Ухвала

від 16.09.2024 по справі 369/10216/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10216/24

Провадження №6/369/522/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ПінкевичН.С.,

при секретарі судового засідання Осіпова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсея Івана Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку

заінтересовані особи: ОСОБА_1 (боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуд Сервіс Енерго» (стягувач)

в с т а н о в и в :

У червні 2024 року Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Мойсей Іван Михайлович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з поданням. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП №74528667 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 21березня 2024, стягувач ТОВ «Вуд Сервіс Енерго», боржник ОСОБА_1 ). У ході примусового виконання приватним виконавцем встановлено, що у боржника наявне нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. А саме об`єкт незавершеного будівництва, площею 3335,1 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0030 за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на теперішній час у власності боржника не було виявлено ні коштів, ні рухомого та іншого нерухомого майна, достатніх для повного виконання рішення згідно з виконавчим документом, а боржник не вчиняє жодних дій, направлених на виконання судового рішення. При цьому, заявник зазначає, що вжитими приватним виконавцем заходами не вдалося примусово виконати судове рішення.

На підтвердження факту наявності у власності ОСОБА_1 об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , приватний виконавець надав повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05серпня 2019року за №КС0611921713010 щодо згаданого вище об`єкта нерухомості, зареєстровані Державною інспекцією архітектури та містобудування України, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області; декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 07жовтня 2019року за №КС141192801540 щодо вищевказаного об`єкта будівництва.

Водночас, приватним виконавцем встановлено що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 20 об`єктів нерухомості, які належать на право власності ОСОБА_1 . Однак, в Реєстрі будівельної діяльності відсутні відомості про видачу/реєстрацію документів, що дають право на виконання будівельних робіт щодо вищезазначених 20 об`єктів нерухомого майна, а також документів про готовність вказаних об`єктів до експлуатації, що свідчить про те, що будівництво вказаних квартир та нежитлових приміщень проводилось з порушенням вимог містобудівного законодавства. Такі обставини, на думку приватного виконавця, ускладнюють проведення приватним виконавцем примусового виконання рішення у рамках виконавчого провадження №74528667.

У зв`язку з такими обставинами, приватний виконавець звернувся до експертів ТОВ «Бюро технічної інвентаризації Києва та області» та отримав висновок, з якого вбачається, що згадані вище квартири та нежитлові приміщення не мають більшості характеристик, які повинні бути в них у відповідності до ДБН В.2.2-15:2019, а отже не можуть експлуатуватися згідно функціонального призначення та не придатні для проживання. При цьому, квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 взагалі не виявлено.

Указані обставини спонукали приватного виконавця звернутися до суду з цим поданням, оскільки він вважає, що найбільш доцільним та ефективних способом захисту прав інтересів стягувачів та боржника (у тому числі) є саме надання судом дозволу на примусову реалізацію арештованого майна боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:03:006:0030 за адресою: АДРЕСА_1 .

Просив суд звернути стягнення на нерухоме майно боржника ( ОСОБА_1 ), а саме: об`єкт незавершеного будівництва, площею 3335,1 кв.м. та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486200:03:006:0030 за адресою: АДРЕСА_1 .

У судове засідання приватний виконавець не з`явився. До суду подав заява про розгляд подання без його участі, подання підтримав в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Вивчивши доводи приватного виконавця, дослідивши матеріали справи та подання, суд дійшов до наступного.

Як убачається з матеріалів подання, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Київської області МойсеяІванаМихайловича перебуває виконавче провадження ВП №74528667 від 21березня 2024, у якому стягувачем є ТОВ «Вуд Сервіс Енерго», боржником ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо майна, зареєстрованого на ім`я боржника виявлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать такі об`єкти нерухомості:

1) РН: 951186932224 земельна ділянка, кадастровий номер: 3222486200:03:006:0030, площа (га): 0.1038, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),адреса: АДРЕСА_1 ;

2) РН: 2048497632224 Нежитлове приміщення, Загальна площа (кв. м): 246.7, АДРЕСА_1 , приміщення 19;

3) РН: 2048480132224 Нежитлове приміщення, Загальна площа (кв. м): 158,8, АДРЕСА_1 , приміщення 20;

4) РН: 2048872132224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_6 ;

5) РН: 2048864432224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_7 ;

6) РН: 2048855432224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_8 ;

7) РН: 2048843632224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_9 ;

8) РН: 2048835932224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_10 ;

9) РН: 2048827032224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_11 ;

10) РН: 2048818732224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_12 ;

11) РН: 2048806632224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_13 ;

12) РН: 2048796032224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_14 ;

13) РН : 2048785032224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_15 ;

14) РН: 2048771132224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_16 ;

15) РН: 2048728432224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_17 ;

16) РН: 2048715432224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_18 ;

17) РН: 2048627732224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_19 ;

18) РН: 2048570932224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_20 ;

19) РН: 2048546032224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_21 ;

20) РН: 2048530932224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 169.2, житлова площа (кв. м): 121.2, Адреса: АДРЕСА_22 ;

21) РН: 2048510132224 Квартира, Загальна площа (кв. м): 226,6, житлова площа (кв. м): 174,2, Адреса: АДРЕСА_23 .

При цьому, доказів того, що реєстрація об`єктів нерухомості була проведене з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації прав або існує спір про право стосовно згаданих вище квартир та нежитлових приміщень до суду сторонами надано не було.

Так, порядок здійснення виконавчого провадження, тобто сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню, є імперативним.

У силу норми частини 2 статті 19 Конституції України державний виконавець має діяти винятково в межах повноважень, визначених Законом «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки).

