Рішення
від 12.09.2024 по справі 141/165/24
ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 141/165/24

Провадження №2/141/95/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.,

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін цивільнусправу №141/165/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

У С Т А Н О В И В:

04.04.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є дочкою відповідача ОСОБА_2 та до досягнення нею повноліття відповідач сплачував аліменти на її утримання на підставі судового наказу, виданого 27.05.2021 Оратівським районним судом Вінницької області у справі № 141/658/19.

Позивач на даний час навчається в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова на денній контрактній формі навчання за спеціальністю «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027.

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 117600,00 грн, вартість навчання за 2023-2024 роки складає 29400,00 грн в рік та відповідно до порядку розрахунків оплата проводиться щосеместрово.

Також, у зв`язку з відсутністю власного житла, позивач вимушена на час навчання проживати в гуртожитку, плата за який становить 8000,00 грн. Навчання є основним заняттям позивача, яка не працює, доходів та стипендії не отримує та на даний час знаходиться на повному утриманні матері ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн щомісячно, починаючи з дати подання позову та до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку за умови продовження навчання позивачем, а також половину суми оплати за навчання щорічно та половину суми оплати за проживання в гуртожитку.

Ухвалою суду від 23.04.2024 провадження у справі № 141/165/24 відкрито, розгляд справи вирішено проводити 23.05.2024 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зобов`язано позивача надати суду інші належні докази в обґрунтування позовних вимог, які не були додані до позовної заяви, зобов`язано відповідача надати суду інформацію про місце роботи, відомості про перебування на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна, відомості про перебування та утриманні інших осіб, інформацію про доходи за останні 6 місяців, а також інші докази, які підтверджують його матеріальне становище.

21.05.2024 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Краснящих Б.М. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого адвокат Краснящих Б.М. просить суд позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення позивачем 23-х років за умови, що ОСОБА_4 продовжує навчання.

В обґрунтування відзиву зазначено, що до досягнення ОСОБА_4 повноліття відповідач стабільно сплачував аліменти та не ухилявся від свого обов`язку утримувати дитину, та згоден допомагати матеріально дочці у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно за умови, що позивач продовжує навчання.

На даний час відповідач проживає за адресою АДРЕСА_1 , та повинен сплачувати кошти за житло, оскільки свого власного житла немає.

Дохід відповідача наразі становить заробітна плата, яку відповідач не приховує та сплачує всі податки державі, і яка на даний час становить приблизно 6000,00 в середньому (на руки).

На сьогоднішній день дохід відповідача повністю витрачається на щоденні потреби, враховуючи комунальні платежі, оплату житла, купівлю найнеобхіднішого одягу, продуктів, медикаментів, оплату за проїзд до місця роботи. Разом з тим, відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки на час навчання в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, та не відмовлявся від сплати аліментів, оскільки ОСОБА_4 є його дитиною, а тому відповідач зобов`язаний її утримувати, якщо має змогу. А тому, враховуючи розмір доходу відповідача, він має змогу сплачувати саме таку суму, навіть якщо це змусить його зменшити певні найнеобхідніші витрати.

Разом з тим, ніяких придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідач не здійснював.

Адвокат Краснящих Б.М. зазначає, що виходячи з норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, саме на позивача в даному випадку покладено обов`язок доведення можливостей відповідача сплачувати аліменти. Лише та обставина, що на батьків покладено обов`язок утримувати дитину до досягнення нею 23- х років сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про матеріальне становище відповідача та спроможність сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

Отже, відповідач не відмовляється від утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , однак вважає, що необхідна та достатня для потреб позивача сума аліментів на час навчання може становити у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Судові засідання, призначені на 23.05.2024 та на 18.06.2024, не відбулись та були відкладені на 18.06.2024, у зв`язку з відпусткою судді, та, відповідно, на 18.07.2024, у зв`язку із задоволенням клопотання позивача ОСОБА_4 від 18.06.2024 про відкладення розгляду справи для надання можливості подати відповідь на відзив.

24.06.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_4 адвоката Панасюк Н.А. надійшла відповідь на відзив, з якої убачається, що ОСОБА_4 не має самостійного заробітку (доходу), оскільки навчається, у неї також відсутнє на праві приватної власності рухоме та нерухоме майно, а тому стягнення аліментів з відповідача на її утримання є надзвичайно важливим для її життя та розвитку.

