Постанова

від 16.09.2024 по справі 140/43/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/43/24 пров. № А/857/15317/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі №140/43/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03.01.2024 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000651/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000655/1 від 31.10.2023 року, №UA205140/2023/000656/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000689/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000690/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000701/1 від 28.11.2023 року.

Позов обґрунтовує тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару (транспортних засобів марки: RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 ; RENAULT TRAF1C, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 ; VOLKSWAGEN PASSAT SW, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 ; RENAULT TRAFIC, номер кузова (шасі, / рами) - НОМЕР_4 ; RENAULT MEGANE ESTATE, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 ; RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_6 ) позивач подав до Волинської митниці митні декларації (МД) №23UA205140089307U9 від 25.10.2023 року, №23UA205140091166U5 від 31.10.2023 року, №23UA205140091167U4 від 31.10.2023 року, №23UA205140097824U1 від 21.11.2023 року, №23UA205140097826U0 від 21.11.2023 року, №23UA205140099577U7 від 27.11.2023 року в яких було зазначено фактурну вартість товару та визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту). Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000651/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000655/1 від 31.10.2023 року, №UA205140/2023/000656/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000689/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000690/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000701/1 від 28.11.2023 року, визначивши митну вартість товару за резервним методом. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності. Позивач не погоджується із такими рішеннями та зазначає, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України (МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині 3 статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв`язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом). При цьому, відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000651/1 від 26.10.2023 року, № UA205140/2023/000655/1 від 31.10.2023 року, № UA205140/2023/000656/1 від 26.10.2023 року, № UA205140/2023/000689/1 від 22.11.2023 року, № UA205140/2023/000690/1 від 22.11.2023 року, № UA205140/2023/000701/1 від 28.11.2023 року. Стягнуто з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2789,43 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18000,00 грн та витрати, пов`язані із залученням перекладача в розмірі 12500,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності. На пропозицію митного органу про надання додаткових документів декларант повідомив листами №22/11/2023 від 22.11.2023, №26/10/2023 від 26.10.2023, №28/11/2023 від 28.11.2023, №31/10/2023 від 31.10.2023 про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статті 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу щодо вартості товарів. З урахуванням наведеного вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є таким, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим. Крім того, зазначає, що розмір витрат на професійну правову допомогу, визначений рішенням Волинського окружного адміністративного суду є завищеним та підлягає зменшенню. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

08.07.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому, подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас, підтверджували числові значення митної вартості товару. Також, вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

31.08.2023 між компанією ARIDA SALON AUTO (продавець) та ТОВ «ВІКТОРІЯ ЛІДЕР ГРУП» (покупець) укладено контракт №31-08, за умовами якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його на умовах договору на умовах СІР-Київ, Луцьк, Рівне, ОРТ-Луцьк, DAP-Луцьк, Рівне, Дубно, Городок, Володимир-Волинський, Ковель, Житомир, Мукачево, Старовойтове CIF м. Чорноморськ, Одеса згідно з інвойсом на кожну поставку.

Товар згідно з цим Контрактом постачається партіями. Перелік найменувань кожного виду товару у партії товару, одиниця виміру кожного виду товару, ціна за одиницю, найменування кожного виду товару у партії товару, вартість кожного виду товару та всієї партії товару, кількість кожного виду товару у партії товару, вказується в інвойсах за одиницю товару.

Покупець має оплатити поставлений товар в Євро, в терміни визначені продавцем, в безготівковій формі на банківський рахунок продавця згідно виставленого рахунку-фактури. Покупець оплачує вартість товару шляхом переказу валютних коштів на банківський рахунок продавця. Перерахунок валюти проводиться за курсом НБУ на день оплати за товар згідно з контрактом. Ціна товару включає вартість доставки та розвантаження. За погодженням сторін можливі такі види оплати: передоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати (пункти 1.1, 1.3, 2.1, 2.4, 3.1, 3.2 Контракту).

На виконання умов вказаного контракту компанією «ARIDA SALON AUTO» складено рахунок-фактуру (інвойс) від 18.10.2023 №VO 036/10/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 , за ціною 5660,00 Євро.

