Вирок

від 17.09.2024 по справі 357/10705/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10705/22

1-кп/357/442/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 42020110360000088, внесеному до ЄРДР 03.11.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого заступником директора ГО «Всеукраїнська організація у справах гуманітарних катастроф та біженців», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

представник потерпілого ОСОБА_6 ,

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

16.01.2019 року наказом директора ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» №14 від 16.01.2019 ОСОБА_3 призначено на посаду начальника дільниці Білоцерківської дільниці військово-будівельних робіт вказаного підприємства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

18.10.2019 року, у зв`язку з приведенням у відповідність із штатним розписом, наказом № 192 від 18.10.2019 року ОСОБА_3 переведено на посаду начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці.

У подальшому, 18.06.2020 року, згідно наказу тимчасово виконуючого обов`язків директора ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» № 124 від 18.06.2020 року, ОСОБА_3 звільнено з посади начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці за власним бажанням.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» (Код ЄДРПОУ 8259275) є державною організацією.

Так, відповідно до п. 4.2. Статуту ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», затвердженого Міністром оборони України наказом Міністра оборони України від 14.04.1998 № 151, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Пунктом 4.6 Статуту підприємству заборонено безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законодавством України. У відповідності до п. 6.2.2 Статуту підприємство зобов`язане забезпечувати збереження та ефективне використання закріпленого за ним майна. Згідно п. 7.12 Статуту до посадових осіб підприємства відносяться, зокрема, керівники структурних підрозділів (філій, відділів, цехів, лабораторій, тощо).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2, підпунктів 4.1, 4.3 пункту 4 Посадової інструкції начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці, затвердженої директором ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», посада начальника дільниці належить до професійної групи «Керівників». Основним завданням начальника дільниці є керівництво Білоцерківською автотранспортною дільницею, створення умов задля отримання прибутку підприємства від експлуатації техніки та майна, що дислокується (перебуває) на території дільниці, забезпечення підтримки техніки, що передана до дільниці у справному стані, а також забезпечення збереження та обліку комплектуючих, деталей, паливо-мастильних матеріалів, що передані дільниці, у належному стані. Начальник дільниці: здійснює керівництво дільницею; координує роботу працівників підприємства, що працюють на дільниці; забезпечує ефективне використання техніки підприємства, що дислокується на території дільниці, шляхом виконання робіт зазначеною технікою; запобігає використанню техніки та нерухомого майна, що розташоване (перебуває, дислокується) на території дільниці, без оформлення відповідних договорів та документів, що підтверджують господарські операції. Начальник дільниці несе відповідальність: за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України про працю; за порушення порядку ведення договорів щодо використання нерухомого майна та техніки, що знаходиться (перебуває, дислокується) на території дільниці.

Таким чином, ОСОБА_3 , з 16.01.2019 року по 18.06.2020 року, обіймаючи посаду начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» (Код ЄДРПОУ 8259275) постійно обіймав на державному підприємстві посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у зв`язку з чим в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України являвся службовою особою.

На балансі ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» перебуває автомобільна та будівельна техніка, а саме: автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль (трал) марки «FORD STERLING» державний номерний знак НОМЕР_3 , навантажувач «САТ Caterpiller 950».

Так, у листопаді-грудні 2019 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах третіх осіб - ТОВ «БЦ ЮПІТЕР», шляхом зловживання службовим становищем.

З метою реалізації задуманого, на початку грудня 2019 року, більш точної дати встановити не вдалося, ОСОБА_3 , дізнавшись про необхідність виконання робіт по благоустрою території в с. Трушки Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, прибув до Фурсівської сільської ради та представившись представником ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» запропонував послуги по благоустрою території в с. Трушки з використанням будівельної техніки.

Однак, ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», відповідно до займаної посади з використанням службового становища, маючи в розпорядженні будівельну техніку ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», а саме: автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль (трал) марки «FORD STERLING» державний номерний знак НОМЕР_3 , навантажувач «САТ Caterpiller 950», заздалегідь спланував виконати вище зазначені роботи всупереч інтересам служби, без укладення відповідних договорів з ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», залучивши безпідставно вказану техніку та працівників Білоцерківської автотранспортної дільниці та використати для отримання коштів від замовника рахунок ТОВ «БЦ Юпітер».

З метою реалізації задуманого, за розпорядженням ОСОБА_3 , працівниками Білоцерківської автотранспортної дільниці ДП МО України «Київське управління механізації і будівництва» в період з 20.12.2019 по 12.01.2020 із використанням техніки ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», а саме: автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль (самоскид) марки «FORD L9000» державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль (трал) марки «FORD STERLING» державний номерний знак НОМЕР_3 , навантажувач «САТ Caterpiller 950», всупереч інтересів ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», виконувалися роботи по благоустрою території несанкціонованого сміттєзвалища в с. Трушки Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, без укладання відповідного договору.

В подальшому, 20.02.2020 року, між Фурсівською сільською радою (ЄДРПОУ 04363225) в особі сільського голови ОСОБА_9 , та ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» в особі директора ОСОБА_10 , укладено договір підряду № 25 на виконання робіт, предметом якого є послуги по об`єкту «Благоустрій території несанкціонованого сміттєзвалища в с. Трушки Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (за кодом ДК 021:2015 код 90510000-5) вартістю 197 015 грн 00 коп, який сільському голові Фурсівської сільської ради для підписання приніс і передав ОСОБА_3 , вже з наявним у ньому підписом від імені ОСОБА_10 .

24.02.2020 року сільським головою Фурсівською сільської ради ОСОБА_9 та директором ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» ОСОБА_10 підписано Акт №1 за формою КБ-2в щодо приймання виконаних робіт «Послуги по благоустрою території несанкціонованого сміттєзвалища в с. Трушки Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області» та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, який сільському голові Фурсівської сільської ради для підписання також приніс ОСОБА_3 , вже з наявним підписом ОСОБА_10 .

Поряд із цим встановлено, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» (ЄДРПОУ 42172493) з 06.11.2018 по 19.08.2019 являвся ОСОБА_3 .

У подальшому, 24.02.2020 року Фурсівською сільською радою відповідно до платіжного доручення № 370 від 24.02.2020 на рахунок ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» (ЄДРПОУ 42172493) № НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ «ПРИВАТБАНК», перераховано грошові кошти в сумі 197 015 грн 00 коп відповідно до договору № 25 від 20.02.2020 без ПДВ.

За таких обставин, ОСОБА_3 , займаючи посаду начальника Білоцерківської автотранспортної дільниці ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва», являючись службовою особою, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди на користь ТОВ «БЦ ЮПІТЕР», всупереч інтересам служби, без відповідних укладених договорів, зловживаючи службовим становищем, використав техніку та працівників Білоцерківської автотранспортної дільниці ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» для виконання робіт по благоустрою території несанкціонованого сміттєзвалища в с. Трушки Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в результаті чого на рахунок ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» за виконання даних робіт були перераховані кошти в сумі 197 015 грн 00 коп, чим спричинив істотну шкоду державі в особі ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» в розмірі 197 015 грн 00 коп, яка полягає в упущеній вигоді.

Крім того, ОСОБА_3 , продовжуючи свою злочинну діяльність, переслідуючи власний корисливий мотив, маючи умисел на легалізацію вказаних грошових коштів та з метою приховання їх незаконного походження, достовірно знаючи, що грошові кошти в сумі 197 015 грн 00 коп, які перебувають на рахунку ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» № НОМЕР_4 , відкритого в ПАТ «ПРИВАТБАНК», перераховані від Фурсівської сільської ради, здобуті внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, маючи безперешкодний доступ до вказаних вище грошових коштів, 26.02.2020 та 27.02.2020 з розрахункового рахунку ТОВ «БЦ ЮПІТЕР» № НОМЕР_4 перерахував грошові кошти в загальній сумі 197 015 грн 00 коп на власний картковий рахунок № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) АТ КБ «ПриватБанк», з призначенням платежу «господарські потреби», тим самим вчинив фінансову операцію з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, що також підтверджується висновком ГУ ДПС у Київській області №33/10-36-08-01-11/42172493 від 27.05.2021 про результати аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «БЦ-ЮПІТЕР» (ЄДРПОУ 42172493) щодо наявності ознак порушень, пов`язаних із легалізацією (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдженням зброї масового знищення та/або інших правопорушень.

ОСОБА_3 вчинив зловживання службовим становищем, тобто умисне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди в інтересах юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державі в особі ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» та відповідно державним інтересам та вчинив фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364 КК України, ч. 1 ст. 209 КК України.

В судовому засідання сторони надали до суду угоду про визнання винуватості, укладену 17 вересня 2024 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , яку сторони просили затвердити.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 209 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинені кримінальні правопорушення за:

- ч. 1 ст. 364 КК України - пробаційний нагляд на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 2 роки, із штрафом двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн;

- ч. 1 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - пробаційний нагляд на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 2 роки з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, узгодженому визначити ОСОБА_3 остаточне покарання - 1 рік 6 місяців пробаційного нагляду, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 3 роки, із штрафом двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн, з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та звільненого відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання, з іспитовим строком 3 роки із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, виконувати самостійно.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Зазначив про доцільність призначення остаточного покарання, з урахуванням ст. 70 КК України.

Представник потерпілого в судовому засіданні підтвердив, що надав свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим, просив її затвердити з узгодженою в ній мірою покарання. Щодо заявленого цивільного позову, зазначив, що обвинуваченим добровльно сплачено збитки в сумі 120000 грн., у підприємства є відповідні квитанції, тому він уточнює цивільний позов на суму що залишилася невідшкодованою і просить його задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» 77015 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Повідомив, що йому зрозумілі наслідки призначення остаточного покарання, відповідно до вимог ст. 70 КК України, а також з урахуванням вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2024 року. Зазначив, що угоду підписав добровільно, без будь якого примусу. Йому зрозумілі наслідки укладення угоди та наслідки невиконання угоди, наслідки цивільного позоову в частині невідшкодованої шкоди.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Зазначив, що угода підписана його підзахисним добровільно, без будь-якого примусу, в його присутності.

Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Зазначив, що угода підписана його підзахисним добровільно, без будь-якого примусу, в його присутності.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК УКраїни, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Угода надана сторонами в судовому засіданні, а тому враховуючи вимоги закону, суд невідкладно переходить до її розгляду.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

На виконання вказаної норми закону, представником потерпілого надана письмова згода на укладення угоди.

Згідно зі статтями 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди в інтересах юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державі в особі ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» та відповідно державним інтересам та вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок суспільно небезпечного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, які, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким та відповідно тяжким злочинами.

Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз`яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз`яснено наслідки невиконання угоди.

Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно.

Згідно зі ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Узгоджене сторонами угоди покарання ОСОБА_3 , відповідає цим вимогам закону.

Зокрема, при його узгодженні, з достатньою повнотою враховано характер, ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - визнання вини та щире каяття.

Крім того, враховано дані про особу обвинуваченого, який на момент вчинення злочинів раніше не судимий, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, також має відзнаки від громадської організації «Всеукраїнська організація у справах гуманітарних катастроф та біженців» за сприяння у розвитку організації та особистий внесок в розвиток протимінної діяльності та допомоги цивільному населенню України. Частково добровільно відшкодував завдану шкоду державі в особі ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» в розмірі 120 000 грн 00 коп, яка полягала в упущеній вигоді, може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, узгоджена міра покарання за ч. 1 ст. 364 КК України, за ч. 1 ст. 209 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, а також визначене остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 70 КК України. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Судом враховується, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України ОСОБА_3 вчинено до постановлення вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2024 року, яким його засуджено за ч. 5 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та відповідно до ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строкм 3 роки із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

При цьому враховується висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладлений у постанові від 15 лютого 2021 року справа № 760/26543/17, провадження № 51 - 3600 кмо 20, згідно якого якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.

У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально - виконуються самостійно.

Установлено, що підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Що стосується заявленого цивільного позову, то суд дійшов наступного висновку.

При вирішенні цивільного позову, суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 р.) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Виходячи зі змісту ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі збитків, які встановленні в судовому засіданні. Так, суд вважає доведеними і обґрунтованими змінений в судовому засіданні представником потерпілого цивільний позов в частині не виплаченої матеріальної шкоди ДП МОУ «Київське управління механізації і будівництва» на суму 77015 грн., оскільки така сума матеріальної шкоди не оспорюються обвинуваченим та доведена в судовому засіданні.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави в розмірі 9953 грн. 08 коп.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 17 вересня 2024 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17 вересня 2024 року покарання за:

- ч. 1 ст. 364 КК України - пробаційний нагляд на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 2 роки, із штрафом двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн.;

- ч. 1 ст. 209 КК України , із застосуванням ст.69 КК України - пробаційний нагляд на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді - пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців, з позбавленням права обіймати адміністративні посади в державних підприємствах Міністерства оборони України на строк 3 роки, із штрафом двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн. з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2024 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, та відповідно до ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Змінений цивільний позов Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 77015 (сімдесят сім тисяч п`ятнадцять ) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 9953 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 08 коп.

Речові докази:

- оглянуті документи 14.09.2022 року - договір підряду №25 від 20.02.2020 року та акт приймання виконаних робіт №1 від 24.02.2020 року, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_11