Крім того, позивач спільно проживає з матір`ю ОСОБА_3 , однак оскільки річна сума доходу матері позивача менша за встановлений державою прожитковий мінімум для людини відповідного віку, мати позивача не може в повній мірі самостійно утримувати та навчати дитину, що і стало підставою для звернення до суду. Окрім того, позивач має хронічні хвороби та змушена постійно вживати ліки.

Разом з тим, у приватній власності позивача є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3221483800:03:003:0043, розташована на території Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області; земельна ділянка площею 2,4138 га, кадастровий номер 0523181300:02:001:0044, розташована на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області; 1/6 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, інформація, викладена у відзиві на позовну заяву про те, що відповідач не має власного житла, не відповідає дійсності. Також інформація про те, що ОСОБА_2 змушений сплачувати за житло не підтверджена належними та допустимими доказами.

Підсумовуючи викладене, адвокат Панасюк Н.А. вважає, що відповідач у справі має краще матеріальне становище, порівняно з донькою, а тому має можливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем обсязі.

Таким чином, представник позивача адвокат Панасюк Н.А просить суд позов задовольнити повністю, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн та витрати на судовий збір.

01.07.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Краснящих Б.М. надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких адвокат Краснящих Б.М. просить суд позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення позивачем 23-х років за умови, що ОСОБА_4 продовжує навчання, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Представник відповідача зазначає, що позивач, виходячи із заявлених вимог, зазначила в позовній заяві про те, щоб батьки позивача оплачували за навчання порівну. В той же час, у відповіді на відзив згідно наданих відомостей, які містяться у відповіді на відзив зазначено, що матір позивача, отримуючи дохід за рік у сумі 16456,28 грн не має змоги порівну сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а тому позивач намагається компенсувати за матір частину аліментів, стягуючи більшу частину з відповідача.

Разом з тим, до досягнення повноліття відповідач стабільно сплачував аліменти і не ухилявся від свого обов`язку утримувати свою дитину, та на даний час відповідач згоден допомагати матеріально у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, за умови, що позивач продовжує навчання. До моменту подання позову відповідач надавав таку допомогу.

Стосовно матеріального становища відповідача адвокат Краснящих Б.М. зазначає, що дійсно у приватній власності відповідача є земельна ділянка площею 0,15 га, кадастровий номер 3221483800:03:003:0043, а також земельна ділянка площею 2,4138 га, кадастровий номер 0523181300:02:001:0044, яка на даний час перебуває у оренді ДП «Біріт-Надія», та з отриманого доходу від оренди вказаної земельної ділянки відповідач сплачував аліменти згідно судового наказу, виданого 27.05.2021 Оратівським районним судом Вінницької області.

Щодо права власності відповідача на 1/6 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 адвокат Краснящих Б.М. вказує, що в даному будинку проживає непрацездатна матір відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерка, яка також потребує матеріальної допомоги.

На даний час відповідач проживає за адресою АДРЕСА_1 за місцем своєї роботи, оскільки в с. Животівка Вінницького району Вінницької області оплачувану роботу знайти неможливо.

Також представник відповідача просить суд відмовити у стягненні з відповідача понесених позивачем судових витрат на правову допомогу, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог процесуального закону, а також не приймати до розгляду та не брати до уваги докази, подані позивачем у відповіді на відзив, оскільки вони не подані у встановлений законом або судом строк.

Судове засідання, призначене на 18.07.2024, не відбулось та було відкладено на 05.09.2024 у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 18.07.2024 про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів.

05.09.2024 на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 адвоката Панасюк Н.А. надійшло клопотання від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача по справі для надання особистих пояснень.

Як убачається зі змісту клопотання від 05.09.2024, за інформацією позивача, у відповідача на праві приватної власності є рухоме майно (автомобіль). Також у клопотанні від 05.09.2024 зазначено, що дохід відповідача не обмежується лише заробітною платою, оскільки відповідач отримує дохід з інших джерел. Самостійно підтвердити дані обставини позивач позбавлена можливості, а тому вважає за необхідне клопотати суд викликати для надання особистих пояснень відповідача по справі ОСОБА_2 .

Також у клопотанні від 05.09.2024 зазначено, що позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », на підтвердження чого надано копію паспорта громадянина України № НОМЕР_1 .

Судове засідання, призначене на 05.09.2024, не відбулось та було відкладено на 12.09.2024 у зв`язку із неявкою сторін.

11.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Краснящих Б.М. надійшли заперечення на клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 для надання особистих пояснень.

В обґрунтування заперечення зазначено, що інформація про отримання доходу відповідачем з інших джерел суду зазначена у запереченні на відзив, у якому вказано, що, окрім заробітної плати, відповідач також отримує орендну плату за надання в оренду земельної ділянки площею 2,4138 га, та, у разі задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дитини у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідач буде сплачувати відповідну частку аліментів з отриманого дозходу від оренди земельної ділянки. Будь-яких інших доходів у відповідача немає.

Також представник відповідача зазначає, що інформація, викладена позивачем у клопотанні від 05.09.2024 про наявність у відповідача рухомого майна, про те, що дохід відповідача не обмежується лише заробітною платою, а також про те, що відповідач отримує дохід з інших джерел є припущенням, оскільки обставин, звідки позивачу відома така інформація, у клопотанні не зазначено, а також позивачем не наведено джерела надання такої інформації.

Отже, відповідачем було надано усі пояснення у відзиві на позовну заяву, у запереченні на відповідь на відзив та у даному клопотанні, а тому адвокат Краснящих Б.М. вважає, що клопотання позивача про виклик до суду відповідача є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 12.09.2024 повторно не з`явилася.

Натомість, 12.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 12.09.2024 про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання 12.09.2024 також повторно не з`явився.

При цьому, 11.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Краснящих Б.М. від 10.09.2024 про розгляд справи без участі відповідача та його представника, позовні вимоги просять задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення позивачем 23-х років за умови, що ОСОБА_4 продовжує навчання, у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача у справі для надання особистих пояснень, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст.2ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке переважає над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно п. п. 2, 3, 5 ч. 2 ст.43ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Також п. 3 ч.1 ст.43ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

Відповідно до ч. 1 ст.128ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частинами 1, 2 ст.182ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи № 141/165/24, 03.09.2024 та 11.09.2024 представником відповідача адвокатом Краснящих Б.М. подано заяви від 03.09.2024 та, відповідно, від 10.09.2024 про розгляд справи № 141/165/24 без участі відповідача та представника відповідача у порядку письмового провадження.

Також 10.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Краснящих Б.М. надійшли заперечення на клопотання представника позивача адвоката Панасюк Н.А. від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача ОСОБА_2 для надання особистих пояснень, у якому викладено доводи щодо незгоди стосовно поданого клопотання представника позивача від 05.09.2024.

Статтею 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Таким чином, зважаючи на той факт, що інформація, викладена у клопотанні від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача у справі для надання особистих пояснень, не підтверджена належними доказами, у клопотанні не наведено джерел надання викладеної у клопотанні від 05.09.2024 інформації, враховуючи, що відповідачем та його представником було надано усі пояснення у відзиві на позовну заяву, у запереченні на відповідь на відзив та у клопотанні від 10.09.2024, суд доходить висновків, що клопотання представника позивача від 05.09.2024 про виклик до суду відповідача у справі для надання особистих пояснень задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи та матеріали справи №141/165/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.04.2006 виконкомом Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «Батько» зазначено ОСОБА_2 , в графі «Мати» зазначено ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки № 21/08.00.10-10, виданої 22.03.2024 Оратівською селищною радою (віддалене робоче місце № 10), ОСОБА_4 дійсно зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_3 , та знаходиться на утриманні матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як убачається з судового наказу, виданого 27.05.2021 Оратівським районним судом Вінницької області у справі № 141/658/19, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , стягувались щомісячно аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до довідки № 29/24, виданої 29.02.2024 Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова (історичний факультет), ОСОБА_4 дійсно є студентом 1-го курсу спеціальності 291 міжнародні відносини історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова IV рівня акредитації. Форма навчання денна, контракт. Термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027.

Як убачається з договору №150/23 від 01.09.2023 про навчання, укладеного між Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова державної форми власності в особі ректора ОСОБА_8 , що діє на підстві статуту університету (далі по тексту університет) та ОСОБА_4 (далі по тексту вступник), законним представником якої є ОСОБА_3 , предметом договору є навчання в Українському державному університеті імені ОСОБА_9 . Університет бере на себе зобов`язання зарахувати вступника на 1 курс після виконання умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладення договору; здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» спеціальністю 291 міжнародні відновини, суспільні комунікації та регіональні студії для здобуття вищої освіти бакалавр; забезпечити створення належних умов для дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.освітня програма є акредитованою строком до 31.05.2024. Після зарахування до університету вступник здобуває статус здобувача вищої освіти (розділ І договору №150/23 від 01.09.2023 про навчання).

Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб (розділ ІІІ договору №150/23 від 01.09.2023 про навчання).

Також 01.09.2023 між Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова державної форми власності в особі ректора ОСОБА_8 , що діє на підстві статуту університету (далі по тексту університет) та замовником освітньої послуги ОСОБА_3 (далі по тексту - замовник), яка діє для здобувача вищої освіти ОСОБА_4 (далі по тексту - здобувач) було укладено договір про надання платної освітньої послуги № 150/23/71 (далі по тексту - договір).

Цей договір є невід`ємним додатком до договору про навчання в університеті від 01.09.2023 № 150/23. Предметом договору є фінансові зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, яка надається здобувачу університетом (розділ І договору).

Загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 117600,00 грн (сто сімнадцять тисяч шістсот гривень). Вартість освітньої послуги за роками навчання становить: за 2023-2024 навчальний рік 29400,00 грн, за 2024-2025 навчальний рік 29400,00 грн, за 2025-2026 навчальний рік 29400,00 грн, за 2026-2027 навчальний рік 29400,00 грн. Замовник вносить плату щосеместрово протягом 10 днів з початку кожного семестру. Замовник здійснює оплату в безготівковій формі. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на відповідний спеціальний реєстраційний рахунок університету (п.п.3.1-3.5. розділу ІІІ договору).

Договір начирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Зміни до договору вносяться за згодою сторін шляхом підписання додатків, які є його невід`мною частиною (п. 5.1., п. 5.2. розділу V договору).

Відповідно до квитанцій № 0.0.3184040452.2 та № 0.0.3482062852.2 (дублікатів чеків), 07.09.2023 та, відповідно, 18.02.2024 ОСОБА_3 було сплачено на рахунок Українського державного університету імені Михайла Драгоманова по 14700,00 грн в рахунок плати за навчання.

Також 01 вересня 2023 року між Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова в особі ректора Андрусенка Віктора Петровича, що діє на підставі статуту університету (далі по тексту - наймодавець) та ОСОБА_4 , яка є студенткою 1-го курсу історичного факультету (далі по тексту наймач), що діє на підставі власного волевиявлення, укладено договір найму жилого приміщення гуртожитку (далі по тексту договір найму).

Цим договором регулються правовідносини, пов`язані із передавання наймодавцем наймачеві наступного жилого приміщення (частини) у студентському гуртожитку для проживання у ньому наймача на визначені цим договором умови, термін та за встановлену цим договором плату. Адреса гуртожитку: АДРЕСА_4 кімната № (не зазначено), поверх (блок) не зазначено. Наймодавець передає, а наймач приймає в користування житлове приміщення в придатному для проживання стані. Наймодавець передає наймачеві майно, що знаходиться в кімнаті, яка передається в найм, згідно акту приймання-передачі. Термін користування житловим приміщенням за цим договором становить з 01.09.2023 по 30.06.2024. (п.1.1.- п.1.3. розділу 1 договору найму).

Наймач здійснює оплату за користування житловим приміщенням у сумі встановленій наказом наймодавця, а також здійснює оплату за використання додаткової електроенергії відповідно до нормативів. Наймач здійснює оплату за користування житловим приміщенням у сумі визначеній наказом ректора університету за наступний місяць до 25 числа поточного місяця. Наймач має право здійснити оплату за користування житловим приміщенням одноразовим платежем за весь термін дії договору (п.4.1.-п.4.3. розділу 4 договору найму).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2024 року (п. 7.1. розділу 7 договору найму).

Відповідно до квитанції № 0.0.3173003726.2 (дублікат чеку), 30.09.2023 ОСОБА_3 було сплачено на рахунок Українського державного університету імені Михайла Драгоманова 8000,00 грн в рахунок плати за гуртожиток.

Як убачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.06.2024, інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, а також з 1 кварталу 2024 року по 1 квартал 2024 року відносно ОСОБА_4 в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.06.2024, у період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року ОСОБА_3 отримала дохід від УПСЗН Вінницької РДА у загальному розмірі 16456,28 грн (код та назва доходу 128 (соціальні виплати з відповідних бюджетів).

Також згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 18.06.2024, у період з 1 кварталу 2024 року по 1 квартал 20243 року ОСОБА_3 отримала дохід від УПСЗН Вінницької РДА у загальному розмірі 2789,80 грн (код та назва доходу 128 (соціальні виплати з відповідних бюджетів).

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 384087190, сформованого 24.06.2024, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,4139 га, кадастровий номер 0523181300:02:001:0047 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області , розмір частки 1/1.

Згідно довідок № 50 та № 51, виданих Державним центром зайнятості Вінницької філії (Оратівським сектором) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 станом на 18.06.2024 в державній службі зайнятості не перебувають.

Як убачається з консультативного заключення № 511, виданого 18.06.2024 Оратівським ЦПМСД Оратівської селищної ради, 18.06.2024 ОСОБА_4 отримала консультацію ЦРМСД. Діагноз: остеохондроз поперечного відділу хребта з болевим разипулярним синдромом. Хронічний тонзиліт.

Разом з тим, як убачається з паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 28.06.2024, прізвище, ім`я та по батькові позивача на даний час ОСОБА_10 .

Відповідно до довідки № 10, виданої 02.05.2024 ТОВ «Свитанок», ОСОБА_2 дійсно працює в ТОВ «Свитанок», яке займається сільськогосподарським виробництвом та посаді механізатора-тракториста. Адреса потужностей виробництва: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про заробітну плату та інші доходи № 11, видану 02.05.2024 ТОВ «Свитанок», гр. ОСОБА_2 дійсно працює у ТОВ «Свитанок» на посаді механізатор-тракторист. Загальна сума доходу ОСОБА_2 за період з 01.11.2023 по квітень 2024 року становить 43100,00 грн.

Як убачається з довідки № 113, виданої 03.05.2024 виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області (старостою села Кодаки), ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 ).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 383308785, сформованого 18.06.2024, ОСОБА_2 є власником: земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3221483800:03:003:0043, яка розташована на території Кодаківської сільської ради Васильківського району Київської області, розмір частки 1/1; земельної ділянки площею 2,4138 га, кадастровий номер 0523181300:02:001:0044 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області та на яку оформлено договір оренди землі (строк дії договору до 06.06.2027), розмір частки 1/1; 1/6 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 (форма власності приватна спільна часткова).

Визначаючись щодо спірних правовідносин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.16ЦК України звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Відповідно до статті 199СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно зі статтею 200СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.

Відповідно до статті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Як роз`яснено в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зазначена правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 761/10510/17.

Отже, при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести продовження навчання, потреби в матеріальній допомозі та її розмір, а відповідач неможливість надання такої допомоги або можливість надання у меншому розмірі, ніж вимагає позивач.

Звертаючись до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, обов`язком позивача є доведення необхідності надання допомоги на період навчання, розмір необхідної допомоги, а також, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати пов`язані з навчанням, оскільки батьки звільнені від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що не пов`язані з його навчанням.

Недоведення таких обставин може стати підставою для відмови в задоволенні позовної заяви.

Такі висновки відображені у практиці Верховного Суду, зокрема, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі № 635/1139/17 прийшов до наступних висновків: «Однак, встановивши, що повнолітні діти відповідача перебувають на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету Міністерства оборони України, ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд не врахували, що позивачі не довели існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є їх процесуальним обов`язком, не надали будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у них потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо)…»

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Тож, вирішуючи питання про стягнення аліментів суд має встановити матеріальне становище платника та отримувача аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів тощо.

Обов`язок доведення того факту, що особа в силу тих чи інших обставин не може здійснювати сплату аліментів покладається на самого платника аліментів.

Разом з тим, доведення тієї обставини, що отримувач аліментів потребує грошового утримання покладається на позивача. Саме тому, при зверненні з позовною заявою до останньої необхідно долучити всі можливі докази того, що у позивача відсутній дохід, це може бути наприклад виписка по банківським рахункам отримувача аліментів, тощо.

Підсумовуючи вищевикладене, на відміну від стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання не є безумовним та потребує доказування таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Так, як установлено судом, позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 , перебуває на утриманні матері, самостійного заробітку немає. Натомість, домовленість між сторонами щодо розміру аліментів не досягнута, а тому право позивача на отримання від відповідача аліментів підлягає захисту.

Враховуючи, що визначення способу стягнення аліментів є правом позивача, а остання, звертаючись до суду, просить визначити розмір аліментів в твердій сумі, суд дійшов висновку про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

З оглядуна викладене,визначаючись щодорозміру таспособу стягненняаліментів,суд враховує,що позивачкана данийчас вжеповнолітня тадійсно навчаєтьсяна деннійформі навчанняу навчальномузакладі,у зв`язкуз чимне маєможливості працевлаштуватися,а такожрівність обов`язкуобох батьківщодо утриманняповнолітньої дитини,яка продовжуєнавчатися післядосягнення повноліттядо досягненнянею двадцятитрьох років,стан здоров`ята матеріальнестановище позивача,той факт,що відповідач працездатного віку, працевлаштований та може надавати матеріальну допомогу.

За вказаних обставин, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази про їх майновий стан та вартість навчання у справі № 141/165/24, суд доходить висновку про можливість стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача в розмірі 3500,00 грн, оскільки, за умови надання матір`ю позивача грошового утримання в такому ж розмірі, коштів в сумі 7000,00 грн щомісячно від обох батьків буде достатньо для утримання позивача.

Разом з тим, враховуючи, що вартість навчання відповідно до договору про надання платної освітньої послуги № 150/23/71 від 01.09.2023 за весь строк навчання становить 117600,00 грн, тобто 29400,00 грн за навчальний рік, а також приймаючи до уваги факт спроможності відповідача сплачувати аліменти (рівень його доходу) суд доходить висновку, що розмір аліментів на утримання позивача, визначений судом, є достатнім для оплати навчання позивача, відтак позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача половини суми оплати за навчання на період навчання задоволенню не підлягають.

Окрім того, приймаючи до уваги, що договір найму жилого приміщення гуртожитку від 01.09.2023 укладено строком до 30.06.2024, а також враховуючи, що у договорі не вказано суму оплати за користуванням кімнатою у гуртожитку та не додано відомості про суму за користування вказаним житловим приміщенням (наказ ректора університету тощо), суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача половини суми оплати за проживання в гуртожитку є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, відтак задоволенню також не підлягають.

Також суд відзначає, що інші доводи та письмові поясненя представників сторін не спростовують висновків суду та встановлених судом фактичних обставин справи №141/165/24 і не можуть впливати на законність даного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Разом з тим, враховуючи, що позивачем пред`явлено дві вимоги майнового характеру, а саме стягнення з відповідача половини суми оплати за навчання щорічно на період навчання та половини суми оплати за проживання в гуртожитку на період навчання та сплачено судовий збір за позовні вимоги у розмірі 1211,20 грн, у зв`язку відмовою в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача половини суми оплати за навчання щорічно на період навчання та половини суми оплати за проживання в гуртожитку на період навчання, судові витрати покладаються на позивача.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст.141ЦПКУкраїни при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст.141ЦПКУкраїни розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст.1ЗаконуУкраїни"Проадвокатурутаадвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст.19ЗаконуУкраїни"Проадвокатурутаадвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст.1цьогоЗакону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст.27ЗаконуУкраїни«Про адвокатуруіадвокатськудіяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903ЦКУкраїни визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52ЦКУкраїни визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632ЦКУкраїни регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст.30ЗаконуУкраїни«Про адвокатуруіадвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання правової допомоги №11/06 від 18 червня 2024 року та квитанцію про перерахування ОСОБА_4 адвокату Панасюк Н.А. оплати за договором № 11/06 від 18.06.2024 у розмірі 5000,00 грн.

На підставі зазначеного, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 гривень.

Суд, зважаючи на предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, наявними у ній доказами, а також враховуючи обсяг виконаної роботи адвокатом, доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн, який буде пропорційним розміру задоволених позовних вимог, а також достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 183, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 5, 10-13, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3500,00грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи з 04 квітня 2024 року і до закінчення ОСОБА_10 навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23-річного віку за умови, що ОСОБА_10 продовжуватиме навчання.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

5.Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

5. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

6. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 17.09.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .)

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ).

Суддя С.В. Климчук

СудОратівський районний суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення12.09.2024
Оприлюднено19.09.2024
Номер документу121676144
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів

Судовий реєстр по справі —141/165/24

Рішення від 12.09.2024

Цивільне

Оратівський районний суд Вінницької області

Климчук С. В.

Ухвала від 23.04.2024

Цивільне

Оратівський районний суд Вінницької області

Климчук С. В.

Ухвала від 08.04.2024

Цивільне

Оратівський районний суд Вінницької області

Климчук С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні