Ухвала

від 18.09.2024 по справі 335/2690/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2690/24 1-кс/335/4081/2024

18 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районнийсуд м.Запоріжжя вскладі:головуючого -судді ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

розглянувши заяву слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023080000000134 від 28 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 ,

УСТАНОВИВ:

За наслідками автоматизованого розподілу справи між суддямиу провадження слідчого судді ОСОБА_3 надійшло клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023080000000134 від 28 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

18.09.2024 слідчим суддею ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід від участі у розгляді даної скарги.

В обґрунтування заяви про самовідвід зазначено, що ознайомившись із клопотанням та доданими до нього матеріалами, суддею ОСОБА_3 встановлено, що під час здійснення досудового розслідування проведено обшук, в якому брав участь її близький родич ОСОБА_6 . В заяві про самовідвід викладено клопотання про розгляд заяви у відсутність судді ОСОБА_3 .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 була розподілена судді ОСОБА_1 .

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 , як і інші учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не прибули.

Ознайомившись з доводами заяви про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи із свого внутрішнього переконання.

Статтею 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з роз`ясненнями ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.

Згідно з Європейською Хартією «Про закон «Про статус суддів» судді при виконанні своїх обов`язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівня компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Між тим, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеного у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 року Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

З висновків щодо застосування норм права, викладених в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/969/15-г, убачається, що особисте знайомство судді з представником сторони та спільна робота з близьким родичом вказаного представника, є також підставою для відводу судді.

Факт того, що слідчий суддя є близьким родичом особи, яка приймала участь у слідчій дії (оперуповноваженого УСБУ в Запорізькій області під час проведення обшуку) у вказаному вище кримінальному провадженні, що передбачає їх особисте спілкування, може негативно позначитися на довірі не тільки учасників справи, а й громадськості до суду та ухвалених ним процесуальних рішень, поставити від сумнів їх законність, обґрунтованість та легітимність у цілому.

Зважаючи на те, що судовий розгляд повинен відбуватися за умов дотримання балансу інтересів сторін, рівності учасників судового процесу, довіри учасників провадження до складу суду, який розглядає справу та за результатами розгляду ухвалює відповідне рішення, з метою недопущення в подальшому затягування розгляду справи, дотримання норм кримінального процесуального законодавства в системному взаємозв`язку із засадами судочинства, забезпечення об`єктивності та неупередженості розгляду справи, для усунення будь-яких суб`єктивних сумнівів учасників справи, з урахуванням підстав, передбачених ст. 75 КПК України, суд доходить висновку про задоволення заяви слідчого судді ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023080000000134 від 28 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.

Відвести слідчого суддю ОСОБА_3 від розгляду клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023080000000134 від 28 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

Клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42023080000000134 від 28 листопада 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 185 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 3 ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1