Рішення

від 18.09.2024 по справі 489/3686/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/3686/24

Провадження № 2/489/1618/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості» ,

встановив:

В травні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Луконіну Н.В. звернулась до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним. В обґрунтування вимог вказала, що 12.10.2002 між нею та її сином ОСОБА_5 з однієї сторони та відповідачами з іншої було укладено договір купівлі-продажу, за яким вона та ОСОБА_5 купили кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір був зареєстрований ТБ «Українська біржа нерухомості» за № 830 від 12.10.2002. Всі умови договору сторони виконали, проте договір не було посвідчено нотаріально. ІНФОРМАЦІЯ_1 син позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частки вказаної квартири. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вона є єдиним спадкоємцем після смерті свого сина. Однак видача свідоцтва про право на спадщину після смерті сина є неможливою, оскільки договір купівлі-продажу квартири не був посвідчений нотаріально. На теперішній вказаний договір підлягає визнанню дійсним у судовому порядку.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі; витребувано у ПНММНО ОСОБА_6 копію спадкової справи № 14/2024, заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витребувано у КП «ММБТІ» від відомості про те, за ким та на підставі чого зареєстровано право власності на кв. АДРЕСА_1 .

Витребувані відомості надійшли на адресу суду 06.06.2024 та 28.06.2024 відповідно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились. Від представника позивача адвоката Луконіної Н.В. 18.09.2024 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судовезасідання нез`явились,повідомлені судомпро розглядсправи належнимчином,шляхом направленнярекомендованим листомзі зворотнімповідомленням провручення поштовоговідправлення копіїухвали провідкриття провадженняу справіта судової повістки,а такождодатково шляхомрозміщення оголошенняна офіційномувеб-порталі«Судова влада». Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання. Відповідачі причини своєї неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву не надали.

Представник третьої особи ТБ «Універсальна біржа нерухомості» в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

12.10.2002 між ОСОБА_1 , ОСОБА_5 як покупцями (в рівних частках по частині кожен), та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як продавцями, був укладений договір № 830 купівлі-продажу квартири, а саме кв. АДРЕСА_1 . Вказаний договір зареєстрований на Товарній біржі «Українська біржа нерухомості» за № 830 (а.с.14-15).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_5 (а.с. 24).

За життя, а саме 02.09.2003, ОСОБА_8 був складений заповіт, посвідчений ПНММНО ОСОБА_9 , відповідно до якого вона заповідала належну їй на праві власності кв. АДРЕСА_2 своїй дочці ОСОБА_10 (після укладення шлюбу « ОСОБА_11 ») (а.с. 40).

Згідно копії спадкової справи № 14/2024, витребуваної на запит суду, позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась до приватного нотаріуса ММНО Хоменко О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті її сина (а.с. 50).

В той же час, відповідно до роз`яснення нотаріуса щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , позвача було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на кв. АДРЕСА_1 , оскільки подані документи не відповідають вимогам законодавства, проавоустановлюючий документ неможливо прийняти для оформлення спадщини (договір не був посвідчений нотаріально).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу підписаний сторонами власноручно. На теперішній час ніхто із сторін цього договору вимог щодо порушення їх прав не заявив.

Після укладання договору купівлі-продажу квартири, а саме 16.10.2002, покупцями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 було зареєстровано право власності в КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 17068, яке на час виникнення спірних правовідносин мало повноваження реєстраційного органу (а.с. 47).

Відповідно до ч. 1 ст.19Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна укладено 01.12.1995, тобто під час дії Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (далі - ЦК УРСР) статтею 227 якого передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Приписами ст.224ЦК УРСР встановлено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно із ст.225ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

За змістом ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Статтею 47ЦК УРСР була передбачена обов`язковість нотаріальної форми угоди і наслідки недотримання такої форми.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

У відповідності до частини другої статті 47 ЦК УРСР та пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною.

Позивач на теперішній час не має можливості реалізувати свої спадкові права щодо отримання спадщини після смерті свого сина, який був покупцем за договором, оскільки даний договір купівлі-продажу квартири не було посвідчено нотаріально.

З огляду на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу квартири його сторони ухилилися від його нотаріального посвідчення, що на теперішній час перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права відносно нерухомого майна, договір виконано повністю, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач не просить відшкодувати їй судові витрати, тому з урахуванням диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за можливе не здійснювати розподіл судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК та віднести судові витрати на рахунок позивача.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості» - задовольнити.

Визнати дійснимдоговір купівлі-продажуквартири №830від 12.10.2002,укладений наТоварній біржі«Українська біржанерухомості» та зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 16.10.2002 за реєстровим №17068, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_5 в рівних частках по 1/2 частині кожен купили квартиру АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_4 , остання відома адреса: АДРЕСА_3 ;

третя особа: Товарна біржа «Українська біржа нерухомості», ЄДРПОУ 30681179, адреса: м.Миколаїв, вул. Театральна, 1.

Повний текст рішення складено 18.09.2024.

Суддя Г.А. Микульшина