31.10.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 позивач подав до Волинської митниці МД № 23UA205140091166U5. Фактурна вартість імпортованого товару становить 5660,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 218 263,18 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; інвойс від 18.10.2023 № VO036/l0/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 18.10.2023; сертифікат походження товару № PL/MH/AV0008279; свідоцтво про реєстрацію 2019BS22978; експертну довідку від 30.10.2023 №10649/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар. В свою чергу, банківський платіжний документ не подано до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу VO 036/10/2023 від 18.10.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 12.04.2019 зазначений інший власник ICARE LEAN.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію декларації країни відправлення; платіжні документи.

Декларантом позивача було подано платіжний документ №204 від 30.10.2023 та листом від 31.10.2023 №31/10/2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 31.10.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/007173 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000655/1, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/19826 від 06.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140091558U8 від 31.10.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Також, на виконання умов вказаного контракту компанією «ARIDA SALON AUTO» складено рахунок-фактуру (інвойс) від 27.10.2023 №VO 060/10/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT TRAF1C, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 , за ціною 6080,00 Євро.

31.10.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT TRAF1C, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_2 позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140091167U4. Фактурна вартість імпортованого товару становить 6080,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 234 459,39 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; інвойс від 27.10.2023 № УО060/10/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 27.10.2023; сертифікат походження товару № PL/MH/AV0008281; свідоцтво про реєстрацію 2019АЕ31357; експертну довідку від 29.10.2023 №10575/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар. В свою чергу, банківський платіжний документ не подано до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №VO 060/10/2023 від 27.10.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 16.01.2019 зазначений інший власник CHUBB FRANCE.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію декларації країни відправлення; платіжні документи.

Декларантом позивача було подано платіжний документ №195 від 31.10.2023 та листом від 31.10.2023 №31/10/2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 31.10.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/007174 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000656/1, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/21439 від 23.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140091559U7 від 31.10.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Крім того, на виконання умов вказаного контракту компанією «ARIDA SALON AUTO» складено рахунок-фактуру (інвойс) від 16.11.2023 №VO 027/11/2023 на продаж транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT SW, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 , за ціною 5410,00 Євро.

21.11.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки VOLKSWAGEN PASSAT SW, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_3 позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140097824U1. Фактурна вартість імпортованого товару становить 5410,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 213146,43 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; інвойс від 16.11.2023 №VO027/l 1/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 16.11.2023; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008432; свідоцтво про реєстрацію 2019АА98852; декларацію країни відправлення №23PL412020E1460247; платіжну інструкцію від 09.11.2023 №229; експертну довідку від 19.11.2023 №11377/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL412020E1460247 від 17.11.2023 - 24260 не відповідає ціні товару 5410 EUR, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 027/11/2023 від 16.11.2023; в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; в платіжному документі №229 від 09.11.2023 в гр.70 зазначений інвойс 509/2023 від 06.11.2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №VO 027/11/2023 від 16.11.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_9 від 04.01.2019 зазначений інший власник ARVAL SERVICE LEASE.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Декларантом позивача листом №22/11/2023 від 22.11.2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 22.11.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033396 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000689/2, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД 9000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/019666 від 15.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140098163U3 від 23.11.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Згідно контракту від 31.08.2023 №31-08 компанією ARIDA SALON AUTO складено рахунок-фактуру (інвойс) від 16.11.2023 №VO 026/11/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, номер кузова (шасі, / рами) - НОМЕР_4 , за ціною 7120,00 Євро.

21.11.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT TRAFIC, номер кузова (шасі, / рами) - НОМЕР_4 позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140097826U0. Фактурна вартість імпортованого товару становить 7120,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 280518,03 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; інвойс від 16.11.2023 №VO026/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 16.11.2023; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008434; свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 ; декларацію країни відправлення №23PL412020E1460247; платіжну інструкцію від 16.11.2023 №237; експертну довідку від 21.11.2023 №11467/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL412020E1460247 від 17.11.2023 - 31928 не відповідає ціні товару 7120 EUR, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 026/11/2023 від 16.11.2023; в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; в платіжному документі №237 від 16.11.2023 в гр.70 зазначений інвойс 523/2023 від 14.11.2023, який не поданий до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №VO 026/11/2023 від 16.11.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_11 від 05.03.2019 зазначений інший власник ARVAL SERVICE LEASE.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару.

Декларантом позивача листом №22/11/2023 від 22.11.2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 22.11.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033397 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000690/1, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/21439 від 23.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140098164U2 від 22.11.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Відповідно до контракту від 31.08.2023 №31-08 компанією «ARIDA SALON AUTO» складено рахунок-фактуру (інвойс) від 17.11.2023 №VO 032/11/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MEGANE ESTATE, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 , за ціною 6240,00 Євро.

27.11.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT MEGANE ESTATE, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_5 позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140099577U7. Фактурна вартість імпортованого товару становить 6240,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 245593,92 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт від 31.08.2023 №31-08; інвойс від 17.11.2023 №VO 032/11/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 17.11.2023; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008475; свідоцтво про реєстрацію 2022ED50577; декларацію країни відправлення №23PL301010E1674103; платіжну інструкцію від 16.11.2023 №238; експертну довідку від 25.11.2023 №11627/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E1674103 від 23.11.2023-27761 не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі №VO 032/11/2023 від 17.11.2023 - 6240 EUR; в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види оплати: передоплата банківським переказом на рахунок продавця, оплата по факту отримання товару та оплату товару на виплати. Проте, в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар; в платіжному документі №238 від 16.11.2023 в гр.70 зазначений інвойс 521/2023, проте даний документ не поданий до митного оформлення; згідно декларації країни відправлення №23PL301010E1674103 від 23.11.2023 країною відправлення є Польща, декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №VO 032/11/2023 від 17.11.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 05.10.2022 зазначений інший власник SAINT GOB AIN GLASS FRANCE.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; платіжні документи; декларацію країни відправлення Франція.

Декларантом позивача листом №28/11/2023 від 28.11.2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 28.11.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/033472 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000701/2, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 7500 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/20744 від 16.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140099922U8 від 28.11.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

На виконання умов вказаного контракту компанією «ARIDA SALON AUTO» складено рахунок-фактуру (інвойс) від 23.10.2023 №434/2023 на продаж транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_6 , за ціною 13 900,00 Євро.

25.10.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України транспортного засобу марки RENAULT MASTER, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_6 позивач подав до Волинської митниці МД №23UA205140089307U9. Фактурна вартість імпортованого товару становить 13900,00 Євро, що і є його митною вартістю за основним методом (еквівалентно 536777,69 грн.).

Для підтвердження митної вартості транспортного засобу позивачем додано: контракт купівлі-продажу від 06.10.2023 №06/10; інвойс від 23.10.2023 №434/2023; міжнародну товарно-транспортну накладну від 23.10.2023; сертифікат походження товару №PL/MH/AV0008239; свідоцтво про реєстрацію 2021 BF16726; експертну довідку від 25.10.2023 №10443/23.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності: згідно п.3.2 зовнішньоекономічного контракту №06/23 від 06.10.2023 передбачена 100% передоплата, однак платіжні документи не подані до митного оформлення; відповідно до поданого інвойсу №434/2023 від 23.10.2023 продавцем товару (власником) є WEST PARTNERS SP ZO.O., ul. Lwowska 51/409, 22-100 Chelm, однак, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_13 від 16.03.2021 зазначений інший власник OCP REPARTITION2 RUE GALIEN.

Згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, копію декларації країни відправлення; платіжні документи.

Декларантом позивача було подано декларацію країни відправлення 23PL301010E1507493 та листом від 26.10.2023 №26/10/2023 повідомлено, що надано всі можливі документи для визначення митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач 31.10.2023 прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/007108 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000651/1, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: на рівні 11000 Євро за митною декларацією МД №UA204080/2023/19826 від 06.10.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140091558U8 від 31.10.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Згідно з вимогами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, колегія суддів зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема: по МД №23UA205140089307U9 від 25.10.2023 року: рахунок-фактура 434/2023 від 23.10.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 23.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008239 від 23.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 від 16.03.2021; експертна довідка 10443/23 від 25.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 06/23 від 06.10.2023; по МД №23UA205140091166U5 від 31.10.2023 року: рахунок-фактура VO 036/10/2023 від 18.10.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 18.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008279 від 27.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 12.04.2019; експертна довідка 10649/23 від 30.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 31-08 від 31.08.2023; по МД №23UA205140091167U4 від 31.10.2023 року: рахунок-фактура VO 060/10/2023 від 27.10.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 27.10.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008281 від 27.10.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 від 16.01.2019; експертна довідка 10575/23 від 29.10.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 31-08 від 31.08.2023; по МД №23UA205140097824U1 від 21.11.2023 року: рахунок-фактура VO 027/11/2023 від 16.11.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 16.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008432 від 17.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 від 04.01.2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 229 від 09.11.2023; експертна довідка 11377/23 від 19.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 31-08 від 31.08.2023; по МД №23UA205140097826U0 від 21.11.2023 року: рахунок-фактура VO 026/11/2023 16.11.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 16.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008434 від 17.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 05.03.2019; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 237 від 16.11.2023; експертна довідка 11467/23 від 21.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 31-08 від 31.08.2023; по МД №23UA205140099577U7 від 27.11.2023 року: рахунок-фактура VO 032/11/2023 від 17.11.2023; автотранспортна накладна Б/Н від 17.11.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MH/AV 0008475 від 23.11.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 05.10.2022; платіжний документ, що підтверджує вартість товару 238 від 16.11.2023; експертна довідка 11627/23 від 25.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 31-08 від 31.08.2023.

Апеляційний суд вважає, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження митного органу в оскаржуваних рішеннях від 22.11.2023 №UA205140/2023/000689/2, від 22.11.2023 №UA205140/2023/000690/1, від 28.11.2023 №UA205140/2023/000701/2, від 26.10.2023 №UA205140/2023/000651/1 про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах, з наступних підстав.

Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також, копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак, у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Декларантом до митної декларації був наданий інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція. У свою чергу, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту. Твердження митного органу про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі) та у декларації країни відправлення, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до контракту від 31.08.2023 №31-08 та контракту купівлі-продажу від 06.10.2023 №06/23 вартість товару визначається в Євро. Згідно з наданими до митного оформлення інвойсами вартість партії товару визначалась в Євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контрактів взагалі не визначалась.

Крім того, експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.

При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість гартованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Щодо доводів апелянта про те, що в п.3.2 контракту від 31.08.2023 №31-08 за домовленістю сторін можливі 3 види плати: передоплата банківським перерахунком на рахунок продавця, оплата по факту тримання товару та оплата товару на виплати, проте в інвойсі відсутня інформація щодо певного виду оплати за оцінюваний товар, колегія суддів вказує на наступне.

Так, в пункті 3.2 Контракту від 31.08.2023 №31-08 вказано, що за погодженням сторін можливі такі види оплати: предоплата за товар банківським переказом на рахунок продавця; оплата за фактом після отримання товару банківським переказом на рахунок продавця; оплата товару на виплати.

Декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару разом з МД від 31.10.2023 №23UA205140091166U5 не було подано банківський платіжний документ, однак на вимогу митного органу, декларантом позивача надавалась платіжна інструкція від 30.10.2023 №204, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 5660,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Master vin 4789 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

Разом з МД від 31.10.2023 №23UA205140091167U4 також не було подано банківський платіжний документ, однак на вимогу митного органу, декларантом позивача надавалась платіжна інструкція від 17.10.2023 №195, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 6080,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Trafic vin 1614 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

У свою чергу, разом МД від 21.11.2023 №231JA205140097824U1 декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 09.11.2023 №229, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 5410,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 Призначення платежу зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за WV Passat vin 2073 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

Разом МД від 21.11.2023 №23UA205140097826U0 декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 16.11.2023 №237, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 7120,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 «Призначення платежу» зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Tratic vin НОМЕР_4 , згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

Крім того, з МД від 27.11.2023 №23UA205140099577U7 декларантом позивача під час митного оформлення імпортованого товару надавалась платіжна інструкція від 16.11.2023 №238, яка підтверджує сплату позивачем контрагенту ARIDA SALON AUTO коштів за товар в сумі 6240,00 Євро. При цьому, у платіжній інструкції, а саме у графі 70 «Призначення платежу» зазначено, що кошти сплачуються як 100% передоплати за Renault Megane Estate vin 71RFB00061337092, згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

Таким чином, на момент здійснення митного оформлення товару у митного органу були наявні документи, які підтверджували факт 100% передоплати позивачем вартості імпортованого товару.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування е ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до \ваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між даними відомостями не можуть бути підставою обгрунтування наявності розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо розбіжностей в платіжних документах, які містять посилання на інвойси, які не подані декларантом позивача до митного оформлення, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, в платіжних інструкціях №204 від 30.10.2023, №195 від 17.10.2023, №229 від 09.11.2023, №237 від 16.11.2023, №238 від 16.11.2023 в графі Призначення платежу була допущена описка щодо посилання на інвойси 478/2023 18102023, 466/2023 10102023, 509/2022 від 06.11.2023, 523/2023 від 14.11.2023, 521/2023, оскільки оплата товару відбулась на підставі договору, а не інвойсу, який з технічних причин, що не залежали від позивача, був виданий пізніше.

