Ухвала

від 17.09.2024 по справі 369/14992/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14992/24

Провадження №2/369/7518/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Баумана Ю.Т. про забезпечення позову по цивільній справі № 369/14992/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНВІЛЬ ГРУП» про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа № 369/14992/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНВІЛЬ ГРУП» про поділ майна подружжя після розірвання шлюбу.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права відповідача ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , а також на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що за час перебування сторін у шлюбі ними набуто наступне майно:

майнові права на квартиру АДРЕСА_1 ,

майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 ,

транспортний засіб Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 .

Позивач вважає за доцільне застосувати вище зазначені заходи забезпечення позову на тій підставі, що у неї є побоювання з приводу того, що у відповідача є можливість введення зазначених об`єктів незавершеного будівництва в експлуатацію під час розгляду справи в суді та здійснення подальшої державної реєстрації права власності на них за відповідачем з огляду на те, що оригінали документів знаходяться у відповідача.

Окрім того, з огляду на те, що власником транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 , придбаного під час шлюбу з позивачем, є відповідач, у сторони позивача є побоювання того, що відповідач може відчужити цей транспортний засіб третім особам.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.149Цивільного процесуальногокодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.150Цивільного процесуальногокодексу України позов забезпечується в тому числі накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст.157Цивільного процесуальногокодексу України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і за реєстрова на відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Згідно п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Забезпечення позову у виді накладення арешту є співмірним заявленим позовним вимогам. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки квартира залишається в їх володінні та користуванні, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час до вирішення спору судом.

Разом з тим, незастосування такого заходу забезпечення позову в цій справі, як накладення арешту та заборона на відчуження квартири, не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

З матеріалів заяви вбачається, що предметом спору між сторонами є визнання правочинів удаваними, застосування правових наслідків удаваних правочинів та поділ спільного майна подружжя, на частину якого позивач просить накласти арешт, унеможлививши тим самим його відчуження до вирішення справи.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що заявлені та змісту викладених в заяві обставин, слід вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права відповідача ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , а також на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 , оскільки не застосування якого може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на майнові права відповідача ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , належні йому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 .

Накласти арешт на майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо транспортного засобу Mercedes-Benz S 550, 5462 куб. см., 2006 р.в., № куз. НОМЕР_1 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Інформація про боржника: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 .

Суддя А.В. Янченко