Відповідно до частини 10 статті 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений Законом №1404-VIII.

Відповідно до частини 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №1404-VIII державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частина 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до статті 48 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється .також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10- денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За приписами статті 50 Закону №1404-VIII звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам. У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частин 1-2, 5 статті 52 Закону №1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дають підстави для висновку, що звернення стягнення на об`єкти незавершеного будівництва здійснюється у разі відсутності в боржника іншого майна, зокрема цінних паперів, об`єктів нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок, відкритих рахунків, тощо.

Поряд з цим, Верховний Суд неодноразово зазначав те, що застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №2-592/09 (провадження № 61-8383св18), від 23 січня 2019 року у справі № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20) та ін.

Судом встановлено, що приватний виконавець у поданні просить суд прийняти рішення, яким надати йому дозвіл на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: об`єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:03:006:0030 за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, суд звертає увагу, що об`єкт незавершеного будівництва це об`єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатації відповідно до законодавства.

Об`єкту незавершеного будівництва притаманні загальні ознаки нерухомого майна: тісний зв`язок із земельною ділянкою; неможливість переміщення об`єкта без його знецінення та зміни призначення; державна реєстрація.

У той же час, поряд із загальними ознаками об`єкта незавершеного будівництва, йому притаманні й спеціальні ознаки, що дозволяють виділити його з-поміж інших будівельних об`єктів: дотримання порядку створення - будівництво об`єкта проводиться на правомірно зайнятій земельній ділянці на підставі затвердженої належним чином проектно-дозвільної документації, з обов`язковим дотриманням будівельних норм та правил; неможливість експлуатації об`єкта - основна ознака об`єкта незавершеного будівництва, яка визначає його правову природу та безпосередньо впливає на його правовий режим. Адже кожний об`єкт нерухомого майна має своє призначення, метою якого є задоволення різних суспільно-корисних, побутових, житлових чи виробничих потреб. Саме відсутність будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва призводить не лише до неможливості бути введеним в експлуатацію, а й до неможливості бути використаним за призначенням відповідно до мети, з якою він будується.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність можливості використання об`єкта незавершеного будівництва за призначенням, задля якого він будується, не позбавляє особу, яка здійснює його будівництво звернутися за проведенням державної реєстрації права власності на такий об`єкт.

Державна реєстрація права на незавершене будівництво здійснюється відповідно до норм Закону України від 01липня 2004року №1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25грудня 2015року №1127.

Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням певних особливостей.

Слід звернути увагу, що державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться лише за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об`єкт.

Відповідно до пункту 68 Порядку для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва заявник повинен подати наступні документи: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Пунктом 69 Порядку передбачено, що за умови приватизації об`єкта незавершеного будівництва, для державної реєстрації права власності подаються: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об`єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки); копія наказу Фонду державного майна про включення об`єкта незавершеного будівництва до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації; копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об`єкта; технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору або з прилюдних торгів, подається відповідний договір або свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) чи свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися.

Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в державному реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Після проведення державної реєстрації права власності заявник отримує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію на об`єкт незавершеного будівництва, такий об`єкт набуває цивільну оборотоздатність, що полягає у вільному відчуженні такого об`єкта або переході його від однієї особи до іншої.

Як установлено судом, в даному випадку фактично приватний виконавець просить суд надати йому дозвіл на звернення стягнення на об`єкт нібито незавершеного будівництва, і частина цього об`єкту зареєстрована в установленому законом порядку.

При цьому, реєстрація 20 об`єктів нерухомості (приміщень і квартир) не скасована, не оспорюється і є чинною на момент звернення з цим поданням.

Крім того, у матеріалах цієї справи міститься декларація від 24 вересня 2019року про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована 07 жовтня 2019 року за № КС141192801540, з якої убачається, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер: 3222486201:03:006:0030 має два поверхи загальною площею 299,50 кв. м., житлова площа - 113 кв. м., нежитлова площа- 186,5 кв. м.; кількість квартир - 1, кількість кімнат - 9, матеріал зовнішніх стін - керамоблок, індивідуальне опалення і є будинком садибного типу згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000

Більш того, суд звертає увагу, що діючим законодавством України не передбачено такої можливості як надання дозволу судом на примусову реалізацію незавершеного об`єкта нерухомості, за адресою якого вже існує реєстрація іншого нерухомого майна.

При цьому, вказане вище нерухоме майно, яке належить боржнику ОСОБА_1 на праві власності, не відноситься до переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчим документом.

Суд уважає, що встановлені факти спростовують доводи приватного виконавця про те, що у боржника відсутнє інше нерухоме майно, на яке можливе примусове стягнення у рамках проведення виконавчих дій, і, як наслідок, неможливості приватним виконавцем виконати судове рішення. Доводи приватного виконавця зводяться виключно до фактичної відсутності згаданих квартир і нежитлових приміщень, однак доказів того, що державна реєстрація їх була проведене незаконно або з порушеннями законодавства у сфері реєстрації прав у матеріалах подання відсутні. Вказане виключає можливості надання об`єкту нерухомості статусу «незавершеного будівництва».

Висновок експертів не є належним та достатнім доказом того, що приватний виконавець позбавлений права на примусову реалізацію нерухомого майна, яке зареєстроване за боржником і яке не оспорюється.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, передбачених статтею 50 Закону №1404-VIII, ст. 440 ЦПК України правових підстав для задоволення подання приватного виконавця суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 260, 268, 353, 354, 440 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Київської області Мойсея Івана Михайловича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду області протягом 15 днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 16 вересня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