У свою чергу, у платіжній інструкції від 30.10.2023 №204 вказано призначення платежу як « 100% передоплати за Renault Master vin 4789 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08». У платіжній інструкції від 17.10.202л №195 вказано призначення платежу як 100% передоплати за Renault Trafic vin 1614 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08. У платіжній інструкції від 09.11.202л .№229 вказано призначення платежу як 100% передоплати за WV Passat vin 2073 (останні чотири цифри vin-коду), згідно з контрактом від 31.08.2023 №31-08.

При цьому, варто зазначити, що пунктом 15 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.08.2008 №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.10.2008 за №910/15601, визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

Порядок №216 не містить обов`язкову вимогу здійснювати посилання саме на рахунок-фактуру чи рахунок-проформу в банківському платіжному документі.

Отже, вказівка у призначенні платежу на контракт та товари, які оплачуються, є достатньою інформацією для виконання банківської операції.

Більше того, у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару і були подані позивачем для митного контролю, за платіжним документом можливо ідентифікувати оплату за оцінюваний товар.

Відтак, вказаний платіжний документ є належним підтвердженням оплати вартості транспортного засобу.

Також, суд вважає безпідставними твердження апелянта про наявність розбіжностей щодо продавця товару, що містяться в інвойсі та в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з огляду на наступне.

Так, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що згідно інвойсу №VO036/10/2023 від 18.10.2023 продавцем товару (власником) є «ARIDA SALON AUTO» 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 від 12.04.2019 власником транспортного засобу є EST ТЕ PROPRIETAIRE DU VEHICULE TCARE LEAN, згідно інвойсу №VO060/10/2023 від 27.10.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 від 16.01.2019 власником транспортного засобу є EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE CHUBB FRANCE, згідно інвойсу №VO027/11/2023 від 16.11.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, a згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_15 від 04.01.2019 власником транспортного засобу є ARVAL SERVICE LEASE, згідно інвойсу №VO026/11/2023 від 16.11.2023 продавцем товару (власником) є ARIDA SALON AUTO 438 Rue des Enterprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 05.03.2019 власником транспортного засобу є ARVAL SERVICE LEASE, згідно інвойсу №VO032/11/2023 від 17.11.2023 продавцем товару власником є «ARIDA SALON AUTO» 438 Rue des Entreprises 60730 NOVILLERS, а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 від 05.10.2022 власником транспортного засобу є EST LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE SAINT GOBA1N GLASS FRANCE, згідно інвойсу №434/2023 від 23.10.2023 продавцем товару (власником) є WEST PARTNERS Sp.z о.о., а згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №' НОМЕР_13 від 16.03.2021 власником транспортного засобу с ESI LE PROPRIETAIRE DU VEHICULE ОСР REPARTITION 2 RUE GALIEN, адже продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою.

З урахуванням наведеного, висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку колегії суддів, митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000651/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000655/1 від 31.10.2023 року, №UA205140/2023/000656/1 від 26.10.2023 року, №UA205140/2023/000689/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000690/1 від 22.11.2023 року, №UA205140/2023/000701/1 від 28.11.2023 є необґрунтованими та безпідставними, а тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, такі є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів апелянта в частині завищених витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, складених іноземною мовою (письмових доказів у справі), суд керується приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 КАС України, згідно з якими розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 16.01.2023 №16-01/01, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об`єднання) та позивачем, додаткової угоди (замовлення) від 28.12.2023 №28/12-23 до договору від 16.01.2023 №16-01/01, рахунку від 28.12.2023 №28/12-23, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.12.2023 №28/12-23, платіжної інструкції від 29.12.2023 №1187.

Крім того, на підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано рахунки-фактури, акти прийняття-передачі наданих послуг, платіжну інструкцію про сплату на рахунок ФОП ОСОБА_1 за послуги перекладу 12500,00 грн та довідки ФОП ОСОБА_1 ..

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З позиції суду розмір витрат на правову допомогу має бути співмірним зі складністю спору та виконаним адвокатом обсягом робіт; витраченим часом, ціною позову, значенням справи для сторони, в тому числі впливом на репутацію позивача, публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).

А тому, з огляду на обсяг наданих адвокатами послуг, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу та витрат пов`язаних із залученням перекладача, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 18000,00 грн. та 12500,00 грн. відповідно.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі № 140/43/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний