Ухвала

від 17.09.2024 по справі 460/22938/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

17 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/22938/23 пров. № А/857/11528/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гуляка В. В.суддів -Коваля Р. Й. Носа С. П.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 460/22938/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП-КЕПІТАЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та з підстав невиконання вимог ст.296 КАС України щодо надання суду документа про сплату судового збоур за подання апеляційної скарги,і надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 03 вересня 2024 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтвержується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк скаржником до суду подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первісну апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві було подано у строк апеляційного оскарження, яку ухвалою суду повернуто. Користуючись правом повторного подання, зазначає скарєник, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження. Повторно подати апеляційну скаргу у визначений статтею 295 КАС України апелянт не мав можливості у зв`язку з неможливістю сплати судового збору. Також вказує, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Просить поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення суду від 03.04.2024 у цій справі.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оглянувши матеріали справи та перевіривши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Однак, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається, зокрема, в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, а також термінів її подачі.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується апелянта, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень й, до того ж, є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ скаржнику не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама по собі сплата судового збору при повторному зверненні до апеляційного суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Суд зазначає, що зазначена скаржником підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження - право повторного подання апеляційної скарги на судове рішення не підпадає під вище зазначені вище критерії, і така підстава не може автоматично бути визнана поважною, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб`єкту владних повноважень у довільно обраний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.

Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, ГУ ДПС у м.Києві посилалось виключно на те, що первинно апеляційна скарга подана вчасно, однак повернута скаржнику ухвалою суду апеляційної інстанції у зв`язку з несплатою судового збору. При цьому, Головним управлінням в найкоротший строк повторно подано апеляційну скаргу.

У постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 Верховний Суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору пенсійним органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 640/3393/19).

Суд звертає увагу на те, що первинно подану апеляційну скаргу ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 повернуто скаржнику у зв`язку з невиконання вимог ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху через ненадання скаржником документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги. При тому повторно апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві подано поза межами тридцяти денного строку апеляційного оскарження, до того ж не було додано документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, і такі обставини не можуть свідчити про вчинення скаржником активних дій по виконанню процесуальних вимог закону. Доказів поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження скаржником суду не надано. Документ про сплату судового збору поданий скаржником лише 05.09.2024 разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. При цьому суд враховує, що первинну апеляційну скаргу подано до суду наприкінці законодавчо визначеного строку апеляційного оскарження.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Також колегія суддів зауважує, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.

Враховуючи те, що скаржником не наведено інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2024 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, а тому в силу приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. .

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у м.Києві, зареєстрованого судом 17 вересня 2024 року.

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києв про поновлення строку апеляційного оскарження, зареєстрованого судом 17 вересня 2024 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 460/22938/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕП-КЕПІТАЛ" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. В. Гуляк судді Р. Й. Коваль С. П. Нос