Рішення

від 18.09.2024 по справі 212/7679/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7679/24

2-о/212/248/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/7679/24 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, зацікавлені особи: Міністерство оборони України, Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

за участі заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулась до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 21.06.2024 року встановлено факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік і жінка, починаючи з 1 січня 2011 року. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 16 від 11.03.2022 року сержант ОСОБА_3 був зарахований до штату військової частини на посаду командира першого розвідувального відділення з 11.03.2022 року. У квітні 2023 року ОСОБА_1 отримала сповіщення від 10.04.2023 року про те, що ОСОБА_3 4 квітня 2023 року зник без вісті при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Новобахмутівка Донецької області. За заявою ОСОБА_1 . ВП № 3 КРУП розпочато кримінальне провадження № 12023041730000495 від 10.04.2023 року щодо зникнення без вісті ОСОБА_3 у районі н. п. Новобахмутівка Донецької області. За актом службового розслідування щодо без вісті зниклих військовослужбовців за особливих обставин, зокрема, ОСОБА_3 , від 01.05.2023 року встановлено, що на виконання бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 була створена група військовослужбовців в кількості 6 чоловік, яка під командою ОСОБА_3 висунулася у розвідку в район «Шахматний ліс» на південь від н. п. Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області. Після виконання завдання під час повернення 04.04.2023 року близько 20.30 год. група потрапила під масований обстріл мінометів, артилерії та ПТУР ворога. Один із пострілів ПТУР потрапив в групу бійців 237 батальйону, де знаходився ОСОБА_3 . Свідок, солдат ОСОБА_4 , вжив всі можливі заходи для пошуку тіла ОСОБА_3 , яке однак не знайшли. Також у своїх показах солдат ОСОБА_5 повідомив, що бійці 238 батальйону за тією ж місцевістю бачили понівечене тіло, яке схоже на ОСОБА_3 . За актом службового розслідування встановлено, що в районі «Шахматний ліс» ймовірно загинули та зникли без вісті, зокрема, ОСОБА_3 . Відомості щодо зникнення без вісті ОСОБА_3 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих без вісті за особливих обставин. Метою подання заяви є подальше спадкування майна ОСОБА_3 . Таким чином на підставі п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК просила суд встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, а датою смерті ОСОБА_3 вважати 4 квітня 2023 року та місцем смерті вважати населений пункт Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.

Від представників Міноборони надійшли заперечення проти вимог ОСОБА_1 , де було вказано, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій, а з урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року, який триває по теперішній час. Оскільки ОСОБА_3 пропав безвісти в період дії воєнного стану на території України за обставин, які виникли в результаті повномасштабної війни російської федерації проти України, то виходячи із акту службового розслідування ВЧ № НОМЕР_2 ОСОБА_3 зник безвісті 04.04.2023 року при виконанні бойового завдання, отже звернення заявниці до суду із даною заявою є передчасним, внаслідок чого виключає можливість встановлення факту смерті особи.

Від представників Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшли письмові пояснення, де представники зацікавленої особи, заперечуючи проти задоволення заявлених вимог вказували з посиланням на практику Верховного Суду в постанові від 28 лютого 2024 року по справі № 506/358/22, що за наявності припущень про факт смерті особи, зокрема, із воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою. Отже, оскільки наведені у заяві ОСОБА_1 докази не свідчать про смерть особи, а припускають загибель особи від певних обставин, тому в задоволенні вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки заявник не позбавлена можливості звернутись до суду із заявою про оголошення особи померлою.

Заявниця, ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Умріхін О. В., підтримуючи заявлені вимоги у повному обсязі та надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у заяві ОСОБА_1 , просили суд задовольнити заявлені вимоги повністю.

Представники Покровськоговідділу державноїреєстрації актівцивільного стануу містіКривому РозіКриворізького районуДніпропетровської областіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)до судовогозасідання нез`явились, надавши заяву з проханням вирішити спір за їх відсутності.

Представники Міноборони до суду не з`явились за невідомих суду причин повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином, не надавши до початку слухання справи жодних клопотань.

Суд зауважує, що на підставі положень ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК, у даному випадку немає.

Суд, дослідивши матеріали справи та допитавши свідка, вважає заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1 відповідно до паспортних даних останньої (АН № 294027) зареєстрована в АДРЕСА_1 , починаючи з 21.09.2004 року.

Відповідно до копії паспортного документа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( НОМЕР_4 ), вбачається, що останній має ідентифікаційний код № НОМЕР_3 .

Крім того суд встановив, що на підставі витягу з наказу від 11.03.2022 року № 16 сержанта ОСОБА_3 вбачається, що останній з 11.03.2022 року приступив до виконання службових обов`язків в лавах військової частини НОМЕР_1 Міноборони.

При цьому на підставі сповіщення від 10.04.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що чоловік заявниці, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в бою за Україну в районі н. п. Новобахмутівка Донецької області під час виконання бойового завдання зник безвісті, що є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) та надання пільг за законом.

Також суд встановив, що на підставі витягу з ЄРДР № 12023041730000495 від 10 квітня 2023 року вбачається, що за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості за фактом зникнення безвісті 4 квітня 2023 року її цивільного чоловіка, ОСОБА_3 в районі н. п. Новобахмутівка Донецької області під час виконання бойового завдання.

Відповідно до довідки від 31.01.2024 року ВЧ № НОМЕР_5 Міноборони вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , в період з 01.12.2022 р. по 25.12.2022 р., 04.04.2023 р. по 04.04.2023 р. брав участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави внаслідок військової агресії РФ проти України, що є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

За актом від 01.05.2023 року службового розслідування та наказу № 43 від 01.05.2023 року ВЧ № НОМЕР_5 Міноборони щодо безвісті зниклих військовослужбовців за особливих обставин, зокрема, ОСОБА_3 , вбачається, після виконання бойового завдання в районі «Шахматний ліс» на південь від населеного пункту Новобахмутівка 04.04.2023 року біля 20-30 год. група, у складі якої був ОСОБА_3 , потрапила під масований обстріл мінометів, артилерії та ПТУР ворога, один із яких потрапив у вказану групу бійців ЗСУ в безпосередній близькості від ОСОБА_3 , внаслідок чого тіло останнього не знайшли, а бійці іншої групи ЗСУ бачила понівечено тіло, яке можливо належало ОСОБА_3 . Таким чином було визначено ОСОБА_3 таким, що ймовірно загинув чи зник безвісті за особливих обставин внаслідок виконання бойового завдання зі стримання збройної агресії РФ на території України.

Також за витягом є Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 06.12.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , вважається зниклим безвісті на території бойових дій з 18 липня 2023 року.

Свідок ОСОБА_4 вказував суду, що він є військовослужбовцем та свого часу проходив службу разом із ОСОБА_3 в складі ВЧ № НОМЕР_5 , разом із яким вони ушістьох вирушили на початку квітня 2023 року на завдання, однак при поверненні із завдання потрапили під ворожий обстріл, в ході якого одна з ракет потрапила під ноги ОСОБА_3 ,який йшовперед свідкомпопереду. Від такого потрапляння ОСОБА_3 загорівся.Оскільки підчас обстрілубуло багато поранених, то він надавав їм допомогу, після чого він виявив понівечене тіло ОСОБА_3 . Згодом вже після повернення в розташування частини та складання за його участі акту службового розслідування, він за допомогою дрону на тому ж місці, де було потрапляння снаряду у ОСОБА_3 виявив тіло останнього.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Отже, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Аналогічна правова позиція була викладена Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 5 грудня 2022 року по справі № 490/6057/19-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно із п. 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть установленої форми; в) лікарське свідоцтво про пренатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачена можливість встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від оголошення особи померлої.

Суд зауважує, що доказами, які підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану можуть бути: покази свідків; письмові докази; накази командира військової частини.

При цьому факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами частини третьої статті 82 ЦПК.

Крім того за п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачена можливість встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За ч. 2 ст. 46 ЦК фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно ізч.3ст.46ЦК фізичнаособа оголошуєтьсяпомерлою віддня набраннязаконної силирішенням судупро це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підстави за п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК для встановлення факту смерті особи, а також для оголошення судом фізичної особи померлою за ст. 46 ЦК протягом шести місяців передбачені одні й ті ж підстави, а саме: якщо особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку.

Крім того посилання представників Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на практику Верховного Суду у даному випадку не є доречним, оскільки обставини справи № 506/358/22, розглянутої Верховним Судом 28 лютого 2024 року, не є однаковими, бо для встановлення факту смерті особи заявник по тій справі посилався на положення п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК, а у даній справі ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги саме п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК.

Таким чином за аналогічних встановлених судом підстав для встановлення факту смерті особи та для оголошення її померлою не може бути перешкодою для реалізації заявницею наданих їй законом прав за п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК.

На підставі переліченого суд відхиляє заперечення представників Покровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Так суд розглядом справи встановив, що ОСОБА_1 , яка перебувала у шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , з 4 квітня 2023 року немає звісток від останнього, який пропав безвісти 4 квітня 2023 року за обставин, що загрожували йому смертю та дають підставу припускати загибель від наслідків ворожого обстрілу Російської Федерації, тобто який пропав безвісти у зв`язку з воєнними діями під час виконання бойового завдання, що достовірно підтверджується актом службового розслідування від 2 травня 2023 року та наказом командира ВЧ № № НОМЕР_5 , а також свідченнями свідка, який безпосередньо був 4 квітня 2023 року під час виконання такого бойового завдання та бачив потрапляння ворожого снаряду в ОСОБА_3 , після чого виявив тіло останнього без ознак життя, що свідчить про припущення смерті ОСОБА_3 в районі населеного пункту Новобахмутівка під час потрапляння у безпосередній близькості від нього ПТУР ворога, а також оскільки бійці іншої групи згодом бачила понівечено тіло, яке могло належати саме ОСОБА_3 .

Отже, судом було встановлено обставини, що загрожували смертю ОСОБА_3 та дають підстави вважати його загиблим від ворожого обстрілу 4 квітня 2023 року, що є достатнім за п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК для встановлення судом факту смерті ОСОБА_3 , який пропав безвісти.

При цьому оскільки ОСОБА_3 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель від ворожого обстрілу, то суд вважає можливим встановити факт смерті ОСОБА_3 саме 4 квітня 2023 року, тобто від дня його вірогідної загибелі, внаслідок чого відхиляє посилання представника Міноборони.

Також суд зауважує, що за змістом п. 10 ч. 5 «Державна реєстрація смерті» Розділу ІІІ «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, передбачена можливість при державній реєстрації смерті при заповненні в актовому записі граф «Причина смерті» та «Місце смерті», якщо причина та місце смерті невідомі, записувати «Не встановлено».

Таким чином суд на підставі викладеного вмотивування вважає можливим за п. 9 ч. ст. 315 ЦПК встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вважаючи датою його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , а місцем смерті - населений пункт Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.

Керуючись ст.4-5,13,19,76-81,89, 133-141, 258-259,263,265 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, зацікавлені особи: Міністерство оборони України, Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , громадянина України, уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області України, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , від 4 квітня 2023 року в н. п. Новобахмутівка Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 18 вересня 2024 року.

Суддя: Д. О. Козлов