Рішення

від 18.09.2024 по справі 489/4919/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/4919/24

Провадження № 2/489/1933/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

встановив:

В липні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ЧупринуІ.О. звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обґрунтування вимог вказувала, що 23.01.2001 між нею з однієї сторони та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з іншої, було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач купила будинок АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі за № 2986-Л. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально. На теперішній час позивач має намір розпорядитись належним їй майном, однак цьому перешкоджає відсутність нотаріального посвідчення договору, який підлягає визнанню дійсним тільки в судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; витребувано у КП «ММБТІ» відомості, за ким та на підставі чого зареєстровано право власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Чуприна І.О. в судове засідання не з`явились. 18.09.2024 від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог, просив позов задовольнити та здійснювати розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовезасідання нез`явились,повідомлялись судомпро розглядсправи належнимчином.Повідомлення відповідачівпро розглядсправи здійснювалосьсудом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів, та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

23.01.2001 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_2 , з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої було укладено договір № 2986-Л купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивач купила у відповідачів одноквартирний будинок АДРЕСА_1 . Договір було укладено на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі та зареєстровано в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 01.03.2001 за реєстровим №20850 (а.с. 5).

Позивач вказує на те, що після укладання договору купівлі-продажу квартири сторонами були виконані всі умови договору.

Договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін вимог щодо порушення їх прав не заявив.

Після укладання договору купівлі-продажу квартири покупцем було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», яке на час виникнення спірних правовідносин мало повноваження реєстраційного органу (а.с. 6).

З повідомлення Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 14.08.2024 вбачається, що станом на 28.12.2012 право власності на буд. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2986-Л від 23.01.2001, укладеного на Миколаївській універсальній товарно-сировинній біржі, зареєстровано в КП «ММБТІ» за ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст.19Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 30.07.1996, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу жилого будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Приписами ст.224ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст.225ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої права, оскільки договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири сторони ухилились від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої речові права відносно нерухомого майна, договір виконано сторонами повністю, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями4,19, 141,263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним задовольнити.

Визнати дійснимдоговір купівлі-продажунерухомого майна№ 2986-Лвід 23.01.2001,укладений наМиколаївській універсальнійтоварно-сировиннійбіржі та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 01.03.2001 за реєстровим №20850, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені якого на підставі доручення діяла ОСОБА_2 , продали, а ОСОБА_1 купила будинок АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Миколаївська універсальна товарно-сировинна біржа, ЄДРПОУ 23401641, адреса: м.Миколаїв, пр. Миру, 36.

Повний текст рішення складено 18.09.2024.

Суддя Г.А. Микульшина