінали яких були вилучені під час обшуків 18-19.12.2023 та зазначені у п. 9 протоколу обшуку, актами приймання-передачі виконаних робіт. Однак, сторона обвинувачення не надала до суду копій вилучених оригіналів документів, що підтверджують законне придбання лісоматеріалу ФОП « ОСОБА_6 », приховала їх, чим ввела в оману слідчого суддю, що призвело до накладення незаконного арешту.
На думку апелянта, ФОП ОСОБА_6 такими діями органу досудового розслідування та судом першої інстанції несе не пропорційний та неправомірний тягар через позбавлення вільного володіння та користування своєю власністю. Задоволенням клопотання про накладення арешту на майно, судом першої інстанції не дотримано балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи.
Вилучені документи та лісоматеріали не є та не можуть бути у даному кримінальному провадженні ні знаряддям вчинення злочину, ні майном, здобутим у результаті його вчинення, оскільки всі підтверджуючі документи щодо законності його придбання знаходяться у розпорядженні органу досудового розслідування тривалий час.
Всі вилучені договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі виконаних робіт, оригінали розпоряджень на відпуск деревини за 2023 рік, оригінали відомостей укладені правомірно, відповідно до вимог цивільно-правового законодавства, оплатно та не скасовані у порядку, передбаченому законом.
ФОП ОСОБА_6 , як і його співробітники не мають жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні (чи в будь-якому іншому кримінальному-провадженні), до того ж з диспозиції розслідуваних статей кримінального закону, юридична особа її суб`єктом бути не може.
Окрім цього, з моменту вилучення 18-19.12.2023 лісоматеріал псується, втрачає свою цінність, власник несе збитки, через безпідставне обмеження його у праві власності та таке обмеження є грубим втручанням у підприємницьку діяльність.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржувана ухвала постановлена без участі власника майна чи його представника, копія оскаржуваного рішення не отримувалась, а тому просить поновити строк на оскарження.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України і її апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000001950 від 19.10.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 від 19.12.2023 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023 речовим доказом.
Клопотання про арешт майна подане у зв`язку з необхідністю збереження речових доказів, тобто з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язкові вимоги, яким має відповідати клопотання про арешт майна і перевірку відповідності клопотання вказаним вимогам покладено на слідчого суддю. Серед таких вимог згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, зокрема, є те, що в клопотанні про арешт майна має бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження в тому числі предмети що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Наведені слідчим у клопотанні про арешт майна підстави, у зв`язку з якими майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не можуть бути визнані достатніми для висновку, що це майно є речовим доказом, оскільки, згідно положень ст. 171 КПК України, наведені у клопотанні обставини мають бути доведені доказами, доданими до клопотання.
З огляду на те, що вказане майно виявлене та вилучене у ході обшуку від 18.12.2023, а саме: 445 (чотириста сорок п`ять) колод породи «Ялина» різного діаметру, 188 (сто вісімдесят вісім) колод породи «Бук» різного діаметру, 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) колод породи «Сосна» різного діаметру; 2 (дві) колоди породи «Береза» різного діаметру, 3 колоди породи «Бук» різного діаметру, 861 (вісімсот шістдесят одна) колода породи «Ялина», лише формально визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, без зазначення яким критеріям, визначеним ст. 98 КПК України воно відповідає, правові підстави для накладення арешту на це майно були відсутні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що існування правової підстави для арешту вказаного майна не підтверджується відповідними доказами і саме тому на вищезазначене майно, не може бути накладено арешт без наявності на це законних підстав.
Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді арешт на майно накладено і з підстав, визначених п. 4 ч. 2 ст. 170, ч. 6 ст. 170 КПК України.
Однак, відповідно до даного клопотання, орган досудового розслідування визначив мету арешту майна - збереження речових доказів, відтак, слідчий суддя вийшов за рамки внесеного на розгляд клопотання.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого в накладенні арешту на майно, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ФОП ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 березня 2024 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погодженого прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на предмети виявлені та вилучені у ході обшуку від 18.12.2023, а саме: 445 (чотириста сорок п`ять) колод породи «Ялина» різного діаметру, 188 (сто вісімдесят вісім) колод породи «Бук» різного діаметру, 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) колод породи «Сосна» різного діаметру; 2 (дві) колоди породи «Береза» різного діаметру, 3 колоди породи «Бук» різного діаметру, 861 (вісімсот шістдесят одна) колода породи «Ялина», з метою збереження речових доказів із забороною користування та розпорядження даного майна, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_7 , погодженого прокурором першого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами центрального апарату Національної поліції України Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт майна виявленого та вилученого у ході обшуку від 18.12.2023, а саме: 445 (чотириста сорок п`ять) колод породи «Ялина» різного діаметру, 188 (сто вісімдесят вісім) колод породи «Бук» різного діаметру, 259 (двісті п`ятдесят дев`ять) колод породи «Сосна» різного діаметру; 2 (дві) колоди породи «Береза» різного діаметру, 3 колоди породи «Бук» різного діаметру, 861 (вісімсот шістдесят одна) колода породи «Ялина», із забороною користування та розпорядження даним майном, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/4333/2024 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 757/10329/24-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121672916